Я крокую розбитим містом.
Я щоночі сюди приходжу.
Так, неначе у серці стисло:
його ніжний дитячий погляд,
його землю, від сліз гарячу,
його шахти, мости, заводи,
його сумніви, нетерплячість...
Я щоночі сюди приходжу,
щоб побути хвилинку в тиші -
а її розривають залпи.
Я злітаю все вище, вище...
і немає, кому сказати,
і немає нікому віри,
і немає спокою й правди.
В небі зорі від диму сірі...
Кожен ранок вернутись мрію.
Кожну ніч тихо йду назавжди.
Найти все сообщения
Найти все темы