Тема: СІЧНЕВЕ ПОВСТАННЯ. АРСЕНАЛ.

Ответить в теме
Показано с 1 по 11 из 11
  1. Вверх #1
    Частый гость Аватар для Fidel
    Пол
    Мужской
    Адрес
    Одесса
    Сообщений
    917
    Репутация
    58

    По умолчанию СІЧНЕВЕ ПОВСТАННЯ. АРСЕНАЛ.

    СІЧНЕВЕ ПОВСТАННЯ. «РОЛЯ ХЛОПЧАКІВ»
    Андрій Манчук

    «Взагалі помітно було, що значна частина большевиків складається з хлопчаків, підлітків. Вони несли помітну роботу в арсеналі, носили їжу, бігали на розвідування. На третій день повстання, коли солдатські ряди бунтарів порідшали, хлопчаки взялися й собі за зброю»

    Тегі матеріалу: відео, україна, пам`ять, манчук
    «А в эти двери сотни пуль
    Всадил петлюровский патруль,
    Рассердясь на бабушку мою,
    Но мой дед — он хавер тот,
    Он поставил пулемет
    И теперь петлюровцы в аду».

    Ці куплети славетної пісні про Поділ, — «без якого Київ неможливий» — співали в моєму дитинстві на старовинній вулиці Хоревій, яка почала зватися вулицею Хорива лише з 1982 року. Сама пісня аж ніяк не була «про радянською» — навпаки, за її «босяцькі мотиви» могли дати наганяя по піонерській чи комсомольській лінії. Але її текст, на авторство якого претендували принаймні три автори, є зразком справжнього міського фольклору, що віддзеркалює народну пам`ять киян.

    http://www.youtube.com/watch?v=mfNcN...layer_embedded

    Ми воліли б забути цю незручну для багатьох пам`ять. Але не здатні на це, попри усі пропагандистські потуги творців сучасної версії історії України. Цими січневими днями політики та громадські діячі багато говоритимуть про звитягу «героїв Крут». Проте, жоден з них не наважиться пригадати, що численні підлітки та навіть діти з пролетарських передмість Києва запекло воювали тоді на іншому боці кривавого громадянського конфлікту. Саме їхня боротьба народжувала пам`ять, яка дотепер зберігається у неполіткоректних словах «вуличної» пісні.

    Газета «Нова Рада» від 24 січня 1918 року розповідала про «ролю хлопчаків» у повстанні на «Арсеналі», та жалілася на міське населення Києва, яке відчайдушно допомагало озброєним робітникам:

    «Взагалі помітно було, що значна частина большевиків складається з хлопчаків, підлітків. Вони несли помітну роботу в арсеналі, носили їжу, бігали на розвідування. Хлопчаки від 10 до 16 років спускались з Печерська до Дніпра, йшли берегом до Кукушкиних дач, видиралися в царський садок, а звідти розсипалися по Садовій, Олександрівскій, Інститутській, Левашовській, Катериновській, виглядаючи, - де й які українські сили та яка в них зброя та знаряддя. Українські патрулі мало звертали на них увагу, а тим часом вони чинили багато шкоди.

    На третій день повстання, коли солдатські ряди бунтарів порідшали, хлопчаки взялися й собі за зброю. Чимало їх було на Владимирській горці, на Подолі та Печерську.

    Стрілянина їхня особливої шкоди не чинила, але збільшувала заколот. На кожний гарматний вибух хлопчаки відповідали вистрілами в повітря. Виявляється, що багато жінок також несло шпигунську та розвідочну службу. Після арешту арсенальських злочинців жінки в неділю ходили по Печерську та агітували проти Українського війська». («Органи державної безпеки Київщини 1917-2006 у фотографіях та документах»).

    Чи варті нашої шани ці київські мальчіши, які виходили із стрілецької зброєю на гармати? Чи варті пам`яті їхні «шпигункі»-матері, на яких «розсердилися» петлюрівські журналісти?

    Адже, за сучасним трактуванням січневих подій вісімнадцятого року, вони були «п`ятою колоною» московського війська, яке на багнетах несло до Києва більшовизм. Цей однобічний погляд на історію Січневого повстання 1918 року наразі домінує у сучасній історії — попри те, що він цілковито ігнорує справжні передумови робітничої боротьби.

    Початок повстання ініціювали робітники заводу. Більшовицькі керівники, які не були готовими до виступу, були змушені коритися волі подій. Вони справді хотіли дочекатися наближення фронту. Сучасний історик Андрій Здоров докладно пише про це, цитуючи учасницю подій Дору Іткінд:

    «15 січня 1918 р. заводський комітет «Арсеналу» та осередок більшовиків скликали нараду. Приводом для неї стало рішення «Центральної Ради» (імовірно Генерального Секретаріату чи коменданта міста) про вивезення із заводу усього вугілля, що означало зупинку виробництва й закриття підприємства. «На нараді був присутній секретар партійного комітету І.Крейсберг, арсеналець Фіалек, теж член комітету, та делегати двох військових частин, що стояли коло Арсеналу. Останні пропонували негайно підняти повстання, обіцяючи Арсеналові цілковиту підтримку. Таким чином, Київському комітету довелося стати перед доконаним фактом».

    Ще одним поштовхом до стихійного спалаху повстання стало звіряче вбивство члена виконкому Київської Ради робітничих і солдатських депутатів Леоніда Пятакова, заарештованого козаками Генерального Секретаріату. Але невдоволення політикою «української» влади швидко поширювалося і серед військових частин. «Саме рішучість українських солдатів підштовхнула робітників «Арсеналу» розпочати повстання. В ніч на 16 січня Сила Міщенко привів весь перший курінь полку імені Сагайдачного разом із добровольцями з інших куренів до Арсеналу. На загальних зборах повстанців Міщенко був одноголосно обраний членом ревкому та військовим комендантом». — зазначає далі Андрій Здоров.

    Разом із Міщенком до ревкому заводу було обрано токаря Миколу Костюка, польського лимаря Іполита Фіалека, та двадцятирічного студента Політехнічного Інституту, єврея Олександра Горвіця — який після поранення був зарубаний петлюрівцями. Загальноміський страйковий комітет та ревком було сформовано вже після виступу на «Арсеналі». За свідченням учасників подій, він не мав змоги керувати повстанням, яке спалахнуло у різних кутах міста. Бої почалися у пролетарських кварталах, звідки розвивався незкоординований наступ робітничих дружин. Повстанці спиралися не на багнети Муравйова, якій ще був далеко від міста — а на згадану вище підтримку пересічних киян. Боротьба точилася на Подолі, на Шулявці, в районі залізничних майстерень, де діяла боївка лівого есера машиніста Аркадія Дзедзієвського та більшовика Миколи Патлаха, біля снарядного заводу, де опір чинили загони Червоної гвардії Деміївки на чолі з теслею Василем Боженком. Подільські бойовики прорвалися до самого центру міста, і ледь не захопили функціонерів Центральної Ради. Але відступили після запеклого бою біля готелю «Прага», де загинуло шістьдесят повстанців.

    «Треба вiддати належне керiвникам подiльських повстанцiв — вони були фахiвцями своєї справи. У результатi блискучої операцiї червоногвардiйцi могли опанувати центром мiста та захопити Центральну Раду. Становище чим далi, тим бiльше погiршувалось...

    Подiльськi червоногвардiйцi внесли найбiльш яскраву сторiнку в iсторiю бiльшовицького повстання в Києвi, й не їхня вина, що комунiсти 60-х - 70-х рокiв героями зробили тiльки залiзничникiв та арсенальцiв. Загалом, є великою несправедливiстю, що радянськi iсторики навiть у тi часи забули подвиги справжнiх героїв. Практично всi 250 бiйцiв, якi першого дня повстання виступили на бiй, загинули. Спiввiдношення сил супротивникiв весь час (крiм поодинокого виступу сагайдачникiв) було удвiчi чи утричi на користь українських пiдроздiлiв. Не є геройством перемагати вiйська, якi удвiчi слабшi. А тому не є геройством i бої сiчовикiв на Подолi, якi до того ж ще й втратили кулемет, який захопили червоногвардiйцi», — читаємо про січневі події у Ярослава Тинченка.



    Чому ж ці герої виступили проти УНР? Більшовики та представники інших лівих партій відігравали важливу роль у військово-політичній організації робітників. Багато хто з повстанських ватажків належав до їх лав. Проте, ініціатива Січневого повстання йшла знизу. А коли воно захлинулося, і ревком прийняв рішення припинити боротьбу, залізничникі ледве не розстріляли більшовиків на чолі з Іткінд, які приїхали до них із наказом припинити вогонь. Вони билися далі, поки останніх червоногвадійців з майстерень не розстріляли на Бібіковському бульварі. І бойове завзяття київського робітництва не можна пояснити саме лише політичною агітацією лівих. Люди з передмість розуміли, що відстоюють власні інтереси.

    Сьогодні ми навіть не уявляємо, яким було передреволюційне життя київського робітництва. Вивчаючи матеріали Всеросійської виставки, що відбулася у Києві в 1913 році, краєзнавець Михайло Кальницький відшукав анкетні відповіді кваліфікованих робітників, які відверто розповідали про нього тодішнім «соціологам»:

    «Живу как скотина».

    «Бежал бы в рощу от этой жизни, жил бы зверем».

    «Живу только с работы, и на жизнь при теперешней дороговизне прямо-таки не хватает. К тому же у меня жена больная, горе и больше ничего!»

    «Сильно нуждаюсь, делал бы больше долгов, да не дают».

    «Вследствие ненормальной жизни нельзя было делать никаких сбережений, а установить нормальную жизнь нельзя по независящим от меня причинам».

    З початком революційних подій пролетарські маси очікували на великі, системні зміни. Робітники, солдати, дрібні ремісники, найманці з навколишніх сіл, члени їхніх родин воліли соціальної емансипації трудівників — які до цього вважалися найнижчою кастою у суспільстві. Їм було замало шароварів та патріотичних пісень. Вони не погоджувалися із тим, що революція має завданням змінити двоглавого орла на тризуб, та передати владу до рук «національно свідомого» панства. А отже, не вірили діячам «українських» партій, котрі, попри соціалістичну риторику, не наважувалися втілити у життя соціальні реформи, на які чекали народні маси.

    Це розуміли навіть завзяті прихильники Коновальця та Петлюри. «Хоч більшість стрільців перебували під сильним впливом націоналістичної пропаганди й греко-католицької церкви, чимало бійців, які походили з бідного галицького селянства, інстинктивно розуміли, що робітничо-селянська революція, що розгортається навколо них, більше відповідає їх інтересам, ніж Центральна рада, яку змушували їх захищати командири», — пише про це Андрій Здоров. Він наводить спогади колишнього члена стрілецького комітету Максима Копача, який за власною ініціативою намагався укласти мирну угоду з київськими повстанцями.

    «Це була війна впливом… Наш вплив був менший. Він був уже остільки малий, що ми з великими труднощами могли складати якісь невеличкі більш-менш дисципліновані частини й висилати їх проти більшовиків. Більшовики, правда, теж не мали великих дисциплінованих частин, але їхня перевага була в тому, що всі наші широкі маси солдатства не ставили їм ніякого опору або навіть переходили на їхній бік, що майже все робітництво кожного міста ставало за ними; що в селах сільська біднота явно була більшовицька; що, словом, величезна більшість самого українського населення була проти нас...», — щиро визнавав перший голова Директорії УНР Володимир Винниченко.

    Історія повстання на «Арсеналі» свідчить: події тих днів були внутрішнім громадянським конфліктом із соціальним підгрунтям — а не «україно-більшовицькою війною», як це намагається змалювати сучасний історичний офіціоз. Зрештою, «патріотичні» супротивники більшовиків так само не гребували військовою допомогою кайзера, Антанти, домовлялися із «єдинонєдєлімцем» Дєнікіним — а насамкінець Петлюра прийшов до Києва у обозі «братнього» польського війська, яке напередодні знищило ЗУНР.

    Лінія ідеологічного фронту проходила не по російсько-українських кордонах, а просто через українське суспільство, яке дотепер розділене соціальною прірвою. Саме тому культурна пам`ять про січневі події живе не тільки у всесвітньо відомій стрічці Олександра Довженка, але й у вуличній пісні старого Києва.

    Ми пам`ятаємо вас, київські мальчіши.

    http://liva.com.ua/january-uprising.html
    Не закрывайте рот тем, кто открывает Вам глаза!


  2. Вверх #2
    Частый гость Аватар для Fidel
    Пол
    Мужской
    Адрес
    Одесса
    Сообщений
    917
    Репутация
    58
    Почему Ющенковская власть праздновала день героев Крут - мне понятно. Но почему официальная позиция нынешней власти такая же - возникает вопрос.
    Почему все забыли про Январское восстание?
    Не закрывайте рот тем, кто открывает Вам глаза!

  3. Вверх #3
    Постоялец форума Аватар для FCKL
    Пол
    Мужской
    Адрес
    Львів
    Сообщений
    2,885
    Репутация
    632
    в контексті подій 17-20х це були передумови московської окупації
    навіщо їх святкувати

  4. Вверх #4
    Посетитель Аватар для сергей 1965
    Пол
    Мужской
    Возраст
    52
    Сообщений
    115
    Репутация
    26
    в Одессе в это время тоже было январское восстание. а ещё в ноябре 1917. тоже гибли мальчишки. погибли два брата Кангуны. им было по 20 лет. а Моисей уже был нач. штаба красной гвардии. Мы помним вас Одесские мальчишки.
    ГЛАВНЫЙ РЕСУРС КАПИТАЛА-ИДИОТЫ

  5. Вверх #5
    Частый гость Аватар для Fidel
    Пол
    Мужской
    Адрес
    Одесса
    Сообщений
    917
    Репутация
    58
    Цитата Сообщение от FCKL Посмотреть сообщение
    в контексті подій 17-20х це були передумови московської окупації
    навіщо їх святкувати
    "Московська окупація" дала Україні державність... Вперше з"явилася Українська держава...

    Доречі, Центральна Рада спочатку підтримала повстання в Петербурзі...

    А щодо повстання на Арсеналі - прочитай статтю...
    Не закрывайте рот тем, кто открывает Вам глаза!

  6. Вверх #6
    Посетитель Аватар для сергей 1965
    Пол
    Мужской
    Возраст
    52
    Сообщений
    115
    Репутация
    26
    сколько мы будем допускать чтобы олигархи сталкивали нас лбами как баранов. хватит истории у каждого своя правда.

    МОЛОДЁЖЬ НЕ СМОТРИТЕ НАЗАД НЕ ПРОВОЦИРУЙТЕ ДРУГ ДРУГА ГОВОРИТЕ О БУДУЩЕМ. ИЗМЕНИТЬ МОЖНО ТОЛЬКО ЕГО.
    ГЛАВНЫЙ РЕСУРС КАПИТАЛА-ИДИОТЫ

  7. Вверх #7
    Постоялец форума Аватар для FCKL
    Пол
    Мужской
    Адрес
    Львів
    Сообщений
    2,885
    Репутация
    632
    Цитата Сообщение от Fidel Посмотреть сообщение
    "Московська окупація" дала Україні державність... Вперше з"явилася Українська держава...

    Доречі, Центральна Рада спочатку підтримала повстання в Петербурзі...

    А щодо повстання на Арсеналі - прочитай статтю...
    то вже було потім
    конкретно те повстання послабило українські позиції і сприяло становленню радянської влади
    а взагалі владі зараз не вигідно згадувати будь-які події колишньої радянської історії, бо там всерівно йдеться про перемогу пролетаріату над узурпаторами, чого їм найменше хочеться

  8. Вверх #8
    Частый гость Аватар для Fidel
    Пол
    Мужской
    Адрес
    Одесса
    Сообщений
    917
    Репутация
    58
    Цитата Сообщение от FCKL Посмотреть сообщение
    то вже було потім
    конкретно те повстання послабило українські позиції і сприяло становленню радянської влади
    а взагалі владі зараз не вигідно згадувати будь-які події колишньої радянської історії, бо там всерівно йдеться про перемогу пролетаріату над узурпаторами, чого їм найменше хочеться
    Згоден з Вами. Я теж вважаю основною причиною те, що влада налякана повторенням повстання і втратою своїх інтересів. Економічних перш за все...
    Не закрывайте рот тем, кто открывает Вам глаза!

  9. Вверх #9
    Частый гость Аватар для Fidel
    Пол
    Мужской
    Адрес
    Одесса
    Сообщений
    917
    Репутация
    58
    Цитата Сообщение от сергей 1965 Посмотреть сообщение
    сколько мы будем допускать чтобы олигархи сталкивали нас лбами как баранов. хватит истории у каждого своя правда.

    МОЛОДЁЖЬ НЕ СМОТРИТЕ НАЗАД НЕ ПРОВОЦИРУЙТЕ ДРУГ ДРУГА ГОВОРИТЕ О БУДУЩЕМ. ИЗМЕНИТЬ МОЖНО ТОЛЬКО ЕГО.
    Нельзя построить будущее, не зная прошлое.
    Не закрывайте рот тем, кто открывает Вам глаза!

  10. Вверх #10
    Посетитель Аватар для сергей 1965
    Пол
    Мужской
    Возраст
    52
    Сообщений
    115
    Репутация
    26
    нельзя бесконечно копаться в прошлом когда за тебя будущее строят другие.
    ГЛАВНЫЙ РЕСУРС КАПИТАЛА-ИДИОТЫ

  11. Вверх #11
    Частый гость Аватар для Fidel
    Пол
    Мужской
    Адрес
    Одесса
    Сообщений
    917
    Репутация
    58
    А как получить необходимые знания, о том что нужно делать, а что не нужно?
    Как создать новое, не наступив на старые грабли?
    Не закрывайте рот тем, кто открывает Вам глаза!


Ответить в теме

Социальные закладки

Социальные закладки

Ваши права

  • Вы не можете создавать новые темы
  • Вы не можете отвечать в темах
  • Вы не можете прикреплять вложения
  • Вы не можете редактировать свои сообщения