|
Не могу общаться вообще
Приходится подбирать украинские слова и вставлять русские
Свободно общаюсь
Свободно общаюсь на украинском, чего не могу сказать о русском
--------------------------------------------
Свого часу був добре знайомий з хлопцями з Рівеньщини, - зі Здолбуніва, з Галичини теж, та й з Закарпаття були хлопці - разом навчалися і служили понад чотири роки... Починалося все загалом досить добре, але незабаром почав помічати якісь характерні особливості, властивості, притаманні, вважаю, лише західенцям, зокрема рівнянам-волинянам... бо цих було навколо нас взагалі багато, помітно було спільні риси, які робили їх схожими один на одного... Ну як, знаєте, бувають схожі люди з однієї місцевості чи близького оточення, або ж родичи, хоча й походили ті хлопці з різних міст, селищ, сіл і навіть з різних районів і областей, але ж таки схожість була помітна...
Були старанними, але зухвалими, занадто самовпевненими, критичними й вимогливими до оточуючих, прискіпливими, завжди шукали винних навколо себе й чіплялися до дрібниць... Намагалися контролювати тих, хто не був здатен чинити опір, а коли самі підпадали під сувору вимогливисть, намагалися відбрехатися,- відповідальності за свої вчинки перед іншими не признавали... Може, гадаю, хтось впізнав наших співвітчизників з ЗУ?.. Це такий загальний опис, нічого особистого ні до кого, щоб вам не здавалось, друзі...
Ментальність та тисячолітній побут на галицьких теренах наділили галичанина фантастичною здатністю не визнавати власні помилки, але ретельно фіксувати чужі, зазвичай повторюючи їх. Історія ще не знала випадку, щоб хтось почув від правдивого галичанина фразу: "Вибачте, я не мав рації". Якщо ж хтось відважний зможе її вимовити. - сміливо заносьте його прізвище до книги рекордів Гіннесса і беріться обмірювати погруддя на пам'ятник, бо довго цей унікум на наших теренах не проживе. При поясненні будь-якого нещастя, що трапилося з ним, галичанин назве тисячі причин. крім однієї - власної нетямущості. Через це галичани виглядають дуже впевненими в житті та праці. Причини, які призводять до галицьких нещасть і клопотів, також є давно усталеними та відомими. Серед них найчастіше називають: негоду, москалів, поляків, американців, сусіда, криву Теклю, що наворожила, вроки, важке дитинство, поговір, заздрість, дурнувату владу і Бога. Сприятливими факторами галичанин вважає: власний розум, власну працелюбність, власну силу і вдачу, щасливий збіг обставин, який дозволив йому народитися, і Бога.
http://www.mankurty.com/voloshin/synopsys.html
Последний раз редактировалось вразлет; 17.08.2007 в 09:34.
Це хороша ідея....
Я давно думав про це!
Ато вже потроху починаю втрачати навички в Українській!
Душу - Богу, Сердце - Женщине, Долг - Родине, Честь - никому!!!
когда-то могла разговаривать на урк языке.. но как мне говорили с бешенным рязанским акцентом
Ну а как я могу на нем разговаривать если обучалась на русском, урк язык был в школе... но как-то.. ну я понимаю что говорят.. но отвечаю на русском. Нет практики - наверное поэтому.
Рідко користуюся у навчанні... тобто у всьому житті.....
Життя ж студента це навчання!
Душу - Богу, Сердце - Женщине, Долг - Родине, Честь - никому!!!
Як є бажаючі, то давайте призначати місце і час зустрічі!
Може, найкращий день для ціого - 24 серпня?
One nation under God
А не...мне в книжке украинского хватает...
Даниель 27.07.10.
Счастье — это ПРЕОДОЛЕНИЕ, радость победы.
---------------------------------------------
Це взагалі добра пропозиція, - річниця оголошення незалежності, але не зовсім зрозуміло, навіщо потрібно це так політизувати- нібито напоказ десь збиратися, робить нібито якусь акцію з гаслами "Розмовляю українською" й напевно дратувати тим самим російськомовних одеситів, які почують та вирішать, що то відпочиваючі з Заходу святкують чи взагалі якісь бойовики з полонин понаїхали Одесу мовно "гнобити"- можуть бути якісь політичні провокації, - навіщо воно потрібно в багатонаселеному інтернаціональному місті, - краще десь на природі, - на морському узбережжі, за містом, на узгір'ї десь, щонайменш в парку Шевченка або на якійсь турбазі - якшо ми бажаємо лише спілкуватися, а не политично протистояти, - як на мене, то я аполітично проти усіляких занадто політизованих людських скопичуваннь бо це зайве, вважаю - not war_make love
щоб з ц'ого приводу не скористалися якісь екстремісти й радікальні політичні діячи, на млин яких ми нібито л'ємо таким чином водицю своіми необміркованими діями... Спілкуватися - завжди, відпочивати - ТАК!, але майданів - досить! І так вже забагато в нашій країни цих "майданів" - люди втомлені й не мають віри політикам, це треба мати на увазі, шановні....
Не смішіть мене. Я зараз теж можу нафантазувати опис жителів якогось регіону, чи країни, ще й декілька малозрозумілих психологічних термінів для більшої правдоподібносьті додати. Родичі часто мають протилежні риси характеру і темперамент, а ви пишете про якісь спільні риси для всіх жителів цілого регіону.
Краще згинути вовком, ніж жити псом!
Ну я могу только сказать, что у вас все спокойные, как удавы...
"Друзьям" советую посетить мою домашнюю страницу.
Социальные закладки