Тема: 
Альтернативные школы Одессы
Здравствуйте!
Посоветуйте, пожалуйста, хорошую альтернативную школу?
Далее детально какой должна быть настоящая альтернативная школа (из интернета)
Альтернативні школи працюють по всій Україні, їх дуже багато, всі вони мають різну специфіку, підходи та свою власне бачення освіти. У більшості випадків вони створюються батьками для своїх дітей, коли усі можливі варіанти освіти не змогли задовільнити потреби навчання.
Більшість альтернативних шкіл працюють як школи повного дня, тобто дитина зайнята у них з ранку і до вечора. Таких режим роботи є оптимальним для того щоб надавати дитині не просто знання, але й залишати час для ігор, спорту, позакласних занять, хобі та інших активіті, які допомагають у повноцінному розвитку дитини. Більшість альтернативних шкіл відмовляються від загальнодержавної системи оцінювання і впроваджують свої методики, але деякі, особливо ті, що мають державну ліцензію (наприклад школа «Європейський колегіум»), залишають дванадцятибальну систему, бо мають відповідати державним вимогам.
Хоча методики альтернативних шкіл дуже різні, від класичної школи їх відрізняє вектор, орієнтований на дитину та її індивідуальність. Такі школи сміливо можна назвати в багато разів сучаснішими, тому що в них відсутній механізм бюрократичної затримки і використовується значна кількість загальноприйнятих у цивілізованому світі методик. Альтернативна школа повністю виключає такі атрибути як примус дитини до вивчення певних тем, втручання у зону комфорту, апеляція до авторитету викладача, побудова соціальної ієрархії та інші типові риси школи класичної. Усі підходи до навчання так чи інакше побудовані із урахуванням природньої цікавості, адекватних систем подачі матеріалу та вивченням корисних навичок, від варіативності мов до сучасних технологій.
“На мою думку переваги альтернативної школи, навіть такої, яка працює у форматі кожного дня, очевидні. По-перше, не зважаючи на те, що діти ходять до нас кожен день це не обов'язково. В дітей і батьків має залишатися вибір: вони можуть або приходити кожного дня і вивчати програму разом з педагогами, або спокійно залишитись вдома чи поїхати кудись. І для цього їм не треба нікому нічого пояснювати чи шукати довідки. В сімейній освіті відповідальність за навчання лежить на батьках, а не на школі, вчителях чи ще на комусь. За контроль відповідають самі батьки, тому якщо діти кожного дня приходять до "школи" — то це їх щире бажання приходити та бажання батьків навчати.
По-друге, в альтернативній школі програму ми можемо вивчати не тільки в "школі", але на вулиці, у парку, в музеї чи ще десь де нам зручно та де це може бути корисним.
По-третє, вчителів обирають батьки або той хто керує та контролює процес навчання. В державній школі в батьків цього вибору немає: кого дали — з тим вчимося, не зважаючи на відносини між дитиною та вчителем. В сімейній освіті в батьків є вибір — обрати кращого вчителя для своєї дитини. По четверте, в класі не багато учнів. Соціалізація проходить чудово і в не великій кількості дітей, але дозволяє вчителям знаходити індивідуальний підхід до дитини. Програму вивчають всі разом, а завдання отримують індивідуальні. І п'яте: ми не вчимо "зубрити", ми вчимо думати, розмірковувати, відчувати свої бажання, розуміти свої сили, планувати та шукати нові рішення. І це ще не повний список!
Найбільше батьки, коли віддають дитину до альтернативної школи, переживають через соціалізацію. Є певні стереотипи стосовно того, що діти які не вчаться в державній чи приватній школі — сидять вдома та не спілкуються з навколишнім світом. Але це міф — навіть на сімейній чи дистанційній освіті діти соціалізуються ще краще, ніж діти у державній школі.
Що до атестата, то кожна дитина подає документи в ту школу яка має ліцензію на дистанційну форму освіти, екстернат або тощо. Контрольні роботи та вимоги каже ця школа. А от як дитина навчається, де, коли, в якому положенні (хоч догори ногами) то вже відповідальність батьків. Офіційній школі важливо тільки щоб дотримувались вимог та складали контрольні і тести. В тій же школі дитина й отримує свій атестат. Яку школу обирають батьки — то вже на власний розсуд. Школи є державні і приватні, оплата різна, вимоги — різні, програми — майже однакові.
Що до нашої сімейної школи, то ми особливі тільки тим, що впевнені — кожна людина не схожа ні на кого, кожна дитина особлива і школу "роблять" саме ці люди. 95% наших учнів це переселенці з Криму та Донбасу. І в нашій школі колектив дітей дуже різноманітний, ми навіть шуткуємо, що в нас школа толерантності, бо під одним дахом зібралися представники різних країн та культур. Але нічого, якось уживаємось!”
Марина Меморська, засновниця Kids_hub - простору дитячого розвитку
Ответить с цитированием
Сообщение от werewka
Социальные закладки