Тема: 
Російська мова обмежує український інтелект?
Надибав досить філосоіську статтю, що нагадала мені нещодавного випадка:
Розпивали ми якось пляшечку з одним талановитим чоловіком, що має польску жінку, яку відвідували ще двоє друзів. Англійською володіли в компанії не усі, польскої не знаю я, це щось середнє між українською та російською, звісно, вкупі з рисами, що роблять кожну мову окремою, наприклад, звуками пшжщ і т.п., що я на тверезу голову відтворити не здатен.
Тож я вирішив повільно розмовляти українською, бо двоє поляків ігнорували ще й спроби звертання російською. Цікаво, що коли бесіда вже розійшлася до 5ї півлітри, одесит мені влаштував шкандалю на кшалт нашого політичного форума (саме тому туди й не пишу - флудити беззмістовно не бажано) на тему моєї мовної позиції, а що б ВИ мені порадили?
Текст для медитації:
"На перший погляд таке твердження може викликати у декого думки, що йдеться про якогось запеклого націоналіста, або провокатора, але, коли трохи самі помізкуєте, то переконаєтесь, що моє твердження не тільки правдиве, але й цілковито об'єктивне.
Справа в тому, що російську мову в Україні ніколи не викладали як чужу
мову, але вже століттями її „продають” українцям, як мову „великого народу, великої культури, великої літератури, найбагатшої з-поміж мов світу, як світову, що перевищує всі інші мови” – оці „переваги” російської над українською можна було б продовжити перераховувати та підсилити забороною української мови Валуєвським циркуляром 1863 року та забороною вживати навіть назву „український” царським указом Миколи ІІ 1886 року.
Українці, як слов'янська нація, обдаровані мовою, яка дозволяє їм розуміти не тільки близьких сусідів росіян, білорусів, поляків, словаків, але й решту слов'янських мов, бо українська є ключовою мовою до всіх слов'янських мов. Я стверджую це не тому, що я українець, а тому, що більшістю отих слов'янських мов володію, а всі слов'янські мови читаючи, чи слухаючи розумію, знаю їхню граматичну структуру і розрізняю тонкощі їхньої вимови.
Мова – це сукупність інформації про минуле тої чи іншої національної групи, що найкраще демонструють прислів'я та приказки, яких часто не можемо перекласти на іншу мову, а підбираємо відповідний вислів. Отже, втрата мови – це втрата інформації, втрата минулого, втрата власного обличчя. Тому в Европі занепокоїлися втратою декотрих мов і стали бити на сполох, щоб їх врятувати! Врятувати мови від загибелі! Оце і є викликом нашого часу, а в Україні гине мова, найбільшої щодо території европейської держави, другої по величині слов'янської нації, українська мова! Щоб відвернути увагу українців та світу від трагедії, що відбувається в Україні, то ми систематично чуємо про вимоги гореполітиків щодо другої державної, про небезпеку зникнення російської, а тепер ще долучили регіональність! Саме тут можемо пригадати ситуацію, коли злодій кричить – ловіть злодія!
Російська мова в Україні запанувала насильним методом – забороною української, а то і покаранням за її вживання, та сьогодні ніхо не вимагає заборони російської, хоч вона насильно була введлена замість української! А в часі, коли потрібно всі сили кинути на порятунок української мови, виходять перекручені гасла регіональної мови і тут залучені до активности всякі маніпуляції з людьми, для яких регіональне означає щось окреме, інакше, не центральне! На жаль до підтримки отої антиукраїнської істерії залучуються часто вихідці з нашої нації, або яничари, яким чуже вже стало ближчим за своє. Саме це і є першим доказом втрати інтелекту, через відсутність рідного.
Українській мові властиві звуки , які є у всіх інших слов'янських мовах, тому українці швидко і без проблем вивчають інші слов'янсьскі мови. Втрата української позбавляє українців їхнього природнього чуття до передачі звуків з інших мов, насамперед ідеться про звук Г, якого нема в російській мові та літеру Ґ, яку дехто так вперто іґнорує, і саме тут починаються непорозуміння, які є причиною не одного перекручення або й образливих слів, що зумовлене сліпим перевзяттям перекладу звуків з російської мови тому з Ґергарда роблять Герхарда, з Ґора – Гора, з Гельмута – Хельмута, з гоум – хоум, а з канадського прем'єра Гарпера роблять Харпера та багато іншого й гіршого.
Втрата вродженого інтелекту спричинює почуття меншевартости, яке протягом століть так вперто прививали українцям окупанти, які, крім мови, не мали що пропонувати, бо нація, яку вони хотіли асимілювати, була старшою від них і мала тисячолітні історію, традиції й культуру, які окупанти спочатку привласнили, а потім стали твердити, що української мови не було та і самої назви не існувало, хоч з прикладу знаємо, що деякі нації протягом історії поміняли свої назви (німці, французи та ін.).
Російська мова в Україні знищує український інтелект, оскільки її не тільки вивчають, але й настирливо вживають замість української! Коли б російську мову вживали так як англійську, німецьку, французьку, іспанську, чи якусь іншу, то це було б свідченням освічености людини, яка знає чужі мови, але своєї не цурається. В Україні нема проблеми знання російської мови, бо всі її знають, але є проблема знання української, бо коли ти знаєш російську, то тобі не потрібно вже українську. Я пригадую 50-ті роки, коли студенти з колгоспів намагалися переходити на російську, бо українська вважалася „селом” і всякий, що потрапляв до міста, то намагався перейти на „культурну” мову, бо так було і так залишилося до сьогодні, що в Києві потрібно шукати під столом продавців кіосків українську газету, бо інтелектуальний рівень деяких міщан втратив свою вроджену ідентичність і перейшов на „общепонятний”, бо так „зручніше”!
Мова - не тільки засіб спілкування, але й форма і зміст, що збереглися і збагатились протягом віків, це музика, яка не потребує музичної освіти, але якою всі користуються. Втрата мови – втрата вродженого інтелекту нації, яка після цього перетворюється на масу..."
повністю:
Йосиф Сірка: Російська мова обмежує український інтелект
додано: 13-05-2006 // // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/1147504351.html
Для Майдану - Торонто, Канада
Социальные закладки