Тоска за тоскою,
Журба за журбою,
Що віддала мене, |
Мати, заміж молодою. | (2)
І не находилась,
Й не наговорилась,
Від роду відбилась, |
Не надівувалась. | (2)
Пусти мене, милий,
Голубчику сивий,
До броду по воду |
Відвідати роду. | (2)
Ой, не пустю, мила,
До броду по воду,
Бо ти скажеш свому роду |
Про свою пригоду. | (2)
Ой, не скажу, милий,
Голубчику сивий,
Не скажу я свому роду |
Про свою пригоду. | (2)
Хоть будуть питати,
Не буду казати,
Слізоньками вмиюсь, |
Сама вийду з хати. | (2)
Слізоньками вмиюсь,
Сама вийду з хати,
Таки буду із нелюбом |
Свій вік коротати. | (2)
Брат сестру питає,
Бо одную має:
Ой, як тобі, сестро, |
Межи ворогами? | (2)
Отак мені, брате,
Межи ворогами,
Як тії криниці |
Межи дорогами. | (2)
Хто шляхом не їде,
Той води нап'ється,
З мене, молодої, |
Кожне насміється.
https://www.pisni.org.ua/songs/2310665.html
https://proridne.com/%D0%A3%D0%BA%D1...%9E%D0%AE.html
=============================
За лісом не бачу, за полем не чую
Червона Воля (Житомирська область)
Текст
За лісом не бачу, за полем не чую,
Через гірку й долю вдома не ночую.
– Пусти ж мене, мілий, до броду й по воду,
До броду й по воду, да й до мого роду.
– Не пущу я ж, міла, до броду по воду,
Бо ти все розкажеш про нашу незгоду.
– Не буду я й, мілий, нічого казати,
Як будуть пітати, то я війду з хати.
То я війду з хати, стану за дверіма,
Стану за дверіма, облюся сльозима.
Війшла мати з хати – дочки не впізнала,
Дочки не впізнала – та й з двору прогнала.
Сусідка впізнала, сусідці сказала:
/ – Сусідочко ж моя, це ж донечка твоя. / 2
https://www.polyphonyproject.com/uk/song/BMI_UK18060101
=======================================
Туга за тугою (родинно-побутова пісня)
Туга за тугою, журба за журбою,
Дала мене мати заміж молодою.
Дала мене мати за ліс, за діброву.
За ліс, за діброву, у чужу сторону.
За лісом не бачу, за вітром не чую,
За нелюбим мужом дома не ночую.
- Пусти мене, милий, до броду по воду,
- До броду по воду, до рідного роду.
- Ти розкажеш роду про нашу незгоду.
- Не розкажу роду про нашу незгоду,
Як будуть питати, то вийду із хати,
Заллюся сльозами, та й піду лугами.
Не раз тебе, доню, в квітках я купала,
Не раз у той купіль доля заглядала.
Не раз у той купіль доля заглядала,
А щастя не дала, бо сама не мала.
Запис від Карбівничої Надії Яківни Рік народження: 06. 06. 1941 Місце народження: с. Листопадово Новомиргородського району Кіровоградської області Національність: українка Освіта: середня Працювала ланковою Місце проживання: с. Листопадово, вул. Перемоги,129 Число запису: 28. 07. 2014 Яцейко Руслана
https://www.slideshare.net/reedbok/ss-41512463
https://image.slidesharecdn.com/random-141113085646-conversion-gate02/95/-14-638.jpg?cb=1415869087
=======================================
Пісня про життя с некоханим чоловіком.
Текст пісні:
Гора за горою, біда за бідою,
Дала мене мати заміж молодою.
Дала мене мати та ще й приказала,
Щоб я любого весь вік шанувала.
А той нелюбий не любив мого роду,
Не пускає мене до броду по воду.
Пусти ж мене милий до броду по воду,
До броду по воду тай до свого роду.
І сам не піду я і тебе не пущу я,
Бо ти скажеш роду про нашу незгоду.
Як будуть питати я буду мовчати,
Як сльози поллються то я вийду з хати.
Не питався батько, не питала мати,
Як линули сльози та я вийшла з хати.
Як линули сльози та я вийшла з хати,
Тоді догадались і батько і мати.
http://ukr-pisni.at.ua/load/ukrajinska_narodna_pisnja_gora_z_goroju/1-1-0-213
https://youtu.be/uKILp-wfm5g
=============================================
За сонцем не бачу,
За вітром не чую,
Через лиху долю |
Вдома й не ночую. | (2)
Пусти ж мене, милий,
До броду по воду.
Хай я й там розкажу |
Про нашу незгоду. | (2)
Не буду я, милий,
Нічого казати.
Як будуть питати, |
То я й вийду з хати. | (2)
Сестра запитала,
То я й промовчала.
Як мати спитала, |
Всю правду сказала. | (2)
Чи ти ж, моя доню,
Синів поженила,
Синів поженила,
Дочок повіддала,
Що ти ж, моя доню, |
Така й марна стала? | (2)
Синів не женила,
Дочок не віддала,
Через лиху долю |
Така й марна стала. | (2)
https://www.pisni.org.ua/songs/7325262.html
======================================
Біда за бідою, жура за журою.
Дала мене мати заміж молодою.
За лісом не бачу, за вітром не чую,
А за лихим мужом дома не ночую.
— Пусти мене мужу, до броду по воду.
До броду по воду та до свого роду.
— І сам не піду, й тебе не пущу я,
Бо ти там розкажеш про нашу незгоду.
— Не буду казати, як стануть питати,
А як найдуть сльзи, то вийду із хати.
http://poetyka.uazone.net/fate02.html
=====================================
Як будуть питати я буду мовчати
як поллються сльози то я вийду з хати.
https://books.google.com.ua/books?id...%D1%8E&f=false
===========================================
Уривок з пісні "Віддай мене мамо" ����
Журба за журбоют, туга за тугою,
Віддай мене мати замуж молодою.
Віддай мене мамо за кого я бажу,
Сім раз на день буду бита, нікому не скажу.
Ой віддала мати за кого я хтіла.
Зашуміла нагайочка біля мого тіла.
Нагайка шуміла аж ся витинає.
Білий рушник на кілочку від сліз не висихає.
За лісом не бачу, за вітром не чую,
За недобрим мужом вдома не ночую.
Пусти мене милий до броду по воду
................... тай до свого роду,
Не пущу я мила до броду по пову,
бо ти все роскажеш про нашу незгоду.
Не буду я милий, не буду казати,
як будуть питати, то я вийду з хати,
Ой щоб же у лісі гадюка сичала,
щоб я своїй мамці правди не сказала.
https://www.facebook.com/hopchytsya/posts/2025174937768231/
==============================
142
Ой гаю мій, гаю, густий – не проглянеш,
Чом на тобі, гаю, листячка немає? 2 р.
– Пусти мене, милий, до броду по воду,
До броду по воду – відвідати роду. 2 р.
– Ой не пущу, мила, до броду по воду,
Бо ти там розкажеш про свою незгоду. 2 р.
– Як будуть питати – то буду мовчати,
Як стиснеться серце – то вийду із хати. 2 р.
Ой в гаю-розмаю, де вітру немає,
Там братік сестрицю таємно питає: 2 р.
– Ой сестро-небого, моя дорогая,
Чого ж ти, сестрице, така вже старая? 2 р.
Синів не женила, дочок не вінчала,
Чого ж ти, сестрице, така журна стала? 2 р.
– Постарили, брате, мене чужі хати,
Нужда та клопоти, людськії роботи. 2 р.
143
Чужу ниву жала, в чужу клуню клала,
Того ж я, мій брате, така-м стара стала.
Чужий кужіль пряла, в чужу скриню дбала,
Того ж я, мій брате, така стара стала. 2 р.
Теперки я плачу гіркою сльозою,
Прошу бистру воду забрати з собою. 2 р.
https://bar-bgpk.at.ua/ARHIV/narodnopisenna_lirika_maket_novij.pdf
----------
+ стор. 69 звідси
http://diasporiana.org.ua/wp-content/uploads/books/21962/file.pdf
(той самий текст але з нотами)
======================================
Ой там за горою, ой там за крутою,
/ Віддала мене мати заміж молодою. / 2
За сонцем не видно, за вітром не чую,
/ В нелюбого мужа дома не ночую. / 2
– Пусти ж мене, милий, до броду по воду,
/ До броду ж по воду, до рідного роду. / 2
– Ой не пущу, мила, до броду по воду,
/ Бо розкажеш роду про нашу незгоду. / 2
– Не буду ж я, милий, не буду казати,
/ Як стануть питати, то я вийду з хати. / 2
Ой як вийшла з хати, а за мною мати,
/ А мати за мною: «Чого плачеш, доню?» / 2
Хвартушок біленький слізочок повненький,
/ Сорочечка біла кровˊю покипіла. / 2
http://www.polyphonyproject.com/uk/song/BMI_UK17050247
===============================
Социальные закладки