Сообщение от
cdyu
Читаем расшифровку.
Читання н аналіз тексту
Текст З
Прочитайте уважно текст. Виконайте завдання 32—39 до нього. З чотирьох
варіантів відповідей виберіть ОДНУ ПРАВИЛЬНУ й позначте її у бланку згідно
з інструкцією. .
«Щобнас поважали...»
(1) Мовне питання не можна розглядати Ізольовано від усісї політичної, соціальио-еконо-міч мої те культурної ситуації* Нині втрачено ту ініціативу в мовній політиці, яка починала народжуватися в час здобуття незалежності. Причини — і а об'єктивних обставинах (кризо¬вий стан суспільства, зниження престижу українськості внаслідок соціальних розчаруаань), і в суб'єктивних (незацікавленість державних структур, «втома» громадських інституцій, пря¬ма політична протидія з боку певних груп). У багатьох сферах ми відкинуті назад НАВІТЬ порів¬няно а кінцем 80-х років,
(І) 3 метою політичного тиску на Україну активно використовуються застарілі, ви радян¬ського походження, статистичні дані про національний склад населення України,— тоді кола демографічні дослідження останніх років засвідчують сталу тенденцію до зростання кількості осіб, що ідентифіку ють себе як українці.
(3) Зразком політичної тенденційності може бути недавни зайва Міиіііерсіиа ёвхорлоавшя справ Росії про нібито утиски в Україні російсько? мови, яку міністерство, слідом за деякими російськими газетами, називає рідною мовою більш як половини українців. Крім фантазії" ав¬тор» а, тут «спрацювало» Й елементарне змішування зовсім різних понять: «рідна мода* і «мова повсякденного вжитку». Мільйони українців під тиском обставин справді користуються в су¬спільному, а часто й приватному побуті російською, але рідною вважають українську і на мають наміру від неї відмовлятися- Навіть багато жто этих, що нею не володають, жалкують про цо ' І Хотіли 0. щоб їхні діти не зазнали такої кривди. Це проблема, яку ще МАЮТЬ ДОСЛІДИТИ соціолін-гвістика, Лінгво психологія і педагогіка»— як і те явище, яке можна назвати вимушеною росІй-ськомовністю: коли люди, які добре володіють українською мовою і хотіли б нею користуватися» черва різні зовнішні обставини не можуть цього зробити.
(4) Аналізу потребує і поняття двомовності, яке у нос парадоксальним чином узяли на озброєння принципові одиомовникн — ті, хто не знас і не хоче знати української мови, тоді як ті, кого вопи позивають націоналістами, власне і с двомовними, бо володають і користуються обо¬ма мовами. Хочете двомовності — будь ласка: опановуйте й українську мову, а не розколюйте суспільство за мовною ознакою. Коли ж говорити про двомовність у ширшому аспекті, то треба бачити принципову різницю між білінгвізмом та ідеологічно запрограмованою двомовністю ра¬дянського типу, якій прнзнпчалпся роль перехідного етапу до тріумфальної оди омов кості.
(Й) У зв'язку а цим постає питання про плутанину, а часом і демагогію навколо «національ-них меншин» в Україні» Під цю категорію підводяться зовсім різні національні групи — як ті, ЯКІ справді с cytfдомінантними і за долю культури І мови яких маємо нести відповідальність ми, українці, ТІК і та вельми умовна національна меншина, яка насправді домінує у мовній сфері ли идя к и позиціям, здобутим у результаті жорстокої русифікації України в Російській імперії і а СРСР. Якщо дивитися правді в очі, то сьогодні в Україні національною меншиною, яка потре¬бує захисту, с україномовні українці.
(6) У нинішній окладній ситуації державна мовна політика мас поєднувати цілеспрямованість І рішучість а розсудливістю, тактовністю і навіть обережністю в засобах.
(7) Цей підхід полягає в поступовому створенні об'єктивних обставин, які робитимуть ук-раїнську мову потрібною і престижною для всіх» л українську культуру привабливою і конку-рентоспроможною на всіх рівнях. Зробити це иепросто, з огляду на глибину зрусифікованості українського суспільства та могутню дію стмжії дальшої русифікації. Тут науковці політологи, культурологи, соціологи, соціоліагвісти поживні запропонувати систему дій, виґрунтувану на аналізі реальності Й передбаченні перспектив.
(8) Майже сто років тому Михайло Грушевсьхнй сказав: «Якщо ми. українці, хочемо, щоб нас поважали інші народи» то треба, нарешті, почати з поваги до самих себе».
{519 сл.) (S* І.Дзюбою)
Завдання 32—39 до тексту З
32. Факт заяви Міністерства закордонних справ Росії про нібито утиски в Україні російської мови є свідченням того, що
А мільйони українців, які користуються в повсякденному житті українською мовою, потребують державного захисту;
Б уряд України не надає належної уваги захисту прав і свобод громада н щодо обрання мови
спілкування;
В мовне питання не можна розглядати ізольовано від усісї політичної, економічної та куль¬ту рної ситуації; Г утиски в Україні російської мови справді мають місце.
П.Якою вважає автор ситуацію, коли ті, хто не знає української мови, закликають до надання
обом мовам статусу державних?
А Тенденційною; Б проросІ йською; В демагогічною; Г парадоксальною.
*4. Висловлену ■ Заяві Міністерства закордонних справ Росії думку про те, що perfi *"У ™°*y пазнпос рідкою більше половши населення України, я втор вважає ті адреи ішт. ■ШІНИН
А статистичні дані про національний склад населення України є застарілими; В необхідно розмежувати поняття «ріднамова» та «мова повсякденного вжитку»;
В багато українців жалкують про та, що не володіють українською мовою; Г більшість українців хотіли б, щоб їх ні діти но лод і л и українською мовою.
35. Яку роль у тексті відіграє посилання автора на явище, яко ній називає вкмушеямно poeifi еьтоношшіспо?
А Дозволяє вичвкти наслідки змішування понять рідної мови та мови поесяклеякого яжитху;
В підтверджує думку про сталість тенденції до збільшеная кількості осіб, які ввивають
себе українцями;
й допомагає з'ясувати наслідки політичного тиску на Україну у роз u язанні мовного питання;
Г є одним 9 аргументів, які спростовують тезу Заяви Міністерства закордонних справ Росії про нібито утиски в Україні російської мови.
38. Яка національне мввшявж. ял мужу автора, погребує оахнсгу в Унраїяї? А Росіяни;
Б російськомовні українці; В україномовні українці;
Г різні національні групи. и8В% § • . аьтурп яких потребує збереження.
к
37. Автор вважає, що зростанню престижності української мови перешкоджає
А зрусифікованість українського суспільства; •
Б обмеженість уживання української мови в науковій сфері; В вимушена російськомовність більшої чостики населення; Г політичний тиск на Україну з боку Росії;
38. До кого звернене спонукальне речення в абзаці (4)?
А До тих» хто вільно володіє обома мовами;
Б до тих, хто змушений користуватися; лише російською мовою;
В до тих, кого називЫ ЮТЬ націоналістами;
Г до прибічників двомовності на державному рівні.
39.Яку роль у тексті відіграє висловлення «Цей підхід полягає в поступовому Створенні об'єктивних обставин, які робитимуть українську мову потрібною і престижною для всіх, а українську культуру привабливою 1 конкурентоспроможною на всіх рівних»?
А Є тезою, яку автор мас довести;
Б розкриває та конкретизує попередню думку;
В є визначенням поняття;
Г аргументує попередньо сформульовану тезу.
Тестирование: каковы заданьица?
Ваши права
Тема: 
Ответить с цитированием
Социальные закладки