Поиск:

***

И я развязала старый платок -
И тотчас ко мне пришли
Четыре ветра со всех дорог,
Со облаков земли.

И первый ветер мне песню спел
Про дом за черной горой,
Про заговоренный самострел

Не загинув, я просто заснув,
Відпочину – і знову до бою!
Чуєш, вітер зненацька подув?
Це брати мене кличуть з собою.

Там високо в горі, на блакитнім плацу,
Командири шикують нас в сотні,
Ми...

На старих фотографіях всі молоді.
За роками людина сама себе кличе.
У зіницях печалі, як в чорній воді,
відбиваються люди, дерева, обличчя.

І стонадцятий сніг ті поля притрусив,
і уже...

Ти знаєш, тату, вже цвітуть сади,
Тополі пахнуть, і горить кульбаба.
А ти на нас вже дивишся з гори...
І рай земний тебе уже не вабить...

Ти знаєш, тату, вишні - на врожай!
Так рясно вбрались...

ПОКА Я ЖИВУ

Уйдешь, а люди не заметят,
им не приснишься и во сне.
Земля не вспомнит обо мне,
как небо о шальной комете.
Что за беда, что я исчез,
что оказался не из стали?
...Все так же в...

ОТАКИЙ РОЗЗЯВА

Жив собі роззява —
ліві двері — справа.

Зранку він хутенько встав,
піджака вдягати став,
Шусть руками в рукави —
з'ясувалось, то штани.

Є тільки казка про вогонь,
Є тільки пісня про намисто,
А вже початок падолисту,
Пора докорів і вагань.
Сьогодні в причаєнім лісі
Останніх коників знайшов.
А завтра дощ. І осінь знов
Недбало...

ЗЛО

Заходило сонце, вечірня імла
Кривавим багрянцем
горіла.
Сполохана пострілом
тиша села
Собачим вищанням
тремтіла.
Дивлюсь: чоловік,

А ЯКУ ТИ ХОТІВ УКРАЇНУ

А яку ти хотів Україну?
Мирну, тиху, спокійну, стабільну?
Чужу правду жувати з полином?
Ти як знаєш, а я хочу вільну.

А яку ти хотів Україну?
На колінах і...

КСТАТИ

Когда горевшие в Одессе,
Спасаясь прыгали из окон,
Их добивали на земле.
Сегодня турков мракобесье -
Из тех же мозговых волокон:
Наш лётчик спасся в поднебесье,
Но турки, зверские...

***

Над гаєм хмара руку простягає
І гається, і гається над гаєм.
Ще дощ у хмарі, ще вона не знає,
Де дітись їй у небі понад гаєм.

А з переяру, з того переяр'я
Ліщина дивиться горіхами на...

***

Усе змінилось. Люди і часи.
Двадцятий вік уже за перелазом.
Глобальне людство хоче ковбаси,
а вже вона з нуклідами і сказом.

Упала тінь на батьківські гроби.
Вже й чорт гидує купувати...

***

В кукурудзинні з-за лиману,
Де тихі дині в жовтих снах,
Де зайченята плачуть маму
І голубим сміється птах,

В невільнім вив'яленім літі,
Де в переліті вже крило,
Де сохнуть далі...

В. Ц.

Цей ліс живий. У нього добрі очі.
Шумлять вітри у нього в голові.
Старезні пні, кошлаті поторочі,
літопис тиші пишуть у траві.
Дубовий Нестор дивиться крізь пальці
на білі вальси...

ЛЮДИНА І НІЧ

Усе роздягнено і все напоготові.
Ніч повертає голову - пора!
Гармата - бух! І горобці - ура!
Розквітли океани малинові...

Півлюдства дивиться півлюдству в темні очі.
Ще мить,...

***

Ти дивишся. А я вже - як на трапі.
І слів нема. І туга через край.
Життя іде по "Гаусовій шляпі":
отак от - "здрастуй", а отак - "прощай".

Прощай, прощай, чужа мені людино!
Ще не було...

***

На міднім небі вечір прочорнів.
Малі, без голосу у ніч летіли птиці.
Згори гора дивилась у черлінь,
І хилитався човен до човниці.

Безмежний час щось прикидав собі,
На палець міряв небо...

ВБИВЦЯМ З СУСІДНЬОЇ КРАЇНИ


Вам не хрумтить? Не коле? Не болить?
Нормально йти? Не давить вам у ноги?
Не ковзає? Не гнітить? Не свербить,
ота уся в кістках людських дорога?

Вбивали!...

***

За гріх щасливості в неслушний час
належиться покута і покара.
Над віражами карколомних трас
я тільки жінка з крилами Ікара.

Розтане віск - я в море упаду
і захлинуся морем, як тобою....

***

Рябко, і дощ, і з вітром цвіт,
І мамалига, й небо з Богом,
І пізній розум з ранніх літ,
І ранні рани за порогом.

Усе, усе,усе - для битви!
В часи страждань, болінь, жалю
Я повен першої...