Для чого ти наводиш ці факти?
| ||
Тема: Політика і історія.
Для чого ти наводиш ці факти?
Рассмотрю этот пункт, потому что вы даже название договора написали неправильно-не "Виденский мир", а "Виленское перемирие". Видимо, в материалах свидомого агитпропа не все ладно с названиями.
Суть перемирия в том, что Россия получала союзника в войне против Швеции(в виде Речи Посполитой), а гетман Хмельницкий конечно был недоволен, ведь
к моменту подписания перемирия гетман успел пообещать Карлу X военную помощь против Речи Посполитой(хотя гетман декларировал готовность Войска Запорожского выступить вместе с русской армией в поход против Швеции
ОГО. Как же население-то росло до начала "демократических" перемен, если были такие потери?
Сталин и Берия съедали лично по несколько десятков детей в день, это уже баян, обсуждалось неоднократно.1949 р. Поблизу одного з концтаборів на Колимі по наказу Москви було потоплено у болоті біля трьох тисяч українських дівчаток 13-14 років „чтоб некому было рождать бандэровцэв”
Найбільшу лють української старшини викликало укладення у Вільнюсі в 1656 р. миру між московським царем і поляками без усякої на те згоди українців; більше того, спеціально послану українську делегацію навіть не допустили до переговорів. Побоюючися, що московити принесуть у жертву українські інтереси, гетьман і козацькі полковники відкрито звинуватили царя у зраді й порушенні Переяславської угоди. У роздратованому листі до царя Хмельницький порівнював поведінку московитів з поведінкою шведів: «Шведи — люди честі: пообіцявши дружбу і союз, вони дотримуються слова. Проте цар, уклавши перемир'я з поляками і маючи намір повернути нас в їхні руки, вчинив з нами безсердечно».
Взагалі то для цих "дискусій" є гарний термін - історична політика.
Може когось зацікавить стаття на цю тему російського історика Олексія Міллера
http://www.polit.ru/lectures/2008/05/07/miller.html
Политизация истории – влияние на исторические исследования современной общественной ситуации, личных политических, религиозных взглядов, национальной, социальной идентификации исследователя, а также использование исторических аргументов в политике.
ПиСи. Якщо ліньки буде читати цікава цитата)))
"Чтобы вам было понятно, как это работает, покажу на более примитивном уровне. Зайдите на любой интернет-форум, где обсуждаются русско-украинские или русско-польские отношения. Вы обнаружите, что среди первых же постов объявляется какой-нибудь абсолютно зубодробительный, почти наверняка матом, почти наверняка такой, который дальше перетекает в поток взаимных оскорблений. Т.е. блокируется любая возможность нормальных дискуссий. В интернет-сообществах существует сильное подозрение, что этим занимаются специально нанятые люди, и это кое о чем говорит. Если это действительно так, то значит, кто-то дает на это деньги."
Последний раз редактировалось Liubertas; 14.01.2010 в 22:53.
Это секретный кремниевый мозг прикарпатской сборки придумал?
В 1913 году население РИ составляло 175 млн. человек.
http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%...A1%D0%A1%D0%A0Следующая перепись населения была проведена в СССР только в 1959 году. Всесоюзная перепись населения СССР 1959 года показала численность населения СССР, равную 209 млн. человек.
Слава українським українцям української України!
З 10 пунктів, які я навів про злочини Москви ледве відповіли на один.
Пізніше продовжу, далі буде більше.
Всі відповіді зводяться до слів брехня, не вірні цифри. Нема жодних аргументів у відповідь.
Розумію, що Вам важко перевірити історичні факти і тому ви просто вірите радянським підручникам.
Давайте просто перевірим історію, яка була в минулому столітті. Подивимось на відношення до людей з боку радянської влади.
1. 26.04.1986 р. Аварія на Чернобильскій АЕС. Через пару днів 1 травня людей в Києві виводять на демонстрацію.
2. Покажіть мені радянський підручник, який говорить про депортацію кримських татар. А це факт, Крим від вас не далеко можете поїхати і запитатись. Чи легше тупо повірити радянським історикам.
3. Аналогічно. 1939-41 р. Депортація до Сибіру і розстріли 1,5 млн. західних українців. Кому я маю вірити радянській пропаганді, чи людям які це пережиди і з якими я спілкувався.
4. «Загнивающий запад». Черговий радянській міф і брехня. Так, у 1970 р. рівень споживання на душу населення в Радянському Союзі складав лише близько половини рівня Сполучених Штатів. Ця статистика не враховує безсумнівно нижчу якість товарів і послуг в СРСР. Інакше кажучи, у 1982 р. кошик звичайних щотижневих закупок, для оплати якого у Вашінгтоні потрібно працювати 18 годин, у Києві коштував близько 53 годин праці. Так хто «загниваєт». Чому в радянські часи було важко виїхати за кордон? Чи не для того, щоб людини не побачили на скільки СРСР відстає від цивілізації.
Шановний Артур, я розумію коли пишуть про злочини "сталінізму" (для цього є своя тема), але писати про "злочини Москви" відносно 17- початку 18 століття, як мінімум смішно. Подібні злочини можна знайти в історії любої з країн і народів, так як для того часу подібна поведінка була скоріше правилом, а не винятком. Козаки також з євреями не сильне цацкались. Ну не прийняли на той час, ще "Женевської конвенції"![]()
Я на тих злочинах не зупинюсь, буду писати далі. Далі буде більше. Просто хочу показати всю історію відносин Москви та України.
Я міг почати і з більш раннього періоду, але вирішив почату з 1654 р., з року підписання Переяславської угоди.
Наприклад, 1169 р. Володимиро-Суздальский князь Андрій-Боголюбський пограбував Київ. Літопис писав «Суздальці так страшно зруйнували Київ, що татари не мали, що руйнувати в 1240 р.»
Вислови Росіян і чужоземців стосовно Росії
В.Ленін: «Такої дикої, такої темної країни, як наша Московщина, вже давно немає в Європі».
В.Ленін: «На Россию мне наплевать, ибо я большевик».
О.Пушкін: О Росії «Народ байдужий до найменшого обовязку, до найменшої справедлвості, до найменшої правди. Народ, що цілковито не визнає ні вільної людини, ні вільної думки».
О. Герцен: «Мы не можем прывыкнутъ к этой страшной, кровавой, безобразной, безчеловечной, наглой на язык России, к этой литературе фискалов, к этим мясникам в генера-лъсъких эполетах, к этим кварталъным на университетских кафедрах. Ненавистъ отвращение поселяет к себе эта Россия. От нее гориш тем разлагающим, отравляющим стыдом, ко-торый чуствует любящий сын, встречая пъяную матъ свою, кутящую в публичном доме».
1858-К.Маркс: «…У кривавому болоті московського рабства, а не в суворій славі норманської доби стоїть колиска Московщини. Змінивши імена та дати, побачимо, що політика Івана ІІІ і політика теперішньої московської імперії є не луше подібною, а й тотожною…. Припинити московський завойовничий порив є вимогою часу».
1887- Георг Брандес- після подорожі по Росії писав: «С умственной жизнью в в Росии, а особенно в провинциалъных городах дело обстоит плачевно: карты и водка, водка и кар-ты».
1709 р. Феріоль посланник французького уряду в Царго-роді, після геноциду вчиненого Петром 1 в Батурині написав: «Насильство Петра І над народом України це найжорстокіша беззаконність, бо народ країни козаків не був юридично чи іншим шляхом йому підлеглим. Козаки не є природними підданими царя, вони тільки піддались під його протекцію, і ніхто не може обвинувачувати їх за те, що бачучи, як нищать їх вольності, вони підняли повстання».
ArthurS, к чему вы все это здесь так старательно постите?
И это пройдет.
Социальные закладки