ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
__________________________________________________ __________________________________________________ ______________________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"19" серпня 2011 р.
Справа № 26/17-2522-2011
Господарський суд Одеської області у складі :
судді Никифорчука М.І.
при секретареві Бахарєві К.Б.
за участю представників сторін :
від позивача : ОСОБА_1 за довіреністю від 08.08.2011р.;
від відповідача : ОСОБА_2 за довіреністю від 01.04.2011р.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:
за позовом: Приватного підприємства "ЕЛВІС";
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЧОРНОМОР'Є ПЛЮС";
про стягнення 67711,5грн., -
в с т а н о в и в :
Приватне підприємство "ЕЛВІС" ( далі –Позивач) звернулось із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЧОРНОМОР'Є ПЛЮС" ( далі –Відповідач) про стягнення 67711,5грн. посилаючись на наступне.
Між сторонами у справі 08.12.2008 р. укладений договір купівлі - продажу №2 ( далі –Договір ).
Відповідно до п.1.1 Договору постачальник (позивач) зобов’язується передати у власність покупця (відповідача) продукцію, а покупець зобов’язується приймати і оплачувати продукцію на умовах Договору.
Як зазначає позивач у позові, відповідно до договору купівлі-продажу № 2 від 08.12.2008 року, позивачем в повному обсязі була передана продукція, яку відповідач прийняв і зобов'язався сплатити її вартість на умовах вказаного договору.
Згідно гарантійного листа від 11.12.2008 року TOB «Чорномор'є Плюс” гарантувало оплату відповідно до отриманих видаткових накладних.
Як зазначає позивач у позові, продукція була передана відповідачу в повному обсязі. Претензій щодо якості наданої продукції TOB «Чорномор'є Плюс»не висувало.
Згідно підписаного акту звірки взаємних розрахунків станом на 30.09.2010 р. між TOB «Чорномор'є Плюс»та ПП «Елвіс»(підписаного головним бухгалтером TOB «Чорномор'є Плюс»), заборгованість відповідача на користь ПП «Елвіс»складала 67711,50 гривень.
Претензія від 02.02.2011р. надіслана позивачем на адресу відповідача із вимогою погасити заборгованість, залишена останнім без відповіді.
Як зазначає позивач у позові, на підставі вказаного договору TOB «Чорномор'є Плюс»зобов'язалося сплатити вартість отриманої продукції, крім того п. 5.1. Договору передбачено нарахування пені в розмірі подвійної ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення у разі не здійснення оплати в обумовлений Договором строк.
Посилаючись на ст.525, 526, 530,610,629,692 ЦК України позивач просить позов задовольнити та стягнути з відповідача суму боргу у розмірі 67711,50 грн.
Відповідач з вимогами позивача не згоден, з підстав зазначених у відзиві на позов, наданого до суду.
В засіданні суду оголошено перерву з 15.08.2011р. по 19.08.2011 р., згідно правил ст. 77 ГПК України.
Вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд прийшов до наступного висновку.
Згідно вимог статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами, зокрема : письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів.
Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім ереконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Як убачається з матеріалів справи, вищеприведені позивачем обставини повністю підтверджуються наданими ним доказами –видатковими накладними: №е-00000506 від 08.12.2008р., №е-00000533 від 24.12.2008р., №е-00000528 від 16.12.2008р., №е-00000507 від 08.12.2008р., №е-00000531 від 18.12.2008р., №е-00000534 від 24.12.2008р., №е-00000532 від 19.12.2008р., гарантійним листом від 11.12.2008 р. про гарантію оплати відповідачем отриманих видаткових накладних, підписаним директором TOB «Чорномор'є Плюс», актом звірки взаєморозрахунків сторін станом на 30.09.2010р., підписаним та завіреним печетками обома сторонами.
Проаналізувавши приведені позивачем докази, суд приймає їх до уваги як доказ наявності у Відповідача боргу перед Позивачем у вказаному вище розмірі, вважає їх достовірними та такими, що не викликають сумніву.
Дотеперішнього часу відповідач вказану вище суму боргу повністю не погасив, чим порушив приписи ст. ст. 525, 526 ЦК України.
Зворотнього відповідач в порядку ст. 33 ГПК України не довів. Обставини зазначені відповідачем у відзиві на позов суд до уваги не приймає.
Аналізуючи вищеприведене господарський суд вважає, що вимоги позивача є цілком обґрунтованими, доведеними, і тому позов підлягає задоволенню в повному обсягу.
Згідно вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України при задоволенні позову судові витрати покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В И Р І Ш И В :
Позов Приватного підприємства "ЕЛВІС" - задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЧОРНОМОР'Є ПЛЮС" ( 67667, Одеська область, Біляївський район, смт.Хлібодарське, Маяковська дорога, 22, ідентифікаційний код 32478489, р/р 26006310778201 в АБ «Південний», МФО 328209) на користь Приватного підприємства «Елвіс»(67700, Одеська область, м. Білгород - Дністровський, вул. Вокзальна, буд. 3-А, кв. 36, ідентифікаційний код 21012349, р\р 26002060171395, МФО 328975 Південне ГРУ Приватбанка, код 21012349 ) - суму боргу за договором купівлі-продажу № 2 від 08.12.2008 року у розмірі 67711 (шістдесят сім тисяч сімсот одинадцять)грн. 50 коп., державного мита в сумі 677 (шістсот сімдесят сім) грн.12коп. та витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 (двісті тридцять шість) грн.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Никифорчук М.І.
Повне рішення складено 23.08.2011 р.
Социальные закладки