„Українська книга на Молдаванці” Що ви думаєте?

[Magrett]

Культурницький проект „Українська книга на Молдаванці”

Мета проекту
Створення культурного осередку на базі української книгарні в одному з центральних мікрорайонів Одеси (Молдаванка), де найменш розвинена культурна інфраструктура.
Про проект
Цей проект – (майже зухвала) спроба вторгнення української культури в „святая святих” одеського символічного космосу. Наразі йдеться не так про географію, як про літературну топологію одеського міту. Адже він живився перш за все єврейським (побутово) культурним харчем, а отже, міг би вербалізуватися – принаймні теоретично – і будь-якій іншій мові, окрім російської. Попри традиційну російськомовність усього обширу одеського літературного продукту ХХ століття, натхненники одеського міту – чи то в його егалітарному бабелівському, чи то у „високому” Жаботинському варіантах – ніколи не були цілком російськомовними. Справжні герої одеського міту користувалися в кращому випадку якимсь професійним арго, на продукування якого їх спонукали не надто жваві стосунки з представниками інших етносів. Отже, одеський міт – пізніша містифікація, що свідчила про занепад описуваної культурної ситуації й майже нездійсненне бажання її увічнити. Зрештою, це речі зрозумілі.
Та попри все, проект „Українська книга на Молдаванці” не ставить на меті українізувати одеську священну корову, з рогу якої вже давно п’ють вино інші пристосуванці. Йдеться скоріше про чи не перший в Одесі прецедент української експансії в саме осердя іншокультурного ареалу (чи то пак, „ореолу”). Для Одеси це означає майже те саме створити українську книгарню на розі Дерибасівської та Рішельєвської або поставити книжкову ятку серед рибного ряду на Привозі. Та проте це свідчить лише про нові реалії. Про символічну близькість великої культурної „аїдишен маме” та української неньки-культури, про незагарбницький, а лагідно-заколисуючий її полон, а вірніше – покорення (і певним чином укорінення) українського серця, про сумне життя української старої під наглядом „старшого брата”.
Та українська стара ще нівроку: „Не хочу бути (Лесиною) Бояринею, хочу бути Царівною”. І виходить, стомлена від гаптування рушників, штопання шароварів та сумного співу на подвір’ї й помічає, що тут ще не орано – не сіяно, що вже давно світ за очі посунули сусіди-євреї, що доми покинуто й оселі занедбано. Тож, хазяйновито роздивившись, вирішує осісти тут на Молдаванці, якщо на те ласка Божа. Добре, місце намолене.
Етап впровадження:
1. Відкриття спеціалізованої крамниці з продажу української книги в оновленому й переустаткованому приміщенні (Мечнікова, 31).
2. Презентаційні акції з залученням мас-медій.
3. Організація роботи „Молодої Просвіти” з залученням молодої авдиторії – випускників шкіл, студентів одеських ВУЗів (проект „Волонтери української книги”)

Планується:
1. Проведення літературних щотижневих читань одеських україномовних авторів.
2. Запрошення діячів української культури з інших регіонів.
3. Виділення експозиційних приміщень для будь-яких мистецьких акцій, виставок, презентацій.
4. Налагодження співпраці з мистецькими організаціями регіону й України в цілому.
5. Організація регіонального україномовного мистецького друкованого органу.
6. Створення безкоштовної загальнодоступної бібліотеки української книги.
7. Робота щодо промоції сучасного українського мистецтва й культури в цілому, дистрибуція української книги в регіоні.
8. Залучення інвестицій на розвиток української культури.

Організатори:
Культурницький проект „Українська книга на Молдаванці” запроваджується в Одесі Благодійним Фондом ім. І. Та Ю. Лип спільно з Одеською обласною організацією „ПРОСВІТА”, під егідою та за підтримки очолюваної видавництвом „ФАКТ” програми „2006 – рік української книжки в Україні”.


Скажіть, як ви вважаєте, чи це потрібно? Чи матимеме це якісь результати?

[Oldmanша]

Скажіть, як ви вважаєте, чи це потрібно?

Да

Чи матимеме це якісь результати?

Нет

[Artgalerea]

я не против украинского языка в Одессе, но давайте будем честными,нам его навязывают всеми силами,что вызывает справедливое отторжение.Мне это очень неприятно. Я надеюсь наши политики перестанут быть голословными и наконец выполнят тот минимум который от них требуется--примут закон о втором государственном языке.Забегая вперед и упреждая праведный гнев украиноманов,хочу напомнить о нашей совместной истории и желаю почаще перечитывать Субтельного.

[Magrett]

Artgalerea мова йде зовсім не про нав"язування української мови в Одесі, в жодному разі. Йдеться про те, що ми маємо велике щастя -- дві мови і про те, що українською мовою пишуть багато прекрасних авторів, як, наприклад, О. Забужко, М. Матіос, С. Жадан, В. Слапчук.
"Українська книга на Молдаванці" -- це акція, яка підтримує проект "2006--рік української книжки в Україні" http://www.fact.kiev.ua/2006_rik_ukr_knyhi/ , який розпочало видавництво "Факт", а одним з девізів цього видавництва є "Російськомовний -- україночитаючий!" Тобто, виходить, неважливо, якою мовою ти розмовляєш, яку вважаєш рідною. Важливо те, що люди, навіть російськомовні, коли читають українські книжки, розуміють, що вони не гірше російських, а іноді набагато краще, що їх варто читати. Але великою проблемою є донести ці книжки до потенційних читачів.
Наведу вам приклад Одеського магазину "Буква". Російська книжка представлена в ньому по-жанрово, тобто окремо романи, окремо історичні книжки і т.д. А українські книжки, яких, по-перше, 10 % від усього асортименту, а по-друге, розміщені так, що знайти щось просто неможливо. От і виходить, що люди просто не мають можливості хоча б знати, які книжки є.
Я вважаю, що з цим можна боротися, можна приходити в ту саму "Букву" і питати, чому саме таке ставлення до українських книжок, пропонувати свою домогу в структуризації літератури. Невже вам здається, що це не потрібно?

[Artgalerea]

Artgalerea мова йде зовсім не про нав"язування української мови в Одесі, в жодному разі. Йдеться про те, що ми маємо велике щастя -- дві мови і про те, що українською мовою пишуть багато прекрасних авторів, як, наприклад, О. Забужко, М. Матіос, С. Жадан, В. Слапчук.
"Українська книга на Молдаванці" -- це акція, яка підтримує проект "2006--рік української книжки в Україні" http://www.fact.kiev.ua/2006_rik_ukr_knyhi/ , який розпочало видавництво "Факт", а одним з девізів цього видавництва є "Російськомовний -- україночитаючий!" Тобто, виходить, неважливо, якою мовою ти розмовляєш, яку вважаєш рідною. Важливо те, що люди, навіть російськомовні, коли читають українські книжки, розуміють, що вони не гірше російських, а іноді набагато краще, що їх варто читати. Але великою проблемою є донести ці книжки до потенційних читачів.
Наведу вам приклад Одеського магазину "Буква". Російська книжка представлена в ньому по-жанрово, тобто окремо романи, окремо історичні книжки і т.д. А українські книжки, яких, по-перше, 10 % від усього асортименту, а по-друге, розміщені так, що знайти щось просто неможливо. От і виходить, що люди просто не мають можливості хоча б знати, які книжки є.
Я вважаю, що з цим можна боротися, можна приходити в ту саму "Букву" і питати, чому саме таке ставлення до українських книжок, пропонувати свою домогу в структуризації літератури. Невже вам здається, що це не потрібно?

Нет,я думаю это кому нибудь нужно,каждый вправе говорить и читать на том языке какой ему ближе,без давления государства,общества,вузов.Я студент
гуманитарий и уже вдоволь наелся всего что называется украинским кантри.
Что касается перечисленных украинских авторов с удовольствием почитаю если встречу на великом и могучем....

[Iрися]

Artgalerea,

Что касается перечисленных украинских авторов с удовольствием почитаю если встречу на великом и могучем....

Уявила Іздрика російською... Ні, не уявила...
Чи Андруховича російською... Хоча ні, читала російською. Маючи можливість читати в оригіналі, втрачати її...

А акція класна, знаю сама як важко знайти українську книжку в Одесі. Питаєш про якогось автора, так на тебе як на придурка подивляться ніби я про крабові паличкі в книжковому магазині питаю...

[Magrett]

А акція класна, знаю сама як важко знайти українську книжку в Одесі. Питаєш про якогось автора, так на тебе як на придурка подивляться ніби я про крабові паличкі в книжковому магазині питаю...

Отож! Просто є бажання допомогти тим людям, які вміють і хочуть читати українською, зробити доступ до української книжки простішим. І зробити це повинні не тільки видавці, або автори, або влада, але й просто зацікавлені особи, які знаються на українській літературі й готові працювати в цьому напрямку. І в жодному разі не нав"язувати це тим, хто цього не потребує. Може, в когось є бажання долучитися до акції?

[robie]

Magrett, я за! Коли відкриття???

Думаю бракує нам нормальної крамниці, з нормальним асортиментом укр. книги. Я, наприклад, більшість укр. літератури (сучасної), купую у Львові. Останній раз під час зимової відпустки, а перед тим аж на Форумі... Так що справа шляхетна і потрібна. Я вже навіть не кажу про всі інші заходи!

[muha]

Magrett, безумовно, це класний проект. А чи є у вас гроші на його реалізацію? Чи це приватна ініціатива Г.Д.?

[Ariy]

Не плохо было бы и маленький еврейский мага"зин где нибудь во Львове, в рамках культурного обмена.

[robie]

Ariy, а ты уверен, что его там нет??

[Ariy]

robie, так есть или нет?

[robie]

что-то в этом роде есть, насколько я знаю. И вообще, несмотря на не очень приятельское отношение к евреям, во Львове их, в принципе уважают, как и всех остальных, в том числе русских, поляков и т.д. тяжело найти другой такой толлерантный город, как Львов. ИМХО

Одесса в этом плане намного хуже.

[Ariy]

а, это наверное тот в который постоянно приходил Олег Тягнибок с друзьями покупать мацу...
Так его уже закрыли.

[robie]

Ariy, не знаю что, не знаю где, я не живу во Львове... Но если хочешь открывай, может будет пользоваться популярностью...)))

[muha]

Ariy, що дуже подобається роль провокатора?

[Ariy]

Ariy, що дуже подобається роль провокатора?

А не ты ли мил человек в теме про Юлию Тимошенко
Чт Мар 02, 2006 18:59 писал следующее:

вона істеричка і небачить що робиться навколо, подивіться що робиться в її блоці в Одесі, одні Ж та М

Поясни кто такие М и Ж и чем они тебе так не нравятся?
Хочу понять кто ты, националюга поганый или честный фраер?

Если отделить muh от котлет, то в принципе я не против такого магазина, хотя в Одессе вроде уже есть магазин иностранной книги.
Вы нам мага"зин,- мы вам мага"зин и будет у нас полная любовь и взаимопонимание.


P.S. muha , так вы оказывается - женщина. Предупреждать надо. Снимаю свой второй вопрос.

[robie]

Ariy, а ты к кому себя отночишь, раз говоришь "нам"? К эМ или Жо?)))))

[artaud]

Если отделить muh от котлет, то в принципе я не против такого магазина, хотя в Одессе вроде уже есть магазин иностранной книги.
Вы нам мага"зин,- мы вам мага"зин и будет у нас полная любовь и взаимопонимание
Ariy какие такие мы-вы? ты че, парень? это чисто одесская инициатива и мы здесь - украинофилы - также дома (а может и больше) чем "вы". ты считаешь, что в одессе не может быть никаких украиноцентричных инициатив?
или забыл в какой стране живешь? одесситы имеют правол на свободный доступ к украинской книге и о каком притеснении может идти речь? необходимо хотя бы установить статус-кво на книжном рынке и составить нормальную пропорцию рос-укр книг (а не несчастные 5-10% укр книг в магазинах).
мы здесь также у себя, как вы у себя. только вот плоховато историю города знаете. все мифами оперируете.

[Ariy]

или забыл в какой стране живешь?

Я живу в стране, которая образовалась в результате предательского сговора в беловежской пуще. гос.переворота. во преки воле большенства жителей СССР. Которую сейчас пытаются перекроить под Галичену.
Мне в общем параллельны ваши украиноцентристские инициативы, я в них участия принимать не собираюсь. В конечном счете они все сведутся к одному: бей Жидов и Москалей.
Наверное вот этот вариант истории города ты имеешь ввиду:
http://forum.odesa.in.ua/viewtopic.php?t=17
Останні перепис населення України засвідчив: українці складають близько 80% відсотків населення. В Одесі цей відсоток дещо меньший, але якщо порівняти динаміку зростання українського населення то можно побачити поступове зростання чисельності корінної нації. Так звана "багатонаціональність", в першу чергу пов’язана з політикою Совєтскої імперії, яка "змішувала" різні народи з метою створити один, радянський, народ. Одеських українців партія надсилала будувати БАМи та Біломоро-Балтійські канали, а замість них в Одесу прїзджали хлопці та дівчата з Тамбова, Уралу, Узбекистану, Сибіру і т.і. З часів штурму фортеці Хаджибей, українці були не тільки найбільшою національною громадою міста, але й провідною культурною верствою (щоб в цьому переконатись достатнньо почитати "Щоденник" та "Спогади" Є.Чикаленка). Росіяни, друга за чисельністю національна громада міста, поступово асимілюється, не зважаючи на деякі ексцеси. Разом, ці дві громади це більш ніж 90% населення. Колись чисельна жидівська громада найближчі 5-10 років зникне виімігувавши за кордон. Таким чином за 20 років Одеса стане 100% українським містом.

Не хотелось, бы вести бесперспективные дискуссии и тем более, чтобы этот топик переростал в тему межнациональной вражды, поэтому разрешите откланяться, с наилучшими пожеланиями.