Тема: 
Зупинити зараз!: Сєверодонецьк може стати початком "українського Косово"!
Зупинити зараз!: Сєверодонецьк може стати початком "українського Косово"!
Уявіть картину:завозиться група людей на територію програвшої війну держави, через століття друге компактного їх проживання вони розмножуються, захоплюють пости в відновлених державних, найбільше в місцевих органах влади, проголошують незалежність, довиживаючи остатки корінної нації. Що ж тоді Сєверодонецьк...з'їзд росіян чи «українських албанців"?
Українська громадськість вже зустрічалась зі з'їздом в Сєверодонецьку за часів Помаранчевої революції. Сепаратистський слід, з явним натяками на відділення частини східної території України і приєднання її на умовах федерації до Росії, не замилити ніякими байками про політичну різність орієнтирів української суспільності. Та тоді їх спонтанне істеричне зібрання, коли влада в Державі несподіваними силами націоналістичних і патріотичних українців була забрана з їх рук, не дало в результаті широкомасштабного збройного конфлікту. Не було в тому з'їзді основного-претензії на легітимність. Тепер ж вони торують собі, за пособництва злочинної бездіяльності заклопотаних поділом влади політиканів, шлях до легітимізації ціє мети.
Шлях, який звісно довший і потребує серйозного політичного кришування. Але вигляд незабороненої волі висловлюваної на таких з'їздах і практична неприйнятність державою її до уваги, дасть підстави цим сепаратистам виглядати пристойніше і наче ображеними. Тоді вже "чистеньких" і "несправедливо" принижених злосними націоналістами, Російська Федерація зможе "по праву старшого брата" захистити і приютити в своєму складі. Західним Країнам в цей час тицятимуть правами на самовизначення націй і права людей, які "тицяльники" і подавно не сприймають. І поки розберуться, що якщо це відбувається без врахування питання кордонів, то результат очікуваний-війна, інерція розкручуватиме конфлікт.
Цілісність України буде фактично під питанням. В свідомості ж громадян вже унітарність держави виставлять як щось неправильне і деспотичне. З Української Держави роблять виняток з загальносвітових тенденцій на Європейському континенті. Коли всі навколо об'єднуються, зміцнюють ту саму унітарність країн, яка так заважає федералістам-сепаратистам. А громадян України московські холуї пробують переконати в необхідності розпастись на окремі частини за зовнішньо-орієнтаційними ознаками, не дивлячись, що всі сусіди скріпляють союзи: Європа з шенгеном вже під нашими західними кордонами; Росія поглиблює поглинання Білорусії, загрожуючи північно-східним рубежем; Туреччина зміцнює позиції на півдні. І тут Україну ділять на проросійську частину і всіх інших, які не хочуть повертатись в колоніальну залежність до Кремля.
Були б можливо зрозумілими їх з'їзди, якщо вони не носили явно практично загрозливого для безпеки України намірів. Адже люди які стоять за новим з'їздом в Сєверодонецьку, невідомі загалу, як і спонсори є не оголошені. Лиш відомо одне, що участь в ньому беруть організатори і спонсори, які були й за старого відверто сепаратистського з'їзду. Тільки мабуть на інших ролях, з більшим впорядкуванням для теперішнього шляху досягнення мети від'єднання часини території України і приєднання до Росії.
Чому Україна так в'яло реагує на подібні виклики нашій Державі?
За умов вже дворічної нестабільності, коли: одні рвуться попри все до влади, грюкаючи зібраними голосами заляканого нашестям москалів і бандюків електорату; другі, отримавши її після Помаранчевої революції, хочуть спокою і увіковічнення; треті, здавалось відреваншували програний 2004 рік, будучи знову відкинутими від корита, налягають на своїх необхідності для Держави, такі події, як Сєверодонецький з'їзд, сприймаються за певний вияв міжусобно-політичної боротьби.
Але саме така форма міжусобного політиканства й покликана залучати до своїх інтересів зовнішні сили. І не зчутись як вже зовнішні сили, створюючи певні умови, які для політиканів стають обставинами, грають свою гру. В даному разі Кремль взяв в міцну вуздечку проросійські сили на Україні. Надії на самостійні кроки в яких немає, бо й так для них все вирішує Москва. Їм ж залишається виторговувати побільший залишок належного їм від користі спільного грабунку України, внаслідок зданих інтересів нашої Держави сусідній Росії.
І як тут холуйчики можуть відмовити в шансі вислужитись перед Кремлівськими господарями, одночасно надівши маску важності рішення справ в Україні. Показати з'їздом в Сєверодонецьку всім свою силу. Силу, призначенням якої є розламувати Україну, а не розбудувати і робити її міцнішою. Та неспокій викликає не тільки це, а навіть в більшій мірі те, що нікому реально протидіяти цьому процесу і супутнім діям.
Бо неоцінена діяльність попереднього з'їзду в Сєверодонецьку, вже тільки цим дає підстави підозрювати в сепаратизмі нове таке зібрання. Не кажучи вже про інші пристрастя майбутніх учасників цього зібрання. Україноненависників там зовсім не на пальцях рахувати можна буде. Тому які рішення там планується прийматись, і що цим демонструватиметься в загальному можна охарактеризувати як висловлення незадоволення Незалежною Україною…
....
Тому Незалежна Самостійна Соборна Україна, включаючи всі її території має надію тільки на українців, які усвідомлюють важливість збереження двохтисячолітньої волі Нації, що велить нам сповнити заповіт: "Наша Держава має бути задля свобод нашого народу!"
Тож задумаймось, чи всю правду кажуть сєверодонецькі сепаратисти, коли стверджують, що вони не проти України? Але водночас ніхто з них не запевнить на широкий загал, що їх метою не є приєднання до Росії. Бо ж що є добро для українського народу і для України можна по різному представляти. Та справжнє щастя на лицемірстві і брехні не будується.
Оригінал статті(повністю): http://narodna.pravda.com.ua/politics/47714d29869f5/
Сообщение от Братчик
Социальные закладки