Детям от 16-ти: Альтернативная лексика.
Без комментариев.
КІНЕЦЬ ХВІЛОСОФА
Під деревом Бо сидить хвілософ та повільно грає на кобзі. В нього довгі вуса та оселедець, кінчик якого він взяв у зуба, щоб той не злякав несподіваній візит нечастого натхнення. Нігті в хвілософа брудні, очі - блакитні.
Раптом до хвілософа наближається потенційній учень.
Потенційній учень: А це що за один? Ти хто, чьувак? І чом ти сів під дуба, навіщо балалайку брудними лапами ґвалтуєш? Ця стрьомна какофонія злякала всіх горобців і навіть з картоплі повтікали геть від жаху козявки колорадські.
Хвілософ: Прийшов до цього дерева я, бо воно є всім відоме древо Бо.
Потенційній учень: Древо Бо?!
Хвілософ: Саме так. В ньому живе сила, що породжує логічні ланцюги. Тому воно і зветься - Бо. Бо зайвих думок не бува під його листям.
Потенційній учень: Ти шо, інтелігент?
Хвілософ: Вродє того.
Потенційний учень: І в чому ж сенс життя?
Хвілософ: Все хуєта хуєт, пустоє, маяття.
Потенційний учень: Ти маєш на увазі - майя?
Хвілосов: Так, саме це я на увазі маю. Ти "Матрицю" дивився з Кіну Рівзом?
Потенційний учень: То ти - прибічник макросоліпсизму?
Хвілософ: А ти не дурень, з льоту все хапаєш. Зізнайся, раптом ти не телепат?
Потенційний учень: Вгадав.
Хвілософ: А ще мене протєлєпаєш? Та не дивись як на кроля удав.
Потенційний учень: Сєанс вже почався. Що ти хочеш знати?
Хвілософ: Чи є в мене шанси на просвєтлєніє?
Потенційний учень: Є трохи. А навіщо тобі?
Хвілософ: Ну, як... це просто треба вміти - все розуміти та не втрачати волю жити. А я не вмію...
Потенційний учень: Жінка, діти?
Хвілософ: Так, звичайно.
Потенційний учень: Ну, не журися, друже. Всім хуйово.
Хвілософ: Що ж мені робити?
Потенційний учень: Продай чи викинь йобану бандуру, залиш притулок дятлів - древо Бо, забудь про мрії стать чиїмось гуру, іди працюй та заробляй бабло.
Хвілософ: А як же ж духовність?
Потенційній учень: В сраку духовність. Будь спершу людиною, а дух з тебе в любому випадку виб'ють, тоді й будеш духовним хоч до всирачки.
Хвілософ: Але я не дуже хочу працювати. Тут, під деревом, так затишно, спокійно...
Потенційній учень: То вже інша справа. Бути духовним та пиздити байдики - різні речі.
Хвілософ: Я, мабуть, краще тут залишусь.
Потенційний учень: Як знаєш. Тільки не називай себе після цього хвілософом.
Хвілософ: А хто ж я?
Потенційний учень: Чмо.
Чмо: Ні, я - хвілософ!
Потенційний учень: Пізно, пізно...
Чмо: Чєстноє слово!
Потенційний учень: Нічим не можу допомогти.
Чмо: Ну, будь ласка!
Потенційний учень: Я б з радістю, але... мені вже треба йти. Бувай, чмо!
Чмо(з образою): Я не чмо...
Потенційний учень уходить геть. Чмо у відчаї дрочить кобзу - злякавшись цієї акустичної атаки, з дерева Бо знімається у повітря зграя горобців. Через кілька хвилин настає тиша. Хочеться плакати.
КІНЕЦЬ
Социальные закладки