Івченко Владислав с Alla Dmytrenko.
Нарешті вдома. Вибачаюся, що вчора зник з радарів. Поверталися з гір, павербанк порожній, телефон розрядився, а з працюючими розетками у вагонах біда. То розповім чим закінчилися поневіряння з Укрзалізницею. Все почалося у Франківську, де ми, злізши з гір, чекали на поїзд Чернівці-Ковель, щоб доїхати до Львова і за годину пересісти на поїзд до Сум. Ми прибули на вокзал заздалегідь і почули, що поїзд затримується «на невизначений час».Одразу пішли у довідкове бюро, де нам повідомили, що загорівся тепловоз і коли буде поїзд невідомо. Автобуси на Львів вже не ходили, спроба знайти мікроавтобус (нас було семеро з наплічниками) була невдала, бо всі ті, що біля вокзалу, прибули на замовлення. Довелося чекати на поїзд, який прибув з більш ніж двогодинним запізненням. Нарешті, сіли, рушили, була слабка надія, що в дорозі поїзд надолужить відставання, але вона не справдилася. Ми пішли до начальника поїзда, пояснили ситуацію, той сповістив Львів, що їде група, яка запізнюється на пересадку. Зі Львова повідомили, що затримувати наш поїзд не можуть.
Ми прибули до Львова десь о четвертій ранку, за годину після того, як наш поїзд на Суми пішов. Чесно кажучи, я думав, що нас вже чекатимуть, одразу запропонують якісь варіанти, бо ж знають про проблему. Але ніхто не чекав. Ми пішли до чергової по вокзалу, яка сказала, що може лише повернути гроші за квитки. Але ж більше квитків на Суми не було на наступні кілька днів! І ми запізнилися через провину Укрзалізниці, яка і мала б виправляти ситуацію! Але чергова заявляла, що може лише повернути гроші. Ще у гіршій ситуації опинилася група з Северодонецька (15 дітей і 4 дорослих), які поверталися з рафтінгу Чорним Черемошем, разом з човнами, веслами та іншим реманентом. Чергова запропонувала їм повернути гроші, а на питання, що робити далі, бо квитків на Лисичанськ (найближча станція до Северодонецька) немає на найближчі 15 днів, лише знизала плечами.
Такого ігнорування і нехтування правами пасажирів ми не чекали. Дзвонили на «гарячу» лінію Укрзалізниці, там записували скарги, але нічого не обіцяли. Ми самі побачили, що були вільні місця на Інтерсіті до Києва. На ньому ми б могли наздогнати свій потяг і далі їхати до Сум. Запропонували черговій посадити нас до Інтерсіті і вирішити проблеми. Отримали відмову. Закінчилося тим, що чергова, якій набридли наші скарги, кудись пішла. Час спливав, ставало зрозуміло, що Укрзалізниця вирішила на нас покласти.
Це було дуже образливо і тоді ми вирішили, що треба влаштовувати скандал. Діти принесли порожні ящики, на яких ми написали наші вимоги, поставили намети і розстелили каремати в центральному холі вокзалу, я почав вести трансляцію в фейсбуці. До нас почали підходити люди, фотографували, розпитували. Невдовзі приїхали копи. Вели себе нормально, розпитали в чому справа, залишили свій телефон і пішли. Потім копів стало більше, прибув начальник поліції на залізниці, запропонував написати заяву на бездіяльність. Ми написали і пояснили, що житимемо у вокзалі аж поки нам не забезпечать проїзд. Котли в нас були, то куховарили б на газонах. У цей час фейсбук прокинувся, почалися масові перепости. Стало зрозуміло, що скандалу не уникнути.
І тільки після цього, десь ближче до дев’ятої ранку, Укрзалізниця почала щось робити. Буквально за годину знайшли вагон для нас і групи з Северодонецька. Нас погодували і попросили прибрати намети. Ми прибрали, але попередили, що при спробі обману, швидко розкладемо далі. Северодонецьких пообіцяли довести додому, а нас сказали, що об одинадцятій вечора ми прибудемо до Києва, де мусимо почекати 12 годин, після чого нас повезуть до Сум. Готель? Про таке в Укрзалізниці, здається, не чули, сказали, що нас задарма пустять до залу очікувань. Я встиг написати про це, після чого мій телефон розрядився. Ми сіли у вагон, замовили з Києва маршрутки до Сум. Вже в дорозі, мабуть, через те, що скандал не вщухав, нас подзвонили і запропонували варіант, що ми доїдемо до Києва о сьомій вечора, о дев’ятій сядемо на поїзд і о третій ночі будемо в Сумах. Ми погодилися. Щоправда їхати довелося в плацкартах, а не в купе, на яке в нас були квитки, але ми були занадто зморені. Ще довелося окремо лаятися, щоб нам дали постіль. Дали. Нарешті приїхали.
Тепер кілька висновків.
Тема: 
Сообщение от sea
Ответить с цитированием
) сухим!
Социальные закладки