Наші побратими - Національний Фронт Франції
Наші побратими - Національний Фронт Франції Жана-Марі Ле Пена
Всеукраїнське об'єднання „Свобода” продовжує зміцнювати контакти з націоналістичними організаціями Європи.
28 грудня - 1 січня в Україні перебувала делегація франзузького Національного Фронту та інших націоналістичних молодіжних організацій Франції. Зокрема з дружнім візитом в нашій державі побували Сільве Рожан, регіональний секретар по роботі з молоддю у Центральній Франції, та Тібо Дішасе, помічник керівника Національного Фронту у Парижі.
На організованій Львівською міською організацією ВО „Свобода” 29 грудня прес-конференції французькі друзі детально зупинилися на недавніх етнічних заворушення у їх країні. Причинами цих заворушень є багаторічна неконтрольована імміграція до Франції жителів африканських країн, яка сягнула вже таких масштабів, що нагадує вже переселення народів. Переселенці приносять з собою багато лих, але передусім - організовану злочинність, торгівлю наркотиками, бандитизм. За останні півстоліття рівень злочинності зріс у два рази. Французькі тюрми переповнені злочинцями-іммігрантами, тому не всі з них відбувають покарання. Відчуваючи повну безкарність вони стають дедалі зухвалішими. Майже у кожному великому французькому місті існують так звані „проблемні райони” - місця компактного проживання африканців. Не лише звичайні французи, а й поліція змушені обходити ці райони концентрованого бандитизму десятою дорогою.
Події жовтня-листопада 2005 року, підпали авто, будинків, напади на церкви, школи і дитячі садки, продемострували смертельну небезпеку, яку несе масове переселення до країни представників зовсім іншої цивілізації.
Французькі друзі наголосили, що Національний Фронт Жана-Марі Ле Пена неодноразово попереджав, про небезпеки такої імміграції.
На прохання відвідувачів сайту подаємо коротку інформацію про програмні засади Національного Фронту Франції.
Програма FN охоплює всі сфери діяльности держави і творить вигідну альтернативу непопулярним крокам уряду. Передусім - жорстка позиція щодо імміґрантів, особливо із „третього світу”. Програма Фронту передбачає їх негайну депортацію за межі Франції, а подальша політика щодо імміґрантів - селективну перевагу вихідцям із европейських країн. Ставляться вимоги обмежити потік біженців та час їхнього перебування (до одного року) а, у випадку їх неевропейського походження, депортувати за межі Шенґенського простору, а також реформувати трудове законодавство до формули „наступний у черзі” (пріоритет осіб французької національности при наявності трудової вакансії). Експерти FN вважають, що імміґранти щорічно поглинають 210 млрд. франків і посідають близько 1 млн. робочих місць, котрі за інших обставин належали б французам.
У сфері безпеки Фронт виступає за збільшення кількісного складу і повноважень поліції та застосування її для охорони кордонів, розпуск етнічних формувань сепаратистського спрямування, відновлення смертної кари для вбивць, терористів та найбільших торговців наркотиками. Пропонуються зміни і в системі правосуддя, головно щодо прискорення розслідування і підвищення ефективности карного та цивільного кодексів, прозорости бюджету системи юстиції.
В питаннях працевлаштування FN відстоює пріоритети французів на робочі місця, отримання необхідної професійної освіти та сприяння заснуванню малих і середніх підприємств громадянами Республіки, збільшення їх частки в акціонерних товариствах. Соціальна політика Фронту спрямована на перегляд системи виплат і підвищення загального рівня заробітної платні, боротьбу супроти принципу „протягнутої руки” щодо імміґрантів, заборону здешевлення робочої сили за рахунок їх демпінґування на ринку праці, підвищення ролі профспілок, зокрема в національному русі та захисті національних інтересів в контексті неврегульованих питань імміґраційної політики, організацію кас взаємодопомоги і участь в них як фізичних, так і юридичних осіб, обмеження прав монополій і синдикатів.
Позицію FN щодо родини визначають вимоги повернення матеріальної допомоги з боку держави і надання її виключно багатодітним французьким родинам, нарахування допомоги сім'ям в залежності від кількости в ній неповнолітніх дітей, перегляду нинішнього законодавства стосовно абортів, відновлення ролі родини в контексті нації, ініціювання процедури заохочення заснування сиротинців для малолітніх французів. Зважаючи на таке важливе значення родини у французькому суспільстві, Фронт пропонує надавати пріоритетно французьким сім'ям соціальне житло або допомагати їм із бюджетних фондів держави шляхом цільового кредитування на побудову житла. При цьому вимагається негайно переглянути будівельні контракти періоду гіперінфляції (1978-1984) і знизити до 0,1% суми суспільних внесків на побудову помешкань для імміґрантів.
Обрання на демократичних та економічних засадах керівництва служб соціального страхування, розділення кас соціальної допомоги на французькі та для імміґрантів, обов'язкове тотальне регулярне обстеження і формування з цією метою спеціальних служб, як засіб боротьби зі СНІДом, FN вважає першочерговими завданнями в системі охорони здоров'я.
У галузі освіти програма передбачає повагу до нейтральності характеру викладів у загальноосвітніх школах, вільний вибір учнями шкіл та захист цього права на законодавчому рівні, реформування системи навчання та виховання, збільшення у шкільній програмі частки історії, вивчення культурно-мистецької спадщини, орфографії та граматики, організацію дійсно національної за духом освіти.
Економічні заходи насамперед спрямовані на зменшення частки фіскальних та соціальних заходів для спрощення працевлаштування і боротьби проти конкуренції, зниження впливу держави на економічні процеси, передачу французьким родинам акцій державних підприємств під приватизацію, обмеження фіскальної дискримінації подружжя.
Реформу сільського господарства FN планує розпочати із заміни індустріалізованого землеробства на природне, захисту родинного фермерства та підприємництва, контролю над використанням ґрунтів з метою недопущення їх виснаження, захисту перед імпортом вітчизняного сільськогосподарського виробника та його продукції.
Екологічна програма Фронту зводиться до простої формули захисту французького природного, архітектурного та культурного середовища. Активізація громадської діяльности, на думку керівництва FN, повинна виявитися в ініціюванні загальнонаціонального референдуму, на якому французам буде надано змогу безпосередньо висловити своє ставлення до імміґрантів, до необхідності реформування національного Кодексу, до пріоритетів за національним принципом, до кари смерті, до шкільництва.
Велику увагу в політиці Фронту приділено захистові основних свобод і боротьбі супроти синдикалізації політичних партій. Національна безпека та оборона не залишилися поза увагою партії Ле Пена. Засадничими положеннями в цій сфері до Косовської кризи вважалися автономізація оборонних структур Европи в рамках Північноатлантичного Альянсу, актуалізація стратегічних ядерних сил і запрошення до служби в них на добровільній чи контрактній основі, зміцнення тактичних підрозділів та сил швидкого реагування, ліквідація призовної 6-місячної служби в частинах територіальної оборони і посилення оперативного планування для здійснення десантних операцій поза межами країни. Після того, як Франція мимоволі стала учасником бойових дій в Европі, Фронт підтримав ініціативу уряду щодо створення Еврокорпусу як окремої й альтернативної структури ґарантування безпеки на континенті.
Нарешті, в европейській політиці FN дотримується жорсткої позиції щодо зміцнення зовнішніх кордонів Шенґенляндії з метою максимальної редукції потоку імміґрантів з „третього світу” до Франції, захисту її сільського господарства від демпінґування імпортної агропродукції, а також зміцнення співпраці із партіями правого напрямку у посттоталітарній Східній Европі. Створений під егідою Ле Пена Евронат (асоціація націоналістичних партій Европи) проводить активну політику у цьому напрямку, зокрема у пошуках та партнерстві з націоналістами колишніх совєтських республік. В Україні „братами по зброї” французької правиці та европейських націоналістів стало Всеукраїнське об'єднання „Свобода” під проводом Олега Тягнибока. Цікаво, що керівники Front National свідомо уникли будь-яких контактів із КУН, УНСО та іншими українськими правими, вважаючи їх ідеологію невідповідною европейському націоналізмові. Не виявили вони націоналістів і у Росії, оскільки тамтешній правий рух має яскраво виражені риси імперіалізму і шовінізму, причому, неевропейського штибу. Ідеї Европи націй, яка сповідують лідери Евронату (і Фронту Ле Пена) на теренах покійного Союзу, наразі відповідає лише ідеологічна концепція Всеукраїнського об'єднання „Свобода”.
