УЯВИ ХОЧ НА МИТЬ...
Уяви хоч на мить, що вона не твоя,
Прокидаєшся вранці із нею не ти,
Не твоє вона ніжно шепоче ім"я,
Щоб навіки втекти від обійм самоти.
Не для тебе готує вечерю смачну,
Стелить постіль із пристрастним блиском в очах,
Не з тобою свою зустрічає весну,
І літаєш не ти з нею поруч у снах.
Не тобі надсилає під шепіт зірок
СМС-ки грайливі, й читає вірші,
І володар не ти ії мрій і думок,
Що плекають любов у куточках душі.
І не ти по ночах пестиш тіло ії
З ароматом солодким, бажаним до сліз,
І цілує вона у палкім забутті
Не тебе, й не до тебе, щоб каву приніс
Ій у ліжко, звертається тихо зрання
Так, що, мабудь, би ій не відмовив і Бог...
Не для тебе купує новеньке вбрання,
Щоби вразити так, як ніхто із жінок.
Не від тебе чекає: «кохана моя...»,
Не до тебе назустріч щосили біжить...
Уяви хоч на мить, що вона не твоя...
Важко? Страшно? Ніяк?.. Ну, тоді – бережи.
Сергій Доскач
Социальные закладки