Куди рухається сучасна світова література? Хто що може сказати...
Як помітили уважні за цим питанням криється серйозна тема...Прошу!
|
Куди рухається сучасна світова література? Хто що може сказати...
Як помітили уважні за цим питанням криється серйозна тема...Прошу!
Что ты можешь сказать по этому поводу, Робин?
Хм... мировая литература? Возможно, стоит свести вопрос к одному жанру?
Тиха украинская ночь, но сало лучше перепрятать.
как и все общество литература тоже глобализируется; как и все общество, она подстраивается под культуру потребления; как и все общество в ней постоянно зарождаются (псевдо)альтернативные течения, которые так же быстро вливаются в потребление.
Литература - это рупор общества, спрашивать о литературе, значит спрашивать об обществе в целом.
Последний раз редактировалось Robin; 27.01.2008 в 17:06.
А що я можу сказати...в чомусь я згоден із Робі...а якщо чесно, то, мабуть, справді треба спочатку визначити, про яку конкретно літературу ми говоримо...але ж з іншого боку ця конкретика вб'є якийсь можливий загальний висновок...коротше кажучи, разом можна спробувати щось покумекати...
По-перше мені здається, що сучасна література тяжіє до стилю-повідомлення, тобто пишеться дещо відривисто, як своєрідний звіт свого інтроверсійного досвіду, потік свідомості...
По-друге помітне зменшення об'єму творів і цей факт не потребує пояснення - всім і так все зрозуміло...далі...апокаліптичні настрої, постійне бажання переоцінки...
Третього мабуть не знайду...як бачите дуже мізерне розуміння куди рухається сучасна світова література...я і тему то створив щоб визначити за допомогою форумчан певні тенденції літературного процесу 21 ст.
Гадаю, світова література поступово перейде в інтернет у вигляд блогів авторів. Суть буде в тому що книга буде писатися на очах читачів і можливо й сюжет буде йти відповідно бажань читачів(в тому числі через показ декількох альтернативних гілок сюжету, та голосування читачів за один з них). В цьому, в тому числі, і буде вищезгадане підстроювання під соціум споживання і глобалізація.
Крім глобалізації можна очікувати і зворотній процес в літературі, якій буде пролягати паралельно вищезгаданому. З'явиться художня література, що з самого початку розрахована не на широку масу читачів, а на окремі групи. Можливо, вона зародиться у так званних соціальних мережах(однокласники.ру и т.п.), які в свою чергу будуть щодалі розбиватися на підмережі за інтересами. Ця література буде зрозуміла та оцінювана тільки тими на кого вона розрахована, можливо навіть мова цієї літератури буде малозрозуміла для людей, що не належить до тих, на кого розрахована така "локальна" література.
доречі, приклад такої літератури вже зараз можна бачити у вигляді "албанської" мови, та креативів на неї
Ніхто так не подумає. А якщо і подумає, то ми про це не дізнаємось. Наразі ми маємо письменників, які навіть коли б'ють себе в груди, що вони справжнісінька альтернатива, насправді відповідають тому суспільству в якому живуть. Емо, хіппі, панки, екстремали, анархісти та навіть сноби, як клас, є частиною одного і того самого суспільства і живуть за одним й тим самим законом - "людина тим краща, чим більше вона вирізняється з поміж інших".
Що стосується суто стилістичних напрямків в літературі, то я можу мало що додати до Вашого повідомлення. Хіба що можна додати, знову таки, контрасність та наявність протилежних стилів: від фентезі до надреалістичного постмодерну.
- Я б не стверджував так твердо цю тезу. Те що ми маємо генієв у хворому суспільстві ще не робить погоди для літератури в цілому. Ви можете вивести в процентному співвідношенні скільки було геніальних, чи просто талановитих творів в цей час у співвідношенні до тих що не коштували й паперу на якому вони надруковані? Те що до нас не дійшло літературне сміття того часу, ще не свідчить про розквіт літератури в ті часи.
частково згідний з Alex_M, а ще хотілося б додати, що література є рупором суспільства, але частенько вона є рупором нового суспільства, випереджуючи, чи прогнозуючи події. Це складний процес, який неможливо описати в двох реченнях. Це діалектика, як у Гегеля.
- тобто ви вважаєте що розквіт/занепад літератури визначається не загальним станом літератури як такої, а наявністю геніїв в неї. Скажімо, якщо за певний період з'явилося 200 творів з 300 взаголом(100 - літературне сміття), що не є геніальними, але дуже непогані, це гірше ніж якби за цей період з'явилося 2 геніальних твора з 300, яких можна віднести до літературного сміття? Що конкретно є для вас визначенням занепаду або розквіту літератури?
Не знаю, наскільки можна літературу екстраполювати на економіку, але для мене це звучить приблизно так якби ви стверджували що економіка України мала розквіт на початку дев'яностих років, аргументуючи це тим що за цей період ми получили декількох міліярдерів(Ахметов, та ін.), в той час коли мілійони наших співвітчизників були на межі крайньої бідності. Таке порівняння краще дає зрозуміти, чому я не згоден з таким визначенням розквіту.
Можливо таке порівняння не релевантне для літератури, але хотів би почути аргументацію з цього приводу.
Последний раз редактировалось Alex_M; 27.01.2008 в 20:06.
Социальные закладки