Ану давайте украинскую литературу обсудим. А то я что-то в последнее время о ней, кроме мата, ничего не слышала...
Вид для печати
Ану давайте украинскую литературу обсудим. А то я что-то в последнее время о ней, кроме мата, ничего не слышала...
И что же Вам нравится в украинской литературе? )
Я же пока попытаюсь вспомнить, что я читал (читал давно, единственное, что помню - это положительные эмоции от прочтения, названий и авторов моя память, к моему великому сожалению, не сохранила). Мне нравится литература, независимо от страны и нации выпуска.
Кстати, есть замечательная книжка Ефремова "Історія українського письменства", из которой можно почерпнуть массу интересного об украинской литературе.
Для тех, кому кажется, что ТАКОЙ литературы не существует, а есть только любая другая, в том числе и великая русская литература - добро пожаловать на поисковые системы Интернета:
1. [url=http://www.yandex.ru/yandsearch?rpt=rad&text=%F3%EA%F0%E0%E8%ED%F1%EA%E0%FF+%EB%E8%F2%E5%F0%E0%F2%F3%F0%E0]Украинская литература, найденная на Яндексе[/url]
2. [url=http://sm.aport.ru/scripts/template.dll?r=%F3%EA%F0%E0%E8%ED%F1%EA%E0%FF+%EB%E8%F2%E5%F0%E0%F2%F3%F0%E0]Украинская литература, найденная на Апорте[/url], в частности - ссылка на [url=http://aup.iatp.org.ua/]Асоціація українських письменників (АУП)[/url]
3. [url=http://www.google.com/search?q=%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D0%B8%D0%BD%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%8F%20%D0%BB%D0%B8%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0]Украинская литература, найденная на Гугле[/url], приятно видеть, что россияне видят украинскую литературу через призму [quote]Зарубежная литература (украинская)[/quote], а мои уважаемые соотечественники родной считают русскую... впрочем это опять же - ближе к теме "Русский язык - вторым государственным в Украине".
4. [url=http://search.yahoo.com/bin/query?p=%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D0%B8%D0%BD%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%8F%20%D0%BB%D0%B8%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0&ei=UTF-8]Украинская литература, найденная на Яху[/url].
И так далее. В том числе - школьные учебники по украинской литературе, и великое множество иных книг. Могу лишь констатировать с переданным выше величайшим сожалением, что в силу того, что читаю нынче редко любую литературу, поименно назвать авторов и их лучшие произведения не смогу - память .... млин ( Стыдно.
ЗЫ: щащащащаща украинофобы начнут свою победную песнь: "Ооо, и шо? Никто ее не помнит, никому она не нужна!" = Забаню. Просто потому, что посчитаю оскорбительными такие фразы в ее адрес. Пнятно?)
Читали что-то из современной украинской литературы? А то классиков в школьные годы перечитал, а вот что из нового хорошего есть?
Ну вот, [b]Cheshirrrrre[/b]... Распугал всех "фобов" и "ненавистников": теперь они и слова не скажут. :)
Лично мне нравится не так уж и много. С другой стороны, и читала недостаточно. В Одессе купить украинскую книжку тяжело, а с монитора я читать не люблю.
"Я (Романтика)" Хвылевого (страшно и очень сильно), "Мина Мазайло" Н.Кулиша (смешно), "Лiсова пiсня" Леси Украинки (красиво). Да, еще "Конотопська вiдьма" Квитки, "Кайдашева сiм'я" Нечуя-Левицкого, "Зачарована Десна" Довженко... Андрухович и Забужко, особенно их эссеистика (довелось читать по университетской программе, за что очень благодарна альма матери).
Поэзия, конечно. Интимная лирика Франко, Зеров, ранний Тычина (то есть, еще до "трактора в поле"), Симоненко, Костенко, та же Забужко, тот же Андрухович, Маланюк - да мало ли еще...
Сама с удовольствием выслушала бы рекомендации по современым авторам. Очень мне понравилось одно эссе Издрика, но где достать что-нибудь еще и стоит ли его читать?
Хм, помню эдак 10 лет назад на экзамене по украинозазнавству на вопрос о современной украинской литературе ответил, что её нет. Хотя до этого ответил "отлично" на 2 вопроса, в общей сложности поставили 4. Могли бы меньше, но я спросил препода: "А Вы можете назвать хоть одного современного украинского писателя?"
[b]Magne[/b], Андрухович и Забужко - современные украинские писатели. :)
[quote]
Андрухович и Забужко - современные украинские писатели.
[/quote]
Что они написали?
Кстати, из неопубликованного Тычины
Конец положен всем преградам,
Хвала великому поэту,
Стоял он раньше к думе задом,
Теперь стоит он к горсовету.
А ну с трех раз угадайте, про что это?
Много чего. Андрухович известен романами "Перверзии", "Рекреации" и - особенно - "Московиада". Забужко - "Польові дослідження з українського сексу" и еще пару романов, не помню названий. Оба пишут очень приличную лирику и эссеистику.
Мне эти названия ни о чём не говорят. [b]Поющая в душе[/b], Вас заставляли это читать в универе?
Можно на ты... :)
Да, мы должны были кое-что из этого прочитать. Но "Польові дослідження", например, я сейчас читаю без всякого универа: просто для общего развития. И очень жалею, что нас "заставляли" читать так мало. Украинский филфак однозначно разбирается в этом вопросе лучше. Хотя на украинский филфак я бы уж точно не пошла...
[quote]
мы должны были кое-что из этого прочитать
[/quote]
Воттт. Должны...
Пока у людей не будет желания читать на украинском, соответствующая литература никому, кроме критиков, будет не-нуж-на...
В общем согласна. С одной оговоркой: из Одессы судить о желании читать на украинском по стране нельзя. А у нас даже при желании современную украинскую литературу взять негде: хоть во Львов отправляйся.
Украинская литература (современная) - это просто супер.
Андрухович "Московиада", "Перверзія", "Дванадцять обручів", есеї.
Сергій Жадан "Біг Мак", "Депеш Мод"
Дереш "Культ", "Поклоніння ящірці"
На любителя - "Лексикон таємних знань" Прохаська...
Это на самом деле отличная проза. Для меня это стало настоящим открытием где-то год назад.
Я не любил украинскую литературу, но после "Московиады" Андруховича больше не отрывааюсь, слежу за новостями и покупаю новинки. Вот так вот.
[quote=Поющая в душе]В общем согласна. С одной оговоркой: из Одессы судить о желании читать на украинском по стране нельзя. А у нас даже при желании современную украинскую литературу взять негде: хоть во Львов отправляйся.[/quote]
Скатертью дорога.., тем более не так и дорого.
И что вы ЭТО читаете? Да еще и на украёнськом языке?
Конечно читаем, а ты что-то имеешь против украинского языка??? Почитай, мне тоже не очень нравилось, но прочитал пару книг и влюбился. Я серьезно. Зависит, что читаешь!!!
[b]SirYoguk[/b], не очень понимаю Вашу иронию. Если на товар есть спрос, должно быть и предложение - закон экономики. В Одессе спрос есть, а предложения нет.
[b]robie[/b], ты в электронном виде читал или в книжном? Если в книжном, поделись секретом, где взял и есть ли там еще? ;)
[b]Поющая в душе[/b], У меня книги есть... В электронном только Дереш "Культ", "Поклоніння ящірці" (хотя есть и книги).
В Одессе можно найти только романы Дереша, Жадан "Депеш Мод", "Московиаду" Андруховича с трудом. Книг издательства "Критика" просто нет в наличии!!! Дурдом. Может и есть но я просто не смог найти...
В "Книжкова перлина" можно кое-что найти, на Бунина 33 тоже...
Я просто время от времени еду во Львов и там покупаю новинки.
Хотя вот теперь собираюсь пойти по Одессе на поиски новой книги Дереша - "Архе".
Когда в следующий раз соберешься в Город льва, свистни, пожалуйста. :)
Я вот на следующей неделе еду в командировку в Тернополь. Если будет время и книжный рядом - займусь.
Да, на "Зеленой волне" можно поискать. Шанс есть.
[color=indigo][b]Ой, а в мене зараз хата, де живу, завалена різним сучасним українським і все ніяк руки не доходять щось почитати... :roll:
Зокрема Дереш "Архе" лежить, але...
Тре буде якось взяти й прочитати... А то соромно... :oops:
А ще я постійно уникаю знайомства з Карпою... :? [/b][/color]
14-го с 8 утра и до поезда я буду в Киеве... Готовься ;)
Только-только дочитала "Польові дослідження" - а за книжкой уже очередь выстроилась. Причем отнюдь не из украинофилов или, не дай Боже, русофобов. А вы говорите, в Одессе не хотят читать по-украински...
Вот вам, кстати, чудный украиноязычный текст. Поется на мотив знаменитой "Ламбады", называется "Ганьбада". Автор - наш воронежский друг Виктор Байрак. Наслаждайтесь. :)
Сердце в деркоті!
Як я ненавиджу москалів!
Був би беркутом -
Де б їх тільки бачив, там і бив.
Вбив одного та злетів на крилах.
Бачиш, другого в лоба - бабах!
Знову злетів, бо вже мало мені двох,
Та і третього в лоба - гогох!
Куме-братику!
Був би я вовчиськом у лісах -
Я б їх драв-таки,
Щоб гикнулась наша ковбаса.
Вдрав одного та заліз на гору.
Бачиш, другого вгорі деру.
Зліз із гори, повні груди набрав
Та і третього в біса задрав.
Був би крокодил -
Я б шукав по джунглях москалів.
Де б не проходив -
Чорний він чи білий, всіх би їв.
З'їв десять штук і іще десять штук.
Чую, в шлунці приємне "тук-тук".
Ще десять штук - чую, шлунок болить.
Бо ж погані вони, москалі.
Був я богом би -
Нацькував би німців на Китай.
Взяли бомби -
Та й одне у одного кидай.
Хай літаки у повітрі ревуть;
Кого збили - той впав на Москву.
Хай з двох сторін артилерія б'є -
Хоч Арбат їм з Кремлем попсує.
Я б тоді добре себе почував
Та набої би їм продавав.
:D :D :D
Вірш Байрака мені нагадує анєкдоти про хохлів та про сало. Ідіотизм!
Краще почитати оце:
Одесо, Одесо —
Мій спогад
І мрія,
Кохання безмежне,
Святе...
Там
Очі дружини
Печально зоріють,
Донька
Сиротою росте...
Покинути все —
І до тебе, Одесо,
Крізь терни
Хотів би піти...
Заплющую очі —
Слобідка,
Пересип.
В Отраді
Пісок золотий
Доня назустріч...
Крислаті платани
На Пушкінську
Кличуть мене...
В
Міському саду
Балакучі фонтани
Розказують людям
Про щось
Неземне...
Одесо, Одесо,
Ти — казка
І місто...
Я бачу тебе
Уві сні...
Візьми моє серце
Замучене
Чисте —
Страждаю й люблю
В чужині...
[quote]
Забаню. Просто потому, что посчитаю оскорбительными такие фразы в ее адрес. Пнятно?)
[/quote]
[quote]
Сердце в деркоті!
Як я ненавиджу москалів!
[/quote]
и т.д по тексту..
:? нда.. а это не оскорбительно?
а потому что это стеб ) если я не прав - пусть любой другой админ/модератор выпишет предупреждение.
[b]Cheshirrrrre[/b], ок, я напишу в стихах ответный стеб этому автору(в смысле автору стиха), когда будет время, и попрошу меня за это не банить)))
[b]avp[/b],
ок )
Маю власнi "Нотатки в щоденнику подорожiв". Можу викласти дещо. Звiсно, не роман чи поезiя, але для розваги, мабуть, пiде...
[color=indigo][b]А я зараз читаю "Культ" Любка Дереша. Не знаю, чому всі в такому захваті...
Хоча сам Любко Дереш доволі симпатичний хлопець...[/b][/color]
[b]Iрися[/b], а тобі не подобається Дереш? Мені "Культ" сподобався. І "Поклоніння Ящірці". Зараз почав читати "Архе"...
Звичайно, це зовсім інший гатунок письменника, це не Андрухович і навіть не Жадан, але це доволі оригінально і цікаво.
[b]robie[/b], [color=indigo][b]нє, ну чтиво нормальне, але не моє.[/b][/color]
Rusnak, слухай, виклади дещо на форумі сайту "Українська воля" [url]www.odesa.in.ua[/url] якщо читачам сподобається то можна буде поставити це й в розділі "Бібліотека".
Резюме касательно "Польових дослiджень" Забужко. За ними успела прочесть еще две толстенных книги, поэтому могу взглянуть как-бы с некоторого расстояния.
Во-первых, с непривычки читать тяжело: не потому, что украинский язык, и не потому, что поток сознания, а потому, что слишком хороший для меня - одесситки - украинский язык (раньше не жаловалась, а во время чтения периодически появлялось стремление заглянуть в словарь) и поток сознания, а значит - километровые сложноподчинительные предложения, украинскому языку, в принципе, не свойственные. Впрочем, странице на 20-ой привыкаешь...
Второе: несмотря на весь эпатаж (который, безусловно, присутствует) и традиционную национальную замороченность, роман производит впечатление, с одной стороны, искреннего, а с другой - мудрого. Впрочем, в том, что Забужко - умная тетка, никто не сомневался. Но только она рассуждает о национальных комплексах украинцев так, что мне не хочется плеваться.
Третье: фрагменты стихотворений. По крайней мере, если судить по ним, Забужко - очень хороший поэт.
Четвертое: принципиально немужская книга. В смысле, что представители сильного пола вряд ли ододеют больше половины. Жаль: может, лучше бы поняли загадочную женскую душу. В определенные моменты кажется, что она пишет лично о тебе и о твоих переживаниях, хотя, казалось бы, ничего общего между вами нет.
Итог: не рассчитывайте, что над этой книгой вы будете балдеть, ибо это грозит лишь немногим. Но ни для кого она не может пройти впустую, если отнестись к чтению серьезно. В общем, советую почитать. Особенно дамам.
Нещодавно прочитав "Кодло" Марини Соколян, це такий собі "Гаррі Поттер" для дорослих. Може хтось ще читав? Можемо обмінятись враженнями. :)
[quote=Поющая в душе]Резюме касательно "Польових дослiджень" Забужко. Во-первых, с непривычки читать тяжело: не потому, что украинский язык, и не потому, что поток сознания, а потому, что слишком хороший для меня - одесситки - украинский язык (раньше не жаловалась, а во время чтения периодически появлялось стремление заглянуть в словарь) и поток сознания, а значит - километровые сложноподчинительные предложения, украинскому языку, в принципе, не свойственные. Впрочем, странице на 20-ой привыкаешь... [/quote]
Очень похожие ощущения. Длинные философские предложения. Через страницу открываешь для какое-нить себя новое слово. В словарь есно лазать влом.
Вообще читается тяжело, но оно того стоит.
Дал дальше почитать. Потом обязательно перечитаю еще раз.
Не знаю, как современнвя укр лит (не читала), но что касается классики, которую в школе учат - так это бред полнейший!!
Вся литература воспринимается, как одно большое произведение, в котором бедным украинцам тяжко жить, во всём виноваты:
1. Москали
2. Поляки
3. Турки, татары
4. Паны (любой национальности)
Но всех спасут казаки или другие укр патриоты. Нет в этой литературы какого-то счастья, жизнерадостности!! Спать хочется, когда читаешь! Есть пару исключений, но это только еденицы(Наталка-Полтавка, Кайдашева семья, Украдене щасте)!
[quote]Не знаю, как современнвя укр лит (не читала) [/quote]
[b]Солнышко!![/b], а ты почитай. Вооон сколько насоветовали.
[quote]
Вся литература воспринимается, как одно большое произведение, в котором бедным украинцам тяжко жить, во всём виноваты....
[/quote]
обманчивое впечатление.
в школе учат самое неинтересное даже у интересных авторов
//забудьте все, чему учили в школе//
[b]Йура[/b], даже не знаю стоит ли. Русская литература однозначно интересней.
Например многие проводят параллель между "Хіба ревуть воли, як ясла повні" Панаса Мирного и "Преступлением и наказанием" Достоевского. НУ РАЗВЕ ЭТО МОЖНО СРАВНИТЬ???
[quote]
Русская литература однозначно интересней.
[/quote]
а достаточно ли у тебя прочитанного "багажа", чтобы делать такие выводы?
и вообще по идее такого быть не может, что чья-то литература может быть хуже либо лучше чьей-то (я имею ввиду страны, народности)
а если уж гиперсубъективно - начинаю фанатеть от украинской.
[b]Satine[/b], респект!
А на bbc.ua выбирают лучшую украИнскую книжку. Кому интересно - прошу панове...
Лично я отдал свой голос Дерешу :)))
[quote=Солнышко!!][b]Йура[/b], даже не знаю стоит ли. Русская литература однозначно интересней.
Например многие проводят параллель между "Хіба ревуть воли, як ясла повні" Панаса Мирного и "Преступлением и наказанием" Достоевского. НУ РАЗВЕ ЭТО МОЖНО СРАВНИТЬ???[/quote]
[color=darkblue] :shock: это кто такой умный??... считаю, такие произведения не стоит сравнивать, взять даже то, что это разные жанры! конечно, кому нравится такое психологическое, которое заставляет потом ещё и думать об этом, однозначно выберит "ПиН", другие же, кому нравится просто прочитать произведение и забыть о нём (говорю так, потому как читала "Хіба ревуть воли.." полностью и ничего такого я не нашла, чтоб за душу затронуло, кроме, как всегда, расписывания на "полкнижки" какие же поляки плохие (в частности "рід панів Польських") ну и москали тоже) выберут "ХРВ.."!!..и вообще, я ещё не разу не читала русских произведений, где б как-то унижали украинцев, в отличии от украинских!! :evil: ...Это я к тому что в русских произв-х нету такого как поставления какой-либо национальности(..) как "катів народу"!![/color]
[quote=Лапочка][color=darkblue] :shock: это кто такой умный??[/color][/quote]
По-внимательней бы на уроке послушала и знала бы, кто такой умный! ;)
В тетрадку посмотри.
А на счёт осокорблений других национальностей - абсолютно согласна!
Простите, что вмешиваюсь, но вы подняли вопрос об украинской литературе или украиноязычной. Я бы попросмил это разделить т.к. здесь явно обсуждали именно украиноязычную. Но неужели в многонациональной стране пишут только на украинском, это ведь неправда.
На этом форуме прочел раздел про Васыля Кожелянко и ради интереса запустил его в поисковик...
Закончилось тем что скачал его книжку и вот уже второй день взахлеб читаю с монитора:)
Всем очень рекомендую!!! В первую главу с непривычки трудно вьехать, а потом невозможно оторваться. И чем дальше - тем больше. Давно так не смеялся:)
Вот ссылка - называется книга "Дефіляда в Москвi" - это его первая книга. Ярым ненавистникам УПА (или наоборот - их ярым сторонникам), не имеющим чувства юмора наверное это читать противопоказано :)
[url]http://exlibris.org.ua/defilada/[/url]
Как дочитаю - побегу в книжный магазин за новой книжкой.
Кто знает - если есть его книги в электронном виде - скиньте плиз ссылочку:)
В Германии издана "Библия украинского феминизма"
15 февраля 2006 | 14:03
Подробности
По материалам: ПРОЗА
На днях в немецких книжных магазинах появится перевод романа Оксаны Забужко "Польові дослідження з українского сексу". Книгу издало австрийское издательство "Droschl".
Издательство долго искало переводчика для культового романа госпожи Забужко, но решило пойти не совсем традиционным путем. "Droschl" сформировало команду квалифицированных переводчиков и литературных редакторов, из которых лишь один человек владеет украинским языком. Группе предоставили славянские переводы романа "Польові дослідження з українского сексу", в частности, русский, польский и чешский переводы.
"Я с нетерпеньем ожидаю немецкое издание моей книги, - рассказывает Оксана Забужко "Немецкой волне". - Каждый раз при переводе получается новое произведение, потому что текст попадает не просто в другой язык, а в другую культуру, соответственно, меняется восприятие. Когда книга впервые была издана в Украине (1996), вспыхнул невероятный скандал. В чем только меня не обвиняли. Говорили, что это "Библия украинского феминизма". Именно тогда появилось первое поколение украинских женщин, которые сами пошли зарабатывать деньги. Пока их мужья, ошарашенные развалом СССР, лежали на диване и оплакивали свои утраченные позиции, женщины ринулись поддержать процесс движения жизни".
[b]Norman[/b], спасибо. Значит, и немцы теперь читают. :)
Хотя переводить этот роман, должно быть, довольно трудно. Не даром целую группу собрали.
Дочитал Iздрика "АМ/ТМ" - просто класс! Даже не ожидал. Советую. Если кто-то читал, или пробовал прочесть до этого что-нибудь этого автора и ему не понравилось (как мне, напримре :) ), то могу заверить книга сильно отличается.
[b]robie[/b], давно вокруг Іздрика "хожу", что надо бы почитать. Отпугивает то, что это "компиляция" текстов...
Ты так отзываешся что теперь обязательно прочту.
А я вот давеча прочитал с удовольствием две книги Андрея Красножона, "Алфёдыч" и "Попить пива на Невском". Молодой одесский писатель и учёный-археолог. Книги ненапряжные, в них описываются простые жизненные истории. главные персонажи - археологи и пиво. :)
("Алфёдыч" правда нечто другое, про партизанский отряд Солдатенко)
Тоже вроде современная украинская литература, только русскоязычная.
А вообще страждущим рекомендую раритеты и эксклюзивы поискать в литературном музее, в "Острове сокровищ", т.к. из моих посещений книжных магазинов сделал вывод, что наибольшим спросом у них пользуются фентези, детективы и псевдоисторическая публицистика с громкими названиями вроде "Сталин - мать Гитлера?" и "Охота КГБ на Будду".
Ещё понравилась книга Андрея Колесникова "Первый украинский. Записки с передовой". Об "оранжевой революции" глазами русского журналиста. Украинофобства нет. Масса интересных наблюдений.
[quote=Герильяс]
А вообще страждущим рекомендую раритеты и эксклюзивы поискать в литературном музее, в "Острове сокровищ"[/quote]
В "Острове" нет украиноязычной книги :(((
(И с чего бы, спрашивается, если он находится в РУССКОМ лит музее :-))) )
[quote]Ещё понравилась книга Андрея Колесникова "Первый украинский. Записки с передовой". Об "оранжевой революции" глазами русского журналиста. Украинофобства нет. Масса интересных наблюдений.[/quote]
ага, тоже понравилась. Хотя воспринималось уже все не так. А украинофобства там, ну, _почти_ нет.
[quote=мольфар]Вірш Байрака мені нагадує анєкдоти про хохлів та про сало. Ідіотизм!
Краще почитати оце:
Одесо, Одесо —
Мій спогад
І мрія,
Кохання безмежне,
Святе...
Там
Очі дружини
Печально зоріють,
Донька
Сиротою росте...
Покинути все —
І до тебе, Одесо,
Крізь терни
Хотів би піти...
Заплющую очі —
Слобідка,
Пересип.
В Отраді
Пісок золотий
...
Страждаю й люблю
В чужині...[/quote]
Мольфар, дозвольте запитати - а хто автор вірша?
[quote=AVIA]На этом форуме прочел раздел про Васыля Кожелянко и ради интереса запустил его в поисковик...
Закончилось тем что скачал его книжку и вот уже второй день взахлеб читаю с монитора:)
Всем очень рекомендую!!! В первую главу с непривычки трудно вьехать, а потом невозможно оторваться. И чем дальше - тем больше. Давно так не смеялся:)
Вот ссылка - называется книга "Дефіляда в Москвi" - это его первая книга. Ярым ненавистникам УПА (или наоборот - их ярым сторонникам), не имеющим чувства юмора наверное это читать противопоказано :)
[url]http://exlibris.org.ua/defilada/[/url]
Как дочитаю - побегу в книжный магазин за новой книжкой.
Кто знает - если есть его книги в электронном виде - скиньте плиз ссылочку:)[/quote]
АVІА, ви знаєте, я відвертий прихильник УПА, втім, на почуття гумору не скаржуся. Прочитав ваш пост. Пішов за вказаним лінокм... і прочитав усе одним подихом...
Скажу так - дуже і дуже прикольно. І повчально. І трохи сумно. Хоча епохальним я цей твір не назву, та прочитати його однозначно варто. Дозволите прохання до вас? Якщо знайдете лінк на інші твори Кожелянка, викладіть, будь-ласка, тут у форумі. Зазделегідь дякую.
[b]Напівкровний одесит[/b], один з творів Кожелянко можна знайти на сайті [url]www.ukrvolia.ws.co.ua[/url] в розділі "Бібліотека". А вірш про який ви запитували, здається, належить В.Барладяну-Барладнику.
[quote=Norman][b]Напівкровний одесит[/b], один з творів Кожелянко можна знайти на сайті [url]www.ukrvolia.ws.co.ua[/url] в розділі "Бібліотека". А вірш про який ви запитували, здається, належить В.Барладяну-Барладнику.[/quote]
Мняя... Я на когось такого і подумав щодо автора вірша... Занадто стиль вже знайомий. А за лінк дякую, зараз піду, погляну...
З.І. Перепрошую, але він Бирладник, а не Барладник, якщо не помиляюся...
Як відомо в наш час сучасна україньська література погано розвиваеться, от якщо наприклад запитати в людини яка цікавиться літературою про нових письменників, кого вони вам зможуть назвати? Ну максимум Любка Дереша, Сергія Жадана, Ірену Карпу, деякі хто більш ніж поверхово цікавиться можуть ще згадати про Юрія Андруховича і про Оксану Забужко. Мене пригнічуе найбільше те, що люди які цим цікавляться їх і так мало, а зараз можна сказати тільки формується літературна позиція нашого часу.
Цей розділ був створений мною не просто так! мені б хотілося щоб кожен з тих людей яків всеж цікавляться літератературою читали розміщені у цьому розділі рядки створених текстів, я хочу щоб сюди кожен хто хоче вносив власне творіння, а справедлива і незалежна публіка форуму давала цілком справедливу критику що до написанного.
Дякую за увагу, і першим що буде розміщенно в цьому розділі, це все ж буде невеличкий уривок з одного невідомого роману...
Знайти вхід!
Не має в світі без вихідних ситуацій, але можна сказати що є без вихідні кімнати! Вхід ти знайшов а от вихід не можеш. Ти не в клітці, ти в кімнаті, в кімнаті є двері але вийти ти не можеш.
Важке дихання, сухота в роті, і головний біль – перші синдроми сильного похмілля. Зазвичай ти встаєш і шукає де знайти води або чогось міцнішого, аби полегшити свій стан, ти спочатку кілька секунд йорзаєш по ліжку а далі переходиш до сидячого положення, сперши лікті на коліна а голову на долоні, ти прокручуєш в голові план та послідовність виконання необхідної операції, яка здається тобі най головнішою, і що не має в світі в цей момент важливішої справи за ту щоб полегшити свій ранковий стан. Так було майже що разу коли ти просинався в дома після сильної п’янки, а далі не наче за графіком ти постійно повторював одну і ту саму операцію. Але не в цей раз. Не в цей раз тобі вдасться спокійно відкрити крана з холодною хлорованою водою і розбавити нею те що засохло на стінках горлянки та шлунка, не в цей раз! А тим паче це було не в тебе! А в нього! Так - так, в того самого хлопця який так проживав уже не перший рік свого життя. А в винагороду отримав лише це...
Нічого не пам’ятаю, пам’ятаю лише як багато пив, мішав усе що було, я пив просто так, не через проблеми і не для підняття настрою а просто так. Іноді в мене таке траплялося, я просто заходжу на кухню, відриваю холодильник і витягаю з його нутрощів пляшку горілки, далі наливаю у двохсот грамовий гранений стакан і випиваю залпом, потім підкурюю „Лм” синій і сідаю на стільця. Світло на кухні було жовтуватого кольору, бо люстри у мене не було а замісьть неї висіла лампочка, зроблена ще за часів СРСР. В такій атмосфері я викурював цигарку, струшуючі попіл на підлогу, і наливав собі ще двісті грам горілки. Після другої склянки я вже закусував вареною картоплею зі шматком хліба і лягав спати. Так було багато разів, але не в цей раз!
Як тут опинився-не пам’ятаю. Сон різко обривається і я відкриваю очі, далі по черзі до мене починають повертатися відчуття я відчуваю що лежу на чомусь жорсткому і холодному, навколо мене відчувається запах свіжої штукатурки чи чогось подібного. Я дивлюся в стелю і концетрую увагу на своєму стані. Пробую підвестися і бачу що я в якійсь порожній кімнаті, кімната вибілена і в ній нічого нема. Та це не біда, та всеж я відчував що не було чогось важливого, що зазвичай перше кидається в очі! Раз, два, три! Я бачу і розумію що в кімнаті немає вікон, обернувшись навколо себе я помітив що дверей тут також не має, побачивши це в моїй голові промайнула ще одна думка „що емоцій в мене зараз теж немає”. Чорт що трапилося? Як я сюди потрапив! Відчуття похмілля зникло, неначе його просто хтось позбавив мене. Та це було не на довго, через кілька секунд усе повернулося на свої місця. Моє тіло було настільки розслаблене що я навіть не міг підвестися на ноги, мені паморочилося у голові, а жахливий запах мокрої крейди просто обпікав мої ніздрі. Я лежав і думав, що зараз прийдуть мої друзі і заберуть мене. Чи може це вони так жартують наді мною? Цікаві жарти в них виходять, замурувати п’яного друга у холодній кімнаті без вікон та дверей. Ага я їх розкусив, напевне вони встановили тут десь приховану камеру і хочуть побачити, що я буду робити в цій ситуації. Значить так головне не впадати у паніку. Бо якщо вони стежать то зрозуміють це, і будуть сміятися, а в даній ситуації мені менш за все хочеться виставляти себе на посміховисько. Я вирішив зробити так: Підвести голову і сказати в порожнечу „годі вже! Відчиняйте двері і випускайте мене звідси!”. Я повторив цю спробу двічі, я горлопанив своїм пересохшим горлом, та все було дарма, ніхто мене не чув, у відповідь я чув тільки своє власне ехо, яке відбивалося від стін порожньої кімнати. Мені ставало дедалі гірше, в роті страшно сушило, а шлунок нив від голодного болю, на лобі почали зявлятися краплинки поту. Я витер піт рукою і знову ліг на холодну підлогу. Від підлоги настільки сильно віяло холодом, що я почав відчувати можливість застудити нирки. А саме головне я відчув подих смерті. Ніколи не міг передбачити що помру на холодній підлозі в замурованій кімнаті а тим паче зі страшенним похміллям. Я лежу і від слабкості в мене закриваються очі, а сон все ніяк не приходить, надходять тільки все нові і нові параної дальні думки. Думки про біль, про ненависть до алкоголю а точніше до його побічних ефектів. Думки переплітаються одна з одною, в голові все шкереберть, в ці моменти приходили до голови най різноманітніші речі: стакан, ведмідь, газовий балон який лежить на дачі і який треба відвезти на заправку, вчитель математики зі школи який постійно робив ставки у букмекерській конторі, смердючі шкарпетки які вдягнуті на мої ноги, портрет Гітлера у вишуканій чорній рамочці, борщ зі сметаною, секс із одногрупнецею, стаття в газеті про Родні Кінга, та купа іншого зовсім не сумісного між собою мотлоху. Хіба що можна повязати смердючі шкарпеткі разом із сексом з одногрупнецею, ви не подумайте що від неї смердить як від моїх шкарпеток, просто якось мені було соромно займатися з нею сексом через мої смердючі шкарпетки. Всі інші думки не підлягають асоціюванню. Проходить ще хвилин десять а я все лежу на підлозі, мені стає погано, в голові паморочиться, все тіло охоплює жар і я відчуваю що мене зараз знудить, трохи підвівшись я роблю спроби проблюватися. Через декілька спроб в мене шалено здіймається у гору температура і я проходжу процес інтоксикації жовчу, яка невеличким струмочком витікає з мого рота на підлогу. З полегшенням лягаю знову на підлогу і відчуваю що гарячий піт різко змінився на холодний, від холоду поту і підлоги мене починає трусити і свідомість вимикається. Сон тривав кілька годин, прокинувшись відчуття похмілля майже зовсім зникло, лише трішечки мутило у животі. Я сів на зад і довго сидів, розмислюючи над ситуацією. Біль за все мене цікавило питання „чому кімната порожня і в ній немає дверей та вікон?”. На жарти це вже не схоже, якби це робили друзі то вони уже давно забігли, дали банку пива і істерично б реготали із свого тупого жарту. Ні це не друзі! Можливо вороги? Треба шукати вихід!
Приблизно годину я ходив вздовж стіни, я мацав її по усьому периметру, я пробував знайти хоч наймешу щілину, але все було марно, усі стіни виявилися з монолітного бетону, зверху на який був нанесений невеличкий шар штукатурки. З кожною хвилиною а точніше секундою я все більше починав впадати у відчай, мене бісило те, що я не знаю, чи я в будинку, чи в якомусь гаражі, а може мене замурували під фундаментом будинку, на буд. Майданчик якого я видерся перебуваючи у нетверезому стані? Можливо навіть я в якійсь секретній лабораторії, а навколо мене не стіни а такі специфічні дзеркала, через які я не бачу і думаю що це стіни а мене бачать. Та все одно! Яким чином вони мене сюди могли запхати? Усі варіанти одразу відпали коли я побачив що на стіні висить вимикач світла, а яскраво білого кольору лампочка увесь цей час горіла. Я тицнув пальцем у вимикач декілька разів, поки на сто відсотків не впевнився що він нормально функціонує. І це дало мені відповідь на одне із питань, я зрозумів що я в якійсь кімнаті, причому судячи з усього це кімната нового багатоповерхового будинку. А чому я замурований? Можливо через помилку будівельників, значить через якийсь час, максимум два дні, вони знесуть одну зі стін і звільнять мене. Пройшло ще кілька годин поки я сидів, паніка в моїй голові поступово замінювалася нудьгою, щоб розвіятися я добряче попісяв у кутку кімнати, розбризкуючи сечу на максимально велику відстань. Повернувши голову в бік я побачив сліди своєї ранкової інтоксикації і вирішив що буде це погано виглядати в той момент коли рятувальники відкриють вхід! Тому було вирішено „наступного разу як захочу відлити, то могутьнім потоком сечі необхідно буде змити з підлоги сліди блювотиння. Я сів на підлогу прямо під вимикачем, сидів так доки ноги не почали затікати, потім розправив іх як крила і впав на підлогу. Знову сон.
Навіть не уявляю скільки часу я спав, у замкненній кімнаті ти повністю ізольований від усього, ти губишся у часі, тим самим втрачаючи просторове відчуття часу, і це дістає найбільше, це навіть більше дістає ніж те, що немає з ким переговорити. Ця думка про час переростала в думку про смерть, і про те якщо ніхто не буде знати де ти знаходишся, твої рідні дадуть заяву у газету та в міліцію на зразок „такий то такий то, пішов з дому викидати сміття і не повернувся, особливих прикмет немає. Зріст метр сімдесят п’ять, волося русяве очі карі, ніс нормальний, хто його бачив або знає про місце перебування, п росимо негайно звернутися за номером ******** або 02”. Думки різко припинили процес само утворення і аналізу з імпровізацією, в кишені куртки я надибав пачку цигарок „лм” сині і запальничку. Дивно завжди першу добу після похмілля я навіть не курю, а тепер хочеться, а тим паче я не знаю чи пройшла вже доба? Чи може я тут лише кілька годин і від нудьги час так сильно розтягується. Я підкурив цигарку і почав пускати дим у стелю, з такою насолодою я ще ніколи не курив, кожна затяжка здавалася мені божественною, і все це змогла пере поганити лише одна нікчемна думка про останню цигарку перед смертю. Спогади про історії, розстрілів, повішень, відрубань голови та усіляких інших казаней де перд початком вбивства надавали можливість з курити останню цигарку, вони просто вбивали в мені інші думки, думки про радість життя і про момент вивільнення з цього жахливого морального і фізичного полону. Докуривши я погасив недопалок об стіну, залишивши на ній чорну пляму, недопалок біля фільтру був липкий а сама цигарка була суха, це все свідчило тільки про одне, про те, що я дуже сильно хочу пити. Спрага, без їжі жити можна а от без води... Чомусь не сильно хочеться помирати від спраги. В горлі уже свербіло, слина майже не виділялася а коли все ж накопичувалася, то була дуже густа і липка, я спльовував її на підлогу і розтирав ногою. Цікаво чи мене вже шукають? А можливо мене вже знайшли, і знайшли не ті люди які б могли мене врятувати а ті які хочуть ставити наді мною свої шалені іспити. Щось таке я бачив колись у німецькій кінохроніці сорок третього року, там абсолютно нормальну людину кидали до холодильної камери, і перевіряли скільки вона там протримається при свідомості, коли людина падала без тями її витягували з камери та клали на операційний стіл, там уже проводили операції, кінцевою метою яких повинно було бути одужання. Та в сімдесяти випадках люди помирали на операційному столі, а інші навіть до столу не доживали. Звичайно це мало приємне видовище, та куди від цього подітися? Я не хочу щоб це було правдою, я не хочу щоб такі досліди ставили наді мною. Як я раніше не здогадався? Мене могла викрасти банда яка торгує органами! Вони мене пошматують та розпродадуть по частинах до різних країн, скорі за все до Польші, в них цей бізнес уже майже легалізований. Ні! НІ! Ні! На які ще там органи? В мене немає жодного органа який би нормально функціонував! Печінка та нирки вже ледь працюють, а серце зовсім нікудишнє, в мене вроджена вада серця і тахікардія. Блядь, значить і цей варіант відпадає... Можливо я сплю? І це сон! Так точно, це сон, зараз просто необхідно розплющити очі і побачити що я лежу на ліжку у своїй кімнаті, а це все був звичайних сон. Міцно заплющую очі, що навіть відчуваю власний пульс біля скроні, в животі починає розпалюватися пекельний вогонь від голоду, розплющую очі і бачу ту саму кімнату, я нікуди не перемістився, все як було так і залишилося, на стіні слід від недопалка, на підлозі візерунок від блювотиння і жовтий потік від сечі на стіні.
Нудьга, поступово починає діставати мене, а відчуття нудьги перебиває думка про те, що я хочу в туалет, причому по великому, з усіх сил пробую утримати себе і не можу, треба робити перекур. В пачці ще сім цигарок, буду сподіватися що їх вистачить до кінця перебування у цьому сцелеографі. Курити вже зовсім не приємно, сухий дим входить у легені і тим самим вбиває останні краплинки вологи які залишилися у мені. Я міцно затягнувся і випустив дим в стелю, і дещо помітив, якби кімната була абсолютно ізольована то повітря мені навряд чи б вистачило на довго, а тут я вже як мінімум годин сімнадцять, значить кімнати провітрюється, я подивився у який бік пересувається хмаринка цигаркового диму, я затамував подих і слідкував. Дим з дуже маленькою швидкістю пресувався в бік вимикача, потім наче хтось зробив затяжку з іншої сторони, дим втягся у щілини вимикача і зник. Еврика! За вимикачаем свобода! Треба просто його роздовбати і роздовбати стінку де висить вимикач, тоді я виберуся на волю. Кинувши недопалок на підлогу я рушив до вимикача, вимикач був недбало прокручений до стіни одним гвинтиком. Відірвавши вимикача мене вдарило струмом і я впав на підлогу.
[B][COLOR=#ff0000][censored][/COLOR][/B]
Час іде і час минає, а в певний момент ти починає по справжньому цінити час і ти подумки караєш себе за марнотратство часу, навіть хочеться зробити штраф у грошовому еквіваленті за кожну годину без продуктивного життя. Уявляю скільки б я міг зробити за той час поки я тут сиджу... Скоріш за все я нічого не став би робити, як завжди наїбенивс горілки і лежав у непритомному стані. Ця кімната як кара, кара за те що я марно витратив своє життя а ця кімната не наче виступає порівняльним стереотипом мого минулого, така сама порожня і глуха, тут немає навіть іншої людини яка хоче з тобою обговорити це, і дати вірну пораду, лише цілковита пустота і тиша. Просидівши ще трохи я почав божеволіти від того що навколо немає нікого, я навіть не чую якихось звуків які можуть хоч якось натякнути про існування чогось живого поряд мене. Жах! Я підвівся і смикнув дріт який стирчав з того місця де до недавно висів вимикач, світло згасло і в кімнаті настала ніч.
Час уже не важливий, навіть життя уже не важливе, немає нічого важливого, в тобі навіть загинули інстинкти самозбереження і ти тупо сидиш. Тупі гепання об стіну і крики про допомогу не дають результату, я почав усвідомлювати що життя в даний момент навіть не в моїх руках, все що залежить від мене так це протриматися як най довше, та мабуть це не реально, хоча я і опинився у такій „безвихідній кімнаті” та все ж почуття гідності не втратив! Почуття спраги вбиває мене мені навіть думати про це сухо, в роті порожньо і слини уже не має, я відчуваю що помираю, але почуття гідності не втрачаю, я не хочу повторювати дії бесланьських дітей! Я заплющив очі і ліг на куртку, на куртці лежала пачка цигарок яку я примяв головою, і від цього мені стало ще гірше, я лежав і думки поступово почали зникати, темрява, цілковита тиша, запах мокрої штукатурки і сухість в роті...
[B]То автор, если он конечно тут появляется ;)[COLOR=red] Я уважаю и где-то даже люблю маргинальную прозу. Но размещать тут отывки, содержащие подобный текст - не позволю. Тут, знаете ли, открытое пространство. дети ходят, знаете ли ;)[/COLOR][/B]
[QUOTE=boo]Do You speak English?[/QUOTE]
ні не розмовляю, але де що розумію...
Навiщо копiпейстити?
я трішки тебе не зрозумів. що ти хотів спитати?
якщо ти про повторення першого уривку, то це вийшло зовсім випадково.
Якщо в тебе є якісь особисті запитання які не стосуються форуму то прошу писати в аську №304-638-115
Просто не хочеться забувати що це форум а не чат. І що розміщенна у ньому інформація повинна бути лише по темі.
[QUOTE]я хочу щоб сюди кожен хто хоче вносив власне творіння, а справедлива і незалежна публіка форуму давала цілком справедливу критику що до написанного.[/QUOTE]
В раздел Творчество, тогда...
А если обсуждать современную укр. лит, то можно и здесь. А вот большие цитаты, лишние по-моему. Лучше ссылки, а кто хочет - почитает. :)
Я лично обажаю Андруховича и Жадана. Дереш ничего, но он еще дите в литературе. Прочитал АМ/ТМ Издрыка - тоже понравилось. :)
Робі, а ти Василя Шкляра читав?
[QUOTE]Робі, а ти Василя Шкляра читав?[/QUOTE]
Ні не доводилося.. А що він написав? Тобто я про нього чув, але нічого конкретного не знаю :)
[QUOTE=robie]В раздел Творчество, тогда...
А если обсуждать современную укр. лит, то можно и здесь. А вот большие цитаты, лишние по-моему. Лучше ссылки, а кто хочет - почитает. :)
Я лично обажаю Андруховича и Жадана. Дереш ничего, но он еще дите в литературе. Прочитал АМ/ТМ Издрыка - тоже понравилось. :)[/QUOTE]
це добре що хоч хтось цікавиться літературою, я сам дещо пишу, можу тут вам давати ссилки на деякі мої твори в інтернеті, також у мене є багато творів котрі я не викладаю в інтернет, сподіваюся що розумієте чому...
Доречі в останньому номері журналу "microphon"надруковано декілька моїх оповідань.
друзі читають їм подобається. Хочу щоб більша кількісьть людей спробувала займатися літературою, а також справедливою критикою що до інших письменників.
Що до моїх творів, зараз викладу декілька ссилок на сайт з ними.
Дуже велике прохання для тих хто зацікавився, "зайдіть на сайт, та залишіть там свої коментарі, по можливості поставте свій бал за 10ти бальною шкалою. Для того щоб залишати свої повідомлення на сайті прози - треба зареєструватися.
[url]http://www.proza.com.ua/pub/ice/615/[/url]
[url]http://www.proza.com.ua/pub/ice/618/[/url]
[url]http://www.proza.com.ua/pub/ice/628/[/url]
[url]http://www.proza.com.ua/pub/ice/631/[/url]
[url]http://www.proza.com.ua/pub/ice/642/[/url]
[url]http://www.proza.com.ua/pub/ice/667/[/url]
[url]http://www.proza.com.ua/pub/ice/672/[/url]
[url]http://www.proza.com.ua/pub/ice/671/[/url]
смішні віршики з однієї нової книжки
[url]http://www.proza.com.ua/pub/ice/671/[/url]
Я оччень иззвиняюсь, но вот ине интересно, а вы считаете, что украинской литературой можжно наззвать только тех авторов которые пишут на Украинском или делают уклон на то что они украинцы?
Вот мне нравится Жадана, к примеру. Но я считаю, что Гайдука тоже можжно причислить к украинской литературе.
Иззвиняюсь - я написал Жадана вместо Жадан. Бывает.
[QUOTE=Under the Black SUN]Я оччень иззвиняюсь, но вот ине интересно, а вы считаете, что украинской литературой можжно наззвать только тех авторов которые пишут на Украинском или делают уклон на то что они украинцы?
Вот мне нравится Жадана, к примеру. Но я считаю, что Гайдука тоже можжно причислить к украинской литературе.[/QUOTE]
Розуміеш Дмитро гайдук не письменник. Він просто вловив начебто актуальну для себе тему наркоманії і пише ро неї, навіть не здогадуючісь що вже купа таких самих книжок і багато навіть кращих.
Що до мови викладення автором тексту, то здаеться немає різниці чи російський текст чи україньський, кому як краще писати. Головний критерій шоб письменник по національності був українцем. Якщо в росії будуть писати на укр мові то вони всеодно будуть російськими письменниками.
Просто це питання можна звести до останніх подій про введення другої громадяньської мови.(доречі я особисто не проти російської мови, вона мені навіть рідніша за україньську).
[QUOTE=robie]
Я лично обажаю Андруховича и Жадана. Дереш ничего, но он еще дите в литературе. [/QUOTE]
А як тобі "Намір!" Дереша?
[QUOTE=Йура]А як тобі "Намір!" Дереша?[/QUOTE]
Щойно почав читати :)
прочитав Ірену Карпу - "50 хвилин трави" і "Фройд би плакав"... зараз шукаю гроші щоб купити дві книги Жадана - "Депеш Мод" і "The Anarcy in UKR"...
Карпа - отстой рідкісний. А от жадан це прикольно)))
Дереша намір уже давно прочитав. і був на його презентації у Києві. Короче що книжка що презентація- відстійник літературних фікалій.
А мне Дереш понравился))) Он же в начале июля был и у нас :)
Карпу "50 хвилин" не осилила, что говорится... жалею, что купила.
Дереша купила, знакомый взял на 5 минут полистать, и забрал дочитывать..
[QUOTE=Аннушка]А мне Дереш понравился))) Он же в начале июля был и у нас :)[/QUOTE]
у дереша прикольне тільки "архе" а от інші його книжки якісь надто дитячі...особливо "поклоніння яшірці"
[QUOTE=Satine]Карпу "50 хвилин" не осилила, что говорится... жалею, что купила.
Дереша купила, знакомый взял на 5 минут полистать, и забрал дочитывать..[/QUOTE]
а карпу помоєму і читати не треба...це просто марна трата часу:)
[QUOTE=Ice_Hunter]у дереша прикольне тільки "архе" а от інші його книжки якісь надто дитячі...особливо "поклоніння яшірці"[/QUOTE]
Я начала его читать не по порядке вообще) Конечно же с "Культа" :) Книга вроде и не ахти бестселлер, но оторваьтся так и не смогла :shine:
[QUOTE=Аннушка]Я начала его читать не по порядке вообще) Конечно же с "Культа" :) Книга вроде и не ахти бестселлер, но оторваьтся так и не смогла :shine:[/QUOTE]
а хіба треба читати по порядку? мені здається це не суттево, тимпаче у дереша книжки неповязані між собою...ну хіба що намір! і поклоніння яшірці.
А коли я читав культ то мені теж подобалося, але особливих вражень він на мене не справив, просто сприймалося як вигадка...:rtfm:
[QUOTE]а карпу помоєму і читати не треба...це просто марна трата часу[/QUOTE]
мені НЕ сподобалося лише її "Полювання у Гельсінкі" - оце точно рідкісна лажа... а все інше - нічого, особливо "Фройд би плакав" і "Ганеша і Синкопа"...
з.і. ніяк не можу назбирати грошей на Жадана... =) хто зна - є його книжки зараз в "Українській книзі" на Молдаванці?
.і. ніяк не можу назбирати грошей на Жадана... =) хто зна - є його книжки зараз в "Українській книзі" на Молдаванці?[/QUOTE]
На петрівці точно є Жадан "гімндемократичної молоді"-11гивень, "Депеш Мод"-10 гривень.:)
"На петрівці"? В Киеве??)) Ага.. 10 грн книга и 40 грн проезд в одну сторону))) Начинайте собирать, господа :rolleyes:
[QUOTE=Ice_Hunter]а хіба треба читати по порядку? мені здається це не суттево, тимпаче у дереша книжки неповязані між собою...ну хіба що намір! і поклоніння яшірці.
[/QUOTE]
Я би радив читати по порядку. Культ-Поклоніння ящерці-АРХЕ-Намір!
Доречі Культ і Ящерка мають більше спільного між собою аніж Культ-Намір!
Мені теж найбільш сподобалося АРХЕ.
[QUOTE=Аннушка]"На петрівці"? В Киеве??)) Ага.. 10 грн книга и 40 грн проезд в одну сторону))) Начинайте собирать, господа :rolleyes:[/QUOTE]
Можу при нагоді купити, і передати вам поїздом.))) Раптом що - звертайтеся...
[QUOTE=Напівкровний одесит]Можу при нагоді купити, і передати вам поїздом.))) Раптом що - звертайтеся...[/QUOTE]
Спасибо - я часто в Киеве бываю :)
[QUOTE=Йура]Я би радив читати по порядку. Культ-Поклоніння ящерці-АРХЕ-Намір!
Доречі Культ і Ящерка мають більше спільного між собою аніж Культ-Намір!
Мені теж найбільш сподобалося АРХЕ.[/QUOTE]
А вопреки устоявшемуся мнению, "Поклоніння ящерці" более раннее произведение, чем "Культ"...
[QUOTE=Аннушка]Спасибо - я часто в Киеве бываю :)[/QUOTE]
А я тут живу :)
А пропозиція - цілком серйозно. Якщо комусь з читачів гілки треба закупити україномовну літературу, звертайтеся, буду радий допомогти.
[QUOTE=Напівкровний одесит]А я тут живу :)
А пропозиція - цілком серйозно. Якщо комусь з читачів гілки треба закупити україномовну літературу, звертайтеся, буду радий допомогти.[/QUOTE]
Тогда ещё и советуй, что б заказать ;)
[QUOTE=Аннушка]Тогда ещё и советуй, что б заказать ;)[/QUOTE]
Ну, в мене смаки специфічні. Я сучасну українську літературу, до речі, не дуже люблю...
Іван Багряного ви читали? "Сад Гетсиманський", "Тигролови"...
Якщо ні - раджу.
[QUOTE=Напівкровний одесит]Ну, в мене смаки специфічні. Я сучасну українську літературу, до речі, не дуже люблю...
Іван Багряного ви читали? "Сад Гетсиманський", "Тигролови"...
Якщо ні - раджу.[/QUOTE]
На вкус и цвет фломастеры разные) Но попробовать надо. В последнее время вообще нечего читать :(
[QUOTE=Аннушка]На вкус и цвет фломастеры разные) Но попробовать надо. В последнее время вообще нечего читать :([/QUOTE]
Попереджаю зразу, Багряний - це не сучасне... Це еміграційне, сорокових років.
Із зарубіжки, якщо не читали, раджу Еріха Марію Ремарка "Тріумфальну арку", "Три товариші". НМСД, Ремарк - один з найкращих німецьких письменників. Читав його в оригіналі, а також українською, російською і англійською... Однозначно балдю :)
P.S. Він (Ремарк), був одним з трьох великих кохань Марлен Дітріх.
P.P.S. З українського ще можу порадити Гео Шкурупія, це з розстріляних тридцятих... Але футуризм - це на любителя...
Потужно пише Сенкевич... Читав "Ogniem i miechem". Фільм був по ньому... Але фільм абсолютно не схожий на книжку... Польскою сприймається зовсім інакше, ніж переклад. Я б сказав, більш поетично...
Ще поцікавтеся "Диким полюванням короля Стаха" і "Чорним замком Ольшанським". Готичні такі твори, хоч і давно написані :)
А Ремарк у мене взагалі замість антидепресанта. Коли на душі тяжко, читаю "драй камераден", і життя розвиднюється :)
А хто ще, крім robie, читав Тараса Прохасько "НепрОсті"?
Мені дуже сподобалося. Дав почитати кільком знайомим, вони теж були у захваті.
[QUOTE=Напівкровний одесит]Попереджаю зразу, Багряний - це не сучасне... Це еміграційне, сорокових років.
Із зарубіжки, якщо не читали, раджу Еріха Марію Ремарка "Тріумфальну арку", "Три товариші". НМСД, Ремарк - один з найкращих німецьких письменників. Читав його в оригіналі, а також українською, російською і англійською... Однозначно балдю :)
P.S. Він (Ремарк), був одним з трьох великих кохань Марлен Дітріх.
P.P.S. З українського ще можу порадити Гео Шкурупія, це з розстріляних тридцятих... Але футуризм - це на любителя...
Потужно пише Сенкевич... Читав "Ogniem i miechem". Фільм був по ньому... Але фільм абсолютно не схожий на книжку... Польскою сприймається зовсім інакше, ніж переклад. Я б сказав, більш поетично...
Ще поцікавтеся "Диким полюванням короля Стаха" і "Чорним замком Ольшанським". Готичні такі твори, хоч і давно написані :)[/QUOTE]
Конечно Ремарка читала))) Но это не по теме)
[QUOTE=Аннушка]Конечно Ремарка читала))) Но это не по теме)[/QUOTE]
Вибачаюся за офф-топ :)
[B]13 апреля[/B], в пятницу, в клубе "Выход" в 19:00, состоится творческий вечер [B]Юрия Андруховича[/B] и фотовыставка Юрия Бакая.
Андрухович представляет свое творчество вообще и, в частности, новую книгу "Таємниця". Надеюсь, ее там можно будет сразу и купить.
Вход - 15 грн.
Я вот, постараюсь быть, обязательно. :)