ДОПОМОГА ДІТЯМ-СИРОТАМ.

Перебуваючи на різних форумах, я побачив стільки словесної полови, що просто диву даєшся. В країні, яка стоїть на краю прірви, люди проводять стільки часу в пустій демагогії на різні теми. Але ж американці зробили Інтернет для вирішення конкретних справ, а ми з нього робимо те, що вже зробили з «соціалізмом», «демократією», «лібералізмом». Все, що попадає в руки людей з культурою «рашен», перетворюється на сурогат. Одночасно від нас виходить стільки патетики та пафосу, що просто диву даєшся з такої невідповідності. Ми свою молоду державу проговорили. При чому це стосується всіх частин національного спектру. Починаючи від національно налаштованих пустобрехів типу Яворівського з початку 90-х до тупого читання підсунутих текстів відомого бандюка.
Зайдіть на форум «Свободи», де примітивно словесно змагаються на словах, як і хто більше любить Україну. Ось і на «Острові» з’явилася відповідна тема «про Родину», де продовжується все те ж словесне самовдоволення від чесання віртуальним язиком. Та й на інших "брехайлівках" не краще. Тому я й хочу цією темою зробити хоч якусь користь з перебування на форумі та поставити на вид реальність ваги перебуваючих тут громадян України. В реальних справах проявляється суть людини. Але найголовніше буде в тому, що ми зробимо реальну корисну справу цим форумом. Отже побачимо, на що ми варті. До речі, і іноземцям теж можна в якійсь мірі підключитися до цього.
Визначення мети акції. Головна – соціальна допомога дітям-сиротам. Побічна – спасіння професійних кадрів України, в якої скоро на десять політологів та моделей буде менше одного фрезерувальника.
Метод вирішення проблеми. Громадським тиском на виконавчу владу примусити її приступити до виконання. Я особисто цим займаюся вже біля десяти років, але далі отримання поглажування по голівці (який ти молодець, що цим займаєшся) від владних паразитів справа не пішла. Машинобудівний проект, який я приготував для цього, морально старіє, директори залишків заводів вже й не надіються знайти десь молодого толкового токаря, а випускники сиротинців поповнюють ряди знедоленого та в відчаї нашого народу.
Я готовий організувати координацію ваших зусиль, якщо вони з’являться. А зараз пропоную вашій увазі деякі попередні зусилля по цій справі.

«Міністрові праці та соціальної політики від інженера ….
Звертаюся до вас по рекомендації віце-прем’єра України п. Табачника Д., хоча піднята мною проблема стосується і Міносвіти та Мінпромполітики. Україна все більше втрачає свої позиції машинобудівної держави. Якщо технології та конструкторські розробки можна буде якось оновити за рахунок іноземних інвестицій, то робочі кадри відновити з часом все буде важче. Ми втратили ціле покоління машинобудівників. Вже зараз оживаюче виробництво стикається з катастрофічним дефіцитом молодих робітників. Тому без всяких зволікань потрібно організувати передачу знань та досвіду від пенсійних залишків молодим людям. Нинішні міносвітні ПТУ цю проблему не вирішать ні по кількості, ні по якості. І проблема не тільки в фінансах, а, головне, в малоінтелектуальному кадровому потенціалі, починаючи з міністерства і закінчуючи п’яничкою-наставником на 1000 грн біля верстата. Поки ця навчальна галузь буде керуватися по-совковому Міносвіти, вона буде відірваною від справжнього виробничого життя. І тому буде випускати малокваліфікований напівфабрикат.
Маючи досвід машинобудівника з 1961 року, я твердо переконаний, що готувати кадри потрібно тільки в реальному виробництві. І вчити їх повинні кращі інженери, токарі чи фрезерувальники, які мають позитивний досвід реального виробництва, а не випадкові вчителі, які нічим себе не проявили в реальному виробництві. На попередньо пропоноване потрібні гроші, технології та інноваційні конструкторські розробки. Держава повинна на це не скупитися, інакше скоро будемо завозити і ложки з технічно відсталої Туреччини.
В країні є також проблема з майбутнім дітей-сиріт, які закінчують інтернати. Держава просто викидає їх непідготовленими в самостійне життя без належної кваліфікації та роботи, часто без житла та відсутності достатньої підтримки. Ми повинні їх забезпечити хоча б хорошою кваліфікацією для їх гарантованого входження в доросле життя.
Для вирішення цих двох проблем я пропоную хоча би в масштабах Києва організувати виробничо-навчальне підприємство, куди необхідно стягнути достойні технології та відповідні кадри. Нехватка бюджетних коштів може дотуватися виробництвом Поконкурентноздатної продукції. І не треба ховатися бездарам-чиновникам за бюрократичні пункти законів про “некомерційність навчальних закладів”. Потрібно діяти на кінцеву мету, звільняючись від подібних чиновників та змінюючи гальмівні закони. Особисто я готовий передати для цієї мети крім свого досвіду ще й відповідний інноваційний проект сучасної конкурентноздатної продукції, яка вже майже готова в металі і пройшла перші експлуатаційні випробовування. Її треба довести до дослідного виставкового зразка і провести маркетингові дослідження на спеціалізованій виставці ( директор Експоцентру п. Марценюк готовий для дітей-сиріт це зробити безкоштовно).
Подібна пропозиція передана Секретаріатом Президента (п. Биструшкін ) в Міносвіти, але, на мою думку, якщо в них не забрати ПТУ, то ці чиновники, які в очі ніколи не бачили виробництво, доведуть до краху цю галузь. Отже прошу – дайте нам постарівшим фахівцям можливість передати досвід онукам.
28.08.07р. інженер Некоз Р.С.»

Цитати з відповіді Мінпраці за №763/021/106-07 від 27.09.07 року.
Крім маси теоретичних викладок про те, як вони повинні працювати на поліпшення ситуації з кадрами даю лиш викладки по суті листа:
«Проблема, порушена в вашому листі, є на сьогодні край важлива та актуальна для нашої держави і ми вдячні за Ваше небайдуже ставлення та намагання взяти в участь в її вирішенні.»
«Зміст Вашого листа підтверджує наявність вищезазначених проблем, але одночасно направлений на вирішення декількох конкретних завдань, а саме:
- створенню в Києві (чи іншому місті) сучасного виробничо-навчального підприємства для підготовки кваліфікованих виробничих кадрів;
- підвищення соціального захисту дітей-сиріт шляхом забезпечення їх продуктивної занятості;…
По результати розгляду піднятих вище питань в державних структурах Вам буде повідомлено додатково.»

Крім цього були звернення до чергового уряду Тимошенко з пропозиціями для цього використати збанкрутілий завод «Арсенал» чи невикористовувані державою технологічні потужності в/ч А 2070. Але паразитичні державні структури так і не проявили бажання вирішувати вказані вище проблеми. Відповіді по суті автор пропозиції так і не отримав по цей день.
Для учасників форуму пропонується взяти активну участь в вирішенні цих проблем шляхом тиску на відповідні державні структури. Цей тиск можна організувати надсиланням особистого листа до Віце-прем’єрів Семиноженка чи Тигіпка з постановкою відповідного питання - чому державні структури не займаються вказаними вище проблемами дефіциту кадрів та допомоги дітям-сиротам, чому не приймають допомогу в цьому від громадян, які вболівають за це?
Надіслані листи та відповіді на них можна публікувати в цій темі.
Адреси відповідних структур наводжу:
Кабінет міністрів, Грушевського 12/2, Київ, 01008
Для Семиноженка – по питанню дітей-сиріт;
Для Тигіпка – по питанню дефіциту кадрів.
Містерство праці та соцполітики, Еспланадна, 8/10, Київ, 01001.

Результатом попереднього ми перевіримо себе кожен на жлобство чи ідіотизм в визначення давніх греків (ідіот – людина, яка живе виключно для себе та навколо себе) та перевіркою, чи є в нашій поки що сурогатній державі так необхідне ГРОМАДЯНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО.

Для лінькуватих даю варіант листа до виконавчої влади.

Віце-прем’єрові Семиноженко В. П.
Від гр. … , проживаючого по адресі …

В Україні є наступні проблеми: відсутність достойної кваліфікації в дітей-сиріт при виході в самостійне життя; дефіцит кадрів робітничих машинобудівних професій; простоюючи машинобудівні потужності та незадіяні вітчизняні інновації. Одночасно з Інтернету відомо про спроби громадян України допомогти вирішити ці проблеми. Так на нашому форумі було опубліковано лист інж. Некоз Р.С. з подібними пропозиціями, в якому він пропонує створити Виробничо-навчальний центр для надання допомоги дітям-сиротам та схвальну реакцію Мінпраці на нього за №763/021/106-07 від 27.09.07року.
Запитання до уряду – чому дана пропозиція так і потонула в бюрократично-паразитичних нетрях виконавчої влади? Чи можливий все-таки розгляд цієї пропозиції по суті? Чи уряд навіть не може переварити чужі ідеї та допомогу? Ваша відповідь буде опублікована на нашому громадянському форумі з оцінкою вашої професійності по швидкості та якості вирішення проблем. Ось так починає жити часто цитоване вами ГРОМАДЯНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО в Україні.
Дата Підпис

Демагогия.

У вас очень узкий кругозор.... и понимание проблемы. Я занимался организацией шефской помощи в одном из детских домов в течении 4 лет (Ада Роговцева в частности помогала довольно активно). Мы сумели организовать работу так, что у нас у каждого класа были шефы которые работали с детьми , другие помогали ресурсами, кроме того наши товарищи работали и в детском доме для слепо-глухо-немых у Апраушева и убедился, ничего не изменить, даже несмотря, что это были другие, очеловеченые , дети....



А то что предлагает инженер - это вообще, вещь опортунистическая и даже реакционная. Приведу на примере работы наших товарищей в детскомдоме для слепо глухо немых. Используя методику Мещерякова Ильенкова, наши товарищи добились того, что у слепо глухо немых детей:
- не просто формировалась психика, это элементарно :), если знать теорию ...
- не просто формировались какие то професиональные навыки, тем боле, что профессионализм - это одностороность в развитии ,
- а формировалась способность, в процессе совместно совместно разделенной деятельсности, к овладению различными универсальными способами человеческой деятельности (то что называют талантом). Это требовало кстати овладения каждым ребенком высшего, но не академического , а лабораторного образования (в этом моменте у ниженера есть рациоальный момент, но всего лишь момент).

И что же?? Знаете чем душа успокоилась. Работает , не смотря на все наши усилия система, а в рамках системы, не находили ничего лучшего, как используя уникальные достижения Мещерякова Илькенкова , учить этих детей выполнять какие либо профессиональные функци (клеить конвертики , например), что бы дети могли вырасти зарабатывать себе на жизнь. Как благородно... (тут матюки...)

Японцы, правда пошли дальше, если это так можно назвать, применили эту методику для переквалификайии рабочей силы и вместо 7 лет, начали тратить года три. Но снова же, все с одной целью, производство профессиональных кретинов которые могут заработать себе на хлеб. Как благородно. В этом же духе , я смотрю , предложения выше. Не катит. Пройденый этап. Менять, если уж менять , надо все. Надо менять основу, а основа - существующее общественное разделение труда, т.е. частная собственность...

[QUOTE=фокс;12032455]Демагогия.

У вас очень узкий кругозор.... и понимание проблемы.



А то что предлагает инженер - это вообще, вещь опортунистическая и даже реакционная. [/QUOTE]
Цікаво, ця людина хоч один день пропрацювала в машинобудуванні? Видно - з системи совкової освіти, яка доконала професійну підготовку.

[QUOTE=ромстеп;12033016]Цікаво, ця людина хоч один день пропрацювала в машинобудуванні? Видно - з системи совкової освіти, яка доконала професійну підготовку.[/QUOTE]

ромстеп, хотите из детей сирот подготовить квалифицированные рабочие кадры и помочь таким образом детям? Убить таким образом двух зайцев??

Кстати... Янычар, тоже своеобразная профессиональная подготовка, таким образом готовят... Вы предлагаете готовить янычар капитала... Благородно, но убого.

Но только не надо рассказывать эти басни мне, пэтэушнику (два :), одно ТУ, другое ПТУ:shine:), токарю - универсалу:good:

[QUOTE=фокс;12033316]Благородно, но убого.

good:[/QUOTE]
Такий шедевр міг написати дійсно ПТУшник. Ось тому я й хочу, щоб діти-сироти не в ПТУ виховувалися та вчилися.

[QUOTE=ромстеп;12033883]Такий шедевр міг написати дійсно ПТУшник. Ось тому я й хочу, щоб діти-сироти не в ПТУ виховувалися та вчилися.[/QUOTE]

Таки да, Я - ПТУшник!!!

Да, но врешь ты, что ты хочешь.. Ты хочешь, чтобы мы ПТУшники были хорошей, максимум - это квалифицированной рабочей силой ... А кто будет та элита, которая нами будет управлять?? Ты что ли , о благородный дон...?