Перед нами постає питання особливої ваги. Виявляється,у християнському світі святкують два різних дні. Значна частина християн вшановує день, коли воскрес Ісус. Багато християн справедливо вважають, що для дотримування першого дня тижня, неділі, нема біблійних підстав. Згідно з Писанням, Бог освятив сьомий день - суботу.
Походження святкування суботи.
Уся Біблія, від книги Буття до книги Об'явлення, розповідає про дотримання суботи. Ісус і Його апостоли також святкували цей день. У Святому Письмі немає жодної згадки про те, що субота була перенесена із сьомого дня тижня на перший.
Найважливіше питання, на яке нам потрібно відповісти:
"Яких учинків очікує від мене Ісус?" Як хотілося б нам відчути цей дивовижний момент прозріння! Але це можливо лише тоді, коли ми приймемо біблійні істини і будемо дотримуватися вказівки нашого Спасителя: “Ось шлях, прямуй ним”.
Але чому ж Господній день для багатьох віруючих перемістився із суботи,сьомого дня тижня, на неділю, перший день? Хто вніс ці зміни?
1. Чи Бог змінив суботу?
Чи можемо ми стверджувати, що Господь Сам переніс виконування суботи на інший день тижня? Згадаємо Десять Заповідей, які були дані нам Творцем. “Дав Він Мойсееві, коли закінчив говорити з ним на Сінайській горі, дві таблиці свідоцтва, таблиці кам'яні, писані Божим перстом” (Вих. 31:18).
Заповіді, написані “Божим перстом”, - священні для нас і їх необхідно старанно виконувати. Отже, Четверта Заповідь говорить: “А день сьомий - субота для Господа Бога твого” (Вих. 20:10).
Нам належить святити саме сьомий день тижня.
Чи змінював що-небудь Господь у написаному Ним? Він Сам говорить: “А ласки Своєї від нього Я не заберу і не зраджу його в Своїй вірності” (Псал. 89:34).
“Я знаю, що все, що Бог робить, воно зостається навіки, - до того не можна нічого додати і з того не можна нічого відняти” (Екл.3:14). Отже, ми бачимо, що в задум нашого Небесного Отця не входила навіть найменша зміна Своїх настанов.
2. Чи Ісус змінив суботу?
Існує думка, що Ісус прийшов скасувати Десять Заповідей. Христос передбачив, що декотрі будуть заявляти, що Він змінив Закон Божий. Тому християнам усіх часів Він залишив слова:
“Не подумайте, ніби Я руйнувати Закон чи Пророків прийшов, - Я не руйнувати прийшов, але виконати. Поправді ж кажу вам: доки небо й земля не минеться, - ані йота єдина, ані жоден значок із Закону не минеться, аж поки не збудеться все” (Матв. 5:17-18).
Йота - невеличка за розміром літера; значок, про який згадує Ісус, існує для відокремлення слів. Він дуже маленький і нагадує риску над літерою “й”. Отже, Ісус нагадує, що навіть найменший значок не може бути змінений у Божому Законі.
Господь сказав, що Він прийшов виконати Закон. Що означає слово “виконати”? Якщо ми виконуємо те, що нам доручено чи призначено виконувати, то ми аж ніяк не порушуємо цього призначення. “Я не руйнувати прийшов”, - говорить Господь.
Який існує зв'язок між Законом Божим і благодаттю? Благодать є даром Господнім, даром чистим і безкорисливим. Ми ніяк не зможемо “заробити” цього дару. Біблія навчає, що самим лише дотримуванням Закону людина не спасеться. Тільки якщо людина прийде до Христа і віддасть Йому своє серце, тоді Господь простить цю людину. Як би ревно не дотримувалася людина Закону Божого, вона не зможе спокутувати вчинених гріхів. Тільки Ісус може спокутувати їх. Ось чому лише Він може спасти нас. Він знищує гріх і спасає людину Своєю благодаттю. Але чи означає це, що спасенні, викуплені люди можуть красти, обманювати, вбивати, порушувати суботу, тобто чинити протизаконне? Спасіння благодаттю не означає, що дозволено порушувати Закон.
Закон, як дзеркало, відображає наш гріх, але не може врятувати від нього. Спасіння приходить лише від Ісуса. Коли ми вдивляємо¬ся у дзеркало Закону Божого, то бачимо свої гріхи, припадаємо до цілющого джерела Голгофи, і тоді Ісус очищує нас від гріха Своєю святою кров'ю.
Звернувшись до Закону, багато з нас виявлять, що порушують Заповідь про дотримання суботи. Що ж вимагається від нас у такому разі? Зовсім небагато - прийти до Ісуса і з Його допомогою знайти втіху у святкуванні суботи (див. Ісаї 58:13). Коли ж ми знову звернемося до цього Закону, то зрозуміємо, що віднині вільні, тому що життя наше увійшло в правильне русло і не суперечить більше Законові Божому.
Сам Ісус знаходив утіху в суботньому дні і свято дотримувався Заповіді про суботу.
“І прибув Він до Назарета, де був вихований. І за звичаєм Сво¬їм Він прийшов дня суботнього до синагоги, і встав, щоб читати” (Луки 4:16).
Дивлячись у майбутнє, Ісус бажав, щоб Його учні й надалі отримували радість від дотримання суботи. Він навчав їх молитися про те, аби їхня втеча з Єрусалима не відбулася суботнього дня (Матв. 24:20).
Ісус мав на увазі зруйнування Єрусалима, яке сталося у 70 р. н.е., через сорок років після Його воскресіння.
Отже, ми бачимо, що:
1. Творець на початку історії нашої Землі дав родові людському суботу (Бут. 2:1-3).
2. Давши Десять Заповідей, Господь звелів святити сьомий день як пам'ятник про створення світу (Вих. 20:8- 11).
3. Сам Ісус свято додержувався суботи (Луки 4:16,31; Матв. 15:3).
4. Син Божий наголосив, що прийшов не порушити Закон, але виконати і звеличити його (Матв. 5:17-18; Ісаї 42:21). Він просив також Своїх учнів виконувати Закон в ім'я любові до Нього (Івана 14:15).
5. Він навчав Своїх учнів молитися про те,щоб і через сорок років після Його воскресіння ніщо не змусило їх порушити святість суботи (Матв. 24:20).
Земне життя Ісуса та Його вчення свідчать: Він не змінив Заповідь про суботу, а навпаки, утвердив і звеличив її. У всі віки від створення світу і до сьогодення людині необхідний суботній день, щоб відпочити від своєї праці та присвятити цей час спілкуванню з Господом, бо суботній день освячений і благословенний нашим Творцем.
3. Чи апостоли змінили суботу?
Якби апостоли змінили закон про суботу або перенесли святкування суботи на інший день, то про це згадувалося б у Новому Заповіті. Але ми бачимо протилежне.
Апостол Павло проповідував у суботу:
“І Павло, за звичаєм своїм, до них увійшов і з ними змагавсь три суботи з Писання” (Дії 17:2).
Можливо, це випадковий збіг обставин, а не звичай?
Відповідь дають наступні тексти:
“І він щосуботи розмову точив у синагозі, переконуючи юдеїв та гелленів” (Дії 18:4).
“А як стали виходити вони, то їх прошено, щоб на другу суботу до них говорили ті самі слова” (Дії 13:42).
“А в наступну суботу зібралось майже все місто послухати Божого Слова” (Дії 13:44).
Коли апостоли несли Слово Боже в нові землі, вони не завжди могли знайти юдейську синагогу, де можна було б навчати. Так сталося одного разу з апостолом Павлом, але ніщо не примусило його відійти від ревного дотримання Четвертої Заповіді.
“...Звідтіля ж у Филипи, що є перше місто-осада в тій частині Македонії. І пробули ми в цім місті днів кілька. Дня ж суботнього вийшли ми з міста над річку, де, за звичаєм, було місце молитви, і, посідавши, розмовляли з жінками, що посходились” (Дії 16:12- 13).
У книзі Дії апостолів згадуються 84 суботи, яких апостоли ревно дотримувалися:
Дії 13:14,42,44 - дві суботи в Антіохії;
Дії 16:13 - одна субота у Филипах;
Дії 17:2 - три суботи в Солуні;
Дії 18:4,11 - 78 субот у Коринті.
Останнім із дванадцятьох апостолів помер Іван. За своє життя він написав п'ять книг, які увійшли в Біблію: Євангеліє, три послання та Об'явлення. Він помер близько 100 р. н.е., приблизно через 70 років після воскресіння Христа, але ніде у своїх писаннях він не говорить про перенесення святкування суботи із сьомого на перший день тижня. Інакше і не могло бути, бо від Самого Ісуса він чув слова:
“Бо Син Людський Господь і суботі!” (Матв. 12:8).
Ніхто з апостолів не говорив про зміну суботи. Але вони передбачати і попереджували, що в майбутньому з'явиться багато лжепророків, які будуть проповідувати фальшиві вчення і намагатися відхилити людей від істинного християнства. Павло, наприклад, говорив:
“Бо я знаю, що як я відійду, то ввійдуть між вас вовки люті, що отари щадити не будуть... Із вас самих навіть мужі постануть, що будуть казати перекручене, аби тільки учнів тягнути за собою...” (Дії 20:29-30).
На жаль, це передбачення збулося. Після смерті апостолів Церква втратила свою чистоту. Обряди, церемонії, доктрини, які ніколи не пропонувалися апостолами, поступово входили в церковне життя.
Церква, яка колись вирізнялася простотою, з часом розробила інститут священства і складну систему богослужіння. Це зблизило християнство з розвинутими формами поганства.
Социальные закладки