Для свого першого візиту на посаді президента Володимир Зеленський обрав саме Брюссель. На вашу думку, чи змогла ця поїздка відповісти на питання та сумніви щодо зовнішнього курсу нового голови держави та його дипломатичної команди, які мали партнери України?
Під час свого візиту до Брюсселю президент Зеленський був абсолютно чітким та зрозумілим. По-перше, він відданий ідеї подальшої євроінтеграції України. По-друге, він налаштований продовжити та прискорити темпи реформ, зокрема, в сфері верховенства права. По-третє, він виразив своє бажання зробити все можливе, аби конфлікт на Донбасі якомога швидше завершився. Співрозмовники в Брюсселі позитивно оцінили ці погляди та заяви.
Багато хто в Україні вважає недосвідченість президента Зеленського, зокрема, у міжнародних справах, вагомим недоліком. На вашу думку, скільки потрібно часу, аби це виправити?
Ми вважаємо, що навколо нього є люди, які мають суттєвий міжнародний досвід, зокрема йдеться про заступника голови адміністрації президента Вадима Пристайка, якого ми добре знаємо як досвідченого дипломата, а також заступницю міністра закордонних справ Олену Зеркаль, яка також має значний досвід. Таким чином, ми бачимо, що навколо президента є люди, які розуміються на геополітичних питаннях і щодо яких ми не маємо жодних сумнівів.
Яких результатів очікують від президента Зеленського в Брюсселі в перші 100 днів на посаді?
Ми сподіваємося, що він зможе дійсно прискорити процес проведення реформ у деяких секторах. Мова йде про певні конкретні напрямки: в першу чергу, це впровадження верховенства права і боротьба з корупцією. Оскільки саме ці напрямки мають безпосередній вплив на перебіг реформ в інших сферах, а також на забезпечення якості життя українців.
Також ми очікуємо, що будуть продовжуватися реформи в енергетичному секторі. Усім відомо, що в кінці року закінчується дія поточного контракту на транзит газу територією України. Якщо Київ прагне зміцнити власну енергетичну незалежність, то конче необхідно впроваджувати реформи в газовому секторі, а також забезпечити проведення анбандлінгу Нафтогазу.
Є необхідність реформи і на ринку електроенергії та ринку землі, а також не будемо забувати і про сектор приватизації великих промислових підприємств. Ми сподіваємося, що в полі зору президента будуть усі ці питання.
Іншим важливим напрямком є імплементація Угоди про асоціацію, де величезний обсяг роботи полягає в приведенні законодавства України у відповідність із законодавством ЄС. Ми сподіваємося, що нове керівництво країни візьме до уваги все що було вже зроблене в попередні роки, а також зможе надати новий поштовх імплементації цієї Угоди.
Нарешті ми, очевидно, також сподіваємося, що нове керівництво України зможе віднайти спосіб, аби відновити роботу Мінського майданчику.
Менше ніж за місяць має відбутися саміт Україна-ЄС. Яким буде порядок денний?
Саме це питання зараз перебуває в процесі обговорення. Є багато тем, за якими нам треба поспілкуватися, головні будуть стосуватися перебігу конфлікту на Донбасі, а саме виконанню положення Мінських угод, що можна зробити для досягнення політичного вирішення цього питання. Очевидно, що ми також будемо говорити про виконання Угоди про асоціацію, а також реформи, які я вже згадав.
Як ви ставитеся до ідеї зняти економічну блокаду окупованих частин Донбасу? Це може стати тим кроком, що зрушить з мертвої точки Мінський процес?
ЄС завжди дотримувався тієї думки, що слід застосовувати інклюзивний підхід до всіх громадян, які перебувають на тимчасово окупованій території України. Ми завжди казали, що Київ має докладати максимальних зусиль для того щоб і надалі виплачувати пенсії і необхідні соціальні виплати громадянам, які перебувають на тій території, аби зберегти міцний соціально-економічний зв’язок між територіями, поділеними лінією зіткнення. Коли блокада була запроваджена, ми це не підтримували. Ми завжди вважали що підтримка економічного зв’язку між двома сторонами є дуже важливим фактором, який може сприяти покращенню стандартів життя і подальшій реінтеграції цих громадян назад до українського суспільства.
Що стосується дій, що можуть сприяти роботі мінської групи, то ми вважаємо, що не тільки Україна має робити перші кроки, вони також мають бути зроблені другою стороною. Бо ті події що відбувалися, я маю на увазі і захоплення українських державних підприємств, і впровадження рубля, як платіжного засобу, на окупованих територіях, а також інші дії які були запроваджені так званими сепаратистами є неприйнятними. Тому, якщо з українського боку буде зроблений позитивний крок, то ми вважаємо, що підконтрольні Росії сили також мають його зробити.
(...)
Социальные закладки