Одесса: 5°С (вода 8°С)
Киев: 1°С
Львов: 2°С

Тема: Суббота

Ответить в теме
Показано с 1 по 8 из 8
  1. Вверх #1
    Новичок
    Пол
    Мужской
    Адрес
    Черновцы
    Сообщений
    3
    Репутация
    10

    По умолчанию Суббота

    Перед нами постає питання особливої ваги. Виявляється,у християнському світі святкують два різних дні. Значна частина християн вшановує день, коли воскрес Ісус. Багато християн справедливо вважають, що для дотримування першого дня тижня, неділі, нема біблійних підстав. Згідно з Писанням, Бог освятив сьомий день - суботу.

    Походження святкування суботи.
    Уся Біблія, від книги Буття до книги Об'явлення, розповідає про дотримання суботи. Ісус і Його апостоли також святкували цей день. У Святому Письмі немає жодної згадки про те, що субота була перенесена із сьомого дня тижня на перший.
    Найважливіше питання, на яке нам потрібно відповісти:
    "Яких учинків очікує від мене Ісус?" Як хотілося б нам відчути цей дивовижний момент прозріння! Але це можливо лише тоді, коли ми приймемо біблійні істини і будемо дотримуватися вказівки нашого Спасителя: “Ось шлях, прямуй ним”.
    Але чому ж Господній день для багатьох віруючих перемістився із суботи,сьомого дня тижня, на неділю, перший день? Хто вніс ці зміни?

    1. Чи Бог змінив суботу?
    Чи можемо ми стверджувати, що Господь Сам переніс виконування суботи на інший день тижня? Згадаємо Десять Заповідей, які були дані нам Творцем. “Дав Він Мойсееві, коли закінчив говорити з ним на Сінайській горі, дві таблиці свідоцтва, таблиці кам'яні, писані Божим перстом” (Вих. 31:18).
    Заповіді, написані “Божим перстом”, - священні для нас і їх необхідно старанно виконувати. Отже, Четверта Заповідь говорить: “А день сьомий - субота для Господа Бога твого” (Вих. 20:10).
    Нам належить святити саме сьомий день тижня.
    Чи змінював що-небудь Господь у написаному Ним? Він Сам говорить: “А ласки Своєї від нього Я не заберу і не зраджу його в Своїй вірності” (Псал. 89:34).
    “Я знаю, що все, що Бог робить, воно зостається навіки, - до того не можна нічого додати і з того не можна нічого відняти” (Екл.3:14). Отже, ми бачимо, що в задум нашого Небесного Отця не входила навіть найменша зміна Своїх настанов.

    2. Чи Ісус змінив суботу?
    Існує думка, що Ісус прийшов скасувати Десять Заповідей. Христос передбачив, що декотрі будуть заявляти, що Він змінив Закон Божий. Тому християнам усіх часів Він залишив слова:
    “Не подумайте, ніби Я руйнувати Закон чи Пророків прийшов, - Я не руйнувати прийшов, але виконати. Поправді ж кажу вам: доки небо й земля не минеться, - ані йота єдина, ані жоден значок із Закону не минеться, аж поки не збудеться все” (Матв. 5:17-18).
    Йота - невеличка за розміром літера; значок, про який згадує Ісус, існує для відокремлення слів. Він дуже маленький і нагадує риску над літерою “й”. Отже, Ісус нагадує, що навіть найменший значок не може бути змінений у Божому Законі.
    Господь сказав, що Він прийшов виконати Закон. Що означає слово “виконати”? Якщо ми виконуємо те, що нам доручено чи призначено виконувати, то ми аж ніяк не порушуємо цього призначення. “Я не руйнувати прийшов”, - говорить Господь.
    Який існує зв'язок між Законом Божим і благодаттю? Благодать є даром Господнім, даром чистим і безкорисливим. Ми ніяк не зможемо “заробити” цього дару. Біблія навчає, що самим лише дотримуванням Закону людина не спасеться. Тільки якщо людина прийде до Христа і віддасть Йому своє серце, тоді Господь простить цю людину. Як би ревно не дотримувалася людина Закону Божого, вона не зможе спокутувати вчинених гріхів. Тільки Ісус може спокутувати їх. Ось чому лише Він може спасти нас. Він знищує гріх і спасає людину Своєю благодаттю. Але чи означає це, що спасенні, викуплені люди можуть красти, обманювати, вбивати, порушувати суботу, тобто чинити протизаконне? Спасіння благодаттю не означає, що дозволено порушувати Закон.
    Закон, як дзеркало, відображає наш гріх, але не може врятувати від нього. Спасіння приходить лише від Ісуса. Коли ми вдивляємо¬ся у дзеркало Закону Божого, то бачимо свої гріхи, припадаємо до цілющого джерела Голгофи, і тоді Ісус очищує нас від гріха Своєю святою кров'ю.
    Звернувшись до Закону, багато з нас виявлять, що порушують Заповідь про дотримання суботи. Що ж вимагається від нас у такому разі? Зовсім небагато - прийти до Ісуса і з Його допомогою знайти втіху у святкуванні суботи (див. Ісаї 58:13). Коли ж ми знову звернемося до цього Закону, то зрозуміємо, що віднині вільні, тому що життя наше увійшло в правильне русло і не суперечить більше Законові Божому.
    Сам Ісус знаходив утіху в суботньому дні і свято дотримувався Заповіді про суботу.
    “І прибув Він до Назарета, де був вихований. І за звичаєм Сво¬їм Він прийшов дня суботнього до синагоги, і встав, щоб читати” (Луки 4:16).
    Дивлячись у майбутнє, Ісус бажав, щоб Його учні й надалі отримували радість від дотримання суботи. Він навчав їх молитися про те, аби їхня втеча з Єрусалима не відбулася суботнього дня (Матв. 24:20).
    Ісус мав на увазі зруйнування Єрусалима, яке сталося у 70 р. н.е., через сорок років після Його воскресіння.
    Отже, ми бачимо, що:
    1. Творець на початку історії нашої Землі дав родові людському суботу (Бут. 2:1-3).
    2. Давши Десять Заповідей, Господь звелів святити сьомий день як пам'ятник про створення світу (Вих. 20:8- 11).
    3. Сам Ісус свято додержувався суботи (Луки 4:16,31; Матв. 15:3).
    4. Син Божий наголосив, що прийшов не порушити Закон, але виконати і звеличити його (Матв. 5:17-18; Ісаї 42:21). Він просив також Своїх учнів виконувати Закон в ім'я любові до Нього (Івана 14:15).
    5. Він навчав Своїх учнів молитися про те,щоб і через сорок років після Його воскресіння ніщо не змусило їх порушити святість суботи (Матв. 24:20).
    Земне життя Ісуса та Його вчення свідчать: Він не змінив Заповідь про суботу, а навпаки, утвердив і звеличив її. У всі віки від створення світу і до сьогодення людині необхідний суботній день, щоб відпочити від своєї праці та присвятити цей час спілкуванню з Господом, бо суботній день освячений і благословенний нашим Творцем.

    3. Чи апостоли змінили суботу?
    Якби апостоли змінили закон про суботу або перенесли святкування суботи на інший день, то про це згадувалося б у Новому Заповіті. Але ми бачимо протилежне.
    Апостол Павло проповідував у суботу:
    “І Павло, за звичаєм своїм, до них увійшов і з ними змагавсь три суботи з Писання” (Дії 17:2).
    Можливо, це випадковий збіг обставин, а не звичай?
    Відповідь дають наступні тексти:
    “І він щосуботи розмову точив у синагозі, переконуючи юдеїв та гелленів” (Дії 18:4).
    “А як стали виходити вони, то їх прошено, щоб на другу суботу до них говорили ті самі слова” (Дії 13:42).
    “А в наступну суботу зібралось майже все місто послухати Божого Слова” (Дії 13:44).
    Коли апостоли несли Слово Боже в нові землі, вони не завжди могли знайти юдейську синагогу, де можна було б навчати. Так сталося одного разу з апостолом Павлом, але ніщо не примусило його відійти від ревного дотримання Четвертої Заповіді.
    “...Звідтіля ж у Филипи, що є перше місто-осада в тій частині Македонії. І пробули ми в цім місті днів кілька. Дня ж суботнього вийшли ми з міста над річку, де, за звичаєм, було місце молитви, і, посідавши, розмовляли з жінками, що посходились” (Дії 16:12- 13).
    У книзі Дії апостолів згадуються 84 суботи, яких апостоли ревно дотримувалися:
    Дії 13:14,42,44 - дві суботи в Антіохії;
    Дії 16:13 - одна субота у Филипах;
    Дії 17:2 - три суботи в Солуні;
    Дії 18:4,11 - 78 субот у Коринті.
    Останнім із дванадцятьох апостолів помер Іван. За своє життя він написав п'ять книг, які увійшли в Біблію: Євангеліє, три послання та Об'явлення. Він помер близько 100 р. н.е., приблизно через 70 років після воскресіння Христа, але ніде у своїх писаннях він не говорить про перенесення святкування суботи із сьомого на перший день тижня. Інакше і не могло бути, бо від Самого Ісуса він чув слова:
    “Бо Син Людський Господь і суботі!” (Матв. 12:8).
    Ніхто з апостолів не говорив про зміну суботи. Але вони передбачати і попереджували, що в майбутньому з'явиться багато лжепророків, які будуть проповідувати фальшиві вчення і намагатися відхилити людей від істинного християнства. Павло, наприклад, говорив:
    “Бо я знаю, що як я відійду, то ввійдуть між вас вовки люті, що отари щадити не будуть... Із вас самих навіть мужі постануть, що будуть казати перекручене, аби тільки учнів тягнути за собою...” (Дії 20:29-30).
    На жаль, це передбачення збулося. Після смерті апостолів Церква втратила свою чистоту. Обряди, церемонії, доктрини, які ніколи не пропонувалися апостолами, поступово входили в церковне життя.
    Церква, яка колись вирізнялася простотою, з часом розробила інститут священства і складну систему богослужіння. Це зблизило християнство з розвинутими формами поганства.


  2. Вверх #2
    Новичок
    Пол
    Мужской
    Адрес
    Черновцы
    Сообщений
    3
    Репутация
    10
    4. Звідки виникла традиція шанувати неділю?
    Відхід під додержання суботи відбувся у постапостольські часи. До історії саме цих часів нам і слід звернутися, щоб зрозуміти, чому день Господній поступово було перенесено на перший день тижня.
    “Неділю, перший день тижня, особливо шанували давні римляни, називаючи його Dies solis – “день сонця”. Вони були язичниками і поклонялися цьому світилу. Перші християни поступово почали запозичувати звичай виокремлювати цей день. У Новому Заповіті ми не знайдемо жодних вказівок щодо святкування неділі або ж двох днів одночасно.
    З історії відомо, що в деяких районах минуло кілька століть, перш ніж субота і спокій, який вона несла із собою, були забуті і виник звичай святкувати неділю.
    Це сталося не відразу. Віруючі продовжували святити суботній день, але поступово в традицію входило святкування неділі як дня Господнього.
    Одне з перших богослужінь, що відбулося в неділю, було в Італії в середині II ст. Після цього довший час існували дві групи християн: одні з них додержувалися двох днів, інші - тільки суботи. 7 березня 321 р. н.е. імператор Костянтин видав закон, згідно з яким усі християни, крім зайнятих землеробською працею, зобов'язані були святкувати неділю. Так, імператор своєю владою наказав неділю вважати днем Господнім. Через деякий час постановою Лаодикійського собору, який відбувся в другій половині IV ст., християнам було заборонено відпочивати в суботу і таким чином наслідувати юдаїзм. Днем шанування Господа була встановлена неділя.
    Через пророка Даниїла Господь провіщав, що в певний історич¬ний момент політично-релігійна влада “буде думати позмінювати свята та права...”, тобто змінити Закон.
    “І він буде говорити слова проти Всевишнього і пригнобить святих Всевишнього, і буде думати позмінювати свята та права, і вони віддані будуть в його руки аж до одного часу, і часів і половини часу” (Дан. 7:25).
    В іншому перекладі Біблії (переклад І.Хоменка “Святе Письмо”) цей текст передано більш точно: “...Задумає змінити свята й закон...”
    Але Закон Божий незмінний. Людина може вважати себе спро¬можною змінити його, але це лише прояв самовпевненості і гордині.
    Після того як людина була обманута сатаною, ставлення Бога до гріха могло розвиватися за трьома напрямами.
    Перше. Гріх є “беззаконням” (1 Івана 3:4). Господь міг би просто скасувати Закон і, отже, спростувати й саме розуміння гріха. “...Законом бо гріх пізнається” (Римл.3:2). Але Закон є відображенням характеру Господа, і скасування Закону призвело б до зруйнування моральної основи Всесвіту. Беззаконня і безвладдя були б рівносильні знищенню Божого творіння. Цілком зрозуміло, що такий шлях був неможливий.
    Друге. Бог міг би покарати грішника. Але Господь не лише Бог Закону і порядку, Він є Богом любові. Тому Господь не міг покарати грішника, не надавши йому спочатку можливості повернутися на шлях істини, повернутися до свого Небесного Отця.
    Господь віддав перевагу третьому напряму.
    Це єдино можливий шлях для праведного і люблячого Бога.
    “Так бо Бог полюбив світ, що дав Сина Свого Єдинородного, щоб кожен, хто вірує в Нього, не загинув, але мав життя вічне” (Івана 3:16).
    Бог дав людині можливість уникнути загибелі, хоч це і коштува¬ло життя Його Синові, бо Закон проголошує:
    “..Заплата за гріх - смерть...” (Римл. 6:23).
    Ісус помер, щоби звеличити Закон і спасти людський рід. Тому неможливо припустити, щоб Отець, Його Син чи Його апостоли змінили Заповіді.

    5. Хто змінив Закон?
    Чи існують будь-які джерела, що допомогли б нам знайти відповідь на це запитання? У катехізисі Римо-католицької Церкви читаємо: “Питання: Який день є днем Господнім?
    Відповідь: Субота є день Господній.
    Питання: Чому ми додержуємося неділі замість суботи?
    Відповідь: Ми додержуємося неділі замість суботи, тому що Католицька Церква перенесла це свято із суботи на неділю”.
    Одна католицька газета писала:
    “Католицька Церква за тисячу років до появи протестантизму силою свого божественного призначення змінила день суботи, перенісши його на неділю”.
    А ось що говорять керівники Римо-католицької Церкви:
    “Можна прочитати всю Біблію від Буття до Об'явлення і ніде не знайти жодного рядка, що підтверджував би святість недільного дня. Писання вимагають релігійного додержання суботи, дня, якого ми ніколи не освячували” (Кардинал Гіббонс. “Віра наших батьків”).
    “Саме Католицька Церква силою Ісуса Христа перенесла день відпочинку і спокою із суботи на неділю на спомин про воскресіння нашого Господа. Таким чином, протестанти, які додержуються неділі, віддають належне Католицькій Церкві, навіть якщо вони того і не бажають” (Луї Гастон де Сегур. “Бесіди про сьогоднішній протестантизм”).
    Ось і знайдено пояснення. Зміна була запроваджена Католицькою Церквою, яка відчувала гордість з приводу цієї зміни.
    На якій підставі Церква прийняла цю постанову? Відповідь можна знайти в офіційних виданнях Римо-католицької Церкви: “Яке право мала Римо-католицька Церква перенести святкування дня Господнього із суботи на неділю? Церква внесла цю зміну по праву божественної непогрішимості влади, даної їй Основоположником її, Ісусом Христом. Протестанти ж, котрі будують своє віровчення винятково на Біблії, не можуть знайти жодного виправдання додержанню неділі”.

    6. Яка позиція Протестантської Церкви?
    Праці, які визнані офіційними документами і висвітлюють основні положення протестантського віровчення, свідчать про те, що додержання неділі було запроваджено Римо-католицькою Церквою. Проте цей день не був освячений і благословенний Господом.
    В Аугсбурзькій сповіді, написаній Мартіном Лютером, у 28-му розділі читаємо:
    “Вони (католики) перенесли день Господній із суботи на неділю, порушуючи Декалог. Здається, немає іншого вчинку, яким би вони так пишалися, як зміною суботнього дня. Велика, говорять вони, влада і сила Церкви, якщо вона може скасувати одну з Десяти Заповідей”.

    7. Суть питання
    Отже, перед нами одне з найбільших питань християнського віровчення: чому значна частина християнського світу святкує неділю, незважаючи на відсутність будь-яких біблійних доказів і підстав для цього?
    Це не просто питання про день тижня, який необхідно присвятити відпочинку і спілкуванню з Богом. Суть питання в тому, кому ми підкоряємося: чи йдемо за Ісусом, чи за людиною в тому, що стосується додержання святого дня?
    Наш Господь Ісус навчав: “Якщо ви Мене любите, Мої заповіді зберігайте”, але людина сказала: “Додержуйтеся дня, який ми встановили”. Що нам вибрати і за ким іти? Незважаючи на минулі звичаї та віровчення, що нам прийняти?
    Слово Боже говорить: “Хіба ви не знаєте, що кому віддаєте себе за рабів на послух, то ви й раби того, кого слухаєтесь...?” (Римл. 6:16).
    Коли нам відкривається істина, ми маємо підкоритися лише Божій Правді, незалежно від того, що роблять інші. Скажемо разом з Ісусом Навином: “Я і дім мій будемо служити Господеві”.
    Отже, з одного боку ми бачимо, що багато християн святкують неділю тільки тому, що наслідують звичаї своїх батьків, відмовляючись від суботи, даної Господом від віків і навіки.
    З іншого боку ми маємо приклади вірного виконання Закону. Перед нами приклади Адама, Еноха, Авраама, Ісака і Якова - патріархів, вірних дітей Божих; Мойсея і Давида, котрих Бог назвав Своїми друзями; перед нами приклад життя і служіння Богові всіх пророків і, нарешті, дванадцятьох апостолів. Протягом минулих століть було багато християн, які цінували Правду Божу більше, ніж власне життя. І сьогодні відрадно бачити багатьох людей, які присвятили себе Христові.
    Наближається Прихід Ісуса. Коли ми зустрінемося з Ним в останній день, Він запитає нас, чи у всьому ми були слухняні Йому, чи робили ми так, як Він навчав нас. Шлях цей непростий, І не кожен прямує ним. Але він благословенний, бо до нас тим шляхом пройшов Ісус.
    Якщо виникнуть у нас якісь труднощі на роботі чи трапиться горе в сім'ї, Своєю благодаттю і силою Ісус допоможе нам. Нелегким буде цей шлях, але Ісус - наша підтримка та щит; на Нього ми покладаємо свої надії, намагаючись жити справжнім християнським життям.

  3. Вверх #3
    Эксперт крышесносности

    Аватар для Мэри_Поппинс
    Пол
    Женский
    Адрес
    ЮАР
    Сообщений
    158,376
    Репутация
    225936
    Записей в дневнике
    5
    Почему здесь, а не в разделе "Философия" ?
    Смирилась с тем, что жизнь прекрасна. )))

  4. Вверх #4
    Новичок
    Пол
    Мужской
    Адрес
    Черновцы
    Сообщений
    3
    Репутация
    10
    Философия - это часто субъективное видение.
    А библейские темы конкретны, потому что за Священным Писанием стоит авторитет Бога.
    БОГ ЕСТЬ ЛЮБОВЬ!

  5. Вверх #5
    Супер модератор Аватар для Gammy Bear
    Пол
    Мужской
    Адрес
    Одесса
    Сообщений
    10,716
    Репутация
    4380
    Записей в дневнике
    5
    А можно вкратце как-то было изъясниться?
    Кому нужен этот копипаст на два первых поста?
    Топикстартер, плиз, озвучьте тематику конкретнее. И лучше своими словами. А то как будто в википедию зашел.

  6. Вверх #6
    Не покидает форум Аватар для robie
    Пол
    Мужской
    Адрес
    Одесса
    Сообщений
    6,359
    Репутация
    1166
    Записей в дневнике
    2
    первые 2 поста не читал, но на ум почему-то сразу пришли советские субботники...

    А автор субботник (в смысле религиозной принадлежности, сори за каламбур)? Адвентист седьмого дня, да?

  7. Вверх #7
    Постоялец форума Аватар для ALMA
    Пол
    Мужской
    Сообщений
    2,347
    Репутация
    656
    Не знаю кому это может быть интересно. Я не вшановую ни субботу, ни воскресенье. Просто выходные дни, которым радуюсь.
    тема странная

  8. Вверх #8
    Частый гость
    Пол
    Мужской
    Адрес
    Одесса
    Сообщений
    699
    Репутация
    126
    Цитата Сообщение от Савонарола Посмотреть сообщение
    [B]Наближається Прихід Ісуса. Коли ми зустрінемося з Ним в останній день, Він запитає нас, чи у всьому ми були слухняні Йому, чи робили ми так, як Він навчав нас.
    Конечно, старались робить, як надо! Как учит священное писание, священное предание, правила вселенских соборов и писания отцов церкви. Это же они решили назвать первый день недели воскресением в воспоминание о чудесном воскрешении Христа и отмечать его всеобщим посещением церковной службы. Разьве не достойно закреплена память сим? Достойно! Но можно, конечно, и субботу почтить, скажем, чтением библии в течении дня, почив от трудов. Кто осудит? Но это уже по усердию.


Ответить в теме

Социальные закладки

Социальные закладки

Ваши права

  • Вы не можете создавать новые темы
  • Вы не можете отвечать в темах
  • Вы не можете прикреплять вложения
  • Вы не можете редактировать свои сообщения