Шановний пане Президенте!
До Вас звертаються фізичні особи — підприємці України, представники творчих та інтелектуальних фахів — професійні постачальники інтелектуальних та творчих послуг: усні та письмові перекладачі, редактори, технічні письменники та художники, планувальники, складачі документації, творці веб-контенту. Цим листом ми прагнемо привернути Вашу увагу до податкового геноциду, який Комітет з питань податкової та митної політики пропонує вчинити в серед підприємців-спеціалістів вільних фахів.
Ми уважно вивчили проект Податкового кодексу, прийнятий Верховною Радою у першому читанні, і переконалися, що він унеможливлює нашу подальшу професійну діяльність в Україні, тобто позбавляє нас та наші родини без засобів до існування. До цієї пори ми ще маємо можливість утримувати себе та своїх дітей і не тільки не претендувати на робочі місця та бюджетні кошти, а й поповнювати бюджет своїми податками. Кабінет Міністрів України, чия діяльність оплачується з цих податків, має намір відібрати у малого бізнесу останні шанси на існування.
Проект свавільно позбавляє самозайнятих фахівців, які працюють за спрощеною системою оподаткування, можливості отримувати від одного замовника більше половини доходу, а також права на провадження зовнішньоекономічної діяльності. З цілком незрозумілої, ніяк не обгрунтованої примхи виняток із цих волюнтаристських положень зроблено тільки для працівників сфери інформатизації, чия господарська діяльність також полягає в наданні інтелектуальних послуг — щоправда, за цей «привілей» бідолахи змушені будуть поплатитися так само ніяк не обґрунтованим підвищенням суми єдиного податку до 1000 гривень на місяць.
Пункт 300.2 статті 300 глави 1 розділу XIV Кодексу, себто заборона отримувати понад половину доходу від одного замовника за 3, 6, 9 або 12 місяців, суперечить навіть просто здоровому глузду. Як інакше, ніж свавіллям чиновників, протизаконним обмеженням конституційного права на працю можна назвати безглузду заборону встановлювати тривалі взаємовигідні відносини з одним, чи навіть з єдиним замовником? Значну частину роботи постачальника інтелектуальних і творчих послуг складають довгострокові замовлення. Зокрема, праця над перекладом однієї книги або локалізацією інтерфейсу нерідко триває півроку та довше. Це автоматично означає, що фізична особа — представник інтелектуальної професії увесь цей час отримує дохід від одного-єдиного клієнта, оскільки працювати з іншими просто не має часу. Тож яким чаклуном треба бути, щоб наворожувати собі клієнтів в довільній кількості та довільної якості тільки для того, щоб задовольняти просто маячні забаганки уряду Азарова? Який бізнес в стані двічі-тричі на рік переходити з однієї системи обліку та оподаткування на іншу? Пересічна фізична особа — підприємець не має ні часу, ані засобів для роботи на загальній системі обліку, що свого часу добре розуміли автори єдиного податку. Самозайнята фізична особа творчого фаху не в стані вести вести облік згідно вимогам системи, розрахованої на радянське підприємство, але не може найняти й бухгалтера хоча б тому, що Кодексом цей вид діяльності платникам єдиного податку теж заборонено здійснювати!
Наприклад, суть професії перекладача чи редактора-лінгвіста полягає в забезпеченні інформаційного обміну між носіями різних мов світу. Тому природно, що більшість замовників лінгвістичних та пов’язаних з ними послуг і раніше знаходилася за межами митної території України, а надання їм послуг підпадало під визначення зовнішньоекономічної діяльності — що на мікроекономічному рівні є абсурдом радянських часів, в який й досі залюбки тішаться українські державні мужі. Попередні уряди зробили все, аби максимально наблизити до нуля кількість платоспроможних клієнтів в межах митної території України, тож їхні сьогоднішні спадкоємці з цілковитою байдужістю позбавляють нас можливості мати справи з іноземними замовниками.
Авторів Кодексу не бентежить, що їх законотворчість є відверто протизаконною: відповідно до принципу юридичної рівноправності та недискріминації стаття 2 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» прямо забороняє «будь-які, крім передбачених цим Законом, дії держави, результатом яких є обмеження прав і дискримінація суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності». Поділ споживачів послуг на резидентів України та всіх інших (іншими — словами закладання нового фундаменту для «залізної завіси» у країні, де можновладці люблять привселюдно розмірковувати про європейську інтеграцію), означає для більшості фізичних осіб-підприємців заборону на вільні професії. Віднімаючи в нас можливість працювати на єдиному податку за спрощеною системою оподаткування, Кодекс у теперішній редакції довершує руйнування індивідуального бізнесу і ставить нас та наші сім’ї перед вибором поміж швидким розоренням й голодом, та вимушеною еміграцією.
Дотепер ми, українські приватні підприємці — постачальники нематеріального інтелектуального продукту, ще були в змозі конкурувати зі своїми колегами з Россії та інших країн СНГ, оскільки спрощена система обліку для приватних підприємців принаймні якось компенсувала правовий нігілізм держави — ганебний «валютний контроль», що позбавив нас можливості вільно розпоряджуватися валютними коштами — які й надійшли до банківської системи України тільки завдяки нашій праці і належать тільки нам, громадянам та платникам податків, обов’язок розкривати третім особам зміст комерційних договорів з іноземними контрагентами, а також працювати тільки з банками інших країн тільки через кореспондентські рахунки ностро (і платити за все це власної кишені). Усупереч такому зворушливому піклуванню попередніх державних мужів нам поки що вдавалося забезпечувати прийнятний рівень життя собі і своїм родинам.
Однак із 1 січня 2011 року прийнятий у поточній редакції Податковий кодекс стане для нас забороною на фах. Примусове повернення до печерної радянської загальної системи господарчої діяльності потягне за собою не тільки сплату значно вищих податків і та обов'язкового єдиного соціального внеску (що саме в собі стане для абсолютної більшості з нас непосильним тягарем), та ще й необхідність найму фахівця для ведення бухгалтерського та податкового обліку. Подальша робота в таких умовах стане просто неможливою, оскільки єдиний податок і був введений саме для того, щоб громадяни вільних творчих професій отримали можливість прогодувати себе та свої родини, залишаючись при цьому порядними платниками податків. Ті, чия зайнятість на високих постах оплачена нашими податками, відбирають в нас конституційне право на працю, наші родини ставлять перед неминучою доконечністю розпродувати майно та йти з торбами по світу.
Тому ми, громадяни України, ініціативна група фізичних осіб — незалежних постачальників інтелектуальних та творчих послуг, вимагаємо від Вас, пане Президенте, наданою вам волею народу владою гаранта Конституції:
- скасувати для всіх фізичних осіб — підприємців, що постачають інтелектуальні та творчі послуги абсурдну заборону на отримання всього або більшої частини доходу від одного замовника, а також
- захистити від свавілля наше конституційне право заробляти собі на життя вільно обраною працею — зберегти для фізичних осіб — підприємців, що постачаюсь інтелектуальні та творчі послуги дотеперішню систему єдиного податку з її спрощеною системою обліку та звітності незалежно від того, перебуває контрагент в цій або іншій країні.
З цією метою ми пропонуємо:
- підпункт «и» пункту 291.2.1 статті 292 глави 1 розділу XIV Податкового Кодексу викласти у такій редакції:«и) зовнішньоекономічну діяльність, крім експорту програмного забезпечення і послуг з віддаленої підтримки програм та обладнання, розробки постачання та оновлення програмного забезпечення, надання послуг у сфері інформатизації, письмового та усного перекладу, вичитування коректур, складання документації, доповідей, промов, сценаріїв, наповнення веб-сторінок, макетування і верстання поліграфічних та електронних видань і аналогічних та супутніх інтелектуальних та творчих послуг»
- пункт 300.2 статті 300 глави 1 розділу XIV Податкового кодексу викласти в такій редакції:«У разі, коли платник податку більше половини свого доходу за три, шість, дев’ять чи дванадцять місяців наростаючим підсумком з початку року отримав від одного замовника (клієнта, покупця), такий платник податку позбавляється права на сплату єдиного податку в цих періодах і сплачує податки і збори у відповідності до загальної системи оподаткування.
Це правило не застосовується до платників, які надають послуги, пов’язані з розробкою, постачанням та оновленням програмного забезпечення, віддаленою підтримкою програм та обладнання, надають послуги у сфері інформатизації, письмового та усного перекладу, вичитування коректур, складання документації, доповідей, промов, сценаріїв, наповнення веб-сторінок, макетування і верстання поліграфічних та електронних видань і аналогічних та супутніх інтелектуальних та творчих послуг.
Якщо ці зауваження не будуть враховані, це призведе до вкрай негативних наслідків як для абсолютної більшості фізичних осіб-професіоналів, які провадать самостійну підприємницьку діяльність, так і для країни в цілому, а саме:
- вимушений державою перехід раніше добропорядних платників податків у тіньовий сектор економіки,
- еміграція висококваліфікованих фахівців у галузі інтелектуальних та творчих послуг,
- істотне зниження рівня життя, а згодом і розорення перекладачів, коректорів, редакторів, складачів документації, фахівців у галузі підготовки видань та ін., які спробують продовжити роботу на загальній системі оподаткування,
- зменшення податкових надходжень до бюджету як від тих підприємців, чию творчу кар’єру Податковий кодекс остаточно зруйнує, так і від тих, хто намагатиметься продовжити її приховано,
- фактичне знищення цілої низки високоінтелектуальних професій в Україні,
- подальшого погіршення іміджу України за кордоном.
Шановний пане Президенте! Ми, поки що громадяни цієї країни, не розраховуємо бути почутими авторами фарсу, який в українських засобах масової інформації названо всенародним обговоренням законопроекту. У нас не залишається іншої можливості захистити себе, свої родини, свої конституційні права та свої професії, добившись внесення зазначених змін до проекту Податкового кодексу, аніж звернутися до Вас як до гаранта Конституції з відкритим листом, використавши усі наявні канали. Тому ми благаємо Вас у випадку, якщо наші вимоги будуть проігноровані урядом, та протиправні положення Податкового Кодексу залишаться незмінними, застосувати своє право вето та не допустити набуття чинності людожерським податковим законодавством.
Цього листа складено за підсумками обговорення на професійних інтернет-форумах, у якому взяли участь фізичні особи — підприємці — платники єдиного податку з різних куточків України. Спільнота українських представників творчих та інтелектуальних професій сподівається на Ваші розуміння та підтримку.
Тема: 
СПД (физлицо) (*)
Ответить с цитированием
Сообщение от miniwalera
Показать скрытый текст
Не забудьте про юристов!!! 
? якщо 
, а вони-то - є.....
Обращение к Президенту по налоговому кодексу 2010
Социальные закладки