Тема: Три раза про Гавайи.

Ответить в теме
Страница 1 из 2 1 2 ПоследняяПоследняя
Показано с 1 по 20 из 34
  1. Вверх #1
    Хаймарс

    Аватар для Цепной Кот
    Пол
    Мужской
    Адрес
    Психушка Resort & SPA
    Сообщений
    6,289
    Репутация
    12989

    По умолчанию Три раза про Гавайи.

    Три раза про Гавайи.
    Часть первая.
    Остров Оаху.


    Однажды я задал себе вопрос:
    Зачем дожидаться смерти, шобы попасть в рай? Тем более меня терзали смутные сомнения, а есть ли этот самый рай после того, как фсё?)) И если есть, то попаду ли я в него? И если таки не попаду (шо скорее всего)), то зачем терять время в ожидании неизвестности, когда можно посетить рай при жизни.
    Ведь на земле существует великое множество райских уголков. В каких-то мы просто валялись под пальмами, попивая коктельчики. Например, на Занзибаре или Доминикане. В данном случае особо ничего не расскажешь. Такой ленивый отдых тоже иногда нужен, но все же нам больше нравится драйв и приключения, после которых таки есть шо рассказать).

    В то время, о котором пойдет речь в этом фото-отчете, глобадьная зараза еще не свирепствовала по всему миру и осуществить мечту, путешествуя по райским местам, не составляло особых проблем. Главное – захотеть).

    Гавайские острова - это один из кусочков рая. Такая себе земная демо-версия, чтобы люди имели представление о том, что ожидает после смерти тех, кто верит в Бога и в случае хорошего поведения при жизни планирует поселиться в раю ).




    Создатель так увлекся цветами и необычными формами, что забыл про листья?


    Kill off all my demons, and my angels might die, too.


  2. Вверх #2
    Хаймарс

    Аватар для Цепной Кот
    Пол
    Мужской
    Адрес
    Психушка Resort & SPA
    Сообщений
    6,289
    Репутация
    12989
    Гавайи можно сравнить с раем еще и по той причине, шо туда сложно попасть грешным украинцам.
    Одна из самых удаленных от Украины точек суши на краю света, посредине Тихого океана.
    Но! Желание попасть в рай сильнее неудобств, связанных с дальней дорогой. Путь того стоит.
    В общем, есть два варианта - либо через Восток (Гонконг, Японию или Корею), либо, наоборот, через Атлантику и материковую Америку. Мы выбрали второй вариант, тем более, что на обратном пути мы планировали задержаться в материковой Америке.
    Из Штатов на Гавайские острова летает великое множество американских авиакомпаний, лучшей из которых по праву можно назвать Hawaiian. Мы же вібрали а/к American, т. к. были премиальные билеты oneworld. American – неплохая компания, но есть и недостатки. Самолетный парк не первой свежести. Еда не включена, развлечений нет, багаж, конечно же, платный. Лететь тем временем более 5 часов и единственный, но немаловажный плюс - это просто супер-большой шаг кресел в эконом классе. Так что высокому человеку с можно не просто вытянуть ноги, но и с легкостью выйти из сиденья у окна в проход, не потревожив соседей. В общем, учитывая наш рост (на двоих - 366 см.)), креслами мы остались довольны.
    Перед приземлением самолет сначала пролетает над историческим Перл Харбором, современной военно-воздушной и военно-морской базой и уже потом приземляется в аэропорту Гонолулу.

    Сразу хочу сказать, шо тем, у кого в одном месте шило и кто не любит ограничиваться только траекторией отель-пляж, на Оаху нужна машина. На стойке рентала нас ждала табличка шо нам нужно самостоятельно поймать шаттл-бас. Что ж идем ловить. У нас забронирована машинка эконом-класса у прокатчика Alamo. Народу вместе с нами – просто целая армия - все хотят машины. Значит, мы не единственные обладатели шила в одном месте ) Шаттлы с названиями Avis, Hertz, Enterprise, National, Dollar подъезжают один за другим, загружают народ и уезжают. Через 10 минут закралась мысль, что Alamo, наверно, прекратили свое существование ))
    При виде следующего баса National, спрашиваем водителя, не отвечает ли он и за доставку пассажиров в Alamo тоже. Дело в том, что в некоторых городах, эти две фирмы расположены на одной территории. Нет, говорит, ждите большой синий автобус. Еще через 10 минут ожидания вычисляем в толпе таких же ждунов с ваучером Alamo и лицами страданий)). Ну вместе хотя бы не так обидно. Что самое интересное, у места ожидания есть табличка с телефонами вызова ренталов. Так вот Alamo там тоже не было. Когда время пошло уже на 25 минуту ожидания, на горизонте замаячил обещанный синий автобус, а вместе с ним из терминала подвалила толпа человек 30, которые, надо сказать, совсем не ждали и о проблемах с шаттлом не имеют представления.

    Наш автомобильчик оказался ну очень экономичный ). Когда мы увидели эту букашку - маленькое чудо с именем FIAT500, у меня случился приступ смеха.
    Знакомство с дорогами Оаху начинfется с пробки по пути из аэропорта в Гонолулу, т.к. этот участок был на реконструкции.

    Есть в этом казалось бы современном городе, намек на древность, впрочем, как в любой точке США.
    Американская научно-техническая революция не заметила деревянных столбов для электропроводов. Так и стоят себе, подают свет в окошки местных жителей.


    Отель Hyatt Place Waikiki оказался неплохим вариантом – всего в 5 минутах от пляжа, среди кучи кафешек.


    Бросив вещи в номер и смыв с себя дорожную пыль, идем гулять по пляжу Вайкики.


    Как-то так случилось, что первое, чем мы решили себя занять на Оаху, стало Outrigger Canoe. На Гавайях, где волны круглый год, это очень распространенное развлечение. Ловить волны, сидя в каноэ. Сначала нужно отплыть от берега метров 500, далее ждать какое-то время и когда волна таки появится, нужно грести вместе и сильно, чтобы попасть с этой волной в ее темп движения и только тогда она вынесет вас на берег под всеобщее ликование.
    Фотографий этого развлечения у нас нема. Боялись утопить фотоаппарат.


    Оправившись после ловли волн, мы вспомнили, что не ели уже так давно, шо забыли как выглядит еда. С утра в суматохе муравейника LAX (аэропорт Лос-Анжелеса) и очень раннего вылета выпили только по чашке кофе, в самолете еда не возбуждала и мы ее не стали пробовать, а когда прилетели как-то не сложилось, ну а потом это развеселое каноэ отвлекло. Самое интересное, что организм не очень-то и хотел. Решили съездить в торговый центр Ala Moana, там и поужинаем, если шо. Торговый центр в черте города, очень много магазинов, цены приемлемые.
    Как вариант шопинга — Premium Outlets Waikele за пределами города. Там потише, но и выбор совершенно другой, больше акций и скидок.
    День кончился как-то внезапно, но зато план по трате денег на шмотки был выполнен примерно на 50%. Хотя, этот процент очень относительный, потому что молодой красивой девушке все к лицу, а значит, это самое «все» в данном случае может ограничиться только вместимостью чемоданов. Хотя, были случаи, что в путешествиях и дополнительные чемоданы покупались ). На этом празднике покупок мне тоже кое-шо досталось. А именно - пара гавайских рубашек)

    На следующий день в 8 утра мы уже мчались на нашей букашке в парк Diamond Head. Это гора вулканического происхождения (кальдера считывается и сейчас довольно легко), в начале прошлого века служила военным укреплением, были установлены пушки, сидели наблюдатели. Сейчас тоже какая-то дозорно-военная функция присутствует, но на эту часть горы не пускают. Приезжают сюда, прежде всего для того, чтобы обозреть Гонолулу и прибрежные воды с высоты птичьего полета. Сделать это не очень-то и просто - необходимо долго и упорно подниматься, в том числе и по крутым лестницам.




    Kill off all my demons, and my angels might die, too.

  3. Вверх #3
    Хаймарс

    Аватар для Цепной Кот
    Пол
    Мужской
    Адрес
    Психушка Resort & SPA
    Сообщений
    6,289
    Репутация
    12989
    После двух часов на Алмазной Голове решаем, что же делать дальше. Решили искупаться. Едем по восточному берегу острова наверх в поисках уединенного пляжа. По дороге любуемся видами потрясающего побережья, при остановках уже замечаем первых наших китов, выпрыгивающих метрах в 500 от берега.
    И мы таки нашли такой пляж. На двои одно море и одна любовь (с)

    Хотя, оказалось шо не на двоих - кроме нас был еще спасатель. В данном случае, его можно было считать нашим личным спасателем)
    Наш главный недостаток в отдыхе - мы не умеем долго находится на пляже. Позагорать и поплавать с час-полтора - это наш максимум на день. Поэтому мы как-то даже обрадовались прилетевшим тучам и накрапывающему дождику и поспешно ретировались.




    По пути в отель решили сделать небольшую петлю, в обратном направлении поехали не через побережье, а через центральную часть острова. Где-то там на пересечении дорог, есть, наверно, самое красивое место острова — Byodo-In Temple. Буддийский храм, построенный местными японцами без единого гвоздя, не может не заставить сказать «вау».






    Здесь неподалеку, в Долине Храмов богатые японцы предпочитают хоронить себя и членов своих семей.

    Kill off all my demons, and my angels might die, too.

  4. Вверх #4
    Хаймарс

    Аватар для Цепной Кот
    Пол
    Мужской
    Адрес
    Психушка Resort & SPA
    Сообщений
    6,289
    Репутация
    12989
    На следующий день мы оставили самые грандиозные планы. Во-первых, на утро у нас была бронь экскурсии в Перл Харбор на линкор Аризону. С этого и начали. Ехать с конца Вайкики, где был наш отель, до исторического Перл Харбора минут 40 с учетом пробок. Парковка огромная, повсюду знаки о высокой опасности автомобильных краж - тогда они еще воспринимались как шутка. Несмотря на бронь, необходимо по приезду встать в очередь на раздачу туров на Аризону, причем приехать надо за час, иначе бронь аннулируют. Вам выдают специальные билетики со временем и говорят, куда нужно подойти. Время до тура можно использовать для осмотра музейных достопримечательностей. Я не буду подробно останавливаться на музее Перл Харбор. Однозначно, его нужно посетить. Но я не люблю рассказывать о трагедиях, а это была самая жесткая трагедия американцев во Второй мировой войне. Если нужна более подробная информация, ее можно посмотреть здесь:
    http://www.recreation.gov/tourSearchResult.do?contractCode=NRSO&parkId=72369

    После Перл Харбора, в силу усиливающейся жары было принято решение искупаться, и сделать это не где-нибудь, а в заповеднике Hanauma Bay. Расположен он ближе к Diamond Head и посетить его было логичнее вчера, но по вторникам он не работает, а вчера был вторник. Если вы будете что-то читать про данный заповедник в интернете перед поездкой, все рекомендации сойдутся к тому, что желающих много, парковка маленькая и закрывается при заполнении. Билет действует весь день без права въезда-выезда. Шанс попасть туда легко рассчитать — либо ранним утром еще до 8:00 (что лучше), либо в обед, когда утренняя порция желающих подустанет и уедет в поисках ланча. Вся беда в том, что парковаться в ожидании негде. На дороге перед въездом стоянка запрещена. Метрах в 100 есть обзорная площадка с парковкой, но стоять там разрешено ровно 20 минут. За этим следит полицейский и это объяснимо. Выждав свои 20 минут, мы так и не увидели смену таблички Parking Closed и уехали в поисках поушать в деревушку неподалеку. После обеда решили еще раз прокатиться мимо злосчастной парковки - ведь это по сути последний шанс, завтра мы улетаем дальше. И, о чудо, волшебные слова OPEN! Не веря своим глазам, заезжаем внутрь - время около часа дня. Оплатив паркинг, надо купить входной билет, затем подождать начала обучающего фильма про заповедник (15 минут), и только потом, спуститься вниз к рифу. Теперь про пляж, как видно с высоты, народа тьма.





    Шо сказать за снорклинг, то так себе. Во-первых, мутно. Возможно, с утра вода более прозрачная. Во-вторых, рыб все-таки не так много, как хотелось бы. Возможно, это тоже связано со временем дня. В-третьих, очень мелко над рифом. Каждый раз проплывая над кораллами, мы боялись, что чиркнем об их острые края. Да еще и волны. Все это мешает наслаждаться красотами. В итоге, попытки пробиться в парк, спуск и просмотр фильма заняли больше времени, чем сам снорклинг. Если вы планируете к посещению другие острова, на данный сайт можно времени не тратить. Если в планах только Оаху, тогда таки да.

    Перекусив в ресторанчике в центре Гонолулу вкусным лобстером, перемещаемся на северную часть острова в полинезийскую деревню Laie.
    Там нас еще ждет национальное вечернее шоу. Но то такое. Как по мне зря потраченное время

    На этом мы прощаемся с Оаху, но нас еще ждут другие острова архипелага…
    Последний раз редактировалось Цепной Кот; 28.07.2021 в 12:09.
    Kill off all my demons, and my angels might die, too.

  5. Вверх #5
    Хаймарс

    Аватар для Цепной Кот
    Пол
    Мужской
    Адрес
    Психушка Resort & SPA
    Сообщений
    6,289
    Репутация
    12989
    Три раза про Гавайи.
    Часть вторая.
    Остров Кауаи.


    Другу частину своєї розповіді я вирішив написати українською. Для різноманіття.

    Наступним островом на нашому гавайському маршруті був Кауаї, або «острів долин», як називають його місцеві. Всі внутрішні перельоти ми здійснювали авіакомпанією Hawaiian. Треба сказати, рух їх літаків нагадує автобусне сполучення. Скупчився народ в терміналі, прилетів літак, вивантажив людей за 10 хвилин, за наступні 10 хвилин завантажив очікуючих, капітан сходив в термінал зробити відмітку, тут же вилетів. Рейси під зав'язку, люди, причому більшість з них місцеві, реально багато пересуваються. Вибір часу польотів великий: «автобуси» літають з раннього ранку до вечора. Летіти між островами 30-40 хвилин.



    Кауаї разюче відрізняється від Оаху. Висоток немає, кругом поля, ліси і ... півні. Ці вже давно не свійські птахи повсюдно поширені на Кауаї: їх можна зустріти в аеропорту, на території готелю, на пляжі, на вершині каньйону - вони всюди. Кажуть, що колись тут трапився ураган, який розніс курей по всьому острову. За умови відсутності природних хижаків і цілорічної теплої погоди, ті легко адаптувалися, здичавіли і тепер приводять американських туристів в не аби яке захоплення. А по мені, так прокидатися о 5 ранку під крик півнів в готелі - не дуже весело.



    Прилетівши приблизно о 10 ранку, ми почали своє знайомство з Кауаї з відвідування Національних Тропічні Ботанічних садів МакБрайд. Відвідувачів небагато, в основному пенсіонери, але нас цей факт не дуже збентежив. Я люблю гарні рослини, а, як відомо, на Гаваях більшість видів унікальна, тобто не зустрічається більше ніде на планеті. Після оплати довелося почекати маленький автобус, який 20 хвилин везе вас (часом по краю обриву) в ті самі квітучі долини. Після цього можна годину-півтора бродити і фотографувати, а після автобус забере вас назад.









    Kill off all my demons, and my angels might die, too.

  6. Вверх #6
    Хаймарс

    Аватар для Цепной Кот
    Пол
    Мужской
    Адрес
    Психушка Resort & SPA
    Сообщений
    6,289
    Репутация
    12989
    Після садів вирішили продовжити огляд південного узбережжя і зупинилися біля Spouting Horn. Набігаюча хвиля потрапляє в лавову тубу і під тиском виходить вертикально на поверхню у вигляді стовпа бризок. Дуже незвично.



    Тут же неподалік знаходиться, мабуть, найвідоміший пляж острова - Poi'pu. Були наміри скупатися, але після обіду розморило і ми благополучно заснули на пляжі. Прокинулися від холоду. Набігли хмаринки, вони, до речі, на Кауаї постійно присутні. Як кажуть місцеві, це не хмари, а смог від діючого вулкана на Великому острові. Повітряні течії зносять його прямо на Кауаї і прямого сонця як такого немає, воно практично завжди прикрите серпанком. Як плюс - не обгорімо. Як мінус - не виходить соковитих фото, і температура в березні вище 23 не піднімалася, що не дуже комфортно для купання. Зупинилися ми в готелі в східному місті Wailua, що в 10 хвилинах від аеропорту і столиці Ліхуе.

    День 2.
    Наступний день було вирішено присвятити дослідженню центральної і західної частини острова та зупинитися в Руському форті Єлисавети.



    Коли ще до нас в 18-м столітті на цьому острові висадився відомий Джеймс Кук, місцеві аборигени прийняли його за бога і спочатку добре до нього ставилися. Проблема Кука була в тому, що він там затримався - його кораблі потребували ремонту. Під час стоянки моряки помітили, що з їх кораблів почали безслідно зникати різні корисні речі. тому Куку не тішила думка залишитися в кінці кінців без штанів, доводилося силою повертати ці речі назад, що не дуже подобалося аборигенам. Коли нахабство досягла межі і місцеві вкрали баркас з одного з кораблів, Кук в розпачі взяв в заручники старійшину аборигенів. В результаті зав'язалася бійка, в результаті якої Кук і був убитий, а потім ще і частково з'їдений ... Веселі були часи.

    Kill off all my demons, and my angels might die, too.

  7. Вверх #7
    Хаймарс

    Аватар для Цепной Кот
    Пол
    Мужской
    Адрес
    Психушка Resort & SPA
    Сообщений
    6,289
    Репутация
    12989
    Якщо від Руського форту поїхати наверх вглиб острова, то десь через 30-40 хвилин можна дістатися до Waimea Canyon. Це Гавайський Великий каньйон, тільки трохи зеленішим свого великого материкового брата.

    Що кури роблять на такій висоті, залишається загадкою.



    Ще далі наверх від каньйону є дивовижне місце під назвою Pihea Vista, до якої веде однойменна стежка.







    Стежка нелегка, простягається головним чином через глиняну слизьку поверхню, але краєвиди себе оправдовують. Через туман, по фото не відчути всієї краси, камера вирішила налаштуватися саме на пелену туману, але особисто я можу сказати, що це місце найкрасивіше з усіх, що я бачив на землі.





    Kill off all my demons, and my angels might die, too.

  8. Вверх #8
    Хаймарс

    Аватар для Цепной Кот
    Пол
    Мужской
    Адрес
    Психушка Resort & SPA
    Сообщений
    6,289
    Репутация
    12989
    По дорозі назад вирішуємо-таки випробувати пляжі Кауаї. Забігаючи вперед, скажу, що кращіх пляжів південної частини ви не знайдете. Справа в тому, що через хвилі частина пляжів стабільно закриті, тому проїхавши 2 годині на північ до Kee Beach, ви можете поцілувати табличку «пляж закритий» і повернутися назад. Найспокійніші і безпечні води на півдні, головним чином в районі Poi'Pu. Оскільки ми були більш зацікавлені в снорклінгу, нас дуже захопила інформація в місцевому буклеті з приводу Longhouse Restaurant Beach. Покажчиків на нього немає, наскільки я пам'ятаю, але його легко знайти. Південна дорога в районі Poi'Pu проходить повз пляжу довжиною близько 200 метрів. По один бік від дороги готелі, по іншу кам'яні брили і саме пляж. Люди з масками там є завжди. Машини кидають вздовж дороги по правій стороні, головне, щоб ще місця вистачило. На вигляд цей пляж здається сумнівним, але кількість пірнаючих не залишає сумнівів.



    Снорк і справді хороший. Риб багато і вони великі. Хвилі середні, але відсутність високих коралів зводить ризики нанівець. Розмовляли з кількома людьми, пірнають тут же - всі в один голос стверджували, що краще снорка, ніж тут, на всьому острові немає. Не вірити їм підстав не було, люди, на відміну від нас, вже другий тиждень досліджували острів. Вечір провели в пошуках сувенірів. Парадокс Гаваїв в тому, що там, де очікуєш знайти сувеніри, їх немає, а де не чекаєш - їх купа. Насилу знайшовши фірмовий магазин сувенірів Hilo Hattie і затарившись по повній, виявили в сусідньому Walmart ще більший вибір магнітів. Тому почніть з Walmart, а за іншим, більш серйозним вже в вищевказаний магазинчик. У плані їжі відкрили для себе дивовижне місце - Shrimp Station. Смачні креветки всіляких видів. Обов'язково спробуйте. Для вечері в солідному ресторані рекомендую заклад в місті Kanaa під назвою Wahoo Seafood Grill. Якщо їхати з півдня, це буде перший ресторан в місті по лівій стороні. Дуже атмосферне місце, все шалено смачно, ціна відповідна.
    Kill off all my demons, and my angels might die, too.

  9. Вверх #9
    Хаймарс

    Аватар для Цепной Кот
    Пол
    Мужской
    Адрес
    Психушка Resort & SPA
    Сообщений
    6,289
    Репутация
    12989
    День 3.
    На останній день було заплановано головний захід - Kalalau Trail - підйом по стежці Напалійского узбережжя, що починається на північному заході острова поруч з Kee Beach. По можливості приїжджати туди треба якомога раніше з однієї простої причини - парковка переповнюється вже до 8 ранку і ставити машину доведеться в грязюці в метрах 300 від входу на стежку, що нам і довелося зробити. Стежка не з легких. З собою обов'язково взяти великий запас води, вологі серветки, пластир і йод на всякий випадок і головне - взуття з глибоким протектором, якє не шкода буде викинути після здійснення сходження.



    Дорога складна тим, що кам'яниста, звивиста - то круто вгору, то різко вниз, і найголовніше - в'язка і слизька від бруду, в якому дуже легко послизнутися і впасти. Так, нам довелося допомагати жінці, що розбила ніс і руку. Так що не нехтуйте порадами. Були рідкісні люди і в шльопанцях, і босоніж, але інакше як на божевільних, на них не дивилися. Стежка сама по собі дуже довга, і багато хто йде на 11 миль уздовж узбережжя. Більшість же обмежуються 2 милями в одну сторону до пляжу і 2 цими ж милями назад. На одне це піде 3-4 години, якщо робити зупинки для фото і відео, та й просто відпочивати. Види узбережжя Напали - краще, що можна знайти на Кауаї.







    Kill off all my demons, and my angels might die, too.

  10. Вверх #10
    Хаймарс

    Аватар для Цепной Кот
    Пол
    Мужской
    Адрес
    Психушка Resort & SPA
    Сообщений
    6,289
    Репутация
    12989
    Повернувшись, йдемо дивитися на Kee Beach, там, де за словами путівників, снорк теж хороший.
    Замість снорка там можна знайти ось це.



    Йой, і подобається же мені система попереджень в Америці. Не стільки страшно, скільки смішно. Треба віддати їй належне, ніхто не купається, хвилі величезні, на пляжі є тільки рідкісні відвідувачі упереміш з курами.





    Kill off all my demons, and my angels might die, too.

  11. Вверх #11
    Хаймарс

    Аватар для Цепной Кот
    Пол
    Мужской
    Адрес
    Психушка Resort & SPA
    Сообщений
    6,289
    Репутация
    12989
    Вирішуємо повернутися на південь острова на вже випробуване місце. Йдемо до своєї машини. На підході, дивлюся під ноги і перша думка «який урод пляшку розбив у нашої машини», але потім піднімаю очі і розумію, що розбили НЕ пляшку.



    Америка нас розпестила. З чогось ми вирішили, що залишати навігатор в машині (не на лобовому склі, а внизу у перемикача швидкостей) нормально і треба сказати практикували це вже давно і безкарно для себе. Погані люди є скрізь. На Кауаї їх роль виконують місцеві сільські жителі. Все, що залишилося від навігатора - самотній проводок живлення. Навігатора було не шкода - він себе відпрацював в численних поїздках по США і Мексиці. Колись був куплений в Нью-Йорку, в центрі величезного мегаполісу, вкрадений на Гаваях, на околиці села. Отаке. Але було шкода втраченого часу на очікування поліції, яка їхала цілу годину з Ліхуе. Поки чекали, згадали про Кука і якось навіть перейнялися до нього щирим співчуттям. З тих часів не так вже й багато змінилося. Як з'ясувалося у рятувальника, який викликав нам поліцію, і у самого поліцейського, подібні випадки тут не рідкість, так що будьте розумнішими за нас. Отримавши репорт про подію і вибивши залишки скла, їдемо здавати Ніссан назад в Herz. Херц були «невимовно» раді побачити свою машину в такому стані, дали заповнити нам якісь папери, доклали репорт, поміняли авто на Форд Фієста і ми поїхали шукати новий навігатор. Якби в планах не було більше материка, то GPS не потрібен. На Кауаї і Мауї дуже просте дорожній рух і хороші безкоштовні паперові карти. Але нам треба було ще їздити по материку, а там вже не все так просто. Тому в найближчому Walmart купили собі нового друга Garmin nuvi 50. Не було б щастя, та нещастя допомогло. Розібралися з справами вже тільки до заходу. Купання в цей день так і не сталося.

    День 4. Маючи в своєму розпорядженні час до обіду, ми відвідали водоспади Wailua Falls і насноркалісь до знемоги на вже згаданому Longhouse Restaurant Beach, пообідали сайміном, після чого благополучно вилетіли на острів Мауї.

    Kill off all my demons, and my angels might die, too.

  12. Вверх #12
    Хаймарс

    Аватар для Цепной Кот
    Пол
    Мужской
    Адрес
    Психушка Resort & SPA
    Сообщений
    6,289
    Репутация
    12989
    Частина 3
    Острів Мауї


    Третім і останнім островом на нашому шляху став о. Мауї. Якщо порівнювати його з попередніми Оаху і Кауаї, то Мауї - це щось середнє прекрасне між цивілізацією Оаху і дикістю Кауаї. Тут немає натовпів Гонолулу, але й немає абсолютно пустельних пляжів. Немає скупчення висоток. Головний плюс Мауї - це його дивовижний снорклинг у відносно спокійних водах. Яскраве сонце і чисте небо тільки додають фарб підводного світу. З невідомої мною причини на Мауї ще й найкраща погода - немає смогу від вулкана, чисте небо і як результат температура на три-чотири градуси вище. Перше, що ви побачите на підльоті до аеропорту - це димлячий завод - точнісінько, як спиртзавод в грі Тропіко. Пів-острова засаджені цукровою тростиною, а на заводі, мабуть, роблять з нього якогось зеленого змія. Зупинилися ми в містечку Kihei в готелі під назвою Days Inn Maui. Готель дуже середній, але місце розташування хороше - зручно добиратися до красот острова, які ми собі намітили, і є де поїсти за прийнятну ціну, що зробити на Мауї не дуже просто. Буквально одним кілометром вище від готелю є скупчення кафешок і магазинчиків навпроти пляжу Kamaole - рекомендую.



    День 1.
    Перший день на острові ми вирішили провести на його північно-західній частині - узбережжі Kaanapali і місті Lahaina, звідки у нас був заброньований whale watching tour. Узбережжя Kaanapali нам було цікаво, перш за все, тим, що на карті містечко під назвою Black Rock відзначено як сайт для снорклінга. І тут нас чекала перша засада - знайти місце під безкоштовне паркування авто на пару годин виявилося майже нереальним. Вся берегова лінія забудована готелями, які в свою чергу можуть запропонувати лише скористатися своїми платними гаражами. Може скластися враження, що інших варіантів просто немає. Але це не так. Трохи нижче Шератона ми знайшли public parking garage, правда всього місць на 8 і ті були вже зайняті. Поїхали ще нижче, знайшли проміжок між готелями також з безкоштовною, але вже відкритою парковкою і про чудо - одне місце вільне. Буквально за нами приїхали ще пара бажаючих, які дуже сподівалися, що ми збиралися їхати, але ми їх жорстоко розчарували. Майте на увазі, приїжджати туди треба раніше, або їхати як мінімум на півдня і тоді є сенс платити за готельний паркінг. Довелося прогулятися метрів 800 до Black Rock - йти треба торговими рядами уздовж пляжу - а там можна купити масу всього цікавого. У Black Rock багато людей, в порівнянні з рештою пляжної лінії, всі з масками - це добра ознака. Перший наш заплив був досить непоганий - коли пливеш уздовж скелі, то можна побачити серед камінчиків на піщаному дні багато різнокольорових рибок, включаючи ту, що з не вимовляємим ім'ям Humuhumukununukuapua'a. Рибка ця є неофіційним символом штату і було цікаво її нарешті побачити, та ще й в такій кількості.



    Поки відходили на березі від першого снорка, почули крики з води «Turtle! Turtle! » Я дуже надихнувся і ломанувся з маскою на глибину метрів на 50-70 від берега, звідки і кричали нирці. Дружина залишилася на березі охороняти речі. Жартую. Просто вона не дуже добре плаває. І ура, ось вона - прямо метрах в двох піді мною повільно пропливла величезна морська зелена черепаха! Мені здається, я навіть дихати перестав в ті секунди, поки вона своїми ластами відштовхувалася від води, а голову повертала з боку в бік і якось недовірливо на мене поглядала. Поки плив назад, помітив якийсь сторонній звук у воді в моменти між вдихом і видихом. Затримав подих, прислухалася - кити співають ... Загалом, пляжу тверда п'ятірка, гарне дно, тапки необов'язкові. Після обіду їдемо в місто китобоїв Lahaina, що неподалік від того місця, де ми сноркали. Містечко дуже приємне в усіх відношеннях, маленькі будиночки, просто розкреслені вулиці, величезне дерево Banyan в центрі міста, у якого довгі гілки тягнуться до землі, перетворюються в корені і так багато-багато разів, так що й не відразу віриш, що це не алея, а одне дерево.

    Kill off all my demons, and my angels might die, too.

  13. Вверх #13
    Хаймарс

    Аватар для Цепной Кот
    Пол
    Мужской
    Адрес
    Психушка Resort & SPA
    Сообщений
    6,289
    Репутация
    12989
    У місті залишилася в'язниця з минулих років, де можна побачити досить цікаву статистику по в’язням різних років. Як видно, найчастіше сюди потрапляли за пияцтво.





    Але найцікавіші нижні статті. Ось, наприклад, в 1857 році, якогось доброго малого засадили у в'язницю за те, що дитину в школу не відправив. А ще на Мауї теж був час, коли самогон був народним напоєм. О 1:30 ми підійшли до маяка на набережній, звідки у нас був запланований двогодинний морської тур з пошуку китів і спостереження за ними. Бронювали ще з дому у компанії Trilogy. Що здивувало, в призначений час до нас підійшов гід, поцікавився «Trilogy?». На відповідь «Так» проводив нас на борт. Ніхто ніяких паперів не дивився, прізвища не перевіряв. Все на довірі.

    Kill off all my demons, and my angels might die, too.

  14. Вверх #14
    Хаймарс

    Аватар для Цепной Кот
    Пол
    Мужской
    Адрес
    Психушка Resort & SPA
    Сообщений
    6,289
    Репутация
    12989
    Кити почали зустрічатися відразу. Якщо у островів Оаху і Кауаї їх просто багато, то тут, як то кажуть, вони аж кишать. Підпливати ближче певної відстані до них не можна, але якщо кит сам забажає наблизитися, то, будь ласка. Які кадри з китами можна зловити: 1. Стрибок з води. Сама видовищна і найгучніша подія. Ніколи не вгадаєш, де він вистрибне, але стрибають найчастіше каскадом по кілька разів, тому, побачивши десь сплеск бризок, можна сміливо налаштовувати фотоапарат і чекати наступного. Близько тисячі китів припливають в теплі гавайські води в період з листопада по квітень, щоб дати народження своїм дітям і виховати їх до певного віку. А потім пливуть назад на Аляску харчуватися жирною північною рибою. Видовище незабутнє.





    Kill off all my demons, and my angels might die, too.

  15. Вверх #15
    Хаймарс

    Аватар для Цепной Кот
    Пол
    Мужской
    Адрес
    Психушка Resort & SPA
    Сообщений
    6,289
    Репутация
    12989
    День 2.
    Вирішуємо почати цей день на кілька годин раніше звичайного. Вся справа в тому, що одна з розваг Мауї - це зустріч світанку на вулкані Халеакала. Виїхали близько 4 години ранку з Kihei, були на місці приблизно через 2 години. На місці з'ясували, що всі присутні, яких було більше сотні, діляться на 2 частини: підготовлені і непідготовлені. Перша частина відрізняється тим, що одягнені по-зимовому: куртки, шапки, штани або джинси, рукавички, ковдри. Як ніколи в нагоді нам став той одяг, в якому ми виїхали з України в березні.



    Непідготовлені одягнені в шорти, майки, шльопанці і все, що їм вдається зробити - це вибігти з машини, зробити знімок, забігти галопом назад і відігріватись годину. Ще невідомо, з якими наслідками. Справа в тому, що оглядовий майданчик знаходиться на висоті 3000 і температура тут явно не плюсова. А якщо врахувати, що супроводжується це все шаленим північним вітром, виходить повне відчуття північного полюса. Мої руки в рукавичках оніміли хвилин через 10. Ще через 15 хвилин довелося втекти в машину, щоб не заледеніти і це незважаючи на всю амуніцію. На висоті 3000 ви опиняєтеся над хмарами і маєте можливість зустріти сонце так, як на землі не зустрінеш.
    Ось ще зовсім темно,



    ось перші промінчики фарбують білі купчасті хмари.



    Ось додалися ще фарби. І ось a new day has come ...



    Спускатися вниз по серпантину можна вже з почуттям, толком та розстановкою, бо в денному світлі є на що подивитися.





    Kill off all my demons, and my angels might die, too.

  16. Вверх #16
    Хаймарс

    Аватар для Цепной Кот
    Пол
    Мужской
    Адрес
    Психушка Resort & SPA
    Сообщений
    6,289
    Репутация
    12989
    Ранок настав уже для всіх, і ми вирішуємо ще де-небудь на Мауї посноркати. У путівниках прочитали про карколомне місце під назвою La-Perouse, що по дорозі, якщо їхати від Kihei вниз, але ми до La-Perouse так і не доїхали. По-перше, нас почала бентежити дорога, а точніше знаки про її закриття. По-друге, доїхавши до ділянки Makena-Ahihi, ми побачили багато припаркованих машин і вирішили розвідати обстановку. Пляж дикий, без тапок купатися не можна, під ногами гостра чорна порода вулканічного походження. А під водою ... така краса!



    Прекрасні коралові рифи, безліч рибок, хтось знову бачив черепаху. Загалом, зависли ми тут на кілька годин, чергуючи занурення з лежанням під гілками дерев і спогляданням незвичайного неба.



    Залишок дня їздили і бродили по найближчих околицях, фотографуючи місцеві краси. Перші слова, які приходять на думку при згадці Мауї - кольоровий і доглянутий.







    Kill off all my demons, and my angels might die, too.

  17. Вверх #17
    Хаймарс

    Аватар для Цепной Кот
    Пол
    Мужской
    Адрес
    Психушка Resort & SPA
    Сообщений
    6,289
    Репутация
    12989
    День 3.
    Вранці третього дня ми вирушили в бік столиці острова Kahului, щоб далі взяти шлях на місто Хана. Так звана дорога до Хани - це окреме розвага Мауї, причому на весь день. Не те, щоб шлях був такий далекий, ні, він просто дуже красивий і звивистий.







    Kill off all my demons, and my angels might die, too.

  18. Вверх #18
    Хаймарс

    Аватар для Цепной Кот
    Пол
    Мужской
    Адрес
    Психушка Resort & SPA
    Сообщений
    6,289
    Репутация
    12989
    На шляху зустрічається близько сотні односмугових стареньких містків, де треба спочатку зупинитися і перевірити, чи немає кого по ту сторону і якщо є, вирішити, хто поїде першим.



    Купа зупинок для фото і ось вже хочеться пити. На шляху посеред джунглів зустрівся бамбуковий кіоск з виготовлення фреш-коктейлів - непогане містечко. І як це не дивно, приймають кредитки. Серпантин і спека дуже вимотують. Коли ми доїхали до Хани, то вирішили скупатися на пляжі Black Sand Beach, де до того ж ще путівником був обіцяний снорк. Пляж - це наступний поворот після Хани, парковка забита автобусами і машинами. Пляж чудовий в плані незвичайності - чорний вулканічний пісок і вода тепліше, ніж зазвичай.



    Серденько)



    Але в плані плавання з масками ми були в гордій самоті, обстежили територію і зліва і справа уздовж скель - «тут риби немає». З усього побаченого - скорпена в п'яти метрах від берега, так що тапки краще мати з собою. Неподалік місцеві влаштували стрибки зі скель в воду. Правда, високохудожнім такий стрибок не назвеш.



    Потім ми мали шлях назад і одночасно вибір, як його подолати - або строго по тому ж маршруту на північ, або рвонути південним ще незвіданим шляхом. Другий був більш прямий. Але, дорога на карті там позначалася пунктиром, а це насторожувало. Але наш Хендай Тушкан виглядав цілком сильною тваринкою, і ми зважилися проїхатися таки південним шляхом. Дивлячись на нас, кілька машин потягнулися в нашому ж напрямку. Збивати американців своїм впевненим виглядом в наші плани не входило, вже тим більше тих, що були на Форд Мустанг з низьким кліренсом. Але якщо ми робили зупинку, вони теж зупинялися, так ми вервечкою з 5 машин і поїхали назустріч невідомості. Що можу сказати про дорогу. Вона не така погана, як її описують. Ділянка неякісного покриття або просто грунтовки - всього кілька км, подолати її нашому Тушкану не було ніяких труднощів.



    По дорозі наздогнали екскурсійний автобус. Ось що він робив в цій глушині, залишилося загадкою. Деякі повороти були непристосовані для автобусів і кожен такий поворот ми чекали, що він ось-ось зірветься у прірву. За що так водій вчинив зі своїми туристами, залишилося загадкою))).



    Ландшафти змінюються з такою швидкістю, що не віриться в малі розміри острова. На той час, як ми під'їхали до столиці, від нашого кортежу з п'яти машин залишилися ми самі. Що сталося з іншими, не знаємо. Мабуть, не витримало слабке американське серце таких дорожніх знущань.








    На цьому наш останній день на Мауї, та й на Гавайях, підійшов до кінця. Вранці наступного дня ми вилетіли в Гонолулу, а ще через кілька годин в Лос Анджелес. На зворотному шляху в сусіди нам дістався веселий американець середніх років, який спочатку запропонував комусь із нас помінятися з його дружиною в першому класі місцями, тому що їм не вдалося купити місця разом. Але, почувши від нас відмову, він оголосив своїй благовірній, що зустрів пару, люблячу один одного ще більше, ніж вони, і п'ять годин польоту ми обговорювали з ним американську мрію, країни минулих і майбутніх подорожей, кар'єру, фемінізм, нелегальну імміграцію і, здається, не помітили навіть турбулентності на підльоті до Каліфорнії ... Десь посперечалися, але в одному зійшлися точно, Гаваї - це рай.
    Kill off all my demons, and my angels might die, too.

  19. Вверх #19
    Хаймарс

    Аватар для Цепной Кот
    Пол
    Мужской
    Адрес
    Психушка Resort & SPA
    Сообщений
    6,289
    Репутация
    12989
    Нажаль фото не відображаються, оскільки були завантажені через кацапський хостинг.
    Фото можна побачити тільки через ВПН (((((
    Kill off all my demons, and my angels might die, too.

  20. Вверх #20
    Хаймарс

    Аватар для Цепной Кот
    Пол
    Мужской
    Адрес
    Психушка Resort & SPA
    Сообщений
    6,289
    Репутация
    12989
    Вже не можу завантажити фото в тексті розповіді.
    Тому розміщу окремо)









    Kill off all my demons, and my angels might die, too.


Ответить в теме
Страница 1 из 2 1 2 ПоследняяПоследняя

Социальные закладки

Социальные закладки

Ваши права

  • Вы не можете создавать новые темы
  • Вы не можете отвечать в темах
  • Вы не можете прикреплять вложения
  • Вы не можете редактировать свои сообщения