Одесса: 7°С (вода 8°С)
Киев: 1°С
Львов: 4°С

Результаты опроса: Ваше ставлення до Російської Федерації?

Голосовавшие
95. Вы ещё не голосовали в этом опросе
  • Однозначно позитивне

    35 36.84%
  • Скоріше позитивне

    9 9.47%
  • Нейтральне

    17 17.89%
  • Скоріше негативне

    15 15.79%
  • Однозначно негативне

    19 20.00%

Тема: Ваше ставлення до Російської Федерації

Закрытая тема
Страница 1 из 12 1 2 3 11 ... ПоследняяПоследняя
Показано с 1 по 20 из 235
  1. Вверх #1

    По умолчанию Росія - за що нам її любити?

    Росія багато зробила для України. Ось:

    1654 - ПЕРЕЯСЛАВСЬКА РАДА

    1686 р. — Ліквідація автономії української церкви, незаконне й насильницьке приєднання Київської митрополії до Московського патріархату і встановлення Московським патріархом контролю в Україні над церквою, освітою і культурою.

    1687 р. — Вимоги Москви до гетьмана України сприяти збільшенню кількості змішаних шлюбів між українцями та росіянами («Коломацькі статті»).

    1689 р. — Заборона Києво-Печерській лаврі друкувати будь-які книжки без дозволу Московського патріарха.

    1690 р. — «Анафема» Московського собору на «киевские новые книги» — книжки П. Могили, К. Ставровецького, І. Галятовського, Я. Барановича, А. Радивиловського, І. Славинецького та інших, писані тодішньою українською літературною мовою.

    1693 р. — Заборона Московського патріарха привозити до Москви українські книжки.

    1708 р., листопад — Зруйнування за наказом Петра І гетьманської столиці Батурина (з винятковою жорстокістю було замордовано всіх його мешканців — 6 тис. чоловіків, жінок і дітей, а місто дощенту зруйновано і спалено).

    1709 р. — Указ Петра І про запровадження цензури при друкуванні українських книжок у Москві.

    1720 р. — Указ Петра І про заборону друкування нових книжок українською мовою в Києво-Печерській та Чернігівській друкарнях, а старі книжки перед друкуванням було наказано привести у відповідність з російськими, «дабы... особливого наречия в оных не было».

    1721 р. — Указ Петра І про цензурування українських книжок. Знищення Чернігівської друкарні.

    1729 р. — Указ царя Петра II (внука Петра І), який зобов'язував переписати з української мови на російську всі державні постанови й розпорядження.

    1755, 1766, 1769, 1775, 1786 рр. — Заборони Петербурзького синоду друкувати українські книжки.

    1764 р. — Інструкція Катерини II князю О. В'яземському про посилення русифікації України, Смоленщини, Прибалтики та Фінляндії.

    1764 р., 10 листопада — Указ Катерини II про ліквідацію в Україні гетьманського правління.

    1769 р. — Указ синоду про вилучення в населення українських букварів та українських текстів з церковних книг.

    1775 р., 3 серпня — Маніфест Катерини II «Об уничтожении Запорожской Сечи и причисления оной к Малороссийской губернии» та про закриття українських шкіл при полкових козацьких канцеляріях.

    1783 р., 3 травня — Указ Катерини II про закріпачення селян у Лівобережній Україні.

    1784 р. — Русифікація початкової освіти в Україні.

    1786 р. — Заборона церковних відправ українською мовою, запровадження російської вимови церковнослов'янських текстів. Наказ про обов'язковість «чистого российского языка» в Київській академії.

    1800 р. — Наказ Павла І про запровадження в Україні будівництва церков у московському синодальному стилі й заборона церковного будівництва в стилі козацького бароко.

    1817 р. — Закриття Києво-Могилянської академії.

    1817 р. — Запровадження викладання польською мовою в усіх початкових і вищих народних школах Галичини, яка входила в той час до Австро-Угорської імперії.

    1831 p. — Скасування царським урядом Магдебурзького права (це поклало край неросійському судочинству, виборам урядовців та місцевій автономії в Україні).

    1834 р. — Відкриття Київського імператорського університету з метою русифікації «Юго-Западного края».

    1847 р., березень—квітень — Розгром «Товариства св. Кирила і Мефодія» у Києві, арешт його учасників і покарання ув'язненням та засланням у віддалені губернії Росії. Посилення переслідувань української мови, літератури та культури.

    1847 р., 5 квітня — Арешт і безстрокове заслання Тараса Шевченка рядовим солдатом в окремий Оренбурзький корпус за резолюцією Миколи І «під найсуворіший нагляд, із забороною писати й малювати», що було рівнозначне ув'язненню (пробув там до 2 серпня 1857 р.).

    1862 р. — Закриття українських недільних і безплатних шкіл для дорослих.

    1863 р., 18 липня — Циркуляр міністра внутрішніх справ Роси П. Валуєва про заборону друкування книг українською мовою в Російській імперії («Валуєвський циркуляр»).

    1869, 1886 рр. — Укази царської адміністрації про доплати чиновникам «в десяти Юго-Западных губерниях лицам русского происхождения, исключая, однако, местных уроженцев», за успіхи в русифікації України.

    1876 р., 18 травня — Таємний Емський указ Олександра II про заборону ввезення з-за кордону до імперії будь-яких українських книг і брошур, заборону українського театру й друкування українською мовою оригінальних творів художньої літератури, текстів українських пісень під нотами.

    1881 р. — Циркуляр міністерства внутрішніх справ на роз'яснення Емського указу всім губернаторам Росії.

    1881 р. — Заборона виголошення церковних проповідей українською мовою.

    1883 р. — Заборона Київським генерал-губернатором Дрентельном театральних вистав українською мовою на підпорядкованих йому територіях (Київщина, Полтавщина, Чернігівщина, Волинь і Поділля). Ця заборона діяла протягом 10 років (до 1893 р.).

    1888 р. — Указ Олександра III про заборону вживання української мови в офіційних установах і хрещення дітей українськими іменами.

    1895 р. — Заборона українських книжок для дітей.

    1899, 1903 рр. — Заборона української мови на Археологічному з'їзді в Києві та на відкритті пам'ятника І. Котляревському в Полтаві.

    1907 р. — Закриття царським урядом української періодичної преси, конфіскація виданої в роки революції 1905—1907 рр. української літератури, репресії проти діячів української культури.

    1908 р. — Указ сенату Російської імперії про «шкідливість» культурної та освітньої діяльності в Україні, «могущей вызвать последствия, угрожающие спокойствию и безопасности».

    1910 р. — Циркуляр П. Столипіна про заборону створення «инородческих товариществ, в том числе украинских и еврейских, независимо от преследуемых ими целей».

    1914 р., березень — Заборона царським режимом святкування 100-річчя від дня народження Т. Шевченка.

    1918 р., 7 січня — Наступ більшовицьких військ під проводом В. Антонова-Овсієнка на Лівобережжя й Південну Україну.

    1918 р., 29 січня — Битва під Крутами між 4-тисячною більшовицькою армією М. Муравйова та 300 національно свідомими київськими студентами (всі юнаки загинули в нерівній борні).

    1918 р., початок грудня — Другий наступ більшовицьких військ на Україну.

    1919 р., травень—червень — Окупація Східної і Південної України військами А. Денікіна.

    1919 р., 31 серпня — Захоплення Києва денікінцями.

    1919 р., жовтень — Армія А. Денікіна зайняла Правобережну Україну.

    1919 р., 7 листопада — Початок третього наступу більшовиків на Україну (до середини лютого 1920 р. вони витиснули війська А. Денікіна з України).

    1919 р., 16 грудня — Більшовики втретє захопили Київ.

    1920 р., 26 травня — Контрнаступ більшовиків на Україну (12 червня вони зайняли Київ, у липні— серпні — майже всі українські землі, за винятком Галичини).

    1921 р., серпень — Більшовики розгромили загони Н. Махна.

    1921 р., 22 листопада — Розстріл більшовиками 359 полонених бійців армії УНР під проводом Ю. Тютюнника під м. Базар на Житомирщинні.

    1921—1923 рр. — Голод у степових районах України, спричинений політикою «воєнного комунізму» та продовольчою розверсткою на селі, унаслідок якого загинуло до 1,5 млн. селян.

    1926 р., 25 травня Вбивство С. Петлюри в Парижі.

    1929 р., вересень — Арешт визначних діячів української науки, культури й УАПЦ за «належність» до вигаданих ОДПУ Спілки Визволення України (СВУ) та Спілки Української Молоді (СУМ).

    1929—1930 рр. — Перша фаза колективізації й «розкуркулення» в Україні. Виселення сотень тисяч українських заможних селян до Сибіру та на Далекий Схід.

    1930 р., 28—29 січня — Надзвичайний Церковний Собор у Києві ліквідував УАПЦ і Всеукраїнську Православну Церковну Раду (ВПЦР). Арешт митрополита М. Борецького та інших церковних діячів.

    1930 р., 9 березня—19 квітня — Судовий процес у Харкові над 45-ма діячами української науки, літератури, культури, УАПЦ за належність до так званої «Спілки Визволення України» (СВУ).

    1931 р., лютий Депортація М. Грушевського до Москви.

    1932 р., 23 квітня — Постанова ЦК ВКП(б) про ліквідацію літературних організацій і утворення єдиної Спілки письменників СРСР.

    1932 р., 7 серпня — Ухвалення ЦК ВКП(б) і Раднаркомом СРСР закону «Про охорону соціалістичної
    власності», який за «присвоєння» селянами навіть жмені колгоспного зерна карав розстрілом або концтабором.

    1933 р., 13 травня — Самогубство М. Хвильового як протест проти погрому більшовицьким керівництвом української культури.

    1933 р., 7 липня — Самогубство М. Скрипника, доведеного до відчаю більшовицькою владою.

    Кінець 1932 — весна 1933 року — Організація більшовицьким режимом штучного голодомору в Україні, унаслідок якого загинуло 8 млн. українських селян. Масове переселення росіян у вимерлі українські села.

    1933 р. — Погром українців на Кубані.

    1933 р., 22 листопада — Постанова ЦК КП(б)У про припинення українізації.

    1934—1941 рр. — Знищення архітектурно-культурних пам'яток у різних містах України, арешт і страта 80% української інтелігенції.

    1934 р., 13—15 грудня — У зв'язку з убивством С. Кірова засудження до розстрілу діячів української культури, серед яких — письменники Г. Косинка, К. Буревій, Д. Фальківський, О. Близько, І. Крушельницький та ін.

    1936 р., жовтень — 1938 р., листопад — Чергова чистка КП(б)У і масовий терор в Україні (так звана «єжовщина»).

    1937 р., 30 серпня - Самогубство голови уряду УРСР П. Любченка.

    1937 р., друга половина — Ліквідація майже всього складу уряду УРСР і всього ЦК КП(б)У.

    1937 р., листопад — Масовий розстріл ув'язнених на Соловках українських письменників та інших діячів української культури (до 20-річчя жовтневого перевороту).


  2. Вверх #2
    1938 р. — Сталінська постанова «Про обов'язкове вивчення російської мови в національних республіках СРСР».

    1938 р., 24 квітня — Впровадження російської мови як обов'язкової в усіх школах України.

    1938 р., 23 травня — Вбивство Є. Коновальця більшовицьким агентом у Роттердамі.

    1938 р. — Посилення русифікації України у зв'язку з рішеннями XIV з'їзду КП(б)У 13—18 червня.

    1939—1941 рр. — Широкомасштабні репресії органів ДКВС проти українців західних областей. Масові депортації українського населення у віддалені райони СРСР.

    1941 р., 22 червня — Початок Великої Вітчизняної війни. Захоплення німцями Львова (30 червня), Галичини (липень), згодом — усієї України (19 вересня — Києва, 26 жовтня — Одеси, 24 жовтня — Харкова, у липні—серпні 1942 р. — Слобожанщини й Кубані). У ході війни на фронтах загинуло 8,8 млн. українців (загальні втрати України у Другій світовій війні становлять 17 млн. осіб), зруйновано 30 тис. сіл та 870 міст, знищено щонайменше 45% економіки.

    1941 р., кінець липня — серпень — Знищення більшовиками під час відступу радянських військ до 15 тис. українських політичних в'язнів, що перебували у в'язницях Львова, Золочева, Дубна, Рівного, Луцька, Києва, Харкова та інших міст. Розстріл у Києві агентами НКВД групи видатних діячів української культури, серед яких — українська письменниця й громадська діячка Л. Старицька-Черняхівська, оперний співак М. Донець та ін. Депортація відомих українських діячів у віддалені райони СРСР, під час якої багато з них загинуло або були знищені НКВД (В. Свідзінський, І. Юхименко, А. Кримський, К. Студинський, П. Франко та ін.).

    1944—1955 рр. — Каральні акції органів НКВД СРСР проти українських сил опору, в процесі яких було вбито понад 150 тис. бійців УПА та ОУН, заарештовано понад 100 тис. і депортовано до Сибіру понад 200 тис. осіб із західних областей України.

    1945 р., Ув'язнення українських греко-католицьких владик з митрополитом Й. Сліпим.

    1946 р., 8—10 березня — Ліквідація греко-католицької церкви і підпорядкування її Російській православній церкві.

    1946 р., березень — Закритий судовий процес у Києві над греко-католицькою церковною ієрархією на чолі з митрополитом Й. Сліпим.

    1946 р., 24 серпня — Постанова пленуму ЦК КП(б)У «Про перекручення і помилки у висвітленні історії української літератури у «Нарисі історії української літератури», різка критика часописів «Вітчизна» і «Перець» (ця постанова була згодом підтверджена XVI з'їздом КП(б)У 25—26 січня 1949 р.).

    1946—1949 рр. — Ліквідація російськими шовіністами українських культурних здобутків під час Другої світової війни («ждановщина»).

    1947 р., З березня — Призначення Л. Кагановича першим секретарем ЦК КП(б)У і нова «чистка» серед українських культурних кадрів, звинувачених в «українському буржуазному націоналізмі».

    1947 р., квітень—травень — Депортація лемків та українців з Холмщини до північної та західної Польщі (операція «Вісла»).

    1949 р. — Чергова «чистка» в КП(б)У у зв'язку з рішеннями її XVI з'їзду 25—28 січня (за звинуваченням в українському націоналізмі від січня 1949 р. до вересня 1952 р. було виключено з партії 22 175 її членів).

    1949 р., 28 серпня — Скасування уніатської греко-католицької церкви на Закарпатті на релігійному з'їзді в Мукачеві.

    1950 р.,. 5 березня — У сутичці із загонами МВД біля м. Львова загинув головний командир УПА Т. Чупринка (Р. Шухевич).

    1950 р., 28 квітня — Скасування унії на Пряшівщині (Чехословаччина).

    1951 р., 2 липня — Погромні статті в московській газеті «Правда» проти «націоналістичних ухилів в українській літературі» (різка критика вірша В. Сосюри «Любіть Україну» та лібрето опери «Богдан Хмельницький» О. Корнійчука і В. Василевської).

    1954 р., 23—26 березня — XVIII з'їзд КПУ схвалив набір юнаків і дівчат з України на Сибір і до Казахстану для освоєння цілинних і перелогових земель (протягом 1952—1956 рр. туди виїхало приблизно 100 тис. осіб).

    1954 р., 7 липня — Таємна постанова ЦК КПРС про посилення антирелігійної пропаганди.

    1957—1961 рр. — Посилені антирелігійні акції в УРСР, ліквідація приблизно половини церковно-релігійних установ (парафій, монастирів, семінарій).

    1958 р., 12 листопада — Постанова Пленуму ЦК КПРС «Про зміцнення зв'язку школи з життям і про дальший розвиток народної освіти», на основі якої Верховна Рада УРСР ухвалила закон від 17 квітня 1959 р., спрямований на посилену русифікацію України (зокрема, про необов'язкове, а «за бажанням батьків» вивчення української мови в російських школах України).

    1959 р., 15 жовтня — Убивство С. Бандери агентом КДБ Б. Сташинським.

    1961 р., січень — Закритий суд у Львові над членами Української Робітничо-Селянської Спілки (Л. Лук'яненко, І. Кандиба, С. Вірун та ін.), які обстоювали право виходу УРСР зі складу СРСР. Засудження Л. Лук'яненка до смертної кари.

    1961 р., жовтень — Прийняття нової програми КПРС її XXII з'їздом, яка проголошувала політику «злиття націй» і подальшу русифікацію союзних республік.

    1962 р. — Судовий процес над 20 членами Львівського Українського Національного Комітету, чотирьох з яких було засуджено до розстрілу.


    1963 р. — Підпорядкування національних Академій наук союзних республік московській Академії наук СРСР.

    1964 р., 24 травня — Умисний підпал Державної Публічної Бібліотеки АН УРСР у Києві; протест громадськості (самвидавний матеріал «З приводу процесу над Погружальським»).

    1965 р., серпень—вересень — Перша велика хвиля арештів українських діячів в Україні (Богдан і Михайло Горині, П. Заливаха, С. Караванський, В. Мороз, М. Осадчий, А. Шевчук та ін.).

    1967 р., З серпня — Арешт В: Чорновола (був засуджений на 3 роки ув'язнення в таборах суворого режиму).

    1968 р., 26 листопада, 14 грудня — Зумисні підпали у Видубицькому монастирі в Києві.

    1969 р., червень — Лист українських політичних в'язнів (М. Гориня, І. Кандиби, Л. Лук'яненка) до Комісії охорони прав людини в ООН про отруювання політв'язнів.

    1970 р., січень — Судовий процес проти І. Сокульського, М. Кульчицького В. Савченка — ініціаторів «Листа творчої молоді Дніпропетровська» проти русифікації.

    1970 р., 28 листопада — Трагічна смерть (убивство) української художниці А. Горської у Василькові на Київщині.

    1971 р., 22 травня — Виступ А. Лупиноса біля пам'ятника Т. Шевченкові в Києві і його арешт.

    1971 р., 17 червня — Помер у таборі Дубровлагу український політичний в'язень М. Сорока.

    1971 р., літо — Нищення могил Українських січових стрільців на Янівському цвинтарі у Львові.

    1972 р., січень—травень — Друга велика хвиля арештів в Україні [В. Чорновіл, Є. Сверстюк, І. Світличний, І. Дзюба, М. Осадчий, В. Стус, І. Калинець, І. Стасів-Калинець, о. В. Романюк (згодом — патріарх Володимир УПЦ КП), Н. Світлична, Ю. Шухевич та ін.].

    1972 р., травень — Усунення з посади першого секретаря ЦК КПУ П. Шелеста за український націоналізм; чистка керівних кадрів КПУ.1977 р., 5 лютого — Арешт членів Української Гельсінської групи (УГГ) М. Руденка й О. Тихого; суд над ними 23 червня — 1 липня і вирок М. Руденкові 7 років ув'язнення та 5 років заслання й О. Тихому відповідно 10 та 5 років.

    1977 р., 4 квітня — Арешт членів УГГ М. Матусевича і М. Мариновича (засуджені 23—30 березня 1978 р. на 7 років ув'язнення в таборах суворого режиму і 5 років заслання).

    1977 р., 12 грудня — Другий арешт Л. Лук'яненка в Чернігові (був засуджений у липні 1978 р. на 10 років ув'язнення і 5 років заслання).

    1978 р., 11 листопада — Директива колегії Міністерства освіти УРСР «Удосконалювати вивчення російської мови в загальноосвітніх школах республіки» (посилення русифікації).

    1979 р., березень—жовтень — Нові арешти українських діячів в Україні: О. Бердника (6 березня), Ю. Бадзя (23 квітня), Ю. Литвина (6 серпня), М. Горбаля (23 жовтня) та ін. (усі вони були засуджені до максимальних строків ув'язнення в таборах суворого режиму й заслання у віддалені райони Росії).

    1979 р., 18 травня — Загадкове вбивство композитора В. Івасюка біля Львова.

    1979 р., 29 травня — Ухвала Ташкентською конференцією нових русифікаторських заходів щодо неросійських народів СРСР.

    1980 р., червень — Арешт засновника УГГ Оксани Мешко.

    1981 р. — Арешт українських політичних діячів С. Набоки, Л. Мілявського, Л. Лохвицької.

    1983 р. — Постанова ЦК КПРС про посилення вивчення російської мови в школах і виплату 16% надбавки до платні вчителям російської мови та літератури («Андроповський указ») та директива колегії


    Міністерства освіти УРСР «Про додаткові заходи по удосконаленню вивчення російської мови в загальноосвітніх школах, педагогічних навчальних закладах, дошкільних і позашкільних установах республіки», спрямована на посилення русифікації.

    1984 р. — Померли в таборах О. Тихий, Ю. Литвин, В. Марченко.

    1985 р., 4 вересня — У концтаборі помер поет В. Стус.

    1986 р., 26 квітня — Катастрофа на Чорнобильській атомній електростанції (побудованій за рішенням Москви всупереч протестам українських учених і широкої громадськості), яка призвела до тяжких наслідків, рівнозначних геноциду.

    1989 р. — Постанова Пленуму ЦК КПРС про єдину офіційну загальнодержавну мову [російську] в СРСР.

    1990 р., квітень — Постанова Верховної Ради СРСР про надання російській мові статусу офіційної мови в СРСР.

  3. Вверх #3
    Ось такі справи... Після прочитання всього цього виникає думка - сваритися з Росією не треба - як не крути, сусіди... Але любити Росію чомусь не виходить...

  4. Вверх #4
    Канібал Аватар для STK
    Пол
    Мужской
    Адрес
    Рівне
    Возраст
    34
    Сообщений
    7,987
    Репутация
    882

    По умолчанию Ваше ставлення до Російської Федерації

    Теми про Росію і українсько-російські відносини користуються великою поликою популярністю, хочеться задати просте питання:
    УКРАЇНЦІ, ЯК ВИ СТАВИТЕСЬ ДО РОСІЇ? (йдеться про державу, а не про російських громадян чи російську націю)
    Краще згинути вовком, ніж жити псом!

  5. Вверх #5
    zodchiy
    Аватар для Dema
    Пол
    Мужской
    Адрес
    Одесса
    Сообщений
    67,098
    Репутация
    59182
    Цитата Сообщение от STK
    Теми про Росію і українсько-російські відносини користуються великою поликою популярністю, хочеться задати просте питання:
    УКРАЇНЦІ, ЯК ВИ СТАВИТЕСЬ ДО РОСІЇ? (йдеться про державу, а не про російських громадян чи російську націю)
    Намного лучше, чем к Американской федерации!
    Я не люблю фатального исхода,
    От жизни никогда не устаю.

  6. Вверх #6
    Канібал Аватар для STK
    Пол
    Мужской
    Адрес
    Рівне
    Возраст
    34
    Сообщений
    7,987
    Репутация
    882
    Особисто в мене дії російської влади тільки посилюють негативне ставлення, а колись ставився нормально.
    Ставлення до США вже теж не дуже.
    Краще згинути вовком, ніж жити псом!

  7. Вверх #7
    Постоялец форума Аватар для DesertLine
    Пол
    Мужской
    Возраст
    33
    Сообщений
    1,160
    Репутация
    77
    STK, аналогично

  8. Вверх #8
    zodchiy
    Аватар для Dema
    Пол
    Мужской
    Адрес
    Одесса
    Сообщений
    67,098
    Репутация
    59182
    Цитата Сообщение от STK
    Особисто в мене дії російської влади тільки посилюють негативне ставлення, а колись ставився нормально.
    Ставлення до США вже теж не дуже.
    Любая власть - есть насилие! А кому-ж це сподобаеться! Это и к Украине относится!
    Я не люблю фатального исхода,
    От жизни никогда не устаю.

  9. Вверх #9
    возмутитель спокойствия
    Аватар для Kertis
    Пол
    Мужской
    Адрес
    Жемчужина Бандерштата
    Сообщений
    26,280
    Репутация
    19368
    Записей в дневнике
    7
    После всех Вовиных фокусов.... негатив присутствует.

  10. Вверх #10
    Канібал Аватар для STK
    Пол
    Мужской
    Адрес
    Рівне
    Возраст
    34
    Сообщений
    7,987
    Репутация
    882
    Цитата Сообщение от Dema
    Любая власть - есть насилие! А кому-ж це сподобаеться! Это и к Украине относится!
    Ну незнаю, російського насилля я не відчуваю, до окупації ще не дійшло , але дії їх влади стосовно України мені не подобаються. Навіть з поляками, які українців не дуже люблять, в нас кращі відносини, а Росії щось не дає спокою думка про незалежну українську державу.
    Краще згинути вовком, ніж жити псом!

  11. Вверх #11
    zodchiy
    Аватар для Dema
    Пол
    Мужской
    Адрес
    Одесса
    Сообщений
    67,098
    Репутация
    59182
    Цитата Сообщение от STK
    Ну незнаю, російського насилля я не відчуваю, до окупації ще не дійшло , але ставлення до дії їх влади стосовно України мені не подобається. Навіть з поляками, які українців не дуже люблять, в нас кращі відносини, а Росії щось не дає спокою думка про незалежну українську державу.
    Это у России имперский дух не выветрился еще!
    Я не люблю фатального исхода,
    От жизни никогда не устаю.

  12. Вверх #12
    К русским отношение позитивное, кросиянам и росиянской систем крайний негатив

  13. Вверх #13
    Тут стоить отличать россию и русских, по многим пунктам выходит, что виновны далеко не русские (как этнос, а те кто мим управлял, а они далеко не всегда были русскими)

  14. Вверх #14
    Живёт на форуме Аватар для Dimichhh
    Пол
    Мужской
    Адрес
    ODS -> NYC -> DC -> NYC -> NJ
    Возраст
    27
    Сообщений
    3,653
    Репутация
    324
    Объединил темы, по причине схожести тематики.
    I refuse to have a battle of wits against an unarmed opponent.

  15. Вверх #15
    Політичний казкар
    Аватар для Кот Да Винчи
    Пол
    Мужской
    Адрес
    Одеса, Україна
    Сообщений
    7,685
    Репутация
    3012
    Записей в дневнике
    14
    Цитата Сообщение от Velimor
    К русским отношение позитивное, кросиянам и росиянской систем крайний негатив
    Согласен. Абсолютно.
    От така {censored}, малята...

  16. Вверх #16
    User banned
    Пол
    Мужской
    Адрес
    Питер
    Возраст
    43
    Сообщений
    2,883
    Репутация
    396
    Записей в дневнике
    19
    Если я правильно понимаю, то напивкривный одессит написал о бедах, которые Россия и Российская империя (и СССР до кучи) принесла Украине. От себя добавлю только одну дату. 1794 год. Интересно. А этот напивкровный знает, что в том году Россия натворила.

  17. Вверх #17
    Живёт на форуме Аватар для шура  балаганов
    Пол
    Мужской
    Адрес
    Черноморск
    Возраст
    43
    Сообщений
    4,076
    Репутация
    701
    Написав "скоріше негативне",я имел ввиду отношение к российской государственной машине,но не в коем случае не к гражданам России,к которым отношусь весьма позитивно.Жаль,что многие из этих граждан принимают за чистую монету чепуху,которую тиражируют российские СМИ,и у них на основе этой "информации" отношение к украинцам стало неоднозначным.Наглядный пример - Евровидение и ЧМ по футболу,где многие россияне болели против Украины.Меня поразил тот факт,что некоего Тараса Зеленяка только за то ,что он допустил резкие высказывания в интернете(!!!!!!!)в адрес этнических русских,кстати ,без мата,судят за разжигание межнациональной розни!Наступление на свободу слова началось и в российском Инете,с чем и поздравляю россиян.
    Раша тумбай

  18. Вверх #18
    User banned
    Пол
    Мужской
    Адрес
    Питер
    Возраст
    43
    Сообщений
    2,883
    Репутация
    396
    Записей в дневнике
    19
    Цитата Сообщение от шура балаганов
    Наглядный пример - Евровидение и ЧМ по футболу,где многие россияне болели против Украины.
    А почему россияне должны болеть за Украину? Вы опять претендуете на какое то особое отношение. Почему Украина д.б. для россиян "ближе" чем Франция или с кем вы там играли.
    Меня поразил тот факт,что некоего Тараса Зеленяка только за то ,что он допустил резкие высказывания в интернете(!!!!!!!)в адрес этнических русских,
    А разве оскорбительные высказывания по этническому признаку это не "разжигание межнациональной розни"?

  19. Вверх #19
    Живёт на форуме Аватар для шура  балаганов
    Пол
    Мужской
    Адрес
    Черноморск
    Возраст
    43
    Сообщений
    4,076
    Репутация
    701
    Цитата Сообщение от Zenit
    А почему россияне должны болеть за Украину? Вы опять претендуете на какое то особое отношение. Почему Украина д.б. для россиян "ближе" чем Франция или с кем вы там играли.
    По принципу солидарности,или вы думаете ,что вся Украина в восторге от Димы Билана ???
    Цитата Сообщение от Zenit
    А разве оскорбительные высказывания по этническому признаку это не "разжигание межнациональной розни"?
    Тогда нужно посадить половину Одесского форума и гостей - "россиян" объявить в розыск и требовать экстрадиции.
    Раша тумбай

  20. Вверх #20
    вспомнил, как году в 99ом в Исландии группа русских болельщиков поддерживала укр футбольную сборную. при этом нашлась кучка отморозков со стороны укр болельщиков, которые кричали оскорбительные реплики в адрес русских.
    Бледные норны шепчут: на север,вы в сером,вы звери


Закрытая тема
Страница 1 из 12 1 2 3 11 ... ПоследняяПоследняя

Социальные закладки

Социальные закладки

Ваши права

  • Вы не можете создавать новые темы
  • Вы не можете отвечать в темах
  • Вы не можете прикреплять вложения
  • Вы не можете редактировать свои сообщения