Показать скрытый текст полевое обеспечение
ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ
ЄДИНА БАЗА ПОДАТКОВИХ ЗНАНЬ
Питання:
II. Чи включаються до складу витрат платника податку та в якому розмірі суми надбавок, що виплачуються працівникам, робота яких має роз'їзний (пересувний) характер роботи?
Відповідь:
(Початок див. I). Повна: Граничні розміри надбавок (польового забезпечення) працівникам за день не можуть перевищувати граничні норми витрат, установлених Кабінетом Міністрів України для відряджень у межах України. Граничні норми добових витрат на відрядження, що можуть бути віднесені до складу витрат платника податку, встановлені пп. 140.1.7 п. 140.1 ст. 140 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI (далі - ПКУ), зі змінами та доповненнями, зокрема, до складу витрат на відрядження відносяться також витрати, не підтверджені документально, на харчування та фінансування інших власних потреб фізичної особи (добові витрати), понесені у зв'язку з таким відрядженням у межах території України, але не більш як 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, в розрахунку за кожен календарний день такого відрядження, а для відряджень за кордон - не вище 0,75 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, в розрахунку за кожен календарний день такого відрядження.
Отже, якщо колективним договором, трудовим договором (контрактом) службові поїздки працівників, робота яких має роз'їзний (пересувний) характер, визначені як відрядження, то суми надбавок (польове забезпечення), що виплачуються таким працівникам, можуть бути віднесені до складу витрат в межах встановлених пп. 140.1.7 п. 140.1 ст. 140 ПКУ граничних сум добових, за умови оформлення відповідних документів.
Водночас п. 142.1 ст. 142 ПКУ встановлено, що до складу витрат платника податку включаються витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі - працівники), які включають нараховані витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів, робіт, послуг, витрати на оплату авторської винагороди та за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін, (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами розділу IV ПКУ).
Відповідно до ст. 21 Кодексу законів про працю України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Таким чином, у разі якщо трудовими договорами (контрактами) надбавки (польове забезпечення) працівникам, робота яких має роз'їзний (пересувний) характер, встановлені до тарифних ставок і посадових окладів таких працівників, то платник податку має право врахувати зазначені виплати при визначенні об'єкта оподаткування у складі витрат на підставі п. 142.1 ст. 142 ПКУ.
Социальные закладки