Показать скрытый текст Фрагмент позову
Вимога Відповідача надати квитанцію про сплату платних послуг 87.15 грн. разом з відмовою в прийнятті заяви-анкети та двох фотокарток 3,5 х 4,5 сантиметра є нічим іншим як примушення громадянина України до замовлення платних послуг. Так саме в цю платну послугу з оформлення та видачі паспорта громадянина для виїзду за кордон входить здійснення фотографування одержувача цієї послуги та внесення персональних даних одержувача цієї послуги, в тому числі його фотозображення, та відомості про надані документи до бази даних для оформлення заяви-анкети. В отримуванні цих платних послуг в мене не було потреби, так як я самостійно виконав усі вимоги Правил по формуванню та наданню Відповідачу визначених Правилами документів, включаючи заяву-анкету та фотокартки розміром 3,5 на 4,5 сантиметра.
Надання такої адміністративної платної послуги здійснюється відповідно до таких нормативно-правових актів, як постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.2007 № 795 «Про затвердження переліку платних послуг, які надаються підрозділами Міністерства внутрішніх справ та Державної міграційної служби, і розміру плати за їх надання» (далі – Перелік) і постанови Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 № 1098 «Деякі питання надання підрозділами Міністерства внутрішніх справ та Державної міграційної служби платних послуг».
Так, ПКМУ №1098 від 26.10.2011 затверджено «Порядок надання підрозділами Міністерства внутрішніх справ та Державної міграційної служби платних послуг» (далі – Порядок-2) які визначені у Переліку разом з розмірами плат по їх наданню.
Так пункт 4 Порядку-2 викладено в такій редакції:
«4. У разі надання послуги, що передбачає видачу бланка або номерного знака, розмір плати за її надання визначається з урахуванням витрат, пов'язаних з придбанням відповідної продукції. Обсяг таких витрат визначається МВС.»
Як видно даний пункт 4 Порядку-2 чітко зазначає, що плата за платну послугу з Переліку затверджена цим же Переліком та визначена з урахування витрат, обсяг яких визначило МВС, в разі надання такої платної послуги, що передбачає видачу будь-яких бланків або номерних знаків.
Додатково треба відзначити, що пункт 4 Порядку-2 жодним чином не містить вимог та не вказує на будь-які додаткові платежі за окремими платіжними квитанціями.
Слід додатково відзначити, що Відповідач не наділений повноваженнями, щодо трактування норм ПКМУ.
Також відображення будь-якої інформації в внутрішніх документах МВС, таких як накладні або таких як, наприклад, витрати на пальне для виконання службових завдань працівниками МВС, жодним чином не можуть бути підставою для будь-якої сплати зі сторони громадян України, в тому числі у вигляді компенсації витрат підрозділів МВС на здійснення їх безпосередніх службових обов’язків.
Як зазначається вимогою пункту 9 Правил - за видачу Паспорта справляється державне мито. Ця вимога є обов’язковою і підлягає виконанню для
оформлення та видачі Паспорта. Будь-яких інших обов’язкових платежів зі сторони громадянина України за оформлення та видачу Паспорта чинним законодавством не передбачено. Платні послуги, які надаються підрозділами МВС та ДМС, не носять обов’язковий характер для процедури оформлення та видачі Паспорта, а замовляються та надаються громадянами України виключно за їх окремими письмовими заявами щодо надання таких послуг. Зокрема слід відзначити, що сама платна послуга з Переліку може лише бути пов’язана з порядком оформлення і видачі Паспорта, але не може бути самим порядком оформлення та видачі Паспорта та не може заміщати такий порядок.
В разі замовлення платної послугу з Переліку, яка надається відповідно до Порядку-2, вимогою пункту 2 Порядка-2 передбачається подання власного письмового звернення громадянина України (письмової заяви фізичної особи) щодо надання такої послуги. Вимога Відповідача щодо замовлення мною платної послуги з Переліку за Порядком-2 прямо призводить до порушення норми статті 9 Закону України «Про звернення громадян», якою визначено неприпустимість примушування громадян до подання власних звернень.
Додатково слід зазначити, що примітка до Переліку також не містить у собі зобов’язання по сплаті тих чи інших платежів. Так Примітка до таблиці з переліком платних послуг, які надаються підрозділами Міністерства внутрішніх справ та Державної міграційної служби, і розміром плати за їх надання викладена в такій редакції:
«Примітка. Розмір плати за надання послуг наведено без урахування податку на додану вартість та вартості бланків і номерних знаків.»
Слід відзначити, що дана примітка носить виключно інформативний характер, та не містить у собі будь-яких вимог по сплаті або доплати податку на додану вартість (ПДВ) відповідно до затвердженого розміру плати за платну послугу, тому що послуги сплачуються без ПДВ і додатково не потрібно нараховувати ПДВ до вартості послуг. Тому таким же чином вказується інформативно, що при наданні послуг не потрібно додатково сплачувати вартості будь-яких бланків та номерних знаків. Цією приміткою інформативно вказується, що всі вартості будь-яких бланків та номерних знаків, в разі наданні платних послуг з Переліку, які передбачають їх видачу, вже враховано в розмір плати за платну послугу та затверджено цим Переліком. Така інформація додатково підтверджується нормою визначеною в пункті 4 Порядку-2.
Слід наголосити, що я не звертався до Відповідача або інших осіб з приводу надання мені платних послуг з Переліку, та не надавав будь-яких окремих заяв щодо надання таких платних послуг. Додатково слід зазначити, що я не отримував жодних платних послуг з Переліку за ПКМУ №795 від 04.06.2007.
Виходячи з вищевикладеного слід відзначити, що в мене не було підстав для замовлення платних послуг з Переліку та я не отримував таких платних послуг, тому вимога Відповідача щодо надання мною квитанції по сплаті платної послуги з Переліку безпідставна та неправомірна. Разом з тим слід відзначити, що також безпідставною була вимога Відповідача щодо наданням мною окремої квитанції по сплаті «за бланк паспорта».
Слід відзначити, що Відповідач хибно та безпідставно відносить Постанови КМУ №65 від 28.01.2008, №795 від 04.06.2007, №1098 від 26.10.2011 до законодавства, яке регулює порядок оформлення паспорту громадянина України для виїзду за кордон.
Порядок оформлення та видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон здійснюється відповідно до Закону України "Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України" та Правил оформлення та видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документа дитини, їх тимчасового затримання та вилучення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України віз 31 березня 1995 року №231.
Платні послуги, які можуть надавати підрозділи МВС лише можуть мати відношення до процедури оформлення та видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон у вигляді надання громадянину послуг з фотографування та заповнення та роздруківки заяви-анкети, які громадянин України самостійно має надати відповідно до вимог Правил, але з тих чи інших причин цього не зробив, а виявив бажання щоб йому було надано таку платну послугу з виготовлення фото та бланка заяви-анкети відповідним підрозділом МВС. Відповідно безпосередньо порядок оформлення та видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон ніколи не був та не може бути платною послугою.
Слід також зазначити, що ПКМУ №1098 від 26.10.2011 та ПКМУ №795 від 04.06.2007 стосуються виключно порядку надання широкого переліку платних послуг, які можуть надаватися підрозділами МВС України та ДМС України за чітко затвердженими розмірами плати за такі послуги. Додатково слід зазначити, що вказаними Постановами КМУ жодним чином не передбачається зміна або добавлення до існуючих послуг інших послуг та платежів на власне бачення та бажання підрозділів МВС України (в тому числі і «за бланк паспорта»).
Відповідач пред’являючи до мене вимогу щодо сплати платних послуг та «за бланк паспорта» мотивував це тим, що оформлення та видача паспорта громадянина України для виїзду за кордон передбачає видачу бланка, тому необхідним є сплата його вартості особами, які звернулися до відповідного органу за його оформленням. Таку сплату Відповідач обґрунтовує посилаючись на ПКМУ №65 від 28.01.2008, №795 від 04.06.2007, №1098 від 26.10.2011 в яких жодним чином не зазначено вимог по сплаті бланків паспортів. Слід також зазначити, що чистий бланк паспорта не видається (не реалізується) громадянину, а видається безпосередньо Паспорт, як документ.
Окремо слід відзначити, що вимога ПКМУ №65 від 28.01.2008 відноситься виключно до редагування тексту іншої постанови, а саме ПКМУ №795 від 04.06.2007, шляхом внесення(доповнення) абзацу тексту в останню. Поміж того вимогою ПКМУ №292 від 11.04.2012 зазначений абзац тексту (той, яким було доповнено пункт 1 ПКМУ №795 від 04.06.2007 на підставі вимоги ПКМУ №65 від 28.01.200 було виключено в повному обсязі з ПКМУ №795 від 04.06.2007. Обґрунтування Відповідача своєї вимоги по сплаті «за бланк паспорта» з посиланням на вимоги ПКМУ №65 від 28.01.2008 є неправомірним, так як дана постанова КМУ не вимагала та не вимагає здійснення будь-яких сплат за тих чи інших умов.
Навіть в разі замовлення платної послуги з Переліку, то враховуючи норму абзацу 3 пункту 3.1 Стандарту адміністративної послуги з оформлення та видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон затвердженого Наказом МВС України №84 від 02.02.2012, в якому вказується що в разі замовлення платної послуги з Переліку до заяви по замовленню такої послуги додається платіжний документ (квитанція) з відміткою банку, відділення поштового зв’язку або коду проведеної операції про оплату вартості цієї адміністративної послуги та бланка паспорта, це є додатковим підтвердженням про відсутність окремих квитанцій щодо сплати «за бланк паспорта», тому як цією нормою передбачено подання одного платіжного документа (однієї квитанції) про оплату вартості цієї адміністративної послуги та бланка паспорта разом, а не відокремлено декілька квитанцій або декілька платіжних документів з різним призначенням платежу. Щодо зазначення словосполучення «та бланк паспорта» в нормі даного Стандарту слід зазначити, що в жодному нормативно-правовому документі відповідно до яких було створено даний Стандарт немає жодного посилання саме на таке поняття як «бланк паспорта». Також таке поняття як плата за бланк паспорта не затверджено жодним нормативно-правовим документом (законом України, постановою ВР чи КМУ, декретом КМУ чи ін.) та не визначено розмір сплати такого платежу. Щодо замовлення платної послуги з Переліку, в разі чого можливо було б застосувати норму вказаного абзацу до мене, слід ще раз підкреслити – я виконав усі вимоги законодавства регулюючого порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок (вимоги Закону №3857 та Правил) і у замовленні будь-яких платних послуг, які не входять до такого порядку оформлення документів для зарубіжних поїздок, в мене не виникало потреби і я такі послуги не замовляв та не отримував.
Додатково слід зазначити, що безпосередньо Паспорт (в тому числі і бланк Паспорта) є власністю України, відповідно до Положення про паспорт громадянина України для виїзду за кордон затвердженого постановою Верховної Ради України №719-V від 23.02.2007. Тому Паспорт (в тому числі і бланк Паспорта) ніколи не перебував у власності громадянина та не реалізовується громадянам, а лише видається громадянам в тимчасове користування та підлягає поверненню органам, який цей Паспорт видав.
Також слід взяти до уваги те, що сплативши державне мито я в повному обсязі сплатив за вчинення в моїх інтересах дій та видачу документів, що мають юридичне значення, уповноваженими на те органами (ст. 1 Декрету КМУ «Про державне мито»).
Так, згідно положень пункту 6 статті 2, підпункту “б” пункту 6 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, об’єктами справляння державного мита є оформлення нового зразка паспорта громадянина України для поїздки за кордон; видача громадянам України закордонного паспорта на право виїзду за кордон або продовження строку його дії; розмір державного мита (щодо предмету спору) становив у грошовому вимірі 170 грн., який мною було сплачено повністю.
При чому законодавець у пункті 6 ст.2 цього Декрету КМУ поняття “оформлення” та “видача” закордонного паспорту визнав як тотожні за змістом (щодо оплати обов’язковим збором – державним митом). За змістом норм Податкового кодексу України, державне мито як визначений законом збір є обов’язковим платежем податкового (обов’язкового) характеру.
Згідно пункту 6.2. ст. 6 Податкового кодексу України “Збором (платою, внеском) є обов'язковий платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників зборів, з умовою отримання ними спеціальної вигоди, у тому числі внаслідок вчинення на користь таких осіб державними органами, органами місцевого самоврядування, іншими уповноваженими органами та особами юридично значимих дій”.
Згідно пункту 9.1.16 ст. 9 Податкового кодексу України мито є загальнодержавним збором, який враховуючи ст. 67 Конституції України я був зобов’язаний сплачувати у даному разі.
Враховуючи обсяги правового регулювання ст. 6, 9 ПК України, ст. 67 Конституції та пункту 6 статті 2 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” (який є діючим), сплативши державне мито я як платник збору (платник податку) фактично сплатив повну вартість усього обсягу юридично значимих дій в даному разі – “оформлення” та “видачу” Паспорту уповноваженим на те органом – тобто ВГІРФО УМВС України в ************ області.
З цих же підстав вважаю, що вимога Відповідача про сплату мною вартості платних послуг ВГІРФО УМВС України в ************* області (“оформлення” та “видачі” Паспорту), та вартості бланку є фактично неправомірним та безпідставним стягненням з мене як громадянина додаткових сум, в порушення вимог статті 4 Податкового кодексу (засади податкового законодавства), що є “подвійним” обкладанням громадянина України платежами (в даному випадку – одного характеру). Сплачений мною обов’язковий платіж (збір) після надходження до бюджету використовується для фінансування витрат на утримання органів системи МВС України (серед іншого – у тому числі).
Тема: 
ОВИР (первое сообщение темы читать обязательно!)
Ответить с цитированием
Сообщение от raaman
)
Социальные закладки