Тема: 
в Одесу піде вода з АЕС?
Після скандалу навколо спорудження Ташлицької ГАЕС аналогічний проект повним ходом реалізується на Дністрі.
(NB Звідти ми п'ємо)!!!
Що змушує енергетиків наступати на ті самі граблі і витрачати 7 млрд. грн. бюджетних коштів на неперспективне будівництво, наражаючи країну на небезпеку технічних та екологічних катастроф?
Незважаючи на вражаючі порушення законодавства, протести екологів та незалежних енергетиків і абсолютну недоцільність, водосховище для Ташлицької ГАЕС стало реальністю. При цьому ми втратили легендарний острів Гард із залишками козацької фортеці, рідкісної краси природні ландшафти, де зустрічались червонокнижні рослини і тварини, і близько 200 млн. грн. з бюджету. Туристичну індустрію в районі практично знищено. Тисячі тон живої річкової води перетворились на мертву рідину для охолодження АЕС, приречену на «цвітіння» та радіаційне забруднення. Нас знову виставили посміховиськом для всього цивілізованого світу. Нині історія повторюється на Дністрі.
З початку 1980-х років на р. Дністер триває спорудження об’єктів Дністровського гідроенерговузла, що розтягнувся на 25 кілометрів вздовж основного русла Дністра у Чернівецькій та Вінницькій областях, на кордоні з Республікою Молдова. До його складу входять діючі Дністровська ГЕС (ГЕС -1) та буферна ГЕС (ГЕС-2), буферне водосховище, високовольтні лінії електропередач, а також найнебезпечніший об’єкт - Дністровська гідроакумулююча електростанція (ДГАЕС). Остання за Радянської влади лишилася недобудованою. Сьогодні високопоставлені «любителі водосховищ» роблять спроби відновити будівництво і запустити гідроакумулюючу електростанцію в дію.
Документи попередніх етапів державної екологічної експертизи проекту (1996-1997рр) містили 17 суттєвих зауважень експертів, що робило його реалізацію неможливою. Однак завдяки невгамовному ентузіазму лобістів та діям невеликої купки можновладців, котрі мешкають далеко за межами зони впливу майбутньої ГАЕС, висновок від 2005 року вже дає дозвіл на продовження будівництва. При цьому ні техніко-економічні параметри проекту, ні фізичні чинники навколишньої природи, зрозуміло, не змінились. Ціною яких хабарів і окозамилювань було отримано цей дозвіл, історія делікатно замовчує.
На думку ж незалежних фахівців, проект є технологічно застарілим, економічно невигідним, техногенно та екологічно небезпечним, а наслідки його впровадження матимуть транскордонний характер. Спорудження ГАЕС загрожує екологічному здоров’ю річки Дністер на усьому відрізку від гідровузла аж до гирла і не відповідає засадам сталого розвитку.
Аналіз проектної документації показує, що будівництво та робота ДГАЕС можуть негативно позначитись на якості життя населення як у районі будівництва, так і нижче за течією. У Дністрі різко зросте каламутність води, рівень нафтового і температурного забруднення, погіршаться питні якості води. На додачу до цього, незворотного руйнування зазнає екосистема річки, порушиться гідрологічний режим підземних вод, може зникнути вода в колодязях.
Звичайно ж, повноцінного інформування місцевих громад з боку будівельників ГАЕС та функціонерів замовника будівництва (ВАТ "Укргідроенерго", м. Вишгород) не відбувається. Люди або зовсім нічого не знають про ГАЕС, або знають і мовчать. Це, втім, не завадило названим підприємствам відзвітувати у 2005 та 2006 роках про поінформованість населення про ризики від функціонування електростанції і навіть (!) про отримання згоди місцевих жителів на продовження будівництва. Для цього лобі зазвичай вдаються до перевіреного методу – створюють ілюзію грандіозних перспектив для економічного розвитку району, місцевому населенню обіцяють нові робочі місця. Що ж, при спорудженні Вавилонської вежі робочі руки також були потрібні...
Ще одним класичним аргументом енергетиків на користь продовження будівництва є те, що за Радянських часів у Дністровський гідровузол було вкладено великі суми, тож було б логічно, на їх думку, завершити розпочату справу. Енергокомплекс постає такою собі дорогою, але непридатною до використання цяцькою, котру і нести важко, і кинути шкода. Чому ми маємо відповідати за помилки попередніх поколінь, оплачувати з власної кишені добудову невигідної електростанції, знову ховати сотні гектарів землі під водосховищем? Просто тому, що у минулому сторіччі хтось непомірковано почав будівництво і вже встиг вкласти в нього бюджетні кошти? Абсурд.
Виникнення проектів, подібних до спорудження ДГАЕС, є наслідком глибинних проблем української енергетики. Високі ціни на електроенергію, прес лобістів та недостатній розвиток альтернативної енергетики змушує наші уряди вдаватись до поспішних та безглуздих дій, котрі погіршують і без того катастрофічну економічну та екологічну кризу. Відкидаючи незадоволення громадськості, уроки минулого, аргументи фахівців і здорового глузду, влада вдається до політики старих граблів. Ймовірно, це триватиме доти, доки народ не повернеться до політики застосування проти влади старих вил.
За інформацією Дністровської басейнової робочої групи Української річкової мережі.
Майдан-ІНФОРМ: 22-05-2007 03:27 // URL: http://maidan.org.ua/static/news/2007/1179793622.html
Социальные закладки