Любко Дереш

Кто читал? Пожалуйста, поделитесь впечатлениями.
Кто покупал - подскажите, где и за сколько?
NB: Кто хочет про него чуть-чуть узнать, смотрите раздел "Поиск книг".

[b]Satine[/b], Читал. Прежде всего ему нужно выйти из состояния юношеской депрессии... )

[color=indigo][b]Все ніяк не може дочитати його "Культ"...
Нічого такого нового не помітила, хоча читається легко...

Ну... Що з нього взяти, ще виросте...

І, до речі, дуже симпатичний парубок... :roll: І якийсь такий скромний...[/b][/color]

[b]Iрися[/b], Вперед! У тебя есть шанс! :)

[b]Iрися[/b], а ти в книгах шукаєш тільки щось нове? Думаю ти таких дуже мало знайдеш... оп-моєму дереш пише досить оригінально.

[b]Скептик[/b], а що за депресія? Щось я її не помітив... В культі її не має, це точно. Архе ж без сумніву набагато доросліша книга. Росте хлопець. А чтиво в принципі для тінейджерів, це однозначно.

значит, мне подходит)))

[b]robie[/b], [color=indigo][b]та ні, я не шукаю нового...
Просто один письменник має відрізнятися від іншого... Як на мене... Мати свій стиль. А у Дереша я його поки шо не помітила...
А для тінейджерів і справді те що треба...[/b][/color]

[b]Скептик[/b], [color=indigo][b]та ну, він молодший за мене... Нафіг воно мені?! :wink:[/b][/color]

[b]Iрися[/b], Я в тебя верю! :)

[b]Satine[/b], Прочитал недавно Культ. Понравилось. Ищу Ящерицу. Не знаю как на счёт "возносить", но прочитать стоит... Книга меня "унесла в прострацию": такое ощущение, что всё происходит где-то в отрезанном от остального мира населённом пункте, а потом и просто весь остальной мир только отголосками долетает до этого места... В общем, ИМХО, нелохо, неплохо...

[b]Searcher[/b], вдохновил, с понедельника бегу в книжные..))

(НЕ)ПЕРЕДБАЧУВАНИЙ ЛЮБКО ДЕРЕШ

Марія ЦУКАНОВА



Не читайте, не читайте, солідні дядечки й дорослі тітоньки, книгу Любка Дереша «Культ»! Навіщо людині зі статусом брати в руки роман 17-річного хлопчиська (влітку 2003-го «молодий негідник» нарешті розміняє свій третій десяток), щоб, дочитавши до дюжинної сторінки, почати мимоволі переформульовувати думки про туалет на думки про тубзасаду, перекручувати прізвища співробітників (а якщо, крий Боже, шефа?) і чомусь реготати з лайливої лексики? Ну хіба не другий клас! Точно, другий: це тоді ми, здається, ще могли собі дозволити просто іржати. А відтоді, як наш словниковий запас збагатився виразом «гомеричний регіт», нам дозволено лише «гомерично реготати», час від часу, під сто грамів.

Дереш нікому в цьому не товариш: із ним виходить лише гомерично іржати. І не про сто грамів Любко розповідає, а радше про пару затяжок... Гмм... Варто задуматися: не другий клас уже, але ще не інститут-військкомат. Що б це могло бути? Точно! Кінець школи! Саме у випускному класі ми на шкоду навчанню, сну і здоровій психіці читали ночами Кінґа, якого сміливо можна вписати в графу «співавтори роману: завідувач зі спецефектів і п’ятих сенсів». Cюжет книги говорить про те ж: випускники повітового ліцею на пару з молодим ментором проштовхують дію «Культу» крізь хитросплетення шкільного побуту і метафізики. Хоча ні, хитро, але не сплетення. Структурно книгу можна розділити навпіл.

Частина перша, любкодерешоцентрична, популярно пояснює читачу, як уплинули на становлення автора Creedence Clearwater Revival і Doors, які наркотики Любко встиг спробувати, наскільки близькими є молодій душі девіантні особистості (особливо дівчатка) і якими противними є суб’єкти пересічні (особливо хлопчаки). Все це з гумором — і слава Богу. Оскільки на цьому «слава Богу» закінчується, поступаючись місцем самісінькому «чорт забирай», а під кінець роману воно нічим різниться від «чорт ногу зломить». Чергова альтернативна система світобудови, чергова ієрархія богів, чергове тлумачення ролі сну, які поступово і без зайвих пояснень заповнюють текст за допомогою загадкових листів серед рядків, несанкціонованих видінь героям тощо... хитромудро і передбачувано настільки, що приводить до цікавих роздумів: чому, знаючи, що із заковиками книги, дійшовши до останньої сторінки, ми розберемося (а якщо не розберемося — отже, питання було надумане), у житті до «білих плям і чорних дірок» ми не можемо ставитися аналогічним чином? Рано чи пізно, якщо це має сенс, усе стане ясно. Адже неясності у житті так само часті, як прийоми в літературі.

Окрім подяки за такі міркування слід відчувати її до містичної частини книги ще й за прояснення ситуації з, власне, назвою роману. З легкої незлостивої руки Дереша десь у районі останньої глави кожен другий персонаж прийняв смерть від/через те, чим найбільше дорожив. Поталанило (в ду-у-уже авторському розумінні сенсу талану) лише тим, чиїм культом було кохання. Велике, щире, безневинне. А може, Любко мав на увазі щось своє, інше. Тільки цього ніхто не зрозумів. Отже, вектори роману, розвиваючись паралельно, взаємодіють у своєму антагонізмі: побутVSнадреальність, молодістьVSдосвідченість, особистістьVSжлобство, коханняVSінший шоколад... Свого роду стародавня притча про добро і зло, але не в чорно-білих, а червоно-зелених тонах (тут автор зі мною точно не посперечається, оскільки і він для обкладинки свого твору вибрав саме ці кольори).

У продовження теми нових підходів Дереша до старих істин, можна зазначити волаючу антикласичність «Культу». Роман до щему в грудях мінімалістичний, саме для тих, хто, читаючи Достоєвського, покректує, мовляв, досить відволікатися. Сюжетні відгалуження в Дереша — радше, ріденькі кущики навколо єдиного дерева, а не достоєвський густий ліс, суть природа, сплетений із сюжетів. Але хто старе поминає, тому щастя немає! У момент смерті класичного роману стало модним писати романи сучасні. Розбір причинно-наслідкових зв’язків залишимо комусь іншому. Факт залишається фактом: Дереш написав затребувану річ. Це настільки очевидно, що аж ціла «Кальварія» і аж сам Іздрик стоять за спиною Вундерлюбка. Та й справді, хлопчак тримає ніс за вітром! З книги так і стирчать заклично ласі шматочки: багато, непристойно багато наркотиків усіх цінових і вагових категорій; чарівні псевдобренди на кшталт «масажер «Сідниця-1» чи окуляри «Sex-О-Vision™»; тонкий педофілічний флер (груди цілком зрілої для Дереша героїні — малина для будь-якого 40-річного читача); містика глибока, що сидить на містиці тонкій і поганяє містикою ажурною (Господи, коли ж той сюрреалізм був, а досі розсьорбати не можемо!); дух&музика 70-х, відроджені брит-попом; юрба бітників й інших Борхесів (читаючи книгу, я все гадала, чи не перевернеться хто в труні) (і ще напруженіше гадала, кого Любко примудрився обізвати «останнім бітником»); Дереш навіть на територію перформансу вліз (от освічений хлопчина!): мало того, що створив дуже непоганий сценарій для одного, то ще й згадав архі-перформанс Джона Кейджа (з містичних, як сама книга, причин замінивши в назві 3,33 на 3,24 хвилини тиші)...

Крім іншого «Культ» може навчити й парі літературних прийомів. Так украй якісно стилізована під пушкінський «Постріл» сцена розбірки неформалів із «биками», де капелюх із черешнею замінено вишневим круасаном — краса! А шанована автором бітекстуальність овіяла стосунки безвусого ще героя Юри Банзая і плюгавки-героїні Дарці Борхес такою невловимо порочною енергією, що «Культ» враз дав у плані чуттєвості фору дітищам Міллера і Нін разом узятим: зовсім незвичне відчуття — відчувати від читання інтимних сцен не хіть, не пафос, а ніжне бажання закохатися... Красиві моменти не можуть не подобатися. Шкода, за всього зачарування залишаються лише моментами, поділами лінійки самими по собі, які так і не склеїлися в суцільний інструмент. Літературний твір має бути монолітним. І навіть різноманітним, еволюціонуючим — у рамках самого себе. Цілісність не віднесеш до сильних сторін «Культу». Втім, це ж — плюс: недоліки, як і досягнення, не зливаються в суцільний ряд, лише іноді проскакуючи. Недоліки іноді спливають маленькі: відвів Любко богам, які існують не лінійно, поза часом і простором, місце «під водою» чи, ще конкретніше, «на далекій планеті» — ну правильно, де ж таке бачено, щоб 17-річний хлопчак збагнув нескінченність чи щоб у настільки юному віці перо за думкою встигало? Усьому свій час! Але деяких речей писати усе ж не можна. Не можна виявляти снобізм і нетерпіння, коли мотивувати їх не під силу. Авторська рефлексія — страшна сила — убити не уб’є, але покалічить! І Дереш калічить — кожного не такого, як він — словом утричі небезпечним, талановитим словом, щосили плутаючи особистісне, наболіле з літературним, культивуючи паростки фашизму в собі, а заодно — у якомусь буквоїді, схильному до впливу писаної букви і харизми автора.

Такі емоційні екстремуми молодому читачу близькі, проживаються ним щодня, підкуповують реальністю, отже, розважають і притягають — тому небезпечні. Крім морально-етичних свиней виявлено в книзі свиню сюжетну. Як на мене, Любко просто вчинив злочин перед публікою, на половині шляху «втративши» ледь не найцікавіший персонаж — Іру Коркушу. Ця дівчинка, апологет «ворожого табору» у школі, із захватом і деталізацією прописана на початку книги, була автором просто-таки забута, тільки у головних героїв знайшовся новий об’єкт зганяння гніву — езотерика, яка вилупилася з побуту. Сюжетна лінія Іри Коркуші обірвалася на найцікавішому місці. Цей факт авторського вандалізму (чи злочинної халатності?) тим більше насторожує, що доля, наприклад, кота, мимохіть згаданого на перших сторінках, старанно закруглена на останніх. Ну навіщо, Любку, вам знадобилося вводити нового персонажа — хлопця Цур-і-Пека — тільки для того, щоб на місці пришити його в шкільній їдальні і згодувати учням? Пустіть на котлети Іру Коркушу, чудову бридку Іру Коркушу на прізвисько Риба-Сонце — сюжет набуде довгожданої рівноваги — трикутник Фрайтага відростить другу ногу — душа Станіславського впокоїться з миром (особисто я полегшено зітхну)!

А втім, уже на даний момент Іздрик може вивести Любка з рангу культових у касту по-справжньому популярних авторів. Поміркуйте. Писати юне дарування вміє (Бог із ними, із недоліками). Критика до «Культу» прихильна до підозрілого. Головне ж, Дереш свіжий і чарівний! У «кліповій» свідомості сучасників, як відомо, зовнішність культурного персонажа за важливістю конкурує з талантом. До того ж, піїти старого гарту вивітрюються з дівочих мрій, невблаганно старіючи. Пане Іздрику, будіть у собі маркетолога: ніша ринку стоїть порожньою! Дійсно, бракує українській літературі маскулинного перелесника, здатного роман побудувати за принципом: стадія перша — трава і терен — ржач і пропералово; стадія друга — хімія-галюцинації; стадія третя — важка артилерія, чорний — повна дезорієнтація, темрява; стадія четверта, заключна — передоз-смерть. Ось тільки відтоді, як динаміка перемагає статику, Андрухович даватиме фору будь-яким, нехай тричі свіжо-симпатичним Любкам Дерешам. І поки, питаючи друзів: «Що ви знаєте про Дереша?», якась я незмінно отримуватиму відповіді: «Спочатку недонароджений, у підсумку недобитий. А взагалі — не знаю» або «Ну, нічого, тільки кінець у його книзі поганий!»

Втім, годі загадувати. Далі [Любка Дереша] видно буде!

нифига не поняла, что к чему

Чого саме, ти не зрозуміла?

я просила поделится [u]своими[/u] впечатлениями, а не чьей-то статьей.

наконец-то я решилась совершить марш-бросок по книжным. в поисках вышеназванного.
в Афине на меня ошалело посмотрели и без поиска в базе данных сказали, что "такого у нас нет". в Доме книги меня обрадовали, что украинской литературы у них нет ВООБЩЕ.
рядом стоявший книжный магазин закрылся на ремонт.
не подвела только Буква. правда человек, носящий столь гордое название "продавец-консультант" проблемой моей проникся, но мы с ним с трудом взломали базу данных, т.к. он был уверен, что Дереш пишется через Ы. его сотрудница "продавец-консультантша" долго выпытывала, что за жанр у этого автора и из ее суждений я выяснила, что она уже собиралась искать Дереша в разделе "оккультные науки". всеобщими усилиями мы таки нашли, и они таки продали мне "поклонiння ящiрцi". вот сижу и читаю. прикольно. особенно после Ирены Карпы читать Дереша - одно удовольствие.

Да после "фактично самой" Ирены тяжеловато !

И по поводу книг украинских авторов , их в одесских книжных настолько мало либо мало самой инфы о них , причем туже Карпу продают активно в разделе эротика (????) . Я всегда брал украинские книги на Троицкой у председателя местной ПРОСВИТЫ , сейчас ее магазин вроде сьехал на Мечникова 31.

о, спасибо за адрес)

Рад всегда помочь .

Сейчас читаю "АРХЕ". Пока нравится. Чувствуется что "растет" хлоп.
Очень тоскливо что Дереш оставил свои Медные Буки. Львов тож город знаменитый, но пропала какая-то романтика что ли.

До этого "Культ" и "Поклонение ящерицы" прочитал на одном дыхании.
У парня отменное чувство юмора. Хотя его проза и расчитана больше на тинейджеров, я советовал бы прочитать всем.

Кстати также само пытался найти его (и вообще украинские) книги в одесских магазинах. Продавцы-консультанты встречали меня с такими же круглыми глазами. Типа кто такой почему не знаем? Поэтому больше по магазинам не хожу. Заказываю почтой через ИНТЕРНЕТ.
Между прочим летом пытался его книжку найти во Львове. (Уж там-то думал наверняка есть). Облазал весь "Будинок книги" (совершенно бездарно организованный) и болт -- не нашел.

"Поклоніння ящерці" купил на выставке "Зеленая Волна" (там мне и адрес дали Мечникова, 31, где-то был и телефон их).

[b]Йура[/b], мизерный, но шанс, есть купить Дереша в Букве на Дерибасовской.. по-крайней мере, после меня они просто обязаны хоть на слух помнить это имя. Архе прочитала, но скажу честно, 2-я половина книги давалась с трудом, поняла мало, но зато удовольствия получила массу. Архе привезли со Львовского магазина. Когда я умудрюсь купить его в Одессе - неизвестно. Еще скачала недавно два мини-фильмеца с Любком, кто хочет - могу подкинуть ссылку. Лично мне от творения "Безкінечна хоробрість за сім вдохів" было дико смешно

[b]Satine[/b], где-то в сентябре я к ним (в Букву) зашел с таким же вопросом. Наверное я был после тебя, потому что консультант твердо сказал - есть такой. :))
Правда пошел проверять по базе. Потом мы с ним пересмотрели все полки с укр книжками от первой до последней книжки и не обнаружили в наличии. Он только развел руками. Типа заходите - бывает. Заходил подряд два месяца - не было. Больше не захожу.
По моей просьбе друзья спрашивали в Букве в Николаеве - там есно о Дереше никогда не слышали. :)
"АРХЕ" заказал на интернет-сайте "АРТВЕРТЕП". Днями получил.
Знал бы Дереш, как народ его книги достает, выслал бы собственоручно да еще с автографом ;)))

Идея интерпретации имени ЮРА мне у Дереша таки да понравилась :)))))

[quote]
Знал бы Дереш, как народ его книги достает, выслал бы собственоручно да еще с автографом ;)))
[/quote]
стопудово верно!

[b]Дерешоманія по-європейські[/b]
Днями у польських книгарнях з’явився переклад ще одного роману Любка Дереша – «Архе» [url]http://www.calvaria.org/gallery.php?img_id=32[/url], який вийшов в одному з найбільших польських видавництв Prószyński i S-ka.
Як уже повідомлялося, у квітні цього року в Польщі було перекладено і видано книжку Дереша «Культ» [url]http://www.calvaria.org/gallery.php?img_id=33[/url] (видавництво Prószyński i S-ka), а 1 жовтня – той же «Культ» німецькою мовою [url]http://www.calvaria.org/gallery.php?img_id=31[/url] з’явився у книгарнях Німеччини (видавництво Suhrkamp).

Таким чином, наступного року Любко Дереш має всі шанси стати одним з найвідоміших в Європі українських сучасних авторів, оскільки 2006 року вже готуються до видання інші книжки Дереша німецькою, а також планується поява перекладів «Культа» у Сербії, Італії, Фінляндії, Іспанії, Голландії та Бельгії.

источник: [url]www.calvaria.org[/url]

и в итоге труднее всего найти его у нас.

Уже совсем скоро увидим новую книгу Дереша "НАМІР!"

А вот из нее фрагмент
[url]http://www.artvertep.dp.ua/authors/deresh/356.html[/url]

[quote]Уже совсем скоро увидим новую книгу Дереша "НАМІР!"[/quote]

Это хорошо, ждем'с :)

[b]Сегодня в 16.00 on-line чат с Любко Дерешем [/b]
[url]http://www.bookclub.ua/[/url]

[b]Satine[/b],
[url]http://lib.proza.com.ua/book/573[/url]

читаю)

"НАМІР!" уже сейчас можно заказать тут
[url]http://artvertep.dp.ua/shop/books/196/2843.html[/url]

(Да пусть побьют меня за рекламу модераторы. В нащих магазинах все равно книг Дереша не найти. Впрочем как и др. украинских авторов)

Наверное на русском языке и подавно не найти...

[b]NeMo[/b], ну Дереша точно не найдешь :) Андруховича еще можно, ну еще парочку, типа Жадан.

[b]robie[/b], Забужко однажды купил в книжном на Дерибасовской.

[b]Йура[/b], я о том, что можно найти на русском языке... А так, конечно маловато мест в Одессе, где можно купить укр.лит. Но можно, в букве, экс "Перлина" на дерибассовской есть Жадан, Забужко, Дереш и некоторые другие, то же и в Бунина 33. В остальных почти ничего...

Я так вообще запасаюсь во Львове литературой, особенно на Форуме издателей в сентябре. В этом году тож поеду :)

[quote=Братчик]И по поводу книг украинских авторов , их в одесских книжных настолько мало либо мало самой инфы о них[/quote]

У нас точно такое же только наоборот, русских книг нет :(
Не скажу что вообще нет, не всегда их нахожу. :?

[b]Nysia[/b], та ладно, ты наверное не там ищешь. Во Львове литературы, в том числе и российской, намного больше чем в Одессе. А в Букве можно найти почти все. В переходе можно заказать... В общем с этим делом там все в порядке :)

[b]robie[/b], оооо да, кто бы говорил! Насчет Школьной Литре лучше не спорь со мной. а ток в общем вы Правы, молодой человек! :)

[b]robie[/b], почти все укр книги заказываю в и-нете или скачиваю в эл. вариант если есть. Такие нынче времена...
До Львова пока не добраться :(

[b]Йура[/b], ты на форумовки не ходишь? Приходи - будем обмениваться.. с одной девочкой уже не раз обменялись книгами ;-)

[color=indigo][b]у Дереша відкрився персональний сайт. Завітати можна[/b][/color] [url=www.deresh.info][b]СЮДИ[/b][/url]

Супер!!! Це добра новина!!!

Протокол on-line чата с Любко Дерешем (с фотками) [url]http://www.bookclub.ua/read/deresh/dereshchat/[/url]

2-го июля в арт-кафе "ВЫХОД" пройдут чтения Любка Дереша і Сергея Жадана.

[b]Йура[/b], агрх!
ну нифигасебе я пропустила(((

[b]Йура[/b], это где?

Арт-кафе "Выход" на ул. И.Бунина (это между Ришельевской и Екатерининской).
Очень неприметное. Сразу можно и не понять. Неприметная такая темная дверь а ля бронированная. Над входом табличка "EXIT".
Может кто-то знает точный адрес, номер дома?

[b]Йура[/b], лучше бы еще и номер дома знать... Хотя найти наверное можна. :)

[b]ул. И.Бунина 24, арт-кафе "Выход"[/b] (ориентир - маленькая красно-белая табличка Exit)

Прочитал "Намір!"
Впечатления очень разные и противоречивые.
Прочитать на одном дыхании, как предлагает Любко, не удалось.
В одном романе несколько разных сюжетов, которые имеют очень условную связь между собой.
На "переходах" это досаждает. Дереш, давай уже про что-нибудь одно, да?!
Но в том и весь цимис -- один герой проживает несколько СОВЕРШЕННО разных жизней одновременно.
Правда он каждый раз сам на себя не похож, но общая идея...
Мистификации Дереша на тему выхода за пределы действительности уж совсем млявые...
(В "Культе" и "Архе" таки-да пробирало!)
А идеи по поводу Действительности очень понравились. Не говоря уже про очаровательную художницу Гоцу Дралу;) (имя такое у девушки, лемковское), "воспитание" бабки и юность в Медных Буках.
Ну и передать реальность как она есть с крепким словцом, точностью воспроизведения, дотошной детальностью Дереш мастак;)
Иногда даже становится противно насколько все реально... Но как это звучит по-украИнски!!! :lol:

В целом мне понравилось. После "Наміра!" хочется жить на полную катушку и не одной жизнью ;))))

(А еще, что отвлекает, это банальные опечатки. Читал с карандашом в руках :D
Насчитал таких больше 20-ти...)

p.s. Интересно услышать еще впечатления. Поделитесь!

А где можно купить "Намір"? В "Букве" на Дерибасовской не было...
И во сколько в "Выходе" это мероприятие? Хоть примерно - день, вечер?

[b]Satine[/b], где купить Дереша в Одессе?.. Это вопрос риторический :D
Заказывал в инете на Артвертепе (несколькими постами выше есть ссылка)

Время мероприятия не знаю пока, позже будет инфа на сайте [url]www.deresh.info[/url]

[QUOTE=Satine]А где можно купить "Намір"? В "Букве" на Дерибасовской не было...[/QUOTE]
Только в "Букве" его иногда можно найти.
И думаю 29июня--1июля на "Зеленой волне" точно.

Кстати, теперь в "Букве" имя Любко Дереш произносят уверено и даже со знанием дела... ;)
Приятно!

Літературний проект «Ж/Д»
Сергій Жадан та Любко Дереш в Одесі

2 липня, 20:00
м. Одеса, клуб «Вихід», вул. Буніна 24

Літературний проект
«Ж/Д»
Сергій Жадан та Любко Дереш

Вхід - 15 грн.
виступ групи «Десь Поруч» (м. Білгород-Дністровський)

А выход указал «Выход»...

В то время, как взрослые дяди и тети митингуют по поводу ими же придуманных языковых проблем, в одесском арт-клубе «Выход» (Бунина, 24) провели очередное литературное воскресенье. Отнюдь не маленький зал с трудом вместил всех желающих пообщаться с молодыми украинскими писателями Сергеем Жаданом и Любко Дерешем.

Харьковчанин Сергей Жадан в*большой литературе с*1995 года. Его книги переведены на немецкий, английский, польский, сербский, хорватский, литовский, белорусский, русский, армянский языки. При этом российские издательства не считают нужным указывать, что книги Сергея Жадана переведены с*украинского...

Что же касается 22-летнего львовянина Любко Дереша, то можно говорить о некоем феномене. Первая книга Любко Дереша «Культ» была издана в 2001 году, когда ему было 17 лет и он окончил среднюю школу. За этим последовали книги «Поклонение ящерице» и «Архе». А совсем недавно в Киеве Любко Дереш презентовал свою четвертую книгу «Намерение!», почти одновременно с защитой диплома.

Литературные критики называют обоих наиболее авторитетными писателями первой пятерки молодой украинской литературы...

На вечере писатели читали отрывки из своих книг. Любко Дереш — из книги «Намерение!», а Сергей Жадан — из «Депеш Мод» и «Гимна демократической молодежи».

Отвечали и на вопросы, которые им задавали как на русском, так и*на украинском языках, и ни у кого из присутствовавших не возникло ощущения, что в*этом общении существуют хоть какие-то языковые проблемы.
Обоим писателям есть что сказать своим читателям, поэтому их произведения вызывают живой отклик в*самой широкой среде.

Олег ВЛАДИМИРСКИЙ.
"Вечерняя Одесса", 6 июля 2006 г.


НАРОД! Кто был на вечере Дереша? Поделитесь впечатлениями!

[QUOTE=Йура]Кстати, теперь в "Букве" имя Любко Дереш произносят уверено и даже со знанием дела... ;)
Приятно![/QUOTE]
Меня там в лицо уже знают..
Скоро буду во Львове, надеюсь, хоть там найду "Намiр!"

Satine, приветик, с возвращением, а то давно не видел. :)

Сори за офтоп.

Дереша читав вже давненько. Дещо сподобалося, дещо здалося таким, що сильно вантажить мозок і не несе дуже багато сенсу. І ось учора Дереш завітав до Полтави. Таке буває не часто, тому не міг собі відмовити у задоволенні сходити. Невеличка замітка від полтавських ЗМІ тут [B][COLOR="red"][ссылка на сторонний ресурс удалена модератором][/COLOR][/B]. Від себе можу додати, що Любко здався трохи сором'язливим. Перше оповідання більше гумористичне, а от друге - про атомну бомбу більше сподобалося.