Це повідомлення не є запрошенням до дискусії. Ви можете з ним погодитись, або не погодитись. Сам факт прочитання цієї інформації, означає лише те, що ви мали її прочитати, так само як будь-який коментар означатиме, що ця тема не пройшла для вас непоміченою. Ані позитивні, ані негативні оцінки не матимуть ніяких наслідків, крім тих, які передбачені розміщенням цього повідомлення там, де ви змогли його прочитати.
1. Не існує нічого, про що немає знання.
2. Не існує знання, непідвладного розуму.
3. Не існує обмежень для людей, що усвідомили всемогутність розуму.
Ноократія розглядається нами як той стан влади, при якому обсяг помилкових рішень менший, ніж обсяг рішень правильних. При цьому у кожен наступний період часу співвідношення правильні/неправильні рішення зростає на користь правильних рішень.
Правильне рішення - свідомо прийняте рішення, яке вдалось втілити у життя.
Антипод ноократії - ноопатія. До симптомів ноопатії відноситься заперечення понять 1-3. Людина яка вважає, що про щось немає знання - відкидає усі знання, тому що жодне знання не існує окремо від інших. Людина, яка вважає, що не усі знання підвладні розуму - робить непідвладними розуму усі знання, тому що будь-яке знання зумовлене знаннями іншими. Людина, яка вважає, що розум не є всемогутнім - сама обмежує рамки своїх можливостей.
За певних обставин ноопатія може вважатись нормальним явищем. Але це не означає, що вона є необхідністю. Вона зникає кожен раз, коли виникає припущення про вдосконалення системи управління (прийняття рішень). Визнання самої можливості постійного зменшення кількості помилкових рішень є достатньою умовою, щоб звести їх кількість до розмірів, якими можна зневажати.
Практичний бік питання.
Чим більшою є кількість людей, яка усвідомлює всемогутність розуму, тим якіснішим стає прийняття рішень кожною людиною. Оскільки кожна людина є невід"ємною частиною людства, думки кожної людини є думками усього людства. Так само помилки кожної людини є помилками усього людства.
Як наслідок - усі відповідальні за кожного. Не існує нічого, що б стосувалось лише однієї людини, і не стосувалось при цьому інших людей. Зрозуміло, що так само не існує нічого, що стосувалось би інших людей, але не стосувалось при цьому якоїсь окремо узятої людини.
Можливості ноократії. Володіючи знаннями, можна приймати необмежену кількість правильних рішень. Наприклад: знаючи людську природу, можна необмежено вдосконалювати суспільні відносини, або ж створити будь-яку політичну систему - від "Царства Божого" до комунізму. Єдиною причиною невдач при створенні вищезгаданих систем була відсутність усвідомлення всемогутності розуму.
Основний метод. Розумова дисципліна - невибачення в першу чергу дрібних помилок. З дрібних помилок складаються великі проблеми. Той, хто не залишає невиправленими дрібні помилки - перестає їх робити, тому що виправляючись, людина стає на шлях істинного вектору космічного розвитку.
Ті, хто навчились не робити помилки індивідуальні, можуть утворити колектив підвладних розуму. Основне питання, яке вирішує ноократичний колектив - розвиток колективної свідомості, з метою виключення впливу стадного інстинкту на прийняття колективних рішень.
Лейтмотив політичний. Владу має той, хто робить менше помилок. У війні виграє той, хто робить менше помилок. Отже - владу має той, хто знає більше, що перевіряється якістю прийняття рішень, які треба прийняти при розподілі влади.
Лейтмотив етичний. Той, хто робить менше помилок - знає більше, отже він є правішим за того, хто помилок робить більше. "Правий той, у кого більше прав" - не сарказм, але реальність, настільки ж вірна, наскільки вірним є твердження що "Переможців не засуджують".
Усе вищесказане є продовженням вчення Володимира Івановича Вернадського про ноосферу. Згідно з ним еволюція усього живого відбувається у напрямку від менш розумних до більш розумних форм життя. Таким чином розумовий розвиток сам по собі є сенсом життя людини.
Відповідальність за поширення цього матеріалу несе Українська Національна Партія Ноократії.
Социальные закладки