Сатира і гумор

[Сатирик]

Віталій Перетятько

БЕЗ ГМО

У мами доня запитала:
– Що у анкеті написати,
Щоб шанс отримати роботу
Серед усіх найбільший мати?
– Пиши, що чесна, роботяща,
Освіти дві престижні маєш,
Моральні принципи високі,
Не п’єш, не палиш, не гуляєш.
Та головне – в кінці напишеш,
Так, щоб найбільш видно було,
Шість літер жирних і великих,
Друкованих: БЕЗ ГМО.
– А це навіщо мені, мамо,
Отам в анкеті малювати?
– Бо це сьогодні головне,
Без цього можуть і не взяти.

[Сатирик]

Віталій Перетятько

ХІБА УСІХ ЗАПАМ’ЯТАЄШ!
(У автобусі)

– Мужчина, совість трохи майте!
Я ж не якесь там що попало!
– Не зрозумів, у чому справа?
Це ж вам, чорнява, місця мало:
це ж ви на ногу мені вп’яте
за дві хвилини наступили,
останній раз до сліз каблук свій
мені у палець устромили.
– А що ж робити оце маю,
коли мене немов не бачте?
– Ну, коли винен перед вами,
тоді, паняночко, пробачте.
– І все???!!! А номер телефону
чому у мене не спитали???
– Бо впевнений, що отой номер
мені б ви, пані, тут не дали.
– Чому це ви отак рішили???
Це я рішаю, що давати!!!
– Бо я вас знаю, я із вами
літав рік тОму в Емірати.
– Віталій ти?! Геть не впізнала,
багатим будеш – усі сто!
– Я не Віталій, вибачайте.
– Ти не Віталій?! Тоді хто?
– Ти називала мене сонцем,
Не думав, що і не впізнаєш.
– Та вже пробач, не ображайся,
хіба вас всіх запам’ятаєш.

Віталій Перетятько

СВІТСЬКЕ ЖИТТЯ
(За кулісами)

– Привіт, Катюшенька.
– Добридень.
– Хвилинка є?
– Нема, є п’ять.
– Та ні, сьогодні не готова.
– Чому?
– Немає грошей, Кать.
– Ну, навіть, Свєта, і не знаю…
– Будь ласка, Катю, нал даю.
– Та я сьогодні по хвилині,
Світланочко, не продаю…
II
– Привіт, Остап. Є три хвилини!
– Я лише дві хочу придбати.
– Гаразд, нема проблем, Остапе,
про що у тебе запитати?
– Спитай, чи привітав дружину,
що подарую, де узяв,
чому саме оте купив їй
і де ізвечора сховав…
– А з чим вітатимеш дружину?
– Із днем народження її.
– А ще про щось тебе спитати?
– Спитай про спогади мої.
– Якісь конкретно?!
– Так, про море, першу любов –
коли і де.
– То це, Остапе, в дві хвилини усе,
напевно, не ввійде…
– То не питай тоді про море,
а про любов лише спитаєш.
Коротше, Катя, ти питайся,
а зайве все повирізаєш.
III
– Привіт, Катюша. Три хвилини
для мене, дорогенька, маєш?
– Звичайно, маю! Що спитати?
– Про мускули мене спитаєш.
– Чиї???
– Мої, звичайно, Катя!
– Твої??????
– Ну да, я ж накачався!
Та спершу скажеш, що ти знаєш,
що спортом я завжди займався…
IV
– Про що, шановний, вас питати?
– Де вчора був, що їв, що пив,
а потім скажеш, що ти знаєш,
що я там двох типів побив.
– Побили??? Чим?
– Як чим? Руками!!!
– То ви ж в кишені їх сховайте,
бо як побачать – не повірять…
– А ви їх, Катя, не знімайте!!!!!!
– Гаразд, як скажете. Що зняти?
– Пальто, підошви, бар в автівці.
В кінці скажи, що усі заздрять
моїй двадцять десятій дівці.
V
– Привіт, Катюша, я при грошах!!!
– То буду інтерв’ю я брати.
– На п’ять хвилин є грошенята!!!
– Про що мені тебе спитати?
– Спитай, куди це я пропала,
чому між люди не ходила,
і ще – за що свого Семена
я так безмежно полюбила.
– То це ж і так всім зрозуміло…
– Усім, усім, та не йому!
Я ж відповіддю на питання –
підозри з себе всі зніму.

[Сатирик]

ДАІ Одеси дарує водіям проїздні талони
Віталій Перетятько

ПРОЇЗДНИЙ ВІД ДАІ

– ДАІ Одеси вас вітає!
– У вас що інших справ немає,
що жезлом тичете у мене?
Я ж їхав строго на зелене!!!
– Та ви не гарячкуйте, пане,
бо нервів на усіх не стане…
– То нахалєру ж зупиняти???
Хотіли щось із мене мати?!!!
Грошей на мрію захотіли?!!!
– Та ви б, шановний, не пітніли
та й слину годі розкидати.
Дарунок вам повинен дати!
– Дарунок?! Що за подарунок???
– Талон, проїзд за наш рахунок…
– Який талон? Що з ним робити?
– Ну, з ним горілку можна пити,
страховку не потрібно мати,
не треба пасок пристібати,
всі знаки будуть вам до… спини,
так само і протектор шини…
– Цікаво, про таке й не чув…
ой, ремінь я не пристебнув…
Чи пристібати вже не треба?!
– Сьогодні в цім ще є потреба,
а взавтра – здійснюється мрія –
це правило уже не діє…
– То швидше ваш талон давайте.
– Будь ласка, пане, ось тримайте.
– То це ж трамвайний проїзний!!!
Ви думали, я геть дурний?!!!!...
– Та годі слиною швиргатись,
потрібно бУло пристібатись!
– Не зрозумів, що за фігня???
– А те, що з завтрашнього дня –
в авто на тиждень вам «цеглина»!
Постоїть в гаражі машина.
В трамваї будете кататись!
Отак вчимо ми пристібатись.