Народе мій, замучений, розбитий,
Мов паралітик той на роздорожжу,
Людським презирством, ніби струпом, вкритий!
Твоїм будущим душу я тривожу,
Від сорому, який нащадків пізних
Палитиме, заснути я не можу.
Невже тобі на таблицях залізних
Записано в сусідів бути гноєм,
Тяглом у поїздах їх бистроїзних?
Невже повік уділом буде твоїм
Укрита злість, облудлива покірність
Усякому, хто зрадою й розбоєм
Тебе скував і заприсяг на вірність?
Невже тобі лиш те судилось діло,
Що б виявило твоїх сил безмірність?
Невже задарма стільки серць горіло
До тебе найсвятішою любов'ю,
Тобі офіруючи душу й тіло?
Задарма край твій весь политий кров'ю
Твоїх борців? Йому вже не пишаться
У красоті, свободі і здоров'ю?
Задарма в слові твойому іскряться
І сила й м'якість, дотеп і потуга
І все, чим може вгору дух підняться?
Задарма в пісні твоїй ллється туга,
І сміх дзвінкий, і жалощі кохання,
Надій і втіхи світляная смуга?
О ні! Не самі сльози і зітхання
Тобі судились! Вірю в силу духа
І в день воскресний твойого повстання…
Грустно и больно видеть, как становится модным пнуть ногой любого, кто верит в Украину, кто есть ее патриотом, грустно и больно живя в Украине оправдываться за то, что ты чтишь память героев своего народа, грустно и больно понимать: рабство засело на генетическом уровне.
К своей независисимости наш народ шел долгие столетия, столетия крови и гонений: когда запрещали наш язык и лишали нас истории, когда уничтожали нашу культуру и убивали наших героев, когда разрушали нашу церковь и вбивали нам в головы шароварщину.
И вот сегодня, люди без рода и племени, готовые продаться кому угодно за "кусок хлеба" поучают нас кто такой Мазепа и Петлюра, они говорят нам кем был Бандера и Грушевский, они отнимают у нас право гордиться своей историей и своей землей.
Но мы уже встали с колен, потерпите дорогие Кауровы и Марковы, Кваснюки и Симоненки, потерпите еще немного и Вы будете ходит с хоругвами и петь "Ще невмерла..." еще громче и зычнее нежели сейчас "Интернационал", это если конечно Вам захотят за это заплатить.
Верю в свою Страну, Верю в ее Народ. Мы расправим плечи.....
Социальные закладки