Мовний лікнеп

За пропозицією [B]Oldmanша[/B] та за підтримки [B]Черная моль[/B] відкриваю нову тему, присвячену письмовим та розмовним помилкам вживання української мови.

Для початку:
В українській мові, на відміну від російської замість конструкції "[I]разговаривать [писать, читать] на (каком-либо) языке[/I]" вживається словосполучення "[I]розмовляти [писати, читати] (певною) мовою[/I]".
Наприклад: [B]я погано розмовляю українською[/B] або [B]я вільно володію російською та пишу і читаю угорською мовами[/B].

І одразу - питання :)
Ще зі школи пам`ятаю, що "например" (рос.) - це "наприклад".
Але ж зараз частіше чую - "на кшталт" (доречі - разом чи окремо?).
Увага, питання...
Є якесь правило вживання ціх слів, чи "на кшталт" - це неологізм, що прийшов з польскої?

P.S. Якщо бачите помилкі - будь ласка, вказуйте меня, я не ображусь :)

[quote=Oldmanша]Увага, питання...
Є якесь правило вживання ціх слів, чи "на кшталт" - це неологізм, що прийшов з польскої?[/quote]Моя ІМХА: словосполучення "[I]на кшалт[/I]" використовується, коли робиться узагальнення ряду речей, схожих за якоюсь спільною ознакою, про яку і йде розмова на прикладі однієї окремо взятої речі. В россійській мові цьому словосполученню відповідає словосполучення "[I]подобного типа[/I]".
Російською: [I]"Ошибок подобного типа легко избежать, если..."[/I]
Українською: [I]"Помилок на кшалт цієї легко уникнути, якщо..."[/I][quote] P.S. Якщо бачите помилк[B]и[/B] - будь ласка, вказуйте мен[B]і[/B], я не ображусь :)[/quote]Приєднуюсь до прохання. :)

Ще одне питання.
Я добре пам`ятаю, що у школі ми вивчали дієприкметники, але ж зараз, у 99 випадках зі 100, говорять не "палаюче багаття", а "багаття, що палає", не "працююча людина", а "людина, що працює". Взагалі-то, я це часто чую на нашему телебаченні.
Є якесь правило?

[quote=Oldmanша]Я добре пам`ятаю, що у школі ми вивчали дієприкметники, але ж зараз, у 99 випадках зі 100, говорять не "палаюче багаття", а "багаття, що палає", не "працююча людина", а "людина, що працює". Взагалі-то, я це часто чую на нашему телебаченні.
Є якесь правило?[/quote]
На жаль, запитання [I]на кшалт[/I] цього - не до мене. :(
Все, що я пам'ятаю зі шкільного курсу з цього приводу, це приклад: "развивающиеся страны" (рос.) - "країни, що розвиваються" (укр.).
Можливо, це буде занадто сильно сказано, але я ніколи не вчив граматичних або будь-яких інших мовних правил. Тобто, я їх вивчав і навіть пам'ятав певний час, але ніколи не вмів ними користуватися практично. :)
Як в тому оповіданні про багатоніжку, що дуже добре танцювала, поки в неї не спитали - звідки вона знає, куди і коли треба ставити ту чи іншу з її багатьох ніг. Вона замислилась над запитанням... і не змогла навіть зрушити з місця.
Всі мої мовні навички - від надмірного споживання літератури та спілкування з родичами на Київщині та родиною вдома.

Та ото ж. Я теж правил не вивчаю, бо, якось, з народження маю хист до мов :)
Але цікаво, тому що у школі вивчала одне, а зараз бачу трошки інше. Тому й запитую про правила, хоч так зрозуміти :)

Доведеться зачекати на [B]Ірисю[/B] або когось із батьків, чиї діти вивчають в школі українську.

[QUOTE=Oldmanша]Ще одне питання.
Я добре пам`ятаю, що у школі ми вивчали дієприкметники, але ж зараз, у 99 випадках зі 100, говорять не "палаюче багаття", а "багаття, що палає", не "працююча людина", а "людина, що працює". Взагалі-то, я це часто чую на нашему телебаченні.
Є якесь правило?[/QUOTE]
Бо українській мові це не властиво. Є лише обмежана кількість таких дієприкметників, які можна використовувати. Здебільшого, тре заміняти на той, що...

Здається менi, що в цiй темi я поки що побуду спостерiгачем...:sad_anim:

Але ж я добре пам`ятаю, що я вивчала це. Зокрема "палаюче багаття".
Часом не підкажеш, де є добрий підручник з такими винятками та неологізмами? Тому що мені цікаві, власно, саме таки випадки, а не загальна мова, з якої я трошки знаюся :)

[QUOTE=Iрися]Бо українській мові це не властиво. Є лише обмежана кількість таких дієприкметників, які можна використовувати. Здебільшого, тре заміняти на той, що...[/QUOTE]
Але якщо дієприкметник виходить нормальним, то замiняти його не слiд? Навiщо казати "багаття, що палає", якщо "палаюче багаття" бiльш мелодiйно звучить?

[quote=Черная моль]Здається менi, що в цiй темi я поки що побуду спостерiгачем...:sad_anim:[/quote]
Як це сказати українською? :)
Шлях в тисячу лі починаеться з першого кроку :)

[QUOTE=Oldmanша]Як це сказати українською? :)
Шлях в тисячу лі починаеться з першого кроку :)[/QUOTE]
Здається, вже почався :)

O! І ще мені дуже цікаво, чи українською вірно казати "їхній"?
Російською це дуже-дуже не гарно та не вірно, але ж говорять :(
Українською - ще частіше, але може це так і треба?

[QUOTE=Oldmanша]Але ж я добре пам`ятаю, що я вивчала це. Зокрема "палаюче багаття".
Часом не підкажеш, де є добрий підручник з такими винятками та неологізмами? Тому що мені цікаві, власно, саме таки випадки, а не загальна мова, з якої я трошки знаюся :)[/QUOTE]
Щодо багаття, то точно не скажу, бо правила не пам'ятаю, але пам'ятаю, що нас в універі вчили, що тре унікати таких форм. Щодо книжок, то має бути в будь-яких підручниках. Десь на форумі є тема про них...
Але я завтра в наших літредакторів перепитаю, може підкажуть.

Але все одно, карще уникати. Наприклад, у ситуації "разговаривающий во сне альчик" - "розмовляючий уві сні хлопць" (правильно - хлопець, який розмовляє уві сні) в принципі і так помітно, що "розмовляючий" звучить надто як калька з російської мови. Тим не менше, все одно краще перевірити за словнком. До речі, є дуже класний Словник сталих слососполучень. Всім раджу.

І ще, в українській мові до живих істот треба додавати сполучник "який", а не "що". "Що" тільки для неживих. Ще для живих можна використовувати "котрий".

[QUOTE=Iрися]
І ще, в українській мові до живих істот треба додавати сполучник "який", а не "що". "Що" тільки для неживих. Ще для живих можна використовувати "котрий".[/QUOTE]
А от за цю iнфу окреме "дякую". :)

[QUOTE=Oldmanша]І одразу - питання :)
Ще зі школи пам`ятаю, що "например" (рос.) - це "наприклад".
Але ж зараз частіше чую - "на кшталт" (доречі - разом чи окремо?).
Увага, питання...
Є якесь правило вживання ціх слів, чи "на кшталт" - це неологізм, що прийшов з польскої?
[/QUOTE]
1. Окремо.
2. Не сказав би, що це неологізм. Швидше, регіоналізм, який набуває поширення і в літературній мові.
3. Правила не знаю, і не думаю, що воно є. Але зауважу таке - "на кшталт" не синонім "наприклад". Підбираємо синонім "на кшталт"="на зразок". А тепер перекладаємо на російську... Ой, важко.... Здається, "на подобие". Правильно? В будь-якому разі, "например" не перекладається як "на кшталт".

[QUOTE=Oldmanша]O! І ще мені дуже цікаво, чи українською вірно казати "їхній"?
Російською це дуже-дуже не гарно та не вірно, але ж говорять :(
Українською - ще частіше, але може це так і треба?[/QUOTE]

Це так і треба: "їхня дитина", "їхній дім", "їхнє телятко")))
В українській мові це літературна норма.
А от "їх дитина", "їх дім", "їх телятко" - неправильно, калькування з російської. Однак кажуть "їх не було вдома".

[B]Напівкровний одесит, [/B]дуже дякую.

[quote=Напівкровний одесит]Це так і треба: "їхня дитина", "їхній дім", "їхнє телятко")))
В українській мові це літературна норма.
А от "їх дитина", "їх дім", "їх телятко" - неправильно, калькування з російської. Однак кажуть "їх не було вдома".[/quote]

Такий собі спалах з минулого: в підручниках української слово "телятко" (або теля) зустрічається в якості прикладу до безлічі різноманітних граматичних ситуацій, і інтенсивність його вживання сягає подекуди кількох разів на 2-3 сторінки. Чому?

Тому що написання цього слова душе просте - як чується, так пишеться. А приклади у підручниках мають бути саме таки, якщо мова не йде про саме слово, а тільки про слова, які поруч.

[quote=Deniska]в підручниках української слово "телятко" (або теля) зустрічається в якості прикладу до безлічі різноманітних граматичних ситуацій, і інтенсивність його вживання сягає подекуди кількох разів на 2-3 сторінки. Чому?[/quote]
Я думаю тому, что в українській мові не так багато іменників четвертої відміни. От тому вони постійно і використовують як приклади слова [I]теля, курча, гуся, лоша[/I] :)

[QUOTE=MashenciYA]Я думаю тому, что в українській мові не так багато іменників четвертої відміни. От тому вони постійно і використовують як приклади слова [I]теля, курча, гуся, лоша[/I] :)[/QUOTE]

Блін, ви ще й відміни пам'ятаєте. Честь вам і хвала. А я просто говорю рідною мовою... Якби мене зараз щось запитали з граматики української мови, боюся, далі розбору речення не пішов би)))

[QUOTE=Oldmanша][B]Напівкровний одесит, [/B]дуже дякую.[/QUOTE]

Якщо не заперечуєте ще парочку варіантів:
"щиро дякую"
"красно дякую"

Така варіативність допомагає зробити мову більш красивою і соковитою...
Як не дивно, але за своє кількарівневістю українська нагадує мені японську... Чи китайську...)))

P.S. Загадка. Ану, хто перекладе на нормативну російську мову слово "безліч"? )))

[quote=Напівкровний одесит]

P.S. Загадка. Ану, хто перекладе на нормативну російську мову слово "безліч"? )))[/quote]
Огромное количество, очень много, НЕМЕРЯНО :) ( мне лично нравится этот вариант), несчитано, не поддающееся учету количество.

[QUOTE=Напівкровний одесит]
P.S. Загадка. Ану, хто перекладе на нормативну російську мову слово "безліч"? )))[/QUOTE]
Несметное количество, масса и т.д.... Но ненормативная лексика таки лучше передает этот оттенок))

Нормативний переклад - "великое множество" )))

[QUOTE=Напівкровний одесит]Нормативний переклад - "великое множество" )))[/QUOTE]
А в моем словаре переводилось как "несметное количество"))

В общем, как сказала тетушка Чарли из Бразилии: "И не сосчитаешь!" :biggrin:

Кстати, о слове "считать". В русском языке оно имеет три основных значения:
1) подсчитывать что-либо ("[I]считать слонов[/I]");
2) признавать кем-либо или чем-либо ("[I]считать это нарушением[/I]");
3) полагать что-либо ("[I]считать себя вправе[/I]").

На жаль, українською мовою дуже часто ці три різні значення механістично передають одним словом "рахувати", що є помилкою. Українською треба вживати такі слова:
1) лічити, рахувати ("[I]рахувати слонів[/I]");
2) вважати, визнавати ("[I]визнавати це порушенням[/I]");
3) вважати ("[I]вважати, що є право[/I]").

[B]Squee,[/B] знали б Ви як це різало моє вухо! До речі, цю помилку я дуже часто зустрічала по телебаченню з вуст народних депутатів.

А от використане Вами слово "механістично" теж якось незвично читається в цьому контексті... Від якого слова воно походить?

Хм, можливо ви маєте рацію і я мав написати "механічно". Чому "механістично" навіть не скажу. Як буде час - пориюсь у тлумачних словниках...

файна тема... =)

до речi, ранiше зустрiв слово "трошки". чи не слiд використовувати "трохи"... не пам'ятаю правил, щодо зменшувальних...
рiже вуха...

добра тема, дякую.

[QUOTE=Черная моль]А в моем словаре переводилось как "несметное количество"))[/QUOTE]
Якщо не секрет, в якому?

[QUOTE=MashenciYA][B]Squee,[/B] знали б Ви як це різало моє вухо! До речі, цю помилку я дуже часто зустрічала по телебаченню з вуст народних депутатів.
[/QUOTE]

Та зараз вже трохи навчилися.

Я от завжди пригадую Івана Степановича Плюща з його знаменитим суржиком. Пригадую, як над його безсмертним "Виключте первий микрохвон" вся Україна реготала))).

[QUOTE=unique]до речi, ранiше зустрiв слово "трошки". чи не слiд використовувати "трохи"... не пам'ятаю правил, щодо зменшувальних...
рiже вуха...

добра тема, дякую.[/QUOTE]

Знаєте, правило не скажу, але як носій мови прокоментую - і те, і інше, звучить абсолютно нормально... А ще можливі варіанти - троньки, трішечки, трішки...і ще є кілька, та всі не пригадаю...

2 Вінні Джонс - а "файно" - це західняцький діалект. Калька з німецької... Літературна норма все-таки "гарно".

[QUOTE=Напівкровний одесит]Якщо не секрет, в якому?[/QUOTE]
"Русско-украинский и украино-русский словарь" 1992г. :)

[QUOTE=Черная моль]"Русско-украинский и украино-русский словарь" 1992г. :)[/QUOTE]

Ой... не довіряю пострадянським словникам... неякісні вони, на жаль...
Причому, незалежно від мовної пари. Я, наприклад, німецько-російські, стараюся купувати тільки з Німеччини...

А в мене російсько-український тритомник, радянського розливу. Наскільки я в курсі, кращого нема. Там, правда, інша проблема - він занадто зросійщений...(((

[QUOTE=Напівкровний одесит]Ой... не довіряю пострадянським словникам... неякісні вони, на жаль...
Причому, незалежно від мовної пари. Я, наприклад, німецько-російські, стараюся купувати тільки з Німеччини...

А в мене російсько-український тритомник, радянського розливу. Наскільки я в курсі, кращого нема. Там, правда, інша проблема - він занадто зросійщений...((([/QUOTE]
Ну здрасти: 1992г - это уже не просторадянськи)) Издательство Киев.

Особисто мене нудить від такої ще радяньської звички знущатися над словами, пов`язаними з Україною. Россійською це звучить: "УкрА'инский", "УкрА'ина".....
Вже багато часу минуло з тої пори, коли назва нащої держави пов`язувалась зі словом "Окраина", але звичка залишилась...
Мене аж воротить, коли чую щось подібне!!!

до речі. мени здаеться , чи і раніше четве[B]р[/B] був четвером, чи це шось новеньке ? мені завжди здавалося, що и українською є четвер[B]г[/B]

[quote=Lena-Janne]Особисто мене нудить від такої ще радяньської звички знущатися над словами, пов`язаними з Україною. Россійською це звучить: "УкрА'инский", "УкрА'ина".....
Вже багато часу минуло з тої пори, коли назва нащої держави пов`язувалась зі словом "Окраина", але звичка залишилась...
Мене аж воротить, коли чую щось подібне!!![/quote]
Хочу нагадати Вам, шановна, що ця тема створена ТIЛЬКИ для мовних питань. Усi iншi - в "Полiтику".
До речi... росiйською це буде "украИнский", по цьому питанню немає ніяких сперечань. :)

[QUOTE=Oldmanша]До речi... росiйською це буде "украИнский", по цьому питанню немає ніяких сперечань. :)[/QUOTE]
І всі похідні також з наголосом на літеру І. Театр в Одесі саме УкраИнский. І зупинка відповідно... Ненавиджу, коли мене водії маршруток починають вчити...

[QUOTE]2 Вінні Джонс - а "файно" - це західняцький діалект. Калька з німецької... Літературна норма все-таки "гарно".[/QUOTE]

знаю... але мені подобається слово "файно"... =)

[QUOTE=Черная моль]Ну здрасти: 1992г - это уже не просторадянськи)) Издательство Киев.[/QUOTE]

Ви мене дещо не так зрозуміли. Пост-радянські, себто видані після розвалу совдепії... а не просто радянські.

[QUOTE=Lena-Janne]
Мене аж воротить, коли чую щось подібне!!![/QUOTE]

З вашого дозволу підправлю: Мене аж ВЕРНЕ(варіант - вивертає), коли чую щось подібне!!! Воротить - русизм.

[QUOTE=vinny jones]знаю... але мені подобається слово "файно"... =)[/QUOTE]

Відверто кажучи, мені теж =)))) У західняків дуже соковита говірка... Втім, на моїй рідній Сіверщині не менш соковита...)))
Ось, одесити, ану, хто відгадає, що таке:
1) ґаблі
2) юшки
3) юпка
4) ґерґачка
5) жак
Це все з сіверського діалекту)))...

[QUOTE=Паноптикум]до речі. мени здаеться , чи і раніше четве[B]р[/B] був четвером, чи це шось новеньке ? мені завжди здавалося, що и українською є четвер[B]г[/B][/QUOTE]

Нє, четвер був завжди... Але там є чергування - четвер - четверга...

А запам'ятати, що "четвер" дуже просто:

Ти казала у четвер
Підем разом по щавель

Невмируща пісня)))

[QUOTE=Напівкровний одесит]Ви мене дещо не так зрозуміли. Пост-радянські, себто видані після розвалу совдепії... а не просто радянські.[/QUOTE]
Сорри)) это я прочитала по диагонали)) :shine:

[quote=Напівкровний одесит]Нє, четвер був завжди... Але там є чергування - четвер - четверга...

А запам'ятати, що "четвер" дуже просто:

Ти казала у четвер
Підем разом по щавель

Невмируща пісня)))[/quote]
та запам'ятати дуже леґко, але я ніколи не чула , наприклад , у школі, шоб так казали.

[quote=Паноптикум] але я ніколи не чула , наприклад , у школі, шоб так казали.[/quote]
Це у Вас була погана викладачка :(.
От мені пощастило. До 9 класу в мене була дуже адекватна викладачка - шановна Ніна Макарівна. Вона поважала и любила українську мову та літературу, а ще поважала своїх учнів. Все, що я пам`ятаю з української - цілковито ЇЇ заслуга.

я не тільки з української нічого не памя'таяю, в взагалі ні з російської, ні історії нічого! але українською володию дуже легко! коли я , наприклад у Львові, переходжу на українську, бо російська ріже вуха

[quote=Напівкровний одесит]Відверто кажучи, мені теж =)))) У західняків дуже соковита говірка... Втім, на моїй рідній Сіверщині не менш соковита...)))
Ось, одесити, ану, хто відгадає, що таке:
1) ґаблі
2) юшки
3) юпка
4) ґерґачка
5) жак
Це все з сіверського діалекту)))...[/quote]
отож, шо це ?:)

Ось що каже щодо цього тлумачний словник:
1) ґаблі - -ів, [I]мн[/I]. 1. Вила з великою кількістю зубців, що мають заокруглення на кінцях (для навантаження картоплі тощо). 2.[I] діал[/I]. Вила з трьома зубцями.
2) юшки - Не знайдено...
3) юпка - -и, [I]ж[/I]. 1. Верхній жіночий одяг у вигляді довгої корсетки (перев. з рукавами). 2. [I]заст[/I]. Чоловічий короткополий каптан з домашнього тонкого сукна, пошитий у талію, зі складками і стоячим коміром.
4) ґерґачка - Не знайдено...
5) жак - -а, [I]ч[/I]. 1. Рибальська снасть у вигляді натягнутої на декілька обручів конусоподібної сітки. 2. [I]ент[/I]. Велика двокрила муха, комаха, самка якої живиться кров'ю тварин і соком рослин.

[QUOTE]Ось, одесити, ану, хто відгадає, що таке:
1) ґаблі
2) юшки
3) юпка
4) ґерґачка
5) жак
Це все з сіверського діалекту)))...[/QUOTE]

[QUOTE]Ось що каже щодо цього тлумачний словник:
1) ґаблі - -ів, мн. 1. Вила з великою кількістю зубців, що мають заокруглення на кінцях (для навантаження картоплі тощо). 2. діал. Вила з трьома зубцями.
2) юшки - Не знайдено...
3) юпка - -и, ж. 1. Верхній жіночий одяг у вигляді довгої корсетки (перев. з рукавами). 2. заст. Чоловічий короткополий каптан з домашнього тонкого сукна, пошитий у талію, зі складками і стоячим коміром.
4) ґерґачка - Не знайдено...
5) жак - -а, ч. 1. Рибальська снасть у вигляді натягнутої на декілька обручів конусоподібної сітки. 2. ент. Велика двокрила муха, комаха, самка якої живиться кров'ю тварин і соком рослин.[/QUOTE]

знав тільки що таке ґаблі і юпка... =)

[QUOTE=Squee]Ось що каже щодо цього тлумачний словник:
1) ґаблі - -ів, [I]мн[/I]. 1. Вила з великою кількістю зубців, що мають заокруглення на кінцях (для навантаження картоплі тощо). 2.[I] діал[/I]. Вила з трьома зубцями.
2) юшки - Не знайдено...
3) юпка - -и, [I]ж[/I]. 1. Верхній жіночий одяг у вигляді довгої корсетки (перев. з рукавами). 2. [I]заст[/I]. Чоловічий короткополий каптан з домашнього тонкого сукна, пошитий у талію, зі складками і стоячим коміром.
4) ґерґачка - Не знайдено...
5) жак - -а, [I]ч[/I]. 1. Рибальська снасть у вигляді натягнутої на декілька обручів конусоподібної сітки. 2. [I]ент[/I]. Велика двокрила муха, комаха, самка якої живиться кров'ю тварин і соком рослин.[/QUOTE]

Squee, вам +1. Знімаю перед вами капелюха))).
Я викладав ці слова на львівських форумах, львів'яни вгадали тільки ґаблі....Так що одесити дали закурити львів'янам)))
Я в захваті від Вашої допитливості і наполегливості.
І навіть вперше для себе виявив, що сіверський діалект теж, виявляється, зафіксований в словниках. Отак воно й буває - вік живи, вік учись, і відомо ким помреш)))

А ось те, що ви не знайшли:
юшки - заслінка в комині печі, якою регулюють тягу.
ґерґачка - адамове яблуко, російською - "кадык"

[QUOTE=Паноптикум]я не тільки з української нічого не памя'таяю, в взагалі ні з російської, ні історії нічого! але українською володию дуже легко! коли я , наприклад у Львові, переходжу на українську, бо російська ріже вуха[/QUOTE]

Знаєте, у Львові останнім часом побільшало російської мови - туди переїздить багато східняків, так що вуха вона не ріже... Але українська мова львівської інтелігенції напрочуд гарна. Я себе спіймав на тому, що поживши з тиждень у Львові непомітно для самого себе переходжу на західноукраїнську говірку...)))

[quote=Напівкровний одесит]те, що ви не знайшли:
юшки - заслінка в комині печі, якою регулюють тягу.[/quote]Може тому і не знайшов, що мої родичі на київщині, як і [URL="http://www.slovnyk.net"]тлумачний словник[/URL] називають їх[QUOTE][B]В[/B]'[B][COLOR=red]Ю[/COLOR]ШКА[/B], -и, [I]ж[/I]. Засувка, якою перекривають димохід, щоб піч не вихолоджувалася.[/QUOTE]Словник тупий: сам не в змозі здогадатися - що ти шукаєш, а ось я... теж, виходить, трохи пригальмований. ;)

[QUOTE=Squee]Може тому і не знайшов, що мої родичі на київщині, як і [URL="http://www.slovnyk.net"]тлумачний словник[/URL] називають їхСловник тупий: сам не в змозі здогадатися - що ти шукаєш, а ось я... теж, виходить, трохи пригальмований. ;)[/QUOTE]

А, то ви з Київщини. Тоді Одесі нізачот...
А я написав саме так, як говорять у нас - юшки. Адже ми вже не Київщина, а Сіверщина...

[quote=Напівкровний одесит]Знаєте, у Львові останнім часом побільшало російської мови - туди переїздить багато східняків, так що вуха вона не ріже... Але українська мова львівської інтелігенції напрочуд гарна. Я себе спіймав на тому, що поживши з тиждень у Львові непомітно для самого себе переходжу на західноукраїнську говірку...)))[/quote]

Не знаю, але коли я там була у жовтні не чула російської

[QUOTE=Паноптикум]Не знаю, але коли я там була у жовтні не чула російської[/QUOTE]

Вперше я був у Львові 15 років тому. Останнього разу - в липні. Буваю часто, кілька разів на рік. Тому веду мову про тенденцію. А при одноразовому візиті, звичайно, буде непомітно.

[quote=Напівкровний одесит]А, то ви з Київщини. Тоді Одесі нізачот...
А я написав саме так, як говорять у нас - юшки. Адже ми вже не Київщина, а Сіверщина...[/quote]Ні, я - з Одеси. Це мої батьки та родичі з Київщини. :) А ваш діалект всеж-таки ближче до норми української мови за львівський. Може, тому львівяни не вгадали. А може - більш гоноровиті за мене, та тлумачними словниками не користуються. :rtfm:;)

[QUOTE=Squee]Ні, я - з Одеси. Це мої батьки та родичі з Київщини. :) А ваш діалект всеж-таки ближче до норми української мови за львівський. Може, тому львівяни не вгадали. А може - більш гоноровиті за мене, та тлумачними словниками не користуються. :rtfm:;)[/QUOTE]

Та про мене, якщо вважаєте себе одеситом, то будь-ласка... Але дивіться, щоб різні форумні злуни не оголосили вас несправжнім одеситом... Тоді Одесі зачот))))

[quote=Напівкровний одесит]Вперше я був у Львові 15 років тому. Останнього разу - в липні. Буваю часто, кілька разів на рік. Тому веду мову про тенденцію. А при одноразовому візиті, звичайно, буде непомітно.[/quote]
зы минулий рік я також там була 2 рази

[QUOTE=Паноптикум]зы минулий рік я також там була 2 рази[/QUOTE]

Так я ж кажу, за рік ви цю тенденцію навряд чи помітите...

Наприклад, у Львові до мене говорили російською - водії таксі, вантажники на базарі, продавці в магазині. Років десять тому такого не було.

Кожного вечора, їдучи додому, розглядаю написи у маршрутних таксі.
Надибав таке: "Про необхідність зупинки [B]попереджайте[/B] завчасно".
Русизмом пахне... Чи не слід вживати інше слово або так: "Просимо, про необхідність зупинки [B]повідомити[/B] завчасно".

забув "... з повагою .." :)

[QUOTE=unique]Кожного вечора, їдучи додому, розглядаю написи у маршрутних таксі.
Надибав таке: "Про необхідність зупинки [B]попереджайте[/B] завчасно".
Русизмом пахне... Чи не слід вживати інше слово або так: "Просимо, про необхідність зупинки [B]повідомити[/B] завчасно".

забув "... з повагою .." :)[/QUOTE]

Тю...
Чому русизм?...Нормальне слово... Тільки я не впевнений, як правильно - "попереджуйте" чи "попереджайте".
Тоді вже краще писати не завчасно, а "заздалегідь". Щоб вороги не здогадалися :)

Питання.
По телебаченню йде реклама якогось хлібзаводу. Слоган - "купуй, поки гарячО". "О" наприкінці та наголос на "О".
Мені особисто, здається, що треба казаті "гАрячЕ". З наголосом на "А" . Але ж я можу помилятись :).

[QUOTE=Oldmanша]Питання.
По телебаченню йде реклама якогось хлібзаводу. Слоган - "купуй, поки гарячО". "О" наприкінці та наголос на "О".
Мені особисто, здається, що треба казаті "гАрячЕ". З наголосом на "А" . Але ж я можу помилятись :).[/QUOTE]

Думаю, ви праві. Що гарячЕ - 100%. Щодо наголосу - думаю, все таки гарЯче, "гАряче" я сказав би, наприклад, у фразі, "Мені гАряче..."

Мені дуже прикро за тебе на вулиці погода сакс....А тобі гАряче...ыыыы

[QUOTE=Дайвер]Мені дуже прикро за тебе на вулиці погода сакс....А тобі гАряче...ыыыы[/QUOTE]

Погода на вулиці - рульоз форева... А мені гАряче, бо цілий день день носив меблі, от і розпашів....

Вчора ввечерi по телебаченню:
"[B]зразка[/B]" ... "зразку"
"Вчител[B]я[/B]" (множина) ... "вчителi"
"планує[B]ться[/B]" - саме себе планує :)
"жодного [B]ув'язненого[/B]" ... "жодного в'язня"

[quote=unique]Вчора ввечерi по телебаченню:
"[B]зразка[/B]" ... "зразку"[/quote]

Будь ласка, нагадайте мені правило, за яким відмінюються іменники. :rtfm: Наприклад, вказівник маршруту (а не маршрута), студент університета (чи університету). Щось я недовчив, бо мені регулярно трапляються такі випадки, і всі вони для мене складні. )

Ой, як гарно співаєте...

[QUOTE=Deniska]Будь ласка, нагадайте мені правило, за яким відмінюються іменники. :rtfm: Наприклад, вказівник маршруту (а не маршрута), студент університета (чи університету). Щось я недовчив, бо мені регулярно трапляються такі випадки, і всі вони для мене складні. )[/QUOTE]
Ой, краще не питайте, бо таке геморойне правило. Я завжди звіряю за словником... Так легше для мене.

Питання, шановні.
Як назвати мешканку Польщі? Спираючись на те, що українською такі речи створюються трошки інше. ніж російською. Напр. німець - німкеня, турок - туркеня, а поляк - ?

[QUOTE=Oldmanша]Питання, шановні.
Як назвати мешканку Польщі? Спираючись на те, що українською такі речи створюються трошки інше. ніж російською. Напр. німець - німкеня, турок - туркеня, а поляк - ?[/QUOTE]

Полька. Співпадає з танцем... Розмовне - полячка.

За "хелiкоптер" i "вiдсотки" - повбивав би...

Шановні форумчане! Отака діскусія тривала в іншій темі.
[quote]
Сообщение от [B]Девушка-Радость[/B]
[I][I][B]"У них свои ЗАБУБОНЫ"[/B][/I][/I]
[/quote]

[B]Я[/B] - "забубон" - искаженное суржиком украинское слово "забобон", что по-русски значит "суеверие". Никакое это не одесское слово, а совсем даже наоборот :-)
[quote]
Сообщение от [B]АТ[/B]
[I]Наверное, слово "забобон" всё-таки одесское. Потому что в украинском языке есть только слово "забобоны".[/I]
[/quote]
[B]Я[/B] - Ничего подобного. Т.е. "забобони" в единственном числе не используется??? ;)
Слово "забобон" как раз единственное число от слова "забобони".
Берем словарик... Хотя бы вот этот [URL="http://www.slovnyk.org.ua/"]http://www.slovnyk.org.ua[/URL]
Вводим слово "забобон"... Получаем перевод на русский - "предрассудок".
[COLOR=#5b6f98][quote]
[COLOR=black]Цитата:[/COLOR]
[COLOR=black]Сообщение от АТ[/COLOR]
[I][COLOR=black]Попробуйте проделать то же самое со словом "штаны". Может, из него тоже "брюк" получится?[/COLOR][/I]
[/quote]
[/COLOR][B]Я[/B] -Благодарю, учитель;)
Смайлика с глубоким поясным поклоном не нашла.
Дискуссию переношу сюда [URL="https://forumodua.com/showthread.php?t=14351"]https://forumodua.com/showthread.php?t=14351[/URL].
В этой теме люди знают украинский лучше меня и нас, наверняка, рассудят.

[COLOR=#5b6f98]
[/COLOR][B]Ото ж питання- чи застосовується українською мово слово "забобони" в однині? [/B]
[B]Дякую за відповідь.:)[/B]
[COLOR=#5b6f98]

[/COLOR]

[QUOTE=Напівкровний одесит]Тю...
Чому русизм?...Нормальне слово... Тільки я не впевнений, як правильно - "попереджуйте" чи "попереджайте".
Тоді вже краще писати не завчасно, а "заздалегідь". Щоб вороги не здогадалися :)[/QUOTE]
Звiсно, "попереджуйте". Попереджайте - це скалiчене "предупреждайте".
А "заздалегідь"не щоб вороги не здогадалися, а тому що "завчасно" - це "преждевременно".

[QUOTE=Oldmanша]Ото ж питання- чи застосовується українською мово слово "забобони" в однині? [/B]
[B]Дякую за відповідь.:)[/B]

Хiба що невiгласами.

[QUOTE=АТ]За "хелiкоптер" i "вiдсотки" - повбивав би...[/QUOTE]


О, а що ви маєте проти відсотків? І "гелікоптер" нічим не страшний...
Перш ніж когось вбивати, може трохи заспокоїтеся?

[QUOTE=АТ][QUOTE=Oldmanша]Ото ж питання- чи застосовується українською мово слово "забобони" в однині? [/B]
[B]Дякую за відповідь.:)[/B]

Хiба що невiгласами.[/QUOTE]

Чому ви так категорично? Однину це слово має. То ж, суто технічно може вживатися і в однині...

[QUOTE]
ЗАБОБ[COLOR=#ff0000]О[/COLOR]НИ, -ів, [I]мн[/I]. ([I]одн[/I].[B] забоб[COLOR=#ff0000]о[/COLOR]н[/B], -у, [I]ч[/I].). 1. Віра в існування надприродних сил, у долю, ворожіння, віщування і т. ін., в основі якої лежать релігійні уявлення; передсуди. // Віра в прикмети, в те, що деякі дії, явища, істоти, маючи надприродні сили, є запорукою удачі чи невдачі в чому-небудь. // Передсуд, що ґрунтується на такій вірі. 2. Помилкові погляди на що-небудь, які стали звичними в житті певних верств населення
[/QUOTE]
Це- великий тлумачний словник сучасної української мови. Вони теж невігласи?

А який аналог слову "відсотки" пропонуєте Ви?

[QUOTE=Напівкровний одесит]О, а що ви маєте проти відсотків? І "гелікоптер" нічим не страшний...
Перш ніж когось вбивати, може трохи заспокоїтеся?[/QUOTE] Та не бiйтесь, не вб'ю. Лякаю.
А що я маю? А те, що це черговий "швидконiг" замiсть велосипеду. "Про-" - це вiдокремлювана частина складних слiв: ПРОценти (сотi частки), ПРОмiлi (тисячнi), i так далi.
I куди ви втулите вашi "вiдсотки"? В "вiдтисячки"?

"Відсотки" - це частки "від сотні". Цілком вірно.
А де Ваша пропозиція?

[QUOTE=Oldmanша]Це- великий тлумачний словник сучасної української мови. Вони теж невігласи?

А який аналог слову "відсотки" пропонуєте Ви?[/QUOTE]Словник - якого року видання? З усiм згоден, крiм однини.

А для вiдсоткiв маю чудовий аналог - ПРОЦЕНТИ.

Коли десь прочитаю, що солонiсть Чорного моря подадуть не у промiлях, а в "вiдтисячках" - пiду i в ньому втоплюсь.

[quote=АТ]Словник - якого року видання?

[/quote] 2004.

[QUOTE]
А для вiдсоткiв маю чудовий аналог - ПРОЦЕНТИ.
[/QUOTE]
На жаль, мова з Вами не згодна. :)
"Від - сотки" - "про-центи". Прямий переклад.
Вам не здається, що "проценти" - це русізм? Точніше - латинизм :)

[QUOTE=Oldmanша]2004.


На жаль, мова з Вами не згодна. :)
"Від - сотки" - "про-центи". Прямий переклад.
Вам не здається, що "проценти" - це русізм? Точніше - латинизм :)[/QUOTE]Отож...
Словник 2004 року видання - це колгоспно-гуцульський варiант украiнськоi мови (вибачаюсь, клавiатура росiйська).
Якщо "проценти" - це русизм, тодi перекладiть менi, будь ласка, "промiлi".

А також пояснiть, будь ласка, як маемо називати комп'ютер.
Щоб без русизмiв, латинiзмiв i iнших "iзмiв".

АТ
[quote]Словник 2004 року видання - це колгоспно-гуцульський варiант украiнськоi мови [/quote]
Мотивуйте! Ви цілком дивилися всі словники, що видано в 2004 та цілком з нимі не згодні? А які тоді правильні?

[quote]
Якщо "проценти" - це русизм, тодi перекладiть менi, будь ласка, "промiлi"
[/quote]
Не можу. В моєму словнику -немає. Пішла шукати в Интернеті.
[QUOTE]також пояснiть, будь ласка, як маемо називати комп'ютер. [/QUOTE]
Та не перебільшуйте! :) "Відсоток" - слово, яке застосовувалось дуже давно. Ще зі школьних років пам`ятаю його. А неологізми - це неологізми.

Знайшла.
[quote]
[B][B]ПРОМ[COLOR=red]І[/COLOR]ЛЕ[/B], [I]невідм[/I].,[I] ж[/I].,[I] спец[/I]. Одна тисячна частка числа, десята частка процента, що позначається знаком 0/00.
[/B][/quote][B]
[/B]Ось така несподіванка ;) Запишемо в загадки. Кожна мова має свої "страннощі". Українська - не виключення[B]. :)[/B]

[QUOTE=Oldmanша]Знайшла.
[B]
[/B]Ось така несподіванка ;) Запишемо в загадки. Кожна мова має свої "страннощі". Українська - не виключення[B]. :)[/B][/QUOTE]Та яка там загадка? I "страннощiв" нiяких.
Просто "незалежнощi". Хай безглузде, аби нацiональне.

PS. Ось тiльки з занадто розумними бiда. Якого бiса та "промiля" здалася...

"Відсоток" був і до "незалежнощів". Це по-перше.
По-друге. Будь ласка, надайте відповідь щодо дати видання словників.
По-третье - не "проміля", а "проміле" - жіноча, але невідмінна.

[B]АТ [/B], ЕОМ

... використовуйте "тисячна частка"

[quote=unique][B]АТ [/B], ЕОМ

... використовуйте "тисячна частка"[/quote]
Соломонове рішення. :) :) :) Гарна альтернатива.

Але це я вже приколупуюсь.
Залишили ж менi мiлiметр, сантиметр, дециметр и кiлометр! А могли б - лiкоть, верства...

..."тисячна частка метра..."

:) дякую
завжди використовую це правило, якщо не пам'атаю або не знаю слова.