Стаття 3. Мови інших національностей в Українській РСР
Українська РСР створює необхідні умови для розвитку і
використання мов інших національностей в республіці.
В роботі державних, партійних, громадських органів,
підприємств, установ і організацій, розташованих у місцях
проживання більшості громадян інших національностей (міста,
райони, сільські і селищні Ради, сільські населені пункти, їх
сукупність),
можуть використовуватись поряд з українською і їхні
національні мови.
У разі, коли громадяни іншої національності, що становлять
більшість населення зазначених адміністративно-територіальних
одиниць, населених пунктів, не володіють в належному обсязі
національною мовою або коли в межах цих
адміністративно-територіальних одиниць, населених пунктів
компактно проживає кілька національностей, жодна з яких не
становить більшості населення даної місцевості,
в роботі названих
органів і організацій може використовуватись українська мова або
мова, прийнята для всього населення.
Стаття 4. Мови міжнаціонального спілкування
Мовами міжнаціонального спілкування в Українській РСР є
українська, російська та інші мови.
Українська РСР забезпечує вільне користування російською
мовою як мовою міжнаціонального спілкування народів Союзу РСР.
Стаття 5. Право громадян користуватися
будь-якою мовою
Громадянам Української РСР гарантується право користуватися
своєю національною мовою або будь-якою іншою мовою.
Громадянин вправі звертатися до державних, партійних,
громадських органів, підприємств, установ і організацій
українською чи іншою мовою їх роботи, російською мовою або мовою,
прийнятою для сторін.
Відмова службової особи прийняти і розглянути звернення
громадянина з посиланням на незнання мови його звернення тягне за
собою відповідальність за чинним законодавством.
Рішення по суті звернення оформляється українською мовою чи
іншою мовою роботи органу або організації, до якої звернувся
громадянин. За бажанням громадянина таке рішення може бути видане
йому в перекладі російською мовою.
Социальные закладки