Сообщение от
Хэлька
Тут надо искать свой подход к каждому случаю. Вы выяснили какой именно вид дислексии и дисграфии у ребёнка? Математика тоже может иметь свой диагноз - дискалькулия. Мой ребёнок таблицу умножения выучить не смог помнит только некоторые. И я его не заставляю учить, перед столом где делает уроки висит большой плакат с таблицей, на школьной линейке есть таблица, в пенале таблица и даже в дневнике есть таблица. В задачах мы выделяли и запоминали основные слова (было, отдали, осталось и т.д.), если меньше (больше) на то вычитаем (прибавляем), если бол.(мен.) в раз то умножаем (делим). И конечно я это постоянно напоминала когда делаем уроки (вместе и сейчас в 7). Ещё я заметила что когда я читаю условия он быстрее понимает что надо делать, ведь при дислексии не только медленное чтение но понимание прочитанного не быстрое. А вот при прослушивании понимаем текст быстрее. Читать конечно не заставляем, слушаем онлайн книги и онлайн уроки, того что нет в аудиозаписях читаем всей семьей для него.
Мой в этом учебном году начал терять интерес к школе и я выяснила причину, конечно это отношение учителей и их поведение. Они даже не понимают что травмируют ребёнка на всю жизнь. Говорить о проблемах речевых детей можно много но моя мечта это увидеть изменения в законодательстве что даст возможность родителям давить на педагогов с законодательной стороны. Сейчас детям с дислексией сложно со многими учителями, они их не понимают и делают из них двоечников и неудачников. Есть конечно некоторые продвижки, но не в обычной системе а в инклюзии и индивидуалке.
Есть некоторые рекомендации для учителей по работе с речевыми детьми:
Особливу групу серед дітей, які мають порушення мовлення, складають діти з порушеннями процесів читання й письма. Головною проблемою, з якою стикаються такі діти, є проблема сприймання тексту — дислексія, не здатність сприймати друкований або рукописний текст і трансформувати його у слова. При дислексії спостерігаються такі типи помилок під час читання, як: заміна та змішування звуків, близьких за акустико-артикуляційними ознаками; по букве не читання; спотворення звуко буквеної структури слова, що проявляється у пропусках, додаваннях, перестановках звуків. При дислексії в дітей наявне недостатнє розуміння прочитаного, що проявляється на рівні окремого слова, речення, тексту в цілому (без розладів технічної сторони читання); аграматизми, що проявляються на аналітико-синтетичному та синтетичному етапах оволодіння навичками читання (проблема у використанні відмінкових закінчень, закінчень дієслів, узгодження іменника і прийменника то що).
Допомога таким дітям повинна бути комплексною і здійснюватися групою фахівців, зокрема невропатологом, логопедом, психологом і педагогом. Ефективність роботи значною мірою визначається вчасністю проведених заходів і вибором оптимального методу й темпу на вчання.
Іншою поширеною проблемою в дітей з порушеннями читання й письма є дисграфія — спотворення або заміна букв, спотворення звуко буквеного складу у структурі слова, порушення «злитного» написання слів і речень, аграматизми.
В основу класифікації дисграфії покладено не сформованість певних операцій процесу письма. Виділяють такі види дисграфії:
• Артикуляторно-акустична дисграфія, яка проявляється в замінах, пропусках літер, які відповідають пропускам і замінам звуків в усному мовленні.
• Дисграфія на основі порушення фонемного розпізнавання (диференціації фонем), яка проявляється в замінах літер, які позначають фонетично близькі звуки, хоча в усному мовленні звуки вимовляються правильно.
Робота із цими двома порушеннями мовлення спрямована на розвиток фонематичного сприймання: уточнення кожного звуку, який замінюється, співвідношення артикуляційного та слухового образів звуків. Дисграфія внаслідок порушення мовного аналізу та синтезу проявляється у спотворенні звуко буквеної або морфологічної структури слова та структури речення. Аграматична дисграфія, пов’яза на з недорозвиненням граматичної будови мовлення (морфологічних і синтаксичних узагальнень).
Робота із цими двома порушеннями мовлення спрямована на уточнення структури речення, розвиток функції зміни слова, словотворення, уміння аналізувати склад слова за морфологічними ознаками. Оптична дисграфія пов’язана з недорозвиненням зорового гнозису, аналізу та синтезу, просторових уявлень і зорової пам’яті і проявляється у замінах і спотворенні букв на письмі; до оптичної дисграфії належить і дзеркальне письмо. Робота з таким порушенням спрямовується на розвиток зорового сприймання, розширення зорової пам’яті, формування просторових уявлень і розвиток зорового аналізу та синтезу.
Усі мовленнєві порушення потребують тривалої логопедичної допомоги. В умовах навчання дітей з порушеннями мовлення робота логопеда є вкрай важливою і її треба включити в корекційний компонент індивідуальної навчальної програми розвитку дитини. Педагог класу з інклюзивною формою навчання велику увагу повинен приділяти розвитку комунікативних здібностей таких учнів. Для забезпечення нормального розвитку дитини загалом в її індивідуальну програму розвитку варто включати комплекси завдань, спрямованих на розвиток когнітивних процесів: пам’яті, уваги, мислення, уяви й передумов їх нормального розвитку (формування дрібної моторики, зорово-просторового та слухового гнозису, пізнавальної, креативної активності, мотиваційної сфери). Особливу увагу приділяють розвитку пізнавальної усвідомленої діяльності, умінню контролювати свої дії та досягати потрібного результату; розвитку довільної уваги, комунікативно-мовленнєвої активності, організації мовленнєвої поведінки.
Нижче наведено кілька рекомендацій педагогам при роботі з дітьми з порушеннями мовлення:
• Якщо ви помітили, що у вашому класі є дитина з подібними труднощами, проконсультуйтеся з учителями (вихователями), які працювали із цією дитиною в попередні роки.
• Зверніться по допомогу до психолога й логопеда, поговоріть з батьками цієї дитини. Виконуйте всі рекомендації фахівців.
• Технології корекційної допомоги і вибір необхідних засобів для успішного навчання дитини у класі будуть залежати від складу команди, яку ви організуєте.
• Питайте учня про труднощі, з якими він зустрічається під час сприймання, опрацювання та застосування інформації (нового навчального матеріалу). З’ясуйте, яку інформацію дитина не сприймає.
• Використовуйте альтернативні способи представлення навчального матеріалу — поясніть усно, якщо учень має труднощі з читанням, дайте інформацію в письмовій формі, як що учень не сприймає її на слух, то що.
• Виконуйте всі рекомендації логопеда, інших фахівців, а також батьків щодо спеціальних вправ та адаптації навчального матеріалу для конкретного учня.
• Дізнайтеся про можливості використання спеціальних комп’ютерних програм (наприклад, перетворення друкованого тексту на аудіовідтворення), інших технічних засобів у процесі навчання відповідно до особливостей конкретного учня.
Взято из научно-методического пособия за 2015 год, имеет гриф мин. образования Наказ № 1054 від 18.09.2014
Социальные закладки