Тема: Любко Дереш

Ответить в теме
Страница 1 из 3 1 2 3 ПоследняяПоследняя
Показано с 1 по 20 из 57
  1. Вверх #1
    Постоялец форума Аватар для Satine
    Пол
    Женский
    Сообщений
    1,767
    Репутация
    261

    По умолчанию Любко Дереш

    Кто читал? Пожалуйста, поделитесь впечатлениями.
    Кто покупал - подскажите, где и за сколько?
    NB: Кто хочет про него чуть-чуть узнать, смотрите раздел "Поиск книг".


  2. Вверх #2
    Борзописецъ Аватар для Скептик
    Пол
    Мужской
    Адрес
    Одесса
    Сообщений
    13,944
    Репутация
    1470
    Satine, Читал. Прежде всего ему нужно выйти из состояния юношеской депрессии... )
    Кому тут в телевизор?

  3. Вверх #3
    Не покидает форум Аватар для Iрися
    Пол
    Женский
    Адрес
    ріднесенька Одеса
    Сообщений
    8,984
    Репутация
    813
    Записей в дневнике
    32
    Все ніяк не може дочитати його "Культ"...
    Нічого такого нового не помітила, хоча читається легко...

    Ну... Що з нього взяти, ще виросте...

    І, до речі, дуже симпатичний парубок... :roll: І якийсь такий скромний...
    Навіть найкращі стають згодом катами

  4. Вверх #4
    Борзописецъ Аватар для Скептик
    Пол
    Мужской
    Адрес
    Одесса
    Сообщений
    13,944
    Репутация
    1470
    Iрися, Вперед! У тебя есть шанс!
    Кому тут в телевизор?

  5. Вверх #5
    Не покидает форум Аватар для robie
    Пол
    Мужской
    Адрес
    Одесса
    Сообщений
    6,359
    Репутация
    1166
    Записей в дневнике
    2
    Iрися, а ти в книгах шукаєш тільки щось нове? Думаю ти таких дуже мало знайдеш... оп-моєму дереш пише досить оригінально.

    Скептик, а що за депресія? Щось я її не помітив... В культі її не має, це точно. Архе ж без сумніву набагато доросліша книга. Росте хлопець. А чтиво в принципі для тінейджерів, це однозначно.

  6. Вверх #6
    Постоялец форума Аватар для Satine
    Пол
    Женский
    Сообщений
    1,767
    Репутация
    261
    значит, мне подходит)))

  7. Вверх #7
    Не покидает форум Аватар для Iрися
    Пол
    Женский
    Адрес
    ріднесенька Одеса
    Сообщений
    8,984
    Репутация
    813
    Записей в дневнике
    32
    robie, та ні, я не шукаю нового...
    Просто один письменник має відрізнятися від іншого... Як на мене... Мати свій стиль. А у Дереша я його поки шо не помітила...
    А для тінейджерів і справді те що треба...


    Скептик, та ну, він молодший за мене... Нафіг воно мені?! :wink:
    Навіть найкращі стають згодом катами

  8. Вверх #8
    Борзописецъ Аватар для Скептик
    Пол
    Мужской
    Адрес
    Одесса
    Сообщений
    13,944
    Репутация
    1470
    Iрися, Я в тебя верю!
    Кому тут в телевизор?

  9. Вверх #9
    Satine, Прочитал недавно Культ. Понравилось. Ищу Ящерицу. Не знаю как на счёт "возносить", но прочитать стоит... Книга меня "унесла в прострацию": такое ощущение, что всё происходит где-то в отрезанном от остального мира населённом пункте, а потом и просто весь остальной мир только отголосками долетает до этого места... В общем, ИМХО, нелохо, неплохо...
    Говори, что думаешь.
    Думай, что говоришь.

  10. Вверх #10
    Постоялец форума Аватар для Satine
    Пол
    Женский
    Сообщений
    1,767
    Репутация
    261
    Searcher, вдохновил, с понедельника бегу в книжные..))

  11. Вверх #11
    Постоялец форума
    Сообщений
    1,820
    Репутация
    239
    Записей в дневнике
    2
    (НЕ)ПЕРЕДБАЧУВАНИЙ ЛЮБКО ДЕРЕШ

    Марія ЦУКАНОВА



    Не читайте, не читайте, солідні дядечки й дорослі тітоньки, книгу Любка Дереша «Культ»! Навіщо людині зі статусом брати в руки роман 17-річного хлопчиська (влітку 2003-го «молодий негідник» нарешті розміняє свій третій десяток), щоб, дочитавши до дюжинної сторінки, почати мимоволі переформульовувати думки про туалет на думки про тубзасаду, перекручувати прізвища співробітників (а якщо, крий Боже, шефа?) і чомусь реготати з лайливої лексики? Ну хіба не другий клас! Точно, другий: це тоді ми, здається, ще могли собі дозволити просто іржати. А відтоді, як наш словниковий запас збагатився виразом «гомеричний регіт», нам дозволено лише «гомерично реготати», час від часу, під сто грамів.

    Дереш нікому в цьому не товариш: із ним виходить лише гомерично іржати. І не про сто грамів Любко розповідає, а радше про пару затяжок... Гмм... Варто задуматися: не другий клас уже, але ще не інститут-військкомат. Що б це могло бути? Точно! Кінець школи! Саме у випускному класі ми на шкоду навчанню, сну і здоровій психіці читали ночами Кінґа, якого сміливо можна вписати в графу «співавтори роману: завідувач зі спецефектів і п’ятих сенсів». Cюжет книги говорить про те ж: випускники повітового ліцею на пару з молодим ментором проштовхують дію «Культу» крізь хитросплетення шкільного побуту і метафізики. Хоча ні, хитро, але не сплетення. Структурно книгу можна розділити навпіл.

    Частина перша, любкодерешоцентрична, популярно пояснює читачу, як уплинули на становлення автора Creedence Clearwater Revival і Doors, які наркотики Любко встиг спробувати, наскільки близькими є молодій душі девіантні особистості (особливо дівчатка) і якими противними є суб’єкти пересічні (особливо хлопчаки). Все це з гумором — і слава Богу. Оскільки на цьому «слава Богу» закінчується, поступаючись місцем самісінькому «чорт забирай», а під кінець роману воно нічим різниться від «чорт ногу зломить». Чергова альтернативна система світобудови, чергова ієрархія богів, чергове тлумачення ролі сну, які поступово і без зайвих пояснень заповнюють текст за допомогою загадкових листів серед рядків, несанкціонованих видінь героям тощо... хитромудро і передбачувано настільки, що приводить до цікавих роздумів: чому, знаючи, що із заковиками книги, дійшовши до останньої сторінки, ми розберемося (а якщо не розберемося — отже, питання було надумане), у житті до «білих плям і чорних дірок» ми не можемо ставитися аналогічним чином? Рано чи пізно, якщо це має сенс, усе стане ясно. Адже неясності у житті так само часті, як прийоми в літературі.

    Окрім подяки за такі міркування слід відчувати її до містичної частини книги ще й за прояснення ситуації з, власне, назвою роману. З легкої незлостивої руки Дереша десь у районі останньої глави кожен другий персонаж прийняв смерть від/через те, чим найбільше дорожив. Поталанило (в ду-у-уже авторському розумінні сенсу талану) лише тим, чиїм культом було кохання. Велике, щире, безневинне. А може, Любко мав на увазі щось своє, інше. Тільки цього ніхто не зрозумів. Отже, вектори роману, розвиваючись паралельно, взаємодіють у своєму антагонізмі: побутVSнадреальність, молодістьVSдосвідченість, особистістьVSжлобство, коханняVSінший шоколад... Свого роду стародавня притча про добро і зло, але не в чорно-білих, а червоно-зелених тонах (тут автор зі мною точно не посперечається, оскільки і він для обкладинки свого твору вибрав саме ці кольори).

    У продовження теми нових підходів Дереша до старих істин, можна зазначити волаючу антикласичність «Культу». Роман до щему в грудях мінімалістичний, саме для тих, хто, читаючи Достоєвського, покректує, мовляв, досить відволікатися. Сюжетні відгалуження в Дереша — радше, ріденькі кущики навколо єдиного дерева, а не достоєвський густий ліс, суть природа, сплетений із сюжетів. Але хто старе поминає, тому щастя немає! У момент смерті класичного роману стало модним писати романи сучасні. Розбір причинно-наслідкових зв’язків залишимо комусь іншому. Факт залишається фактом: Дереш написав затребувану річ. Це настільки очевидно, що аж ціла «Кальварія» і аж сам Іздрик стоять за спиною Вундерлюбка. Та й справді, хлопчак тримає ніс за вітром! З книги так і стирчать заклично ласі шматочки: багато, непристойно багато наркотиків усіх цінових і вагових категорій; чарівні псевдобренди на кшталт «масажер «Сідниця-1» чи окуляри «Sex-О-Vision™»; тонкий педофілічний флер (груди цілком зрілої для Дереша героїні — малина для будь-якого 40-річного читача); містика глибока, що сидить на містиці тонкій і поганяє містикою ажурною (Господи, коли ж той сюрреалізм був, а досі розсьорбати не можемо!); дух&музика 70-х, відроджені брит-попом; юрба бітників й інших Борхесів (читаючи книгу, я все гадала, чи не перевернеться хто в труні) (і ще напруженіше гадала, кого Любко примудрився обізвати «останнім бітником»); Дереш навіть на територію перформансу вліз (от освічений хлопчина!): мало того, що створив дуже непоганий сценарій для одного, то ще й згадав архі-перформанс Джона Кейджа (з містичних, як сама книга, причин замінивши в назві 3,33 на 3,24 хвилини тиші)...

    Крім іншого «Культ» може навчити й парі літературних прийомів. Так украй якісно стилізована під пушкінський «Постріл» сцена розбірки неформалів із «биками», де капелюх із черешнею замінено вишневим круасаном — краса! А шанована автором бітекстуальність овіяла стосунки безвусого ще героя Юри Банзая і плюгавки-героїні Дарці Борхес такою невловимо порочною енергією, що «Культ» враз дав у плані чуттєвості фору дітищам Міллера і Нін разом узятим: зовсім незвичне відчуття — відчувати від читання інтимних сцен не хіть, не пафос, а ніжне бажання закохатися... Красиві моменти не можуть не подобатися. Шкода, за всього зачарування залишаються лише моментами, поділами лінійки самими по собі, які так і не склеїлися в суцільний інструмент. Літературний твір має бути монолітним. І навіть різноманітним, еволюціонуючим — у рамках самого себе. Цілісність не віднесеш до сильних сторін «Культу». Втім, це ж — плюс: недоліки, як і досягнення, не зливаються в суцільний ряд, лише іноді проскакуючи. Недоліки іноді спливають маленькі: відвів Любко богам, які існують не лінійно, поза часом і простором, місце «під водою» чи, ще конкретніше, «на далекій планеті» — ну правильно, де ж таке бачено, щоб 17-річний хлопчак збагнув нескінченність чи щоб у настільки юному віці перо за думкою встигало? Усьому свій час! Але деяких речей писати усе ж не можна. Не можна виявляти снобізм і нетерпіння, коли мотивувати їх не під силу. Авторська рефлексія — страшна сила — убити не уб’є, але покалічить! І Дереш калічить — кожного не такого, як він — словом утричі небезпечним, талановитим словом, щосили плутаючи особистісне, наболіле з літературним, культивуючи паростки фашизму в собі, а заодно — у якомусь буквоїді, схильному до впливу писаної букви і харизми автора.

    Такі емоційні екстремуми молодому читачу близькі, проживаються ним щодня, підкуповують реальністю, отже, розважають і притягають — тому небезпечні. Крім морально-етичних свиней виявлено в книзі свиню сюжетну. Як на мене, Любко просто вчинив злочин перед публікою, на половині шляху «втративши» ледь не найцікавіший персонаж — Іру Коркушу. Ця дівчинка, апологет «ворожого табору» у школі, із захватом і деталізацією прописана на початку книги, була автором просто-таки забута, тільки у головних героїв знайшовся новий об’єкт зганяння гніву — езотерика, яка вилупилася з побуту. Сюжетна лінія Іри Коркуші обірвалася на найцікавішому місці. Цей факт авторського вандалізму (чи злочинної халатності?) тим більше насторожує, що доля, наприклад, кота, мимохіть згаданого на перших сторінках, старанно закруглена на останніх. Ну навіщо, Любку, вам знадобилося вводити нового персонажа — хлопця Цур-і-Пека — тільки для того, щоб на місці пришити його в шкільній їдальні і згодувати учням? Пустіть на котлети Іру Коркушу, чудову бридку Іру Коркушу на прізвисько Риба-Сонце — сюжет набуде довгожданої рівноваги — трикутник Фрайтага відростить другу ногу — душа Станіславського впокоїться з миром (особисто я полегшено зітхну)!

    А втім, уже на даний момент Іздрик може вивести Любка з рангу культових у касту по-справжньому популярних авторів. Поміркуйте. Писати юне дарування вміє (Бог із ними, із недоліками). Критика до «Культу» прихильна до підозрілого. Головне ж, Дереш свіжий і чарівний! У «кліповій» свідомості сучасників, як відомо, зовнішність культурного персонажа за важливістю конкурує з талантом. До того ж, піїти старого гарту вивітрюються з дівочих мрій, невблаганно старіючи. Пане Іздрику, будіть у собі маркетолога: ніша ринку стоїть порожньою! Дійсно, бракує українській літературі маскулинного перелесника, здатного роман побудувати за принципом: стадія перша — трава і терен — ржач і пропералово; стадія друга — хімія-галюцинації; стадія третя — важка артилерія, чорний — повна дезорієнтація, темрява; стадія четверта, заключна — передоз-смерть. Ось тільки відтоді, як динаміка перемагає статику, Андрухович даватиме фору будь-яким, нехай тричі свіжо-симпатичним Любкам Дерешам. І поки, питаючи друзів: «Що ви знаєте про Дереша?», якась я незмінно отримуватиму відповіді: «Спочатку недонароджений, у підсумку недобитий. А взагалі — не знаю» або «Ну, нічого, тільки кінець у його книзі поганий!»

    Втім, годі загадувати. Далі [Любка Дереша] видно буде!

  12. Вверх #12
    Постоялец форума Аватар для Satine
    Пол
    Женский
    Сообщений
    1,767
    Репутация
    261
    нифига не поняла, что к чему

  13. Вверх #13
    Постоялец форума
    Сообщений
    1,820
    Репутация
    239
    Записей в дневнике
    2

    По умолчанию мольфар

    Чого саме, ти не зрозуміла?

  14. Вверх #14
    Постоялец форума Аватар для Satine
    Пол
    Женский
    Сообщений
    1,767
    Репутация
    261
    я просила поделится своими впечатлениями, а не чьей-то статьей.

  15. Вверх #15
    Постоялец форума Аватар для Satine
    Пол
    Женский
    Сообщений
    1,767
    Репутация
    261
    наконец-то я решилась совершить марш-бросок по книжным. в поисках вышеназванного.
    в Афине на меня ошалело посмотрели и без поиска в базе данных сказали, что "такого у нас нет". в Доме книги меня обрадовали, что украинской литературы у них нет ВООБЩЕ.
    рядом стоявший книжный магазин закрылся на ремонт.
    не подвела только Буква. правда человек, носящий столь гордое название "продавец-консультант" проблемой моей проникся, но мы с ним с трудом взломали базу данных, т.к. он был уверен, что Дереш пишется через Ы. его сотрудница "продавец-консультантша" долго выпытывала, что за жанр у этого автора и из ее суждений я выяснила, что она уже собиралась искать Дереша в разделе "оккультные науки". всеобщими усилиями мы таки нашли, и они таки продали мне "поклонiння ящiрцi". вот сижу и читаю. прикольно. особенно после Ирены Карпы читать Дереша - одно удовольствие.

  16. Вверх #16
    местечковый историк Аватар для Братчик
    Пол
    Мужской
    Адрес
    Бандерштаг
    Возраст
    33
    Сообщений
    5,139
    Репутация
    876
    Да после "фактично самой" Ирены тяжеловато !

  17. Вверх #17
    местечковый историк Аватар для Братчик
    Пол
    Мужской
    Адрес
    Бандерштаг
    Возраст
    33
    Сообщений
    5,139
    Репутация
    876
    И по поводу книг украинских авторов , их в одесских книжных настолько мало либо мало самой инфы о них , причем туже Карпу продают активно в разделе эротика (????) . Я всегда брал украинские книги на Троицкой у председателя местной ПРОСВИТЫ , сейчас ее магазин вроде сьехал на Мечникова 31.

  18. Вверх #18
    Постоялец форума Аватар для Satine
    Пол
    Женский
    Сообщений
    1,767
    Репутация
    261
    о, спасибо за адрес)

  19. Вверх #19
    местечковый историк Аватар для Братчик
    Пол
    Мужской
    Адрес
    Бандерштаг
    Возраст
    33
    Сообщений
    5,139
    Репутация
    876
    Рад всегда помочь .

  20. Вверх #20
    Посетитель
    Пол
    Мужской
    Адрес
    Одесса
    Сообщений
    144
    Репутация
    14
    Сейчас читаю "АРХЕ". Пока нравится. Чувствуется что "растет" хлоп.
    Очень тоскливо что Дереш оставил свои Медные Буки. Львов тож город знаменитый, но пропала какая-то романтика что ли.

    До этого "Культ" и "Поклонение ящерицы" прочитал на одном дыхании.
    У парня отменное чувство юмора. Хотя его проза и расчитана больше на тинейджеров, я советовал бы прочитать всем.

    Кстати также само пытался найти его (и вообще украинские) книги в одесских магазинах. Продавцы-консультанты встречали меня с такими же круглыми глазами. Типа кто такой почему не знаем? Поэтому больше по магазинам не хожу. Заказываю почтой через ИНТЕРНЕТ.
    Между прочим летом пытался его книжку найти во Львове. (Уж там-то думал наверняка есть). Облазал весь "Будинок книги" (совершенно бездарно организованный) и болт -- не нашел.

    "Поклоніння ящерці" купил на выставке "Зеленая Волна" (там мне и адрес дали Мечникова, 31, где-то был и телефон их).


Ответить в теме
Страница 1 из 3 1 2 3 ПоследняяПоследняя

Социальные закладки

Социальные закладки

Ваши права

  • Вы не можете создавать новые темы
  • Вы не можете отвечать в темах
  • Вы не можете прикреплять вложения
  • Вы не можете редактировать свои сообщения