ДЕНЬ СВОБОДИ

[мольфар]

22 листопада, указом президента, встановлено нове свято - День Свободи. Можна багато сперичатися про те, чи дійсно в Україні є свобода, можна сперичатися і про те, чи для всіх українців цей день буде святковим, але навряд чи хтось буде сперичатися з приводу того, що події кінця 2004 року стали кінцем однієї епохи і початком іншої.
Перші 14 років Незалежності стали часом важких випробовувань для країни. Ми багато втратили, але дещо і придбали. Ми вже не покладаємось на державу як на гаранта свого захисту, ми навчилися виживати в боротьбі і ця боротьба робить нас сильнішими. Ми багато чому навчилися, але час навчання не пройшов бо зараз треба вчитися постійно, можливо, все життя, інакше неминуча поразка. Нажаль, серед всіх мешканців України найбільш погано вчатся політики. Серед них майже немає людей, про яких можна було б сказати: "Державна людина". Вони лише бавяться в політичну гру де на кону одна ставка - Україна, разом з нашими життями, нашим майбутнім...
Напевно зовсім непогано,що в Україні з`явилося таке свято - День Свободи. І хоча ми зараз дуже делекі від реальної свободи, це добре що хоча б один день на рік ми зможемо порівняти нашу дійсність з нашими мріями і зробити висновки.

[Скептик]

Предлагаю учредить Ночь Неволи - для равновесия.

[мольфар]

Скептик, вночи, краше не згадувати політику, бо є інши справи, більш цікаві...

[Observer]

А я даже песенку слышал: "День Свободы! Как он был от нас далек. Как в костре потухшем таял уголек..."

[Профессионал]

І хоча ми зараз дуже делекі від реальної свободи, це добре що хоча б один день на рік ми зможемо порівняти нашу дійсність з нашими мріями і зробити висновки.

Какие слова то! А чего праздновать то, если "дуже далеки"?

[Iрися]

Бачите, в нашій країні є день артилериста, його святкують артилеристи, а танкісти не святкують. Так і цей день буде - день свободи тих, хто виборов це право, для кого це є святим, для кого, як для мене, наприклад, це були найкращі моменти мого життя. Я майже переконаний, що цього вже не буде багато, багато років. І, напевно, все, що було найкращого, ми вже пережили - я особисто. Я дійсно, щиро, без патетики кажу, що гордий, щасливий тим, що був тоді на Майдані. Для мене цей день буде привід зустрітися з друзями і вийти на Майдан з синами. Одному 6, другому 16. Показати, де стояв мій намет у 2000 році, де стояла сцена у 2004 році. Врешті ввечері зі своїми бойовими побратимами випити по рюмці з класичним революційним тостом «Кучма капут» і у відповідь «Воістину капут».

[Профессионал]

Показати, де стояв мій намет у 2000 році, де стояла сцена у 2004 році. Врешті ввечері зі своїми бойовими побратимами випити по рюмці з класичним революційним тостом «Кучма капут» і у відповідь «Воістину капут».

Какой кошмар!!! "Боевые побратимы"... Напоминает "удостоверение защитника белого дома". И такие дебилы, к сожалению, министрами трудятся

[Iрися]

Проффесионал,

И такие дебилы, к сожалению, министрами трудятся

Ти шо?! Луценко форевер!!! Я як сьогодні його ефр наш прослухала, так релально поважати стала...
Такий кльовий чувак...
А почуття гумору яке!!!

[Профессионал]

Iрися, ну пусть на эстраду уходит. Будет вместе с Поплавским и Сердючкой выступать. Я не против

[Скептик]

Я предлагаю назвать праздник "День, когда можно споймать пьяного министра ВД Луценко, который будет лежать в палатке на Майдане, и поделиться с ним не только хорошими воспоминаниями, но и... новыми впечатлениями".

[мольфар]

Iрися, Луценко невистачає політичної далекоглядності. Він провінційний політик.

[Iрися]

Скептик, Проффесионал, мольфар,
Нічого Ви не розумієте...
ось ще одна цитата...

На жаль, момент в тому, що дві, як мінімум команди, які привели до перемоги Ющенка, БЮТ і НСНУ, почали конкурувати між собою, а потім це переросло в відверте протистояння. Крім того, дехто з цих команд забув, що допоміг перемозі Ющенка на 5 років і вже з першого року захопився забиранням, діленням, привласненням, зайнявся просто своїми маленькими меркантильними справами, забувши, що 5 років треба пахати. Пахати для того, щоб люди відчули, що вони привели цього президента і цю команду надовго. В результаті ми маємо самознищення двох команд. Зверніть увагу, що всі соціології показують, що будь-які обливання брудом один одного призводять до падіння.

Я відразу скажу, що це не моя війна, я буду до останнього патрона в своєму окопі і не звертати уваги на взаємні звинувачення сусідів справа, зліва. Але, з моєї точки зору, якщо казати жорстко і відверто, то і Тимошенко, і Порошенко забули, дуже швидко, на жаль, забули, як вони стояли на машині між іншим Соцпартії з озвучкою після того, як ВР прийняла рішення про третій тур переголосування, і вони в півмільйонному такому, як кажуть по-російськи, «ликующем натовпе» їхали вобнімку, ледве не провали нам кришу тої машини з озвучкою. Вони забули той момент єднання і перемоги, який можливий був тільки спільно, і почали займатися вузькопартійними інтересами.

[Скептик]

Iрися, Чтобыон ещеопределился, где его окоп находиться. Вот что важно...

[Adriano]

день Свободы от чего??? растолкуйте плз!))

[!PUNISHER!]

день Свободы от чего??? растолкуйте плз!))

от всего-все свободны

[Adriano]

типа - "ты гражднин РОссии (чего угодно)?" "Да" - "Свободен!))"

[мольфар]

Випробування революцією

З-поміж усіх тверджень, що характеризують постреволюційну дійсність, принаймні, одне не викликає застережень: майже рік Україна жила під впливом Майдану. Іншими словами, суспільство проходило й проходить випробування революцією.
Вже сьогодні можна сказати, що не усі виявилися спроможними належно і гідно скласти іспит революцією.
Як це не парадоксально, але першими ідеали революції зрадила так звана еліта, яку до Майдану називали політичною, а після Майдану – владною. Розкол “помаранчевої команди” – це, безумовно, зрада революції, якщо називати речі своїми іменами. Проте він, лише фрагмент політичного життя, який може мати негативні наслідки для помаранчевих під час їхньої битви за депутатські місця у новому парламенті.
Більш суттєвим є те, що лідери революції, які опинилися при владі, не збагнули логіки історії, не зрозуміли, який історичний шанс отримала Україна. Адже перемога Української революції стала можливою виключно через небувалий сплеск національного патріотизму, який глибоко укорінився в свідомості народу і лише завдяки революції отримав можливість реалізувати свій величезний потенціал.
Натомість саме ідея українського патріотизму як локомотиву новітньої історії виявилася не затребуваною для багатьох представників нинішньої влади.
Що більше, одразу ж після революції її “вожді” Порошенко і Мороз ініціювали питання надання російській мові статусу офіційної, тобто другої державної. Зрозуміло, що під приціл ставилася не лише українська мова, під удар ставилася “українська справа”. Фактично – це перша зрада одного із ідеалів Майдану, який “українське питання” зробив чинником сучасної європейської історії.
У цьому році Президент Віктор Ющенко, прем’єр Юлія Тимошенко, владні інститути проігнорували питання визнання ОУН і УПА. Запропонована натомість ідея “примирення” вояків УПА і “червоних” ветеранів лише загострила проблему й вилилася у силове протистояння на Майдані. Інакше кажучи, зазнала краху ще одна національна ілюзія, що перемога Української революції відновить історичну справедливість щодо людей, які із зброєю в руках воювали за незалежність України.
Очевидно, що чимало апологетів влади наводитимуть факти, які свідчитимуть, що Ющенко усе ж “справжній українець”. Це справді так. Але час вимагає не ритуальних фраз, а конкретних справ, які покажуть, що влада не на словах, а на ділі захищає законні права української нації.
Впродовж року випробування революцією пройшло чимало політиків. Революція виявилася нещадною для всіх, хто думав, що можна безболісно проігнорувати її ідеали.
Так, рейтинг суспільної довіри до Президента Ющенка і екс-прем’єра Тимошенко, які у свідомості мас сприймаються як символи революції, після розколу “помаранчевої команди”, знизився до такої міри, що примусив обидві сторони всерйоз говорити про загрозу реваншу й необхідність об’єднатися.
Ще жорстокішою революція виявилася до деяких інших її адептів. Фактично, без політичного майбутнього залишилися Порошенко, Жванія, Червоненко, Третьяков, Мартиненко, Зварич та багато інших “революціонерів”, які думали, що високі крісла у просторих владних кабінетах є запорукою їх безхмарного майбутнього.
Цікаво, що при цьому жодна судова інстанція не підтвердила звинувачення Олександра Зінченка в причетності колишніх високопосадовців до корупційних скандалів. Вирок їм винесла революція, яка не терпить тих, хто вирішив стати над нею.
У ще гіршій ситуації опинився сам Зінченко. Не довівши правдивість своїх звинувачень на адресу оточення Ющенка, він у всіх гріхах тепер спробував звинуватити оточення Тимошенко. Але хто вже вірить у “викривальні” заяви колишнього державного секретаря та об’єднаного соціал-демократа? Так герої перетворюються у блазнів.
На тлі болісних поразок влади, не спромоглася на “прорив” опозиція. Свідченням чого є нинішній рейтинг Віктора Януковича, який явно не дотягує до того рівня, який він мав, коли йшов у бій з Ющенком. Відставний прем’єр-міністр не відважився переглянути жодну із свої передвиборних засад і надалі переконаний, що панацеєю від усіх бід може стати орієнтація на Росію, федералізація країни та необґрунтовані соціальні обіцянки. По-суті, Янукович, Партія регіонів, СДПУ(о) та інші – це і надалі передовий фланг контрреволюції, антиМайдан.
Над революцією пробує піднятися спікер парламенту Володимир Литвин. З цією метою він навіть утворив передвиборний блок “Ми”, під крило якого сховалися кучмісти усіх мастей, які не полишають нагоди, щоб кинути камінь у святе - Українську революцію. Та мине час й історик Литвин переконається, що Майдан, це не лише те, що було рік тому, а фактор національного прогресу, який неминуче змете із свого шляху недобитків минулого.
Напередодні річниці Помаранчевої революції Президент Ющенко звернувся із черговим радіозверненням до співвітчизників. Він говорив про ідеали революції і Майдану. Зокрема, Президент розповів про свої відчуття, які оволоділи ним, коли перебуваючи у Парижі, він покладав квіти до пам’ятника Симону Петлюрі. Ющенко став першим Президентом України, який вшанував пам’ять людини, яку цуралися його попередники, проте якою захоплювалися покоління свідомих українців.
У річницю Майдану Президент вирішив нагадати нації про витоки її держави і справжніх героїв. Це – вселяє оптимізм. При цьому хочеться вірити, що незабаром Ющенко цитуватиме не лише Винниченка, а Коновальця і Мельника, будівничих Української Народної Республіки, які ніколи не зраджували ідеалів Української революції.
Богдан Червак

[Shelton]

День Свободы в Украине!
В Москве же День Свободы сопровождался фашистским шабашом.

[Observer]

Неофашист Шелтон говорит о фашистском шабаше? :lol:

[Shelton]

Хороший или плохой Белковский - в конце кoнцов и не важно. Для меня совершенно очевидно и без Белковского, что День Свободы в России теперь никто праздновать не собирается в виду полного отсутствия этой самой Свободы. Увы. И не надо за это ругать только лишь Путина - в России имеет место деградация демократии. Такой своеобразный консенсус, новейший модернизированный вариант отношений "царь - подданные". Россия, по большому счету, никогда и не уходила от этой схeмы устройствa государства, даже во временна царствования Б.Ельцина (я умышленно не взял слово "царствование" выше в кавычки). Просто теперь считается, что Б.Ельцин был слабым царем, а В.Путин - царь посильнее.
Украина же по-настоящему учится реальной демократии, и я очень надеюсь, даже уверен, что год назад украинцы прошли точку невозврата. Народ, в большинстве своем, "выдавил из себя раба" и слава ему за это! Ющенко есть за что ругать и Ющенко надо ругать, но в чем его неоспоримое преимущество - это первый украинский НЕЦАРЬ. Это просто Президент, Президент демократической Украины. Многие в Украине, к сожалению, еще очень многие, почувствовали себя брошенными и осиротевшими без царя, продолжают и ещё некоторое время будут продолжать искать его среди нынешних политических лидеров. Но процесс "выдваливания из себя раба" начался и у них, особенно у молодежи. Поэтому всё в Украине будет хорошо. И поэтому сегодня праздник. День Свободы!