НУШ через 8 лет может быть неактуальна, реформа средней начнётся с 2021, а реформа старшей школы в 2024 под вопросом.
Міністр освіти і науки України Ганна Новосад: Ми не можемо зробити всіх щасливими, але ми точно маємо зробити всіх готовими до життя
Реформа у базовій середній школі у нас за планом стартує у 2021 році. До того часу ми маємо завершити реформу початкової школи («пілотні» класи у нас рухаються на рік швидше). Що стосується базової школи, то зараз ми на етапі розробки змісту. Тобто ми готуємо державний стандарт базової середньої освіти – рамковий документ, який має визначати очікувані результати навчання на кожному з рівнів базової школи. Чому його доопрацьовуємо? Ми вирішили його більш конкретизувати, щоб учителям було легше з ним прцювати, щоб батькам було зрозуміліше, що ж буде очікуватися від їхніх дітей. Також хочемо врахувати, наскільки це буде можливо, результати дослідження PISA, яке буде в грудні. Воно стосується якраз необхідної нам категорії. Хочемо подивитися і врахувати висновки уже у новому державному стандарті, під який будуть розроблені нові освітні програми, матеріали, підручники.
Плануємо підготовку вчителів. Думаємо, як нам охопити таку кількість вчителів. Вочевидь, необхідно буде залучити більший ресурс – державні і позабюджетні (не заборонені законодавством) джерела. Адже кількість вчителів значно більша, ніж у початковій школі. Це вчителі-предметники, зовсім інший підхід і надзвичайно більший виклик. Тому, скоріше за все, базова школа буде рухатися так, як це передбачено нинішнім планом реформи НУШ.
Що стосується старшої школи. Ми розуміємо, що є очевидний запит у суспільстві, при чому від усіх учасників цього процесу (у першу чергу від дітей), на те, щоб школа змінилася. Що не так у нинішній старшій школі? Це два роки (10 і 11 класи), які надзвичайно перевантажені змістом. Учні/учениці мають 20+ предметів, які не дають можливості заглиблюватися у певний напрям, зрозуміти для себе, яка галузь/сфера цікавіша. Ця система не дозволяє обирати предмети, мати індивідуальну траєкторію. Тобто загалом вона не дає можливості впровадити ті методики навчання і ту індивідуальну освітню траєкторію, яка зараз є трендом у світі і є надважливим елементом якісного шкільного навчання у старшій школі. З іншого боку, є політичний момент: реформа дійсно розтягнута в часі і це має свій сенс. Тому що в освіті не можна зробити зміни дуже швидко. Це, до прикладу, не та ж поліція – зільнили всіх, набрали нових, проатестували і все. Цей процес набагато повільніший, система сама по собі консервативніша. Тому реформа була розрахована на 12 років. Але, вочевидь,
якщо ми почнемо робити старшу школу у 2027 році – це ще плюс 8 років – ми не знаємо, чи взагалі доживе до того часу НУШ – есенція, суть, філософія, принципи, чи збережеться все це крізь низку урядів, парламентів. Парламентів, сподіваюся, буде менше, а от уряди, як показує статистика, змінюються швидко. Ми не знаємо, що буде до того часу, і хочеться, щоб зміни настали швидко і вони були гарантованими. Тому ми думаємо, що є сенс розглядати пришвидшення старшої школи – наразі у планах 2024 рік. Але є низка викликів. Перший із них – це трирічне навчання у старшій школі. Це додатковий 12-й клас для тих учнів, які зараз навчаються 11 років. Відповідно, аби правильно працювати з очікуваннями суспільства, аби люди розуміли, для чого це робиться, аби бачили переваги для себе цього додаткового року, нам необхідно створити певні умови у новій старшій школі.
Конкретними діями, кроками аргументувати 12-й рік навчання. Виклик не тривіальний.
До 2024 року (це зараз орієнтовна дата!) треба, по-друге, створити мережу старших шкіл. Тобто кожна область України спільно з МОН має напрацювати цю мережу за певними критеріями, яких зараз ще немає. Вони мають бути відображені у законі «Про загальну середню освіту», який зараз на розгляді у парламенті. Далі – на рівні підзаконних актів. До кінця 2019 року ми хочемо вийти із концепцією старшої профільної школи – своєрідним рамковим документом до публічної презентації: що таке старша профільна школа, де було б онаочнено наше розуміння ціє ланки.
Третій виклик – це вчителі. Тому що, як я уже говорила, у старшій школі, вочевидь, буде впроваджена індивідуальна освітня траєкторія. Тобто учні/учениці будуть обирати предмети, які вони хочуть вивчати. Предмети, скоріше за все, будуть інтегровані. До цього всього необхідно готувати вчителів, аби вони могли працювати у такому форматі, якого зараз на загал по всій Україні немає. Але, до слова, у нас уже є старші школи, які є профільними, але лише дворічними.
Також стоїть питання коштів – скільки це буде коштувати. Тому що по закону старша профільна школа має бути окремою юридичною особою і в ідеалі бути фізично відокремленою, аби старшокласники не вчилися разом із першокласниками. Це потребує величезних інвестицій у підготовку будівель. Для роботи за академічними профілями, які зараз остаточно не сформовані, необхідно підготувати школи. Мають бути лабораторії, обладнання, матеріали аби з ними працювати. Мова іде про величезні інвестиції.
От усі ці пункти треба скласти воєдино, підрахувати, оцінити ризики і обрати правильний варіант. Власне зараз ми над цим працюємо. Мене радує те, що ми уже бачимо серед активних груп директорів шкіл, керівників деяких областей, управлінь освіти, навіть окремих університетів, як-то УКУ, бажання працювати спільно для швидшого впровадження старшої школи. І ці групи уже мають певні свої концепції старшої школи. Тобто є розуміння того, що цей процес потрібно робити швидше, і напрацювання моделей уже відбувається у різних середовищах.
Наразі ми офіційно створюємо робочу групу при МОН для того, щоб напрацювати концепцію старшої школи, різні варіанти її впровадження, як на масштабі всієї країни (це найамбітніший варіант!), так і рухатися окремими пілотами, підготувати окремі області, наприклад, або окремі школи.
Детальніше читайте на УНІАН:
https://www.unian.ua/politics/107261...3ojTtxXOKC5H7o
Изменения в системе школьного образования
Сообщение от one-one
Ваши права
Тема: 
Ответить с цитированием
Социальные закладки