– Навіщо Україні «Громадське ТБ»?
Сергій Андрушко: Сьогодні, на мою думку, на більшості провідних українських телеканалів можна побачити неповну інформаційну картину дня. Зокрема, навряд чи ви як пересічний глядач зустрінете там критичне зауваження щодо Уряду чи Президента. І все більше програм на усіх каналах йдуть у бік кримінальних хронік.
Наталія Гуменюк: «Громадське» – це журналістика, а не медіабізнес. Таких телеканалів у нас, на жаль, немає. «Громадське» не для того, щоб тільки розважати й будь-якою ціною тримати високий рейтинг. Наш рейтинг, як у європейських мовників, має триматися завдяки якості контенту та невторинності інформації. В Україні є друковані та онлайн-медіа, які намагаються це робити, але вони не працюють з відео професійно, а відео – дуже потужний медіум. Ми хочемо все поєднати.
Роман Вінтонів: Ідея «Громадського» – у його назві. Ми робимо проект, який не буде залежати від рекламних коштів чи власника. А сьогодні часто саме ця залежність диктує, якою має бути тема, форма і зміст. Зібралась купа людей, які хочуть вийти за існуючі рамки ТБ. «Громадське» – це майданчик для таких людей.
Юлія Банкова: Суспільний запит на «Громадське» є. Про це свідчить хоча б те, скільки різних нових ЗМІ з’явилося за останні півроку. Усі намагаються створити альтернативу існуючому телебаченню, якому вже мало хто вірить, яке перестає бути цікавим і не задовольняє потреби суспільства.
– Якою буде політична ідеологія каналу?
Наталія Гуменюк: У «Громадського» однозначно не має бути політичної ідеології. Це точно не «опозиційний» канал у розумінні підтримки опозиції. Утім, роль суспільних мовників у всьому світі – робити владу підзвітною громадянам. Для нас важливі ліберальні цінності, які сприяють модернізації суспільства.
Якщо говорити про політику, то для нас важливо підняти рівень політичного дискурсу. «Громадське» ні з ким не бореться, воно має створювати нове розуміння. Скажімо, якщо йдеться про вибори, то «Громадське» не мало б пояснювати, за кого голосувати, а робити все, щоб людина робила свій вибір усвідомлено.
Роман Скрипін: «Громадське» не проти когось. Для нього немає ворогів. Воно не має політичної ідеології. Ми вже згадували про ВВС. Там відповіддю на складні питання є простий і змістовний документ «редакційні настанови». У «Громадського» буде подібний. Звісно, позиція буде максимально нейтральна. Якщо хочете, ми намагатимемося вибудувати паралельний світ, показати, якою може бути Україна, якщо ми вийдемо за схибле коло реалій. Схибле в першу чергу нашим рідним українським телебаченням.
– У скільки обійдеться народному інвестору утримання такого телеканалу?
Роман Скрипін: Середній річний бюджет «Громадського» складає 12 225 000 на рік. У першу чергу ми орієнтуємося на приватні пожертви від українських громадян, ґрантові програми від донорів. Але ми дивимося в перспективі на «Громадське» як на самоокупний проект, який міцно стоїть на ногах. Наразі ми працюємо над бізнес-планом.
Наталія Гуменюк: Моя позиція така, що «Громадське» має працювати з тією кількістю коштів, яка технічно дозволяє виробляти якісний продукт. Наголошую на слові «якісний». «Громадське» не може працювати без студії, техніки, гарного сайту або хороших режисерів та операторів, які мають отримувати зарплату. Якість залежить від коштів. Наведу приклад: щоб пропонувати глядачам невторинну інформацію, треба їздити на зйомки, тим паче не сидіти в Києві. Уявіть, наскільки відрізнятиметься матеріал, скажімо, про Врадіївку, залежно від того, чи журналіст туди поїде, поспілкується з максимальною кількістю людей, чи залишиться в Києві. Завжди можна викрутитися, навіть сидячи у столиці, але без коштів складно сподіватися на професійну якість.
– На кого рівнятиметься «Громадське ТБ»?
Роман Скрипін: Ми досліджували досвід практично всіх європейських громадських ЗМІ. Цей досвід не є одноманітним. Багато речей пов'язані з традиціями, менталітетом, політичною культурою. Відтак, будь-яку модель пристосувати до українських реалій надзвичайно важко.
Утім, все, що потрібно в Україні, – політична воля. Як бачимо, в жодної політичної сили та її лідера цього елементарно забракло. Зазвичай за взірець ми беремо британську корпорацію ВВС. Але ми реалісти і розуміємо, що задля досягнення мети нам доведеться пройти складний шлях трансформації свідомості та особистісного росту.
Сергій Андрушко: Поки що нас важко порівнювати з громадськими каналами в інших країнах, бо, наприклад, у справу з ВВС залучена також держава і все доросле населення Британії, яке щорічно сплачує за перегляд їхніх програм.
– Чи лише політичні програми будуть в ефірі?
Юлія Банкова: Проект покликаний задовольнити інформаційні потреби суспільства. Йдеться не лише про політику. Люди потребують інформації про науку, спорт, міжнародну ситуацію, потребують чогось корисного для дітей і т.д. Це те, чим планує займатися «Громадське ТБ». Конкретних проектів поки що назвати не можу, вони у процесі розробки.
Роман Вінтонів: Щодо моїх власних програм поки що рано говорити. Нам би запустити сам процес. Ідеї є. Але головне – це запустити систему, яка запрацює.
Сергій Андрушко: В ефірі «Громадського» мають бути програми різного направлення. Якби можна було уявити, що у нас є повне фінансування, ми б робили сотні програм різноманітного спрямування: і освітні, і для дітей, і про охорону здоров’я. Але оскільки зараз мова йде про те, щоб запустити перші проекти, ми дискутуємо, що має йти у першу чергу.
Роман Скрипін: На «Громадському» будуть програми усього спектру – це закладено у самому понятті «громадське». Тож це не лише політика. Але, звичайно, в українських умовах увага суспільства прикута саме до політики, і є величезний запит на об'єктивність, чесність. Українські медіа втратили довіру аудиторії. Ми хочемо її повернути.
– Чим команда «Громадського ТБ» займається зараз?
Наталія Гуменюк: За це літо ми зробили чимало важкої, але невидимої на перший погляд роботи. «Громадське» – проект тривалий, річ не в короткостроковому успіху – аби запуститися. Ми хочемо створити інституцію, яка працюватиме чимало років, тож треба ґрунтовно закладати фундамент.
Ми працювали над придбанням техніки, розробкою сайту. Збір коштів займає чимало часу. Для нас принципова прозорість фінансування, тож ми розробляли систему фінансової підзвітності перед аудиторією. Загалом скажу, що добротний фундамент закладено. Паралельно ми працюємо над контентом: придумали чималу кількість програм, які б хотілося зробити.
Роман Скрипін: Це кілька паралельних процесів. І пошук приміщення, і фандрейзинг, і розробка програмного продукту, і написання бізнес-плану, і опрацювання стратегії проекту на осяжну перспективу у п’ять років.
Сергій Андрушко: У нас планується презентація на львівському Форумі видавців. Там ми і збираємося розповісти, на якому етапі перебуває проект і куди хочемо рухатися далі.
Фото – Новий Громадянин, Стоп Цензурі, Телекритика, Громадське ТБ
Автор:
ОЛЕКСАНДР ТЕЛЮК
журналіст Великої Ідеї, Львів
Тема: 
Громадське телебачення
Ответить с цитированием
на зарплату вистачить
Сообщение от Че Бурашка
Громадське телебачення: Що? Де? Коли?
Показать скрытый текст
Социальные закладки