Показать скрытый текст
Але я напишу про останнє попередження, яке лунає до нас, українців, з далекого Казахстану.
Насправді те, що вибудував там Назарбаєв за 30 років, багато в чому було мрією українських націоналістів. Жодного росіянина (українця, єврея чи іншого "чужородця") на високих державних посадах. Шалені західні інвестиції та прихід в Казахстан провідних глобальних компаній. ВВП на душу населення виріс від $1650 у 1990-му до $13900 у 2013 і впав лише до $9000 у 2020-му. Для порівняння аналогічні цифри в Україні: $2100(1990), $ 4000(2013) та $3700(2020). Тобто якщо ВВП на душу населення за 30 років виріс в Казахстані в 5,5 разів, то в Україні – лише в 1,8. За 30 років населення Казахстану виросло від 16,35 млн. до 19,17 млн. осіб: хоча у 1994-2001 роках чисельність населення падала, тренд вдалось переламати. В структурі населення збільшується кількість етнічних казахів: якщо згідно з переписом населення 2009 року їх було 63,1%, то 2021-го – вже 69%. Врешті-решт своїм наступником Назарбаєв обрав не генерала і навіть не представника свого клану, не одного з зятів, а дипломата, випускника МГИМО та колишнього посла Казахстану в Сінгапурі Касим-Жомарта Токаєва.
Як пише московський історик (і сокурсник Токаєва по МГИМО) Андрєй Зубов, «Нурсултан за 30 років свого правління зробив усе, аби казахи ясно дізнались свою історію в російській імперії та зненавиділи її. Кожен казахський школяр знає, як жорстоко був придушений визвольний рух казахського народу ще імперською владою у 1916 році. Він знає не все, але якраз стільки, скільки потрібно, аби ненавидіти козаків Семиріччя та царську бюрократію. що за ними стояла. Усі казахи знають імена Абубакіра Алдіярова, Халела Габбасова, Мукиша Боштаєва та інших борців за незалежний демократичний Казахстан. […] Ними пишаються. На їх честь називають поселення та вулиці, випускають поштові марки. Але казахи знають також, що всіх їх вбили більшовики в катівнях ЧК: хто у 1920-му, хто – в 1930-му, а хто – у 1937-му. Майже в кожному аулі є пам’ятники жертвам штучного голоду 1932-33 років. Всі в республіці знають, що на 100 тис. населення смерть від голоду в Казахстані була найвищою в СРСР. Там від голоду 1930-33 років згідно з сучасними дослідженнями загинули 1,5 млн. осіб (1,3 млн. з них – казахи, здебільшого скотарі, що вели напівкочовий спосіб життя). Цей страшний час називають тут Ашаршилик – Великий голод. […]
Не пробачають російській владі і примусове переселення до Казахстану мільйонів спецпоселенців, що суттєво змінили етнічний склад республіки, і репресії терору 1930-х, і ядерні та ракетні полігони 1950-х. Загалом жодних ілюзій щодо «славного радянського минулого» в Казахстані давно немає, і, до речі, пам’ятників вождям СРСР також давно нема».
Авторитарний націоналізм – це одна з причин, чому Назарбаєв переніс столицю з нелюбої йому космополітичної Алма-Ати, в якій казахів “лише” 58%, до Астани (від 2019 – Нур-Султан) , в якій “титульна нація” складає майже 80% містян.
Тут мають пролунати бурхливі оплески на адресу Елбаси (це офіційний титул Назарбаєва, який в перекладі з казахської означає «лідер нації») з боку українських бандерівців. Їхнє улюблено гасло «Україна для українців» було фактично реалізоване в Казахстані.
Социальные закладки