КІНЕЦЬ ХВІЛОСОФА (с) Сурат zhurnal.lib.ru
[SIZE="1"][B]Детям от 16-ти[/B]: Альтернативная лексика.
Без комментариев.[/SIZE]
[B][CENTER]КІНЕЦЬ ХВІЛОСОФА[/CENTER][/B]
Під деревом Бо сидить [I]хвілософ[/I] та повільно грає на кобзі. В нього довгі вуса та оселедець, кінчик якого він взяв у зуба, щоб той не злякав несподіваній візит нечастого натхнення. Нігті в [I]хвілософа[/I] брудні, очі - блакитні.
Раптом до хвілософа наближається [I]потенційній учень[/I].
[I]Потенційній учень[/I]: А це що за один? Ти хто, чьувак? І чом ти сів під дуба, навіщо балалайку брудними лапами ґвалтуєш? Ця стрьомна какофонія злякала всіх горобців і навіть з картоплі повтікали геть від жаху козявки колорадські.
[I]Хвілософ[/I]: Прийшов до цього дерева я, бо воно є всім відоме древо Бо.
[I]Потенційній учень[/I]: Древо Бо?!
[I]Хвілософ[/I]: Саме так. В ньому живе сила, що породжує логічні ланцюги. Тому воно і зветься - Бо. Бо зайвих думок не бува під його листям.
[I]Потенційній учень[/I]: Ти шо, інтелігент?
[I]Хвілософ[/I]: Вродє того.
[I]Потенційний учень[/I]: І в чому ж сенс життя?
[I]Хвілософ[/I]: Все хуєта хуєт, пустоє, маяття.
[I]Потенційний учень[/I]: Ти маєш на увазі - майя?
[I]Хвілосов[/I]: Так, саме це я на увазі маю. Ти "Матрицю" дивився з Кіну Рівзом?
[I]Потенційний учень[/I]: То ти - прибічник макросоліпсизму?
[I]Хвілософ[/I]: А ти не дурень, з льоту все хапаєш. Зізнайся, раптом ти не телепат?
[I]Потенційний учень[/I]: Вгадав.
[I]Хвілософ[/I]: А ще мене протєлєпаєш? Та не дивись як на кроля удав.
[I]Потенційний учень[/I]: Сєанс вже почався. Що ти хочеш знати?
[I]Хвілософ[/I]: Чи є в мене шанси на просвєтлєніє?
[I]Потенційний учень[/I]: Є трохи. А навіщо тобі?
[I]Хвілософ[/I]: Ну, як... це просто треба вміти - все розуміти та не втрачати волю жити. А я не вмію...
[I]Потенційний учень[/I]: Жінка, діти?
[I]Хвілософ[/I]: Так, звичайно.
[I]Потенційний учень[/I]: Ну, не журися, друже. Всім хуйово.
[I]Хвілософ[/I]: Що ж мені робити?
[I]Потенційний учень[/I]: Продай чи викинь йобану бандуру, залиш притулок дятлів - древо Бо, забудь про мрії стать чиїмось гуру, іди працюй та заробляй бабло.
[I]Хвілософ[/I]: А як же ж духовність?
[I]Потенційній учень[/I]: В сраку духовність. Будь спершу людиною, а дух з тебе в любому випадку виб'ють, тоді й будеш духовним хоч до всирачки.
[I]Хвілософ[/I]: Але я не дуже хочу працювати. Тут, під деревом, так затишно, спокійно...
[I]Потенційній учень[/I]: То вже інша справа. Бути духовним та пиздити байдики - різні речі.
[I]Хвілософ[/I]: Я, мабуть, краще тут залишусь.
[I]Потенційний учень[/I]: Як знаєш. Тільки не називай себе після цього хвілософом.
[I]Хвілософ[/I]: А хто ж я?
[I]Потенційний учень[/I]: Чмо.
[I]Чмо[/I]: Ні, я - хвілософ!
[I]Потенційний учень[/I]: Пізно, пізно...
[I]Чмо[/I]: Чєстноє слово!
[I]Потенційний учень[/I]: Нічим не можу допомогти.
[I]Чмо[/I]: Ну, будь ласка!
[I]Потенційний учень[/I]: Я б з радістю, але... мені вже треба йти. Бувай, чмо!
[I]Чмо[/I](з образою): Я не чмо...
[I]Потенційний учень[/I] уходить геть. [I]Чмо[/I] у відчаї дрочить кобзу - злякавшись цієї акустичної атаки, з дерева Бо знімається у повітря зграя горобців. Через кілька хвилин настає тиша. Хочеться плакати.
[b][CENTER]КІНЕЦЬ[/CENTER][/b]
